Ухвала
10 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 369/5699/18
провадження № 61-7404ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В., розглянувши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1на постанову Київського апеляційного суду від 14 червня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1, Київського квартирно-експлуатаційного управління про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
В травні 2018 року ОСОБА_1 , посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки, площею 0,1 га з кадастровим номером 3222481201:01:006:5070, яка знаходиться в с. Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області, звернувся до суду з позовом до Військової частини № НОМЕР_1, Київського квартирно-експлуатаційного управління, в якому просив усунути перешкоди у користуванні належною йому на праві власності земельною ділянкою шляхом зобов'язання Військової частини № НОМЕР_1 знести самовільно встановлену огорожу з колючого дроту, що огороджує земельну ділянку та не чинити перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 січня 2022 року зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Київського апеляційного суду у справі №369/5244/20.
Постановою Київського апеляційного суду від 14 червня 2022 року за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 січня 2022 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
02 серпня 2022 року Військова частина НОМЕР_1 засобами поштового зв'язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 14 червня 2022 року.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 14 червня 2022 року та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з пунктом 14 частини першої статті 353 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.
За приписами пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Постанова апеляційного суду за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі не може бути переглянута судом касаційної інстанції, оскільки ухвала місцевого суду про зупинення провадження у справі переглядалася в апеляційному порядку на підставі пункту 14 частини першої статті 353 ЦПК України, яка відсутня в переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в касаційному порядку після їх апеляційного перегляду згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Гарсія Манібардо проти Іспанії» від 15 лютого 2000 року зазначено, що спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.
ЄСПЛ зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом першим статтею 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12 липня 2001 року у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини»).
Системне тлумачення статей 353, 389 ЦПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.
Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на касаційне оскарження деяких ухвал місцевого суду (та постанов суду апеляційної інстанції за результатами їх перегляду) окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на оскарження таких ухвал місцевого суду (та постанов суду апеляційної інстанції за результатами їх перегляду) взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.
Інше тлумачення вказаних правових норм не узгоджується із завданнями та основними засадами цивільного судочинства, наведеними у статті 2 ЦПК України, щодо розумності строку розгляду справи судом та сутнісним змістом касаційного провадження.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи наведене, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на постанову Київського апеляційного суду від 14 червня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1, Київського квартирно-експлуатаційного управління про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко