Ухвала
04 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 317/1628/15-ц
провадження № 61-5652ск22
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Погосян Маргаритою Арсенівною , на постанову Запорізького апеляційного суду від 15 червня 2022 року у справі за заявою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про заміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересні 2021 року Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (далі - АТ «Райффайзен Банк») звернулося до Запорізького районного суду Запорізької області, заінтересована особа ОСОБА_1 із заявою про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником.
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 27 вересня 2021 року заяву задоволено. Замінено первісного стягувача - Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») в особі Запорізької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника - АТ «Райффайзен Банк» у виконавчому провадженні у цивільній справі № 317/1628/16-ц №/п 2/317/63/2016 за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором №014/17-43/789-33 від 10 липня 2006 року в сумі 4 492,88 доларів США в еквіваленті в гривні 105 629,12 грн.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 15 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника - адвоката Погосян М. А. задоволено частково.
Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 27 вересня 2021 року у цій справі скасовано, прийнято нове судове рішення наступного змісту.
Заяву АТ «Райффайзен Банк» про заміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником задоволено.
Замінено первісного стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника АТ «Райффайзен Банк» у виконавчому листі виданому у цивільній справі № 317/1628/15-ц за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/17-43/789-33 від 10 липня 2006 року.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Водночас встановивши, що ОСОБА_1 не був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи на 27 вересня 2021 року у спосіб, передбачений статтями 128, 130 ЦПК України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування ухвали Запорізького районного суду Запорізької області від 27 вересня 2021 року та постановлення ухвали про задоволення заяви про заміну первісного стягувача на його правонаступника.
27 червня 2022 року до Верховного Суду ОСОБА_1 через представника Погосян М. А. , засобами поштового зв'язку подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, в якій просив скасувати оскаржуване судове рішення посилаючись на те, що судами попередніх інстанцій не було повно та всебічно досліджено усі обставини справи, неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, зокрема для надання документу про сплату судового збору та уточнення відомостей про особу, яка подає касаційну скаргу.
На виконання вимог ухвали суду у встановлений строк заявник подав до Верховного Суду матеріали, яких достатньо для вирішення питання щодо відкриття касаційного провадження.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Предметом позову є вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 4 492,88 дол. США, що еквівалентно 105 629,12 грн.
Ціна позову у цій справі становить 105 629,12 грн, яка станом на 01 січня 2022 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481,00 грн х 100 = 248 100,00 грн).
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку.
Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено.
Застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не навів інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов'язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником Погосян Маргаритою Арсенівною , на постанову Запорізького апеляційного суду від 15 червня 2022 року у справі за заявою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про заміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко