Ухвала
Іменем України
10 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 448/51/18
провадження № 61-7027ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,
розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Голубінки Лілії Володимирівни на ухвалу Мостиського районного суду Львівської області від 10 вересня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 квітня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольги Петрівни про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,
В січні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів» (далі - ПАТ АКБ «Львів»), ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, в якому просив: скасувати право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно - нежитлову будівлю загальною площею 198,2 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку площею 0,008 га, кадастровий номер 4622410100:09:003:0867, розташовану за вказаною адресою; поновити за ним право власності на зазначене майно.
У червні 2018 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про збільшення позовних вимог та про залучення співвідповідача у справі - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О. П., в якій зазначив про необхідність зміни способу захисту його порушених прав та інтересів і пред'явив такі позовні вимоги: визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 33732617 від 06 лютого 2017 року приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О. П., яким проведено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за ПАТ АКБ «Львів», з видаленням відповідного запису № 18881421 від 01 лютого 2017 року, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на цей об'єкт за ПАТ АКБ «Львів»; визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 33732096 від 06 лютого 2017 року приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О. П., яким проведено державну реєстрацію права власності на спірну нежитлову будівлю за ПАТ АКБ «Львів», з видаленням відповідного запису № 18881001 від 01 лютого 2017 року, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на цей об'єкт за ПАТ АКБ «Львів»; визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34006892 від 23 лютого 2017 року приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О. П., яким проведено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 , з видаленням відповідного запису № 19170106 від 23 лютого 2017 року, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на цей об'єкт за ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34006444 від 23 лютого 2017 року приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О. П., яким проведено державну реєстрацію права власності на спірну нежитлову будівлю за ОСОБА_1 , з видаленням відповідного запису № 19169576 від 23 лютого 2017 року, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на цей об1єкт за ОСОБА_1 .
Ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 01 червня 2018 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву (заяву про збільшення позовних вимог) ОСОБА_2 . Залучено до участі у справі як співвідповідача приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О. П.
Ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 20 липня 2021 року прийнято відмову ОСОБА_2 від частини позовних вимог, а саме: про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34006892 від 23 лютого 2017 року приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О. П., яким проведено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 , з видаленням відповідного запису № 19170106 від 23 лютого 2017 року, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на цей об'єкт за ОСОБА_1 ; про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34006444 від 23 лютого 2017 року приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О. П., яким проведено державну реєстрацію права власності на спірну нежитлову будівлю за ОСОБА_1 , з видаленням відповідного запису № 19169576 від 23 лютого 2017 року, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на цей об'єкт за ОСОБА_1 . Провадження у справі в частині вказаних позовних вимог закрито.
Рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 21 липня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Скасовано рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 33732617 від 06 лютого 2017 року щодо державної реєстрації права власності за ПАТ АКБ «Львів» на земельну ділянку з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для реконструкції котельні під магазин, кадастровий номер 4622410100:09:003:0867, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 339661646224, площею 0,008 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з припиненням права власності ПАТ АКБ «Львів» на цю земельну ділянку. Скасовано рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 33732096 від 06 лютого 2017 року щодо державної реєстрації права власності за ПАТ АКБ «Львів» на нежитлову будівлю, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 234756246224, загальною площею 198,2 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з припиненням права власності ПАТ АКБ «Львів» на цю нежитлову будівлю. В задоволенні інших вимог відмовлено. Стягнуто з ПАТ АКБ «Львів» на користь ОСОБА_2 1 409,60 грн сплаченого судового збору.
У серпні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Голубінка Л. В. подала до суду заяву про розподіл судових витрат, в якій, посилаючись на частину третю статті 142 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені нею під час розгляду цієї справи, в розмірі 9 720 грн.
Заява представника ОСОБА_1 - адвоката Голубінки Л. В. мотивована тим, що в матеріалах справи наявні документи, що підтверджують понесені ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 600 грн, а документи на підтвердження витрат в розмірі 3 120 грн - додані до цієї заяви, зокрема: розрахунок витрат на правничу допомогу від 30 листопада 2021 року; рахунок виданий Адвокатським об'єднанням «Паславський, Каралюс і Партнери» від 12 липня 2021 року; квитанція від 19 липня 2021 року № 0.0.2202028349.1; рахунок, виданий Адвокатським об'єднанням «Паславський, Каралюс і Партнери» від 30 липня 2021 року; квитанція від 30 липня 2021 року № 0.0.2214727705.1; акт здавання-приймання виконаної роботи від 30 липня 2021 року.
Ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 10 вересня 2021 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 04 квітня 2022 року, заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Голубінки Л. В. про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6 600 грн витрат на професійну правничу допомогу. Заяву про розподіл судових витрат в частині вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 120 грн залишено без розгляду.
Судові рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що під час розгляду справи, зокрема до моменту винесення судом 20 липня 2021 року ухвали про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, пред'явлених ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , останньою було подано документи, що підтверджують понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 600 грн. Будь-які інші докази на підтвердження понесених нею витрат на правничу допомогу до постановлення ухвали суду про закриття провадження у справі чи протягом п'яти днів після постановлення такої ухвали суду не надавалися. Враховуючи, що при закритті провадження у справі за вимогами до ОСОБА_1 судом не було вирішено питання про розподіл між сторонами судових витрат на професійну правничу допомогу, заяву, подану представником ОСОБА_1 - адвокатом Голубінкою Л. В., необхідно задовольнити в частині відшкодування ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 600 грн, які підтверджені належними доказами. Водночас докази на підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 120 грн були подані лише 03 серпня 2021 року, тобто після закінчення строків, передбачених частиною восьмою статті 141 ЦПК України. Зазначене є підставою для залишення без розгляду поданої заяви про розподіл судових витрат у вказаній частині.
22 липня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Голубінка Л. В. подала засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Мостиського районного суду Львівської області від 10 вересня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 квітня 2022 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині залишення без розгляду її заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 120 грн, і направити справу в зазначеній частині для продовження розгляду.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Голубінки Л. В., подана на підставі абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України, мотивована тим, що за змістом частини шостої статті 142 ЦПК України суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду. Вона подала до суду заяву про розподіл судових витрат в порядку частини третьої статті 142 ЦПК України (у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача) в межах п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі. Тому суди помилково взяли до уваги положення частини восьмої статті 141 ЦПК України, а не частини дев'ятої статті 141 ЦПК України як таку, про яку йдеться в частині шостій статті 142 ЦПК України.
Касаційне провадження не підлягає відкриттю з таких підстав.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною третьою, восьмою, дев'ятою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою-п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Встановлено, що ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 20 липня 2021 року прийнято відмову ОСОБА_2 від частини позовних вимог, а саме: про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34006892 від 23 лютого 2017 року приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О. П., яким проведено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 , з видаленням відповідного запису № 19170106 від 23 лютого 2017 року, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про державну реєстрацію права власності на цей об'єкт за ОСОБА_1 ; про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34006444 від 23 лютого 2017 року приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О. П., яким проведено державну реєстрацію права власності на спірну нежитлову будівлю за ОСОБА_1 , з видаленням відповідного запису № 19169576 від 23 лютого 2017 року, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про державну реєстрацію права власності на цей об'єкт за ОСОБА_1 . Провадження у справі в частині вказаних позовних вимог закрито.
Під час розгляду справи до моменту винесення судом 20 липня 2021 року ухвали про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, пред'явлених ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , останньою було подано документи, що підтверджують понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 600 грн, зокрема клопотання від 14 серпня 2019 року про долучення до матеріалів справи документів, що підтверджують витрати на професійну правничу допомогу, понесені ОСОБА_1 з додатками, а саме: розрахунком витрат на правничу допомогу від 29 травня 2019 року; рахунком виданим Адвокатським об'єднанням «Паславський, Каралюс і Партнери» від 08 червня 2018 року; квитанцією від 11 червня 2018 року № ПН982; рахунком, виданим Адвокатським об'єднанням «Паславський, Каралюс і Партнери» 22 лютого 2019 року; квитанцією від 27 лютого 2019 року № ПН2513; рахунком, виданим Адвокатським об'єднанням «Паславський, Каралюс і Партнери» 20 травня 2019 року; квитанцією від 23 травня 2019 року № ПН1869; додатком до договору про надання правничої допомоги в цивільному судочинстві від 26 березня 2018 року; актом здавання-приймання виконаної роботи від 29 травня 2019 року.
Будь-які інші докази на підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу до постановлення ухвали про закриття провадження у справі чи протягом п'яти днів після постановлення такої ухвали суду не надавалися.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Голубінка Л. В. в поданій нею заяві від 20 липня 2021 року, яку вона помилково найменувала як «заява про розподіл судових витрат позивача», покликалася на норму, передбачену частиною восьмою статті 141 ЦПК України, однак в подальшому не дотримала її вимог.
Докази на підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 120 грн були подані 03 серпня 2021 року, тобто поза межами строків, передбачених частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Голубінка Л. В. була присутня під час судового засідання 20 липня 2021 року та під час оголошення ухвали про закриття провадження у справі та їй було достовірно відомо, що питання про розподіл судових витрат в ухвалі суду про закриття провадження у справі не вирішувалося.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (частина перша статті 126 ЦПК України).
Встановивши, що до моменту винесення судом 20 липня 2021 року ухвали про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, пред'явлених ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , останньою було подано документи, що підтверджують понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 600 грн, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про стягнення вказаних витрат з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Також суди обґрунтовано залишили без розгляду заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Голубінки Л. В. про розподіл судових витрат в частині вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 120 грн у зв'язку з тим, що докази на підтвердження цих витрат були подані 03 серпня 2021 року, тобто після закінчення строків, передбачених частиною восьмою статті 141 ЦПК України (до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву).
Доводи касаційної скарги про те, що за змістом частини шостої статті 142 ЦПК України суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, а заяву про розподіл судових витрат з доказами понесення судових витрат в розмірі 3 120 грн було подано в межах п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі, не заслуговують на увагу, оскільки п'ятнадцятиденний строк для вирішення питання про розподіл судових витрат встановлений для суду, тоді як для вирішення судом питання про стягнення судових витрат відповідною стороною повинні бути дотримані вимоги частини восьмої статті141 ЦПК України (докази для підтвердження розміру судових витрат повинні бути надані суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів з дня ухвалення судового рішення).
Положення частини дев'ятої статті 141 ЦПК України, на яку послався заявник, застосовуються судами при вирішенні питання про задоволення чи про відмову в задоволенні заяви про розподіл судових витрат, тоді як недотримання стороною вимог частини восьмої цієї статті має наслідком залишення такої заяви без розгляду, що й було здійснено судом першої інстанції щодо заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Голубінки Л. В. про розподіл судових витрат в частині вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 120 грн.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судами норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судових рішень.
Тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (пункт 45 рішення Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року у справі «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), пункти 37, 38 рішення Європейського суду з прав людини від 19 грудня 1997 року у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Згідно з частиною п'ятою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Голубінки Лілії Володимирівни на ухвалу Мостиського районного суду Львівської області від 10 вересня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 квітня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольги Петрівни про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко