Єдиний унікальний номер справи 369/14632/19
Провадження №22-ц/824/2210/2022
11 серпня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Суханова Є.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2021 року у справі за позовом Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,
У листопаді 2019 року Департамент охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь кошти за навчання у розмірі 90 480, 00 грн. та 1 921, 00 грн. судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що рішенням Київської обласної ради від 30.09.2010 № 809-34-V затверджено Київську обласну програму підготовки лікарських кадрів для лікувальних закладів сільської мережі на 2010-2017 роки, що передбачала навчання студентів в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця за кошти обласного бюджету. З урахуванням зазначеної програми 29.08.2011 між Головним управлінням охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації (наразі - Департамент охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації) та ОСОБА_2 було укладено договір відповідно до якого визначено, що відповідач навчається в університеті за спеціальністю «лікувальна справа». Пунктом 2.2.4. Договору встановлено, що позивач має право отримати від відповідача кошти в повному обсязі сплачені за його навчання з урахуванням інфляції та індексації у разі невиконання умов договору та відрахування його з університету за невиконання навчального плану. Листом від 10.10.2019 позивача було повідомлено, що наказом від 11.09.2017 № 3466/л-1 відповідача було відраховано з Національного медичного університеті імені О.О. Богомольця за невиконання навчального плану. Враховуючи, що відповідачем було порушено зобов'язання за договором від 29.08.2011, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 90480,00 грн як відшкодування вартості навчання за період з вересня-грудня 2011 року по січень-червень 2017 року.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2021 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації кошти за навчання у сумі 75 400, 00 грн., в іншій частині вимог відмовлено. Вирішено питання судового збору.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Станом на початок розгляду справи по суті відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно із ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки у справі ціна позову становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму, а дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.
У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до положень ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання встановлених законом умов) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав:
В ході розгляду справи судом було встановлено, що
29.08.2011 між Головним управлінням охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації (далі - замовник) та ОСОБА_2 (далі - учасник) укладено договір про співпрацю, відповідно до якого замовник зобов'язується провести оплату вартості повного курсу навчання Учасника в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця на медичному факультеті за спеціальністю «лікувальна справа»; надати можливість учаснику проходження навчання в інтернатурі на базі лікувально-профілактичних закладів Київської області після навчання у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця; забезпечити учасника після закінчення навчання в інтернатурі та отримання звання лікар-спеціаліст працевлаштуванням в одному з лікувально-профілактичних закладів Київської області, які розташовані у сільській місцевості.
12.09.2011 між Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця (далі - університет), Головним управлінням охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації (далі - замовник) та ОСОБА_2 укладено договір № 211/л-1-14282-19, відповідно до умов якого Національний медичний університет імені О.О. Богомольця зобов'язується провести зарахування на конкурсних умовах згідно правил прийому до НМУ в 2011 році громадянина ОСОБА_2 на місце понад план державного замовлення у межах ліцензованого обсягу і навчати його за рахунок коштів замовника на медичний факультет за спеціальністю «лікувальна справа». Національний медичний університет імені О.О. Богомольця зобов'язується провести зарахування на конкурсних умовах згідно правил прийому до НМУ в 2011 році громадянина, який навчається за кошти Київської обласної державної адміністрації за «Київською обласною програмою підготовки лікарських кадрів для лікувальних закладів сільської мережі на 2010-2017 роки» та його направленням і надати освітні послуги, пов'язані з одержанням вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст».
Університет має право відрахувати студента у випадках: а) невиконання навчального плану; б) пропусків занять без поважних причин; в) невиконання умов договору; г) за власним бажанням; д) за станом здоров'я, при виникненні медичних протипоказань до навчання за відповідною спеціальністю; е) інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Замовник сплачує за весь час навчання (6 років, 12 навчальних семестрів) 90 480,00 грн. Вартість навчання не включає податок на додану вартість згідно з діючим законодавством. Після рекомендації до зарахування на конкурсній основі до 15.08.2011 замовник має внести або перерахувати на розрахунковий рахунок Університету оплату за навчання за 1 семестр 2011/2012 н.р. у розмірі 7 540,00 грн. та в наступному перераховувати плату за навчання Студента у розмірі 7 540,00 грн посеместрово: за весняно-літній семестр до 20 січня, але не пізніше 1 лютого року навчання, а за осінньо-зимовий семестр - до 20 серпня, але не пізніше 1 вересня року навчання.
Студент, який навчається за кошти Київської обласної державної адміністрації за «Київською обласною програмою підготовки лікарських кадрів для лікувальних закладів сільської мережі на 2010-2017 роки» укладає договір з Замовником - Головним управлінням охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації, в якому буде визначено всі права та обов'язки сторін.
У випадку відрахування Студента з Університету на підставах, викладених в підпунктах а, б, в, г п.2.1.6. даного Договору сума, внесена замовником за навчання, не повертається, а в разі відрахування на основах, викладених в підпунктах д, е п.2.1.6., та при академічній відпустці (п.2.1.7.) сума оплати вираховується пропорційно фактичному строку навчання в семестрі.
Відповідно до Наказу Національного медичного університету імені О.О. Богомольця від 11.09.2017 № 3466/л-1, студентку 5 курсу 10 семестру 2106 групи 2016/2017 н.р. медичного факультету № 1 (денна форма навчання) ОСОБА_2 відраховано з університету, у зв'язку з невиконанням вимог навчального плану, графіку навчального процесу та індивідуального навчального плану з 01.09.2017 (має академічну заборгованість з завершальних дисциплін - «Інфекційні хвороби» - ПМК). Підстава - інформація кафедр, Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих навчальних закладів, затверджене Наказом МОН України від 15.07.1996 № 245, подання декана.
10.10.2019 у відповідь на запит Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації від 27.09.2019 № 3304/3960-2019, Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця надано відповідь, з якої слідує, що в документальних матеріалах студентського столу університету значиться, серед іншого, що ОСОБА_2 відраховано з університету, у зв'язку з невиконанням вимог навчального плану з 01.09.2017 (наказ від 11.09.2017 № 3466/л-1).
19.06.2019 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали шлюб, після чого прізвище дружини - « ОСОБА_4 ».
Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив із того, що відповідач будучи студентком 5 курсу 10 семестру, відрахована з 01.09.2017 року, а вартість навчання за десять семестрів становить 75 400,00 грн., а тому саме вказана сума підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.
Свою незгоду з оскаржуваним рішенням апелянт обґрунтовувала тим, що
1. Департамент охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації не є стороною договору, який був укладений між відповідачем та Головним управлінням охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації;
2. Позивачем не було доведено факту оплати коштів за навчання відповідача у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується із такими доводами апелянта з огляду на наступне:
З відкритих джерел вбачається, що відповідно до п. 2 Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1694 від 27.12.2017 року Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перейменовано з Головного управління охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до рішення Київської міської ради від 15 березня 2012 року N 198/7535 "Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)". Таким чином, з огляду на вищевикладене твердження відповідача про те, що позивач не є стороною укладеного договору є спростованим.
Ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.
Свої позовні вимоги позивач доводив укладеним між ним та відповідачем договором № 211/л-1-14282-19, відповідно до умов якого Національний медичний університет імені О.О. Богомольця зобов'язується провести зарахування на конкурсних умовах згідно правил прийому до НМУ в 2011 році громадянина ОСОБА_2 на місце понад план державного замовлення у межах ліцензованого обсягу і навчати його за рахунок коштів замовника на медичний факультет за спеціальністю «лікувальна справа», наявним у матеріалах справи Наказом Національного медичного університету імені О.О. Богомольця від 11.09.2017 № 3466/л-1, відповідно до якого студентку 5 курсу 10 семестру 2106 групи 2016/2017 н.р. медичного факультету № 1 (денна форма навчання) ОСОБА_2 було відраховано з університету, у зв'язку з невиконанням вимог навчального плану, графіку навчального процесу та індивідуального навчального плану з 01.09.2017.
Таким чином, позивачем належним чином було доведено факт навчання ОСОБА_1 у Національному медичному університет імені О.О. Богомольця, на підставі укладеного між сторонами договору.
Щодо твердження апелянта стосовно того, що відповідачем не було доведено факту оплати коштів за навчання відповідача, колегія суддів зазначає наступне:
Суми вартості навчання були чітко прописані в укладеному між позивачем та відповідачем договорі. Період фактичного навчання відповідача в університеті не заперечували обидві сторони. Натомість апелянт жодного доказу з приводу того, що не позивач здійснював оплату за навчання до суду не надала. За таких умов твердження апелянта в цій частині також залишилися непідтвердженими.
З огляду на вищевказане, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, відтак підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачає.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом. За таких умов підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий С.О. Журба
Судді: Т.О. Писана
Є.М. Суханова