Єдиний унікальний номер справи 759/9884/19
Провадження №22-ц/824/2221/2022
11 серпня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Суханова Є.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: адвокатське об'єднання «Ліга Справедливості», товариство з обмеженою відповідальністю «Об'єднання адвокатів юристів «Ліга Справедливості» про стягнення боргу за договором про надання адвокатських послуг,
У травні 2019 року позивач звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи: «Об'єднання адвокатів юристів «Ліга Справедливості» про стягнення боргу за договором про надання адвокатських послуг, в якому просила стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 12 230 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що 27.05.2016 року між адвокатським об'єднанням «Ліга Справедливості» та ОСОБА_2 був укладений Договір про надання адвокатських послуг №27/05-16 від 27.05.2016 року та Додаток № 1 до цього Договору. Предметом Договору № 27/05-16 від 27.05.2016 року є зобов'язання виконавця надавати необхідні адвокатські послуги в судах, господарських судах, адміністративних судах, судах загальної юрисдикції, судах апеляційної та касаційної інстанцій, органах державної влад місцевого самоврядування, в правоохоронних органах, органах нотаріату, органах держави виконавчої служби, Міністерстві юстиції, будь-яких установах і організаціях незалежно в форми власності, а замовник зобов'язується виплатити Адвокатському об'єднанню гонорар надання адвокатських послуг, які полягають у представленні інтересів замовника, надання юридичної допомоги, яка полягає у відкритті кримінального провадження, юридичній адвокатській підтримці під час досудового слідства, судового слідства, оскарження дій і бездіяльності органів досудового слідства, оскарження дій і бездіяльності слідчих суддів, прокурорів, стягнення матеріальних і моральних збитків завданих неправомірними діями будь-якими особами та установами Замовнику у справі щодо протиправних дій керівництва ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк». 29.01.2018 року між AO «Ліга Справедливості» та ТОВ «Об'єднання адвокатів юристів «Ліга Справедливості» був укладений договір відступлення права вимоги №29/01-18/2935, відповідно до умов якого право вимоги за вищевказаним договором про надання адвокатських послуг було передано позивачу. Як зазначає позивач, відповідача було повідомлено про відступлення права вимоги, також було направлено заяву про досудове врегулювання спору. Оскільки вчасно вказана заборгованість погашена не була, позивач просила суд стягнути з відповідача заборгованість за вищевказаним договором, а також інфляційні витрати та 3% річних, що разом становить 12 230 грн.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 12 травня 2021 року у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач звернулась до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
23 липня 2021 року до Київського апеляційного суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона не погоджуючись із доводами викладеними у апеляційній скарзі, просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
30 липня 2021 року до Київського апеляційного суду від позивача надійшли письмові пояснення.
Згідно із ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки у справі ціна позову становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму, а дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.
У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до положень ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання встановлених законом умов) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав:
В ході розгляду справи судом було встановлено, що 27.05.2016 року між Адвокатським об'єднанням «Ліга Справедливості» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання адвокатських послуг №27/05-16 від 27.05.2016 року.
За вказаним договором, Адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання надавати необхідні адвокатські послуги в судах, господарських судах, адміністративних судах, судах загальної юрисдикції, судах апеляційної та касаційної інстанцій, органах державної влади та місцевого самоврядування, в правоохоронних органах, органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, Міністерстві юстиції України, будь-яких установах і організаціях незалежно від форі власності, а Замовник зобов'язується виплатити Адвокатському об'єднанню гонорар за надання адвокатських послуг, які полягають у представленні інтересів замовника, надання юридичної допомоги, яка полягає у відкритті кримінального провадження, юридичній, адвокатській підтримці під час досудового слідства, судового слідства, оскарження дій і бездіяльності органів досудового слідства, оскарження дій і бездіяльності слідчих суддів, прокурорів, стягненні матеріальних і моральних збитків завданих неправомірними діями будь-якими особами та установами Замовнику у справі щодо протиправних дій керівництва ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк».
Пунктом 5.1. вказаного договору, зокрема, зазначено, що замовник погоджується з оплатою всіх послуг, наданих згідно тарифів по даному договору, якщо не заперечив письмово протягом трьох календар днів з дати фактично наданої юридичної/адвокатської послуги та зобов'язується оплатити такі послуги протягом десяти календарних днів. У випадку прострочення оплати на більш тривалий термін, Замовник сплачує Адвокатському об'єднанню пеню в розмірі один відсоток в день від суми боргу. І оплата вважається днем, коли кошти внесені в касу Адвокатського об'єднання або зараховані на розрахунковий рахунок.
ОСОБА_2 на момент подачі позову не виконала усі зобов'язання за вказаним договором, в результаті чого утворився борг за неоплачені юридичні послуги у розмірі 2500,00 грн.
Як вбачається із копії квитанції від 23.09.2019 р. ОСОБА_2 здійснила оплату за реквізитами АО «Ліга Справедливості» в розмірі 2500,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що у відповідача не виникло зобов'язання за договором №27/05-16 від 27.05.2016 року, а договір про відступлення прав вимоги визнаний судом неукладеним.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач уклала з адвокатським об'єднанням «Ліга Справедливості» договір про надання адвокатських послуг №27/05-16 від 27.05.2016 року. Позивач стверджує, що відповідач послуги фактично отримала, але не здійснила їх оплату, тому відповідач згідно ст. 625 ЦК України зобов'язаний сплатити позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та пеню.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що фактично послуги за вищевказаним договором про надання адвокатських послуг надана не була, оскільки наданий позивачем акт дачі-приймання робіт №ОУ-0000316 від 15.03.2017 року не містить підпису замовника - ОСОБА_2 ( том 1, а.с. 122).
Апеляційним судом встановлено, що вищевказаний акт дачі-приймання робіт дійсно не підписаний відповідачем, проте, 23.09.2019 року відповідач сплатила передбачену рахунком №СФ-0000311 ВІД 15.05.2017 року суму, чим фактично визнала факт надання їй адвокатських послуг.
В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що не вважає таку сплату коштів належним виконанням зобов'язання, оскільки на той час право вимоги за договором №27/05-16 від 27.05.2016 року перейшло до нього, а відповідач сплатила кошти первісному кредитору.
Колегія суддів апеляційного суду не приймає позицію апелянта з огляду на наступне:
В ході розгляду справи відповідач неодноразово заперечувала проти твердження про право вимоги від АО «Ліга Справедливості» до ТОВ «Об'єднання адвокатів юристів «Ліга Справедливості», а згодом до позивача з огляду на те, що представлені до справи договори з цього приводу передбачають перехід права вимоги на відплатній основі. Оскільки доказів оплати за вищевказаними договорами позивачем до суду надано не було, факт переходу права вимоги доведено не було. З такою точною зору погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
Ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.
Незважаючи на вказані норми, доказів оплати коштів за договорами вимоги надано не було, у зв'язку з чим посилання позивача з цього приводу залишилися недоведеними.
Щодо вимоги про стягнення пені та інфляційних втрат, колегія суддів зазначає, що такі вимоги не підлягають задоволенню з огляду на недоведеність наявності у позивача права вимагати їх сплати. Крім того, вказані санкції передбачені у разі прострочення оплати замовником послуг їх вартості. З характеру врегулювання даних відносин вбачається, що для констатації прострочення замовник має бути обізнана з фактом надання їй виконавцем послуги. Акт дачі- приймання робіт замовником не підписаний. Позивач стверджує, що виконавець направляв замовнику акт та розраховував на оплату, але належних доказів з цього приводу до суду не надано. Наявний у матеріалах справи супровідний лист та опис вкладення у цінний лист (том 1, а.с. 116 - 117) не є таким належним доказом, оскільки не посвідчує саме факт відправлення такого листа. Належним доказом мала б бути відповідна поштова квитанція, однак її надано не було. Не підтверджено це й інформацією ДП Укрпошта, а тому факт надіслання відповідачеві акту дачі-приймання робіт є недоведеним.
Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційного суду констатує відсутність факту прострочення оплати у відповідача.
З огляду на наведене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, що фактично констатував і суд першої інстанції. За таких умов апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
З огляду на вищевказане, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом. За таких умов підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий С.О. Журба
Судді: Т.О. Писана
Є.М. Суханова