1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 09 серпня 2022 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 червня 2022 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Рубцовськ Алтайський край російської федерації, громадянина російської федерації, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса військової частини: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України,
за участю: прокурора захисника ОСОБА_7 , ОСОБА_5 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та обрано відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя вказав на наявність підстав для задоволення клопотання слідчого, оскільки останнім та прокурором доведено, що підозрюваний ОСОБА_6 , громадянин російської федерації виїхав та перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або на тимчасово окупованій території України, з високим ступенем вірогідності буде продовжувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду, фактично вже переховується від слідства, перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, вчинятиме інше кримінальне правопорушення.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 червня 2022 року та відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Захисник вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою, з огляду на наступне.
Зокрема, зазначає, що в ухвалі слідчого судді не наведено жодного твердження про те, чим підтверджується наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, територію держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Звертає увагу суду, що відповідно до матеріалів доданих до клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчий надає підтвердження виїзду ОСОБА_6 на територію республіки білорусь, та те, що останній там перебуває. Зауважує, що наразі республіка білорусь не визнана державою-агресором
Також вказує на необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_6 підозри та недоведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 05 квітня 2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42022000000000426, за підозрою, зокрема, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
02 червня 2022 року ОСОБА_6 складено повідомлення про підозру у порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода та обов'язковість яких надана Верховною Радою України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
Зважаючи на те, що ОСОБА_6 наприкінці березня 2022 року перетнув державний кордон України з території Київської області, 07 червня 2022 року повідомлення про підозру вручено останньому у спосіб, передбачений главою 11 КПК України для вручення повідомлень.
Зокрема, 07 червня 2022 року на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора були опубліковані повідомлення про підозру ОСОБА_6 та повістки про виклик Крім того, 07 червня 2022 року повідомлення про підозру ОСОБА_6 та повістки про виклик на 08, 09, 10 червня 2022 були опубліковані в газеті «Урядовий кур'єр», яка на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1425-р визначена друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в якому у 2022 році розміщуються, зокрема повістки про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою- агресором.
Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 від 28 червня 2022 року ОСОБА_6 оголошено у розшук.
30 червня 2022 року старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 червня 2022 року клопотання слідчого задоволено.
Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним, обґрунтованим і вмотивованим, зважаючи на наступне.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті. Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обираючи підозрюваному ОСОБА_6 у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчий суддя дослідив клопотання про обрання запобіжного заходу і матеріали, які його обґрунтовують, та, всупереч доводам захисника, правильно встановив, що наведені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які викладені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. Враховуючи при цьому те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні старшого слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 згаданого кримінального правопорушення.
Тобто, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри, чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому посилання захисника на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення слід визнати безпідставними.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч стверджень автора апеляційної скарги, дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися і фактично переховується від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, тобто заявлені у клопотанні слідчого і встановлені слідчим суддею ризики є реальними.
З урахуванням наведеного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Згідно ч.ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Колегія суддів приймає до уваги інформацію, що міститься у рапорті старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , який долучено прокурором у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, згідно з якою, наприкінці березня 2022 року військовослужбовці вч 6720, у тому числі і ОСОБА_6 , внаслідок наступальних дій ЗС України відступили на територію білорусії, незаконно перетнувши державний кордон України. Інформація яка б свідчила про їх місцеперебування в Україні у слідства
відсутня. Зважаючи на те, що підозрюваний являється вс рф наявні достатні
підстави вважати, що він перебуває в Україні виключно в місцях
активних бойових дій на тимчасово окупованій території України, або за місцем
проживання чи місцем дислокації вч 6720, в росії. Водночас, встановлено, що на території України після відступу в білорусь мобільний телефон ОСОБА_6 фіксувався виключно на тимчасово окупованій території України, а саме: 20 квітня 2022 у м. Лиман, Донецької області. Наведене дає підстави вважати, що ОСОБА_6
продовжує приймати участь в бойових діях на непідконтрольній, тимчасово окупованій території України.
Доказів, які б спростовували наведене, або б категорично стверджували про те, що підозрюваний перебуває саме на території республіки білорусь захисником не надано.
З огляду на вищевикладене у сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що у даному конкретному випадку, слідчий суддя з дотриманням вимог ч. 6 ст. 193 КПК України обрав відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід, за переконанням колегії суддів, є необхідним у даному випадку для виконання завдань кримінального провадження.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не виявлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення її без задоволення.
Керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 193, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 червня 2022 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , погоджене з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та обрано відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 757/15652/22-к Справа №11-сс/824/2746/2022 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_9 Доповідач: ОСОБА_1