1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 09 серпня 2022 року, з використанням відеоконференцзв'язку з Київським СІЗО де перебуває підозрювана ОСОБА_5 , апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 липня 2022 року, відносно
ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Запоріжжя, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 186 КК України,
за участю: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 та продовжено підозрюваній ОСОБА_5 строк тримання під вартою, до 09 вересня 2022 року, одночасно визначено заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 198 480 грн., та покладено обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив про наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не зменшилися та продовжують існувати, врахував дані про особу підозрюваної у їх сукупності і прийшов до висновку, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти існуючим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 липня 2022 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого, застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації.
Щодо строку апеляційного оскарження, то захисник зазначає, що ОСОБА_5 не отримувала копію постановленого рішення, юридично необізнана, захисник за призначенням не скористався правом на оскарження ухвали слідчого судді. 22 липня 2022 року підозрювана уклала договір про надання правничої допомоги із адвокатом ОСОБА_6 , який 25 липня 2022 року отримав копію оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим просить визнати поважною причину пропуску строку апеляційного оскарження.
Захисник вважає ухвалу слідчого судді незаконною і необґрунтованою, з огляду на наступне.
Зокрема, зазначає про необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри, недоведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Просить врахувати, що підозрювана раніше не судима, має місце реєстрації, де постійно проживала разом із бабусею, має батьків, до застосування запобіжного заходу неофіційно працювала, вагітна, у серпні має народити дитину.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваної та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, який викладено у постанові від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18, у випадку коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив у інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
З матеріалів справи видно, що оголошення повного тексту оскаржуваної ухвали слідчого судді відбулося за відсутності учасників провадження, даних про направлення їм копій постановленого рішення, у тому числі підозрюваній ОСОБА_5 , яка утримується під вартою, матеріали провадження не містять, а тому у даному конкретному випадку, колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження підлягає поновленню.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним управлінням Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 23 листопада 2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 12021100090003257, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 186 КК України.
21 квітня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України.
22 квітня 2022 року ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва відносно підозрюваної ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 17 червня 2022 року.
10 червня 2022 року заступником керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022100070000666 до трьох місяців, тобто до 19 липня 2022 року.
14 червня 2022 року слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва продовжено підозрюваній ОСОБА_5 строк триманні під вартою до 18 липня 2022 року.
17 червня 2022 року прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 винесено постанову про об'єднання матеріалів досудових розслідувань у кримінальних провадження №12021100090003257, №12022100070000080, 12022100090000666 в одне провадження за №12021100090003257.
30 червня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої та нову підозру у відкритому викраденні чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах; ці ж дії вчинені повторно; заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 190 КК України.
12 липня 2022 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до 6 місяців.
07 липня 2022 року старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , звернулася до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження підозрюваній ОСОБА_5 строку тримання під вартою, одночасно визначивши заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 липня 2022 року клопотання слідчого задоволено.
Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та вмотивованим, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, у порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно з вимогами ст.ст. 197, 199 КПК України, за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 186 КК України.
Зокрема, слідчий суддя дослідивши клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, у клопотанні та доданих до нього матеріалах, станом на день розгляду клопотання слідчим суддею, міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри.
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_5 підозри чогось очевидно безпідставного чи недопустимого не встановив.
Колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні слідчим і прокурором доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не відпали та продовжують існувати, і дають підстави для продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою, та недостатність застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних із триманням під вартою, у тому числі у вигляді домашнього арешту, для запобігання зазначеним ризикам.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваної, у їх сукупності, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, колегія суддів приходить до висновку про доведеність органом досудового розслідування ризику можливості підозрюваною переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах провадження відсутні.
Матеріали судового провадження містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості ОСОБА_5 незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишаються існувати та вірогідність їх настання є досить високою.
Наведене нівелює доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Посилання захисника на дані, які характеризують особу підозрюваної, не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України і не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про продовження підозрюваній ОСОБА_5 строку тримання під вартою, оскільки слідчий і прокурор у повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують подальше обмеження права останнього на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Беззаперечних даних, які б унеможливлювали подальше тримання підозрюваної ОСОБА_5 , під вартою матеріали судового провадження не містять.
Крім того, слідчий суддя правильно визначив розмір застави підозрюваній, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, врахувавши при цьому існуючі ризики та дані про особу підозрюваної у їх сукупності, визначив заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що належним чином забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків у випадку внесення застави.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не виявлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно з нормами матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, у порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів вважає - безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити захиснику ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 строк апеляційного оскарження.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 липня 2022 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 та продовжено підозрюваній ОСОБА_5 строк тримання під вартою, до 09 вересня 2022 року, одночасно визначено заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 761/12397/22 Справа №11-сс/824/3033/2022 Категорія: ст. 199 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1