Справа №755/3837/22 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/3100/2022 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст.ст.176, 183 КПК України
10 серпня 2022 року. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві, кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 02 серпня 2022 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 29 вересня 2022 року включно.
Зазначене рішення обґрунтоване тим, що судове слідство по кримінальному провадженню триває, ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України продовжують існувати. ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів і в разі визнання його винуватим йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Також судом першої інстанції прийнято до уваги інші дані про особу обвинуваченого, зокрема ОСОБА_6 зареєстрований та проживає у місті Києві, офіційно не працює, не одружений, раніше судимий.
Враховуючи вказані обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що є достатні підстави для продовження дії такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою щодо ОСОБА_6 .
Не погоджуючись із вказаним рішенням захисником обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_7 подано апеляційну скаргу, у якій він просить скасувати ухвалу суду першої інстанції. Постановити нову ухвалу, якою застосувати запобіжний захід ОСОБА_6 у виді домашнього арешту або зменшити розмір застави до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Мотивуючи свої вимоги зазначає, що оскаржуване рішення суду є незаконним та невмотивованим. Прокурором при звернені до суду з клопотаннями про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_6 не доведено існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Захисник звертає увагу, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (п.3 ч.1 ст.194 КПК України), проте в клопотанні відсутні докази неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів, ризики відсутні, та взагалі є посилання, що застосування тримання під вартою можливе лише до раніше судимої особи, але обвинувачений раніше не судимий.
Враховуючи вказані обставини, на думку захисника, судом першої інстанції при вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою, не дотримано вимоги ст.ст.177, 178 КПК України та об'єктивно не з'ясовано всі обставини.
Сторонами кримінального провадження не заявлено клопотання про розгляд апеляційної скарги за їх участю, а тому у відповідності до вимог ч.4 ст.4221 КПК України, суд апеляційної інстанції вважає за можливе провести апеляційний розгляд у їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно положень ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
В свою чергу, апеляційний суд позбавлений можливості дослідити матеріали кримінального провадження, оскільки воно знаходиться на розгляді по суті в суді першої інстанції.
Правовими приписами ст.370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч.2 ст.331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Згідно зі ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ухвалюючи рішення про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, районний суд повинен врахувати наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити всі обставини, у тому числі, передбачені ст.178 КПК України.
Правовими приписами ст.331 КПК України встановлено, що за наслідками розгляду питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, який у відповідності до положень ст.12 КК України, є тяжким, та за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Обвинувачений не одружений, не працюючий, тобто не має постійного джерела доходу, раніше судимий.
За даних обставин, на думку суду апеляційної інстанції, цілком обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що обраний обвинуваченому запобіжний захід відповідає не лише особі обвинуваченого, а і характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, не надає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, зокрема ухилятися від суду та незаконно впливати на свідків, а ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України є реальними та дійсними.
В апеляційній скарзі не наведено будь-яких даних про особу обвинуваченого, які б дозволяли зробити висновок про можливість уникнення вищевказаного ризику, шляхом застосування до обвинуваченого іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
Врахувавши тяжкість злочину, та покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, дані про особу обвинуваченого, а також відсутність даних про неможливість подальшого перебування під вартою, належних гарантій, які б переважали ризики, передбачені ст.177 КПК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом продовження застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Судом першої інстанції визначено розмір застави в межах, визначених ст.182 КПК України. Обґрунтованих доводів про необхідність зменшення визначеного судом першої інстанції розміру застави в апеляційній скарзі не наведено.
Відтак, суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначив альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої не суперечить вимогам ст. 182 КПК України.
Будь-яких істотних порушень кримінального процесуального закону, які б слугували підставною для скасування рішення суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Обґрунтованих доводів на спростування висновків суду першої інстанції апелянтом не наведено, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і залишає ухвалу суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.176-178, 183, 331, 404, 405, 407, 418, 419, 4221 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 02 серпня 2022 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 29 вересня 2022 року включно - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий :
Судді :