Справа 556/1316/22
Номер провадження 1-в/556/237/2022
Іменем України
10.08.2022 року смт. Володимирець
Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володимирець, клопотання засудженого, який відбуває покарання в ДУ «Полицька виправна колонія (№76)» про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , до арешту працював ТзОВ «Долинська» - різноробочим, не одруженого, освіта середня, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України.
Засудженого 27.06.2012 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 152 ч.4 КК України - на 12 років позбавлення волі.
04.04.2016 року ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області відповідно до ч.5 ст. 72 КК України з врахуванням змін внесених ЗУ «Про внесення змін до Кримінального Кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення в строк покарання» від 26.11.2015 року № 838-VIII, який набрав чинності 24.12.2015 року, зараховано засудженому в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 03.02.2012 року по 28.02.2012 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
15.11.2021 року ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області ухвалено рішення внести до єдиного реєстру осіб, засуджених за злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, відомості відносно ОСОБА_4
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення, відбув 3/4 строку покарання.
Засуджений ОСОБА_4 , представник ДУ «Полицька виправна колонія (№76)» надали заяви про розгляд клопотання у їх відсутності, клопотання підтримують.
Прокурор проти задоволення подання не заперечував.
З характеристики засудженого та матеріалів особової справи вбачається, що засуджений ОСОБА_4 в місцях позбавлення волі знаходиться з 03.02.2012 року. Вину скоєного злочину визнає, міру покарання призначену судом вважає справедливою.
Початок строку відбування кримінального покарання - 03.02.2012 року.
Кінець строку відбування кримінального покарання - 09.06.2023 року.
Під час тримання в державній установі «Запорізький слідчий ізолятор», засуджений допустив два порушення встановленого порядку відбування покарання, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності, стягнення погашені у встановленому законом порядку, заходи заохочення не застосовувались.
Під час відбування покарання в державній установі «Вільнянська виправна колонія (№20)» засуджений ОСОБА_4 допустив сім порушень встановленого порядку відбування покарання, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності, стягнення зняті та погашені у встановленому законом порядку. Дев'ять разів заохочувався правами начальника установи.
З 05.04.2022 року засуджений відбуває міру кримінального покарання в державній установі «Полицька виправна колонія (№76)». За період відбування покарання характеризується позитивно. Один раз заохочувався наказом начальника установи. Заходи стягнення не застосовувались. Дотримується норм , які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи.
Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, виконує передбачені законодавством вимоги. Дотримується правил поведінки та обов'язків.
Засуджений не працевлаштований на виробництві установи.
Не приймає участі у програмі диференційно-виховного впливу на засуджених.
Позову за виконавчими листами в колонії не має.
Підтримує соціально-корисні зв'язки з рідними та близькими шляхом телефонних переговорів.
Підвищує свій загальноосвітній та професійно-технічний рівень, читає художню літературу.
За рисами характеру - спокійний, у ставленні до засуджених - не конфліктний, у ставленні до себе - вимогливий, за вольовими якостями - цілеспрямований.
На профілактичному обліку в установі не перебуває.
До виконання робіт з благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою, розуміє їх необхідність.
Відповідно до проведеної оцінки ризиків має середній рівень вчинення повторного кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
Критеріями оцінки ступеня виправлення засудженого при застосуванні до нього положень ст.ст.81, 82 КК України є:
-ставлення засудженого до дотримання вимог встановленого порядку відбування покарання (режим) за весь період відбування покарання;
-участь у суспільно-корисній праці;
-участь у виховних заходах;
-участь у загальноосвітньому та професійно-технічному навчанні;
-участь у самодіяльних організаціях та соціально-корисна активність;
-участь у роботах з благоустрою установ та прилеглих територій,
-поліпшенні житлово-побутових умов засуджених або допоміжних робіт по забезпеченню установи продовольством;
-прагнення засудженого до відшкодування нанесених злочином збитків, сплати аліментів (за наявності виконавчих листів);
-визнання своєї вини у вчиненому злочині і каяття в ньому;
-підтриманні соціально-корисних зв'язків та позитивних намірів на життя після звільнення.
Як зазначено в п.п.2,17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш мяким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК України).
Оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Згідно ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки; свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.
Критерієм сумлінної поведінки є неухильне дотримання всіх вимог режиму місця відбування покарання та виконання всіх покладених на засудженого обовязків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів та обладнання. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.
Враховуючи вище викладене, оцінивши в сукупності всі дані, за весь період відбування покарання, які можуть служити чинником для визнання поведінки засудженого такою, що свідчить про його виправлення, а саме: ОСОБА_4 позитивно характеризується, вину скоєного злочину визнає; мав дев'ять стягнень, які зняті та погашені у встановленому законом порядку; має десять заохочень; дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи; на профілактичних обліках в установі не перебуває; має позитивні наміри на життя та бажання чесно працювати після звільнення, суд приходить до висновку, що подальше виправлення засудженого можливе в умовах перебування на волі, і умовно-дострокове звільнення від відбування покарання сприятиме виховному і запобіжному впливу на останнього.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що засуджений ОСОБА_4 відбув 3/4 строку покарання, сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення і може бути умовно-достроково звільнений з місць позбавлення волі.
Керуючись ст.81 КК України, ст. ст. 538, 539 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 умовно-достроково звільнити з місць позбавлення волі на невідбутий строк покарання - 9 місяців 29 днів.
На ухвалу може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд Рівненської області протягом 7 діб з моменту проголошення, а засудженим з моменту вручення копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1