10 серпня 2022 року
м. Київ
Справа № 916/766/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 і рішення Господарського суду Одеської області від 28.07.2021 у справі
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-2"
про стягнення 92 496,95 грн та повернення майна,
21.07.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 (повний текст складено 17.12.2021) і рішення Господарського суду Одеської області від 28.07.2021 у справі № 916/766/21, подана 18.07.2022 до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 складено 17.12.2021, тому останнім днем її оскарження, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, є 06.01.2022.
Проте Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях подало касаційну скаргу 18.07.2022, тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що касаційну скаргу на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 і рішення Господарського суду Одеської області від 28.07.2021 у справі № 916/766/21 вперше подано 10.01.2022. Ухвалою Верховного Суду від 07.02.2022 зазначену касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з незазначенням передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстав подання касаційної скарги і необхідністю подати до Суду клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та доказ (докази) на підтвердження поважності причин пропуску цього строку, надано строк для усунення недоліків до 01.03.2022, який при цьому не повинен був перевищувати десяти днів із дня вручення зазначеної ухвали скаржникові. Однак скаржником вказані недоліки не були усунуті у встановлений строк, тому в подальшому ухвалою Верховного Суду від 27.06.2022 касаційну скаргу було повернуто скаржнику. Ухвалу Верховного Суду від 27.06.2022 скаржник отримав 08.07.2022, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошта за поштовим ідентифікатором № 0101617419298 після чого 18.07.2022, усунувши недоліки попередньо поданої касаційної скарги, скаржник звернувся до Верховного Суду з новою касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 і рішення Господарського суду Одеської області від 28.07.2021 у справі № 916/766/21. Разом із касаційною скаргою скаржник подав клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, обґрунтоване тим, що ухвалу Верховного Суду від 07.02.2022 про залишення без руху вперше поданої касаційної скарги він отримав 24.03.2022, однак з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який на момент звернення з цією касаційною скаргою не закінчився. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях зазначає, що з 02.03.2022 для його працівників встановлено режим дистанційної (надомної) роботи, що підтверджується копією наказу від 01.03.2022 № 01-34. Крім того, згідно з копією наказу від 29.04.2022 № 371 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях встановило простій, зокрема, для відповідального працівника у цій справі (виконавця) - Десятової Н. А., який закінчився для неї 20.06.2022, що підтверджується копією наказу скаржника від 17.06.2022 № 444. Зважаючи на наведені обставини, скаржник просить визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 і рішення Господарського суду Одеської області від 28.07.2021 у справі № 916/766/21 та поновити його.
Частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 зазначеного Кодексу.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03, від 03.04.2008) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов'язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Розглянувши клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження Верховний Суд зазначає таке.
У клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, яке було подано разом із першою касаційною скаргою, скаржник зазначав, що отримав копію оскаржуваної постанови 22.12.2021, що підтверджував копією першого аркуша вказаної постанови.
Ухвалою Верховного Суду від 07.02.2022 вперше подану касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях було залишено без руху та зазначено, що копія першого аркуша оскаржуваної постанови, подана скаржником, не є належним доказом отримання зазначеної постанови. Скаржнику було надано строк на усунення вказаного недоліку касаційної скарги, протягом якого він мав подати до Суду, зокрема, поштовий конверт зі штрихкодовим ідентифікатором, у якому копія оскаржуваної постанови надійшла скаржнику, або довідку відділення поштового зв'язку про дату отримання оскаржуваної постанови саме 22.12.2021.
Недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 07.02.2022, не були усунуті скаржником, тому ухвалою Верховного Суду від 27.06.2022 вказану касаційну скаргу було повернуто.
Звертаючись із новою касаційною скаргою, скаржник зазначає, що усунув недоліки попередньо поданої касаційної скарги і подає нове клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване, зокрема, тим, що оскаржувану постанову він отримав 17.02.2022, а не 22.12.2021, як зазначав раніше, додаючи при цьому копію поштового конверта зі штрихкодовим ідентифікатором № 6511913620948. Разом з копією поштового конверта скаржник додає роздруківку з сайту Укрпошта, де зазначено, що відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором № 6511913620948 дійсно вручено 17.02.2022, проте через неналежну якість копії неможливо встановити дату прийняття цього відправлення до відділення поштового зв'язку. Отже скаржник стверджує, що отримав копію оскаржуваної постанови 17.02.2022, однак, звертаючись вперше з касаційною скаргою, він додав до клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження копію першого аркуша оскаржуваної постанови разом із власним вхідним штампом від 22.12.2021 № 10/07556.
Тобто доводи та докази, наведені Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях не відповідають доказам, наданим ним же до Верховного Суду раніше, а тому не є належним усуненням недоліків вперше поданої касаційної скарги, як зазначає скаржник.
Крім того, нову касаційну скаргу подано 18.07.2022, тобто через 28 днів після усунення всіх перешкод для вчинення скаржником відповідних процесуальних дій.
Крім того, процесуальним законом не передбачено, що після повернення касаційної скарги перебіг строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції розпочинається заново. Також не передбачено, що у разі повторного подання касаційної скарги учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. У зв'язку з цим доводи скаржника щодо повернення вперше поданої касаційної скарги не можуть вважатися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження.
З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи, викладені у клопотанні Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, не свідчать про наявність поважних причин пропуску цього строку до 10.01.2022 та з 20.06.2022 до моменту звернення з касаційною скаргою, а саме до 18.07.2022.
Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, для усунення недоліків касаційної скарги Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях необхідно навести інші підстави, підтверджені належними доказами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях буде відмовлено у відкритті касаційного провадження на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 і рішення Господарського суду Одеської області від 28.07.2021 у справі № 916/766/21 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 234, 288, 290, частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 і рішення Господарського суду Одеської області від 28.07.2021 у справі № 916/766/21 залишити без руху до 05.09.2022, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак