Справа № 369/6057/22
Провадження №1-кс/369/1039/22
15.07.2022 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022111050002079 від 27.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, -
У липні 2022 року старший слідчий слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Національної поліції в Київській області майор поліції ОСОБА_6 звернувсь до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Семенівка, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в арештованому домі державної установи «Київському слідчому ізоляторі №13» Міністерства юстиції України, строком на 60 діб.
Клопотання обґрунтовується тим, що у провадженні слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування №12022111050002079 від 27.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.06.2022 приблизно о 14:00 год. ОСОБА_4 , проходячи повз лісосмуги яка знаходиться неподалік вул. Тургенєва в м. Буча Бучанського району Київської області у траві знайшов поліетиленовий пакет. Розгорнувши вказаний пакет ОСОБА_4 виявив у ньому велику кількість патронів. В цей час у ОСОБА_4 , який достовірно розумів про те, що дані патрони є бойовим припасом виник умисел на незаконне їх придбання, носіння та зберігання без передбаченого законом дозволу.
Одразу після цього, ОСОБА_4 перебуваючи в тому ж місці в той же час, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, достовірно знаючи про те, що вказані вище патрони є бойовим припасом, поводження з яким здійснюється за наявності відповідного на те дозволу, без передбаченого законом дозволу, тобто всупереч вимогам постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 за №2471-XXII «Про право власності на окремі види майна», Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 за № 576, Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 за №622, для власного використання всупереч передбаченому вище законом порядку придбав шляхом знахідки 207 патронів з маркуванням «7,62x39 8&В 19», «7,62x39 21 14», «2У8 7,62x39», 17 патронів з маркуванням «7,62x39 8хВ 19» та 2 патрони з маркуванням «60 64» та почав їх незаконне зберігання.
Одразу після цього, ОСОБА_4 з незаконно придбаними за вищевказаних обставин патронами, утримуючи їх при собі в пакеті в якому їх знайшов, без передбаченого законом дозволу незаконно переніс їх за місцем свого проживання в господарське приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , де продовжив їх незаконно зберігати до 27.06.2022.
27.06.2022 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 працівниками поліції було виявлено та вилучено вищевказані патрони в кількості 207 шт. з маркуванням «7,62x39 8хВ 19», «7,62x39 21 14», «2х8 7,62x39», 17 патронів з маркуванням «7,62x39 8хВ 19» та 2 патрони з маркуванням «60 64».
Згідно висновку експерта, вилучені у ОСОБА_4 та надані на дослідження 207 патронів з маркуванням «7,62x39 8хВ 19», «7,62x39 21 14», «2х8 7,62x39» належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, є мисливськими проміжними патронами калібру 7,62x39 мм., що спорядженні кулями зі свинцевим осердям.
Надані на дослідження 17 патронів з маркуванням «7,62x39 8хВ 19», належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, є мисливськими проміжними патронами калібру 7,62x39 мм., що спорядженні кулями зі свинцевим осереддям.
Надані на дослідження 2 патрона з маркуванням «60 64» належать до боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї, є бойовими проміжними патронами калібру 7,62x39 мм., що спорядженні кулями зі сталевими осердям та призначенні для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62x39 мм., а саме автоматів «АК-47», «АКМ», «АКМС», карабінів «СКС-45», кулеметів «РПК».
Своїми умисними діями, які виразились в придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.
Слідчий зазначає, що у вчиненні кримінальних правопорушень підозрюється: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Семенівка, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області, українець, громадянин України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , обґрунтовано обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (24.05.2022 до Ірпінського міського суду Київської області скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022111050000990 від 07.04.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, який на даний час перебуває на розгляді).
12.07.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, повністю обґрунтована і підтверджується матеріалами кримінального провадження, які долучені до клопотання.
Слідчий вказує, що підставою для звернення до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 є згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а також наявність ризиків, які не зменшились, які дають достатні підстави слідчому звернутися з клопотанням до слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з тим, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У сторони обвинувачення є підстави вважати, що існує ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що підозрюваний ОСОБА_4 не будучи ізольованим від суспільства, може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, про що свідчить те, що останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, обвинувальний акт скерований 24.05.2022 до Ірпінського міського суду Київської області за вчинення майнового злочину, який на даний час перебуває на розгляді). У вказаному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави, яку останнім внесено. Разом з цим, не роблячи належних висновків ОСОБА_4 вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, за яке передбачено покарання до 7 років позбавлення волі. Знаючи про міру покарання яка йому загрожує останній може ухилятись від слідства та суду. Крім того, у провадженні СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження в якому ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні серії злочинів проти власності. Останній не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх, непрацездатних чи не дієздатних осіб, офіційно не працевлаштований, не навчається, не одружений, що у свою чергу свідчить про відсутність в останнього стримуючих соціальних зв'язків на території Бучанського району, Київської області.?
Наявність даного ризику у кримінальному провадженні підтверджується тим, що ОСОБА_4 змінює місця фактичного проживання, тим саме не має постійних соціальних зв'язків, та може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, органом досудового розслідування встановлено існування ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що в разі обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності може незаконно шляхом підбурювання, вмовляння, залякування впливати на показання свідків, які ще не допитані безпосередньо в суді у кримінальному провадженні.
Крім того, органом досудового розслідування встановлено існування ризику передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що в разі обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності може підбурити родичів, знайомих, товаришів надати органу досудового розслідування та суду неправдиві показання щодо створення йому псевдо алібі для уникнення відповідальності.
Крім того, органом досудового розслідування встановлено існування ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що в разі обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, підозрюваний ОСОБА_4 може продовжити злочинну діяльність, оскільки останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (обвинувальний акт скерований 24.05.2022 до Ірпінського міського суду Київської області за ч. 4 ст. 185 КК України, який на даний час перебуває на розгляді), обгрунтовано підозрюється у вчиненні серії кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України (№12022111380000158 від 05.05.2022), що свідчить про серійність та системність вчинення останнім кримінальних правопорушень, офіційних джерелів доходу не має, а тому може і у подальшому вчиняти аналогічні злочини.
Також, звертаючись з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 органом досудового розслідування на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження враховано вагомість наявних доказів про вчинення останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, тяжкість покарання, що загрожує у разі доведення вини останнього, а саме позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.
На підставі викладеного, слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, вважав можливим застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтримав захисника, просив обрати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до такого висновку.
27.06.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, ч. 1 ст. 263 КК України, (кримінальному провадженні присвоєно № 12022111050002079) відносно того, що 24.06.2022 року приблизно о 14:00 год. ОСОБА_4 , проходячи повз лісосмуги яка знаходиться неподалік вул. Тургенєва в м. Буча Бучанського району Київської області у траві знайшов поліетиленовий пакет. Розгорнувши вказаний пакет ОСОБА_4 виявив у ньому велику кількість патронів. В цей час у ОСОБА_4 , який достовірно розумів про те, що дані патрони є бойовим припасом виник умисел на незаконне їх придбання, носіння та зберігання без передбаченого законом дозволу.
12.07.2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Зі змісту доданих до клопотання документів вбачається причетність ОСОБА_4 до скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У відповідності до ст. 12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього Кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).
Відповідно до ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Санкція ч.1 ст. 263 КК України передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 7 років. Отже, виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 263 КК України - застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.
Разом з тим, на підставі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінальним провадження.
Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:
- чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;
- чи наявні ризики кримінального провадження;
- індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України;
- чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України,не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
Разом з тим, коли йдеться про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слід також зважати на те, чи наявні у справі специфічні ознаки того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (наприклад, рішення у справі "Лабіта проти Італії" (980_009) (Labita v. Italy), N 26772/95, п. 153, ECHR 2000-IV)
Згідно зі ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ, обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv.UnitedKingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163 КК України.
Досліджені матеріали у взаємному зв'язку з обставинами кримінального правопорушення, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри.
Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання, досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри. Підозра є обґрунтованою, вона ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням.
Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак, вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі до 7 років. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. Досудове розслідування як процедура, пов'язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичною, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки такої особи, адже співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Отже, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними в будь-який момент кримінального провадження.
Також досить вірогідним є заявлений ризик можливого впливу на свідків, потерпілих. Ризик незаконного впливу об'єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження і належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Згідно зі ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків кримінального провадження, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності додаткові відомості щодо кримінального правопорушення та особи підозрюваного.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує такі обставини:
- надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України;
- інкримінований злочин КК України відноситься до тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років;
Щодо застосування найбільш суворого запобіжного заходу, то слідчий суддя зазначає наступне.
Встановлені під час судового засідання обставини у свої сукупності та взаємозв'язку формують у слідчого судді переконання, що запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам неможливо без застосування запобіжного заходу.
Частиною 1 ст. 176 КПК України встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м'якого (особисте зобов'язання) до найбільш суворого (тримання під вартою). Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам (ч. 3 ст. 176 КПК України).
Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі, у його "пілотному" рішенні від 10.02.2011 у справі "Харченко проти України", рішенні від 29.09.2011 у справі "Третьяков проти України", рішенні від 06.11.2008 у справі "Єлоєв проти України" зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов'язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 і 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставин, передбачених п. 3 ч. 1 цієї статті, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті.
Стороною обвинувачення не обґрунтовано, які саме обставини об'єктивно свідчать про недостатність застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
В цьому кримінальному провадженні на даному етапі слідчий суддя не вбачає за доцільне застосовувати до підозрюваного найбільш суворий запобіжний захід, оскільки ризикам кримінального провадження можна запобігти, застосувавши відносно ОСОБА_4 домашній арешт.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
З урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 домашній арешт із забороною залишати житло цілодобово.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього на строк не більше двох місяців певні обов'язки.
Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст.176-178, 183, 194, 196, 205, 206 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022111050002079 від 27.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, - відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Семенівка, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, працюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на 57 діб, а саме до 09 вересня 2022 року (включно).
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
- не відлучатися з місця проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, слідчого судді до суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за межі території України, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1