Справа № 364/984/21 Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2019/2022 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2
21 червня 2022 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Володарського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу Володарського районного суду Київської області від 24 січня 2022 року, якою відмовлено в затвердженні угоди про визнання винуватості між прокурором Володарського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_10 та задоволено клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_7 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності з закриттям кримінального провадження на підставі ст.45 КК України, узв'язку з дійовим каяттям,-
Як вбачається з ухвали суду першої інстанції, до Володарського районного суду Київської області 01 грудня 2021 року надійшов обвинувальний акт з додатками відносно ОСОБА_11 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.
24 січня 2022 року прокурор заявив клопотання про затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 24 січня 2021 року в смт. Володарка між прокурором Володарського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_12 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12021116160000138 від 12.11.2021 року, з однієї сторони, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_11 , за участю захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 , з іншої сторони.
Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 24 січня 2022 року, відмовлено в затвердженні угоди про визнання винуватості між прокурором Володарського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_13 та обвинуваченим ОСОБА_14 та задоволено клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_7 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності з закриттям кримінального провадження на підставі ст.45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям.
Своє рішення суд мотивував тим, що є достатні підстави для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 24 січня 2021 року між прокурором Володарського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_12 , з однієї сторони, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_11 , за участю захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 , з іншої, на підставі п.3 ч.7 ст. 474 КПК України. Прийшов до висновку про можливість задоволення клопотання захисника ОСОБА_7 та звільнення ОСОБА_11 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України на підставі ст. 45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям та закриття відносно нього кримінального провадження, відповідно до п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції прокурор Володарського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_15 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Володарського районного суду Київської області від 24 січня 2022 року змінити, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального правопорушення. Виключити у мотивувальній частині ухвали суду кваліфікуючу ознаку діяння ОСОБА_11 за ч.1 ст. 309 КК України - незаконне виготовлення наркотичних засобів без мети збуту. Залишити незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту. В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначає, що під час судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_11 , стороною обвинувачення долучено до матеріалів судової справи угоду про визнання винуватості від 24 січня 2021 року, укладену між прокурором Володарського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_12 з однієї сторони, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_11 , за участю захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 , з іншої сторони.
При цьому прокурор зазначає, що сторона захисту не заперечувала проти долучення вищевказаної угоди про визнання винуватості до матеріалів судової справи.
Відповідно суд першої інстанції долучив вказану угоду, однак в порушення вимог законодавства невідкладно не зупинив проведення процесуальних дій і не перейшов до розгляду угоди. В подальшому, лише після проведеної даної процесуальної дії, сторона захисту зазначила про наявність клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_11 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям.
Прокурор вважає, що суд першої інстанції дійшов до хибного висновку про можливість відступу від невідкладного розгляду угоди про визнання винуватості, не прийнявши рішення щодо наявної угоди, безпідставно перейшов до розгляду клопотання сторони захисту про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Крім того, органом досудового розслідування складено, а прокурором затверджено, обвинувальний акт з викладом фактичних обставин суспільно небезпечного діяння та визначена норма Кримінального кодексу України, яка відповідає фактичним обставинам вчинення кримінального правопорушення.
Проте, суд першої інстанції, розглядаючи обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, прийшов до хибного висновку щодо виготовлення ОСОБА_11 наркотичного засобу, про що зазначив в правовій кваліфікації обвинувачення, визнаного судом доведеним, що свідчить про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального правопорушення.
Апелянт звертає увагу, що суд не наділений процесуальними повноваженнями виходити за межі пред'явленого обвинувачення, збільшувати його об'єм, перекваліфіковувати дії обвинуваченого на більш тяжкі кримінальні правопорушення та пред'являти обвинувачення або притягати до кримінальної відповідальності інших осіб, яким не пред'являлося обвинувачення. Ці повноваження належать виключно до компетенції слідчого та прокурора як сторони обвинувачення.
Тому вважає, що суд першої інстанції, не мав права виходити за межі висунутого обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні незаконного придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити,
пояснення захисника ОСОБА_7 , який висловив свою позицію з приводу апеляційної скарги прокурора та підтримав її в частині виключення з мотивувальної частини ухвали кваліфікуючої ознаки - незаконного виготовлення,
перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Пунктом 3 частини 1 статті 409 КПК України передбачено, що підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Під істотним порушенням вимог КПК України, відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України, розуміється таке порушення вимог цього Кодексу, яке перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні №12021116160000138 ОСОБА_11 обвинувачується в незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Разом з тим, в ухвалі Володарського районного суду Київської області вказано, що «… Такі умисні дії ОСОБА_11 кваліфікуються як незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту».
Колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі було допущено описку, виходячи з наступного.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична чи смислова помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, випадкові слова тощо).
Так, враховуючи об'єктивну сторону кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, яка включає в себе незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції допустив смислову описку, вказавши, що дії ОСОБА_11 , крім іншого, кваліфікуються як незаконне виготовлення наркотичних засобів без мети збуту.
Апеляційний суд вважає, що оскільки виключення вказаної обставини не впливає на правомірність змісту судового рішення вцілому, виправлення вказаної помилки можливе шляхом зміни оскаржуваного рішення шляхом виключення з мотивувальної частини ухвали від 24 січня 2022 року вказаної ознаки.
Що стосується інших доводів, викладених в апеляційній скарзі, то з цього приводу слід зазначити наступне.
24 січня 2022 року прокурором було заявлено клопотання про затвердження угоди про визнання винуватості укладеної 24 січня 2021 року в смт. Володарка між прокурором Володарського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_12 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12021116160000138 від 12 листопада 2021 року, з однієї сторони, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_11 , за участю захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 , з іншої.
Одночасно у судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_7 заявив клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_11 від кримінальної відповідальності з закриттям кримінального провадження № 12021116160000138 від 12 листопада 2021 року на підставі ст. 45 КК України, у зв'язку із дійовим каяттям, мотивуючи його тим, що ОСОБА_11 вперше вчинив кримінальний проступок, вину визнав повністю, щиро розкаюється у вчиненому та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.
Захисником були надані докази, які підтверджують зазначені в клопотанні обставини. Зокрема: вимогу про судимість, відповідно до якої ОСОБА_11 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; витяг про зареєстрованих у житловому приміщенні, відповідно до якого обвинувачений має постійне місце проживання; характеристику, видану ТОВ «РОПА-Агросервіс», відповідно до якої ОСОБА_11 працює в ТОВ «РОПА-Агросервіс» с. Косівка Володарського району Київської області з 16 квітня 2021 року по час видачі характеристики на посаді тракториста, під час роботи зарекомендував себе як добросовісний працівник, справляється з обов'язками тракториста, покладеними на нього, трудової дисципліни не порушує; характеристику, видану виконкомом Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області, відповідно до якої ОСОБА_11 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , за час проживання в селі правил поведінки в громадських місцях не порушував, спиртними напоями не зловживає, скарг з боку сусідів та односельчан до виконкому селищної ради не надходило; довідку, видану начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_16 , відповідно до якої ОСОБА_11 проходив строкову військову службу та є військовозобов'язаним; довідку, видану поліклінікою Комунального некомерційного підприємства Володарської селищної ради «Володарська лікарня», відповідно до якої ОСОБА_11 до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога за допомогою у зв'язку з психічними розладами та у зв'язку з вживанням психотропних речовин не звертався.
Приймаючи рішення про застосування щодо обвинуваченого ст. 45 КК України, суд першої інстанції правомірно керувався положеннями ч. 1 ст. 285 КПК України, відповідно до якої особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Так, згідно з ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду.
Щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи.
Передбачене у ст. 45 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Тобто, положення ст. 45 КК України носять імперативний характер і обов'язкові для застосування судом, на відміну від положень КПК України, які регламентують затвердження угоди про визнання винуватості.
Крім того, у даному випадку мова йде про реабілітуючи для обвинуваченого обставини, із застосуванням яких, з більшою вірогідністю, буде досягнуто завдань кримінального провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 та ч. 8 ст. 284 КК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності; закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Враховуючи позицію ОСОБА_11 , суд першої інстанції прийшов до правильних висновків про можливість звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, відмовивши у затвердженні угоди про визнання винуватості.
Вказівка прокурора на те, що суд першої інстанції неправомірно використав посилання на Постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 року № 13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», яка стосується положень ст. 46 КК України, не може бути взято колегією суддів до уваги, оскільки посилання на правозастосовні документи не може розцінюватись як порушення вимог процесуального чи матеріального права.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на ту обставину, що угода про визнання винуватості датована 24 січням 2021 року, тоді як сам інкримінований ОСОБА_11 кримінальний проступок вчинено у вересні 2021 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Володарського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_8 - задовольнити.
Ухвалу Володарського районного суду Київської області від 24 січня 2022 року, якою відмовлено в затвердженні угоди про визнання винуватості між прокурором Володарського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_10 та задоволено клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_7 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності з закриттям кримінального провадження на підставі ст.45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям- змінити.
Виключити з мотивувальної частини ухвали суду кваліфікуючу ознаку діяння ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 309 КК України - незаконне виготовлення наркотичних засобів без мети збуту.
В решті ухвалу Володарського районного суду Київської області від 24 січня 2022 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі трьох місяців.
Судді ____________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4