Справа № 755/8952/21 Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/1939/2022 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2
27 червня 2022 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 02 червня 2021 року, яким:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, із неповною середньою освітою, не працюючу, не заміжню, маючу на утриманні сина ОСОБА_8 2006 року народження, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 Кримінального Кодексу України,раніше не судиму,
визнано винуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 309 КК України,-
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_7 14 квітня 2021 року приблизно о 12 годині 00 хвилин, перебувала за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця 17 та проходячи повз сміттєвий бак помітила поруч з ним згорток фольги, з рожевою порошкоподібною речовиною.
Будучи особою, яка періодично вживає наркотичні засоби, ОСОБА_7 припустила, що у знайденому згортку знаходяться наркотики та в цей час у неї виник умисел спрямований на безоплатне незаконне придбання для подальшого власного вживання даної психотропної речовини.
Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_7 підняла із землі знайдений нею згорток фольги з рожевою порошкоподібною речовиною, роздивившись його вміст впевнилась що в середині знаходилась рожева порошкоподібна психотропна речовина, обіг якого обмежено - амфетамін, чим безоплатно незаконно придбала психотропну речовину.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_7 помістила безоплатно придбаний нею згорток фольги з рожевою порошкоподібною речовиною з психотропною речовиною - амфетамін, до правої кишені кофти, в яку вона була одягнута та стала незаконно зберігати при собі, для власного вживання без мети подальшого збуту.
Після чого, ОСОБА_7 зберігаючи при собі поліетиленовий пакет з рожевою порошкоподібною речовиною з психотропною речовиною - амфетамін, пішла по своїм особистим справам.
Того ж дня, 14 лютого 2021 року приблизно о 13 годині 30 хвилин, працівниками поліції, за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця 19-А було виявлено ОСОБА_7 , яка повідомила, що зберігає при собі психотропну речовину, обіг якого обмежено - амфетамін для власного вживання без мети збуту.
В подальшому, 14 квітня 2021 року в період часу з 14 години 08 хвилин до 14 години 13 хвилин, під час проведення огляду місця події, що проводився на ділянці місцевості за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 в присутності двох понятих, на прохання працівників поліції, добровільно дістала з правої кишені кофти, в яку вона була одягнута, згорток фольги з рожевою порошкоподібною речовиною, що містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якого обмежений - амфетамін.
Після чого, дізнавач відділу дізнання вилучив їх.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/111-21/18352-НЗПРАП 25 травня 2021 року: у наданій на дослідження порошкоподібній речовині світло-рожевого кольору виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено. У наданій на дослідження порошкоподібній речовині світло-рожевого кольору виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну в речовині становить 0,352 г.
Амфетамін, згідно з Постанови КМУ від 06 травня 2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» «Список № 2 Психотропні речовини, обіг яких обмежено» в «Таблиці П», є психотропною речовиною.
Згідно наказу МОЗ України №м 188 від 01 серпня 2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання психотропної речовини - амфетаміну, у невеликих розмірах настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме: до 0,15 грама.
Таким чином, з'ясовано, що ОСОБА_7 своїми умисними діями вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.
Вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 02 червня 2021 року ОСОБА_7 визнано винуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки. В силу ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки. Згідно ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_7 обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації. Стягнуто з ОСОБА_7 , на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи у розмірі 1 372, 96 грн. Вирішено питання речових доказів.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції обвинувачена ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вирок суду є неправомірним, оскільки суд першої інстанції засудив її без виклику, заочно, без жодного повідомлення про розгляд кримінального провадження відносно неї, до суворого покарання у виді обмеження волі.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив вирок суду першої інстанції залишити без змін,
перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Вирок суду першої інстанції в частині доведеності вини ОСОБА_7 та кваліфікації її дій за вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, учасниками судового розгляду не оспорюється.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 401 КПК України, обвинувачений підлягає обов'язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов'язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, - також у разі, якщо про це надійшло його клопотання.
ОСОБА_7 через адміністрацію ДУ «Київський слідчий ізолятор» повідомлялася про розгляд її апеляційної скарги, однак, клопотання про безпосередню участь не заявляла, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про можливість судового розгляду без участі обвинуваченої.
Частиною 1 статті 394 КПК України передбачено, що вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381 та382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Так, відповідно до ст. 302 КПК України встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язаний роз'яснити підозрюваному, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Крім того, слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язаний впевнитися у добровільності згоди підозрюваного, потерпілого та представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
Згідно ж ст. 381 КПК після отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку суд у п'ятиденний строк, а у разі затримання особи- у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно призначає судовий розгляд.
Суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядомобвинувального акта.
Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Оскільки ОСОБА_7 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, яке віднесено до кримінальних проступків, розгляд провадження щодо неї можливий в спрощеному порядку.
Так, 28 травня 2021 року ОСОБА_7 , відповідно до протоколу роз'яснення права на захист, було роз'яснено право на кваліфіковану правову допомогу, однак ОСОБА_7 заявила, що бажає самостійно представляти власні інтереси в суді (а. с. 39).
Відповідно до заяви щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні від 29 травня 2021 року, ОСОБА_7 беззаперечно визнала свою винуватість в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 309 КК України, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження та згідна з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні (а. с. 59-60).
Посилання в апеляційній скарзі, те, що вона не викликалася до суду першої інстанції, були їй відомі, оскільки вона надала добровільну згоду на розгляд кримінального провадження щодо неї у спрощеному провадженні, тому ці обставини не підлягають перегляду в суді апеляційної інстанції.
Крім того, сама обвинувачена зазначала, що у зв'язку із скрутним фінансовим становищем вона не матиме можливості оплатити штраф, тому просить суд призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі та звільнити її від відбування покарання з випробуванням (а. с. 60).
Тобто ОСОБА_7 розуміла характер кримінального провадження щодо неї та висловлювала для суду першої інстанції свою позицію з цього приводу.
Також судом першої інстанції на адресу обвинуваченої, а саме: АДРЕСА_1 , направлялася копія вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 02 червня 2021 року, однак, вказаний лист повернувся відправнику за закінченням терміну зберігання (а. с. 72).
Під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_7 судом першої інстанції було дотримано усіх передбачених КПК України правил щодо розгляду кримінального проступку у спрощеному провадженні.
Крім того, згідно статті 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому враховуються ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.
Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяв досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
У відповідності до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Пленум Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року роз'яснює, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Враховуючи вищевикладене, під урахуванням особи винного повинно передбачатись врахування судом позитивних і негативних характеристик особи, які мають кримінально-правове значення.
Цих вимог закону, на думку колегії суддів, судом першої інстанції було дотримано в повному обсязі.
Так, при призначенні ОСОБА_7 покарання судом першої інстанції було враховано дані про особу обвинуваченої та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують покарання (активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставин, що обтяжують покарання, встановлено не було.
Таким чином, порушень норм матеріального чи процесуального права, наслідком яких є зміна чи скасування судового рішення, колегією суддів під час апеляційного розгляду не встановлено, у зв'язку із чим вирок суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 02 червня 2021 року щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим в той самий строк з моменту отримання судового рішення.
Судді ____________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4