Провадження № 11-кп/803/2026/22 Справа № 205/2286/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
26 липня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (приймає участь в
режимі відеоконференції) ,
обвинуваченого ОСОБА_7 (приймає участь в
режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження матеріали кримінального провадження №22021050000000203 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2022 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, якому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13 серпня 2022 року включно,
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить поновити строк апеляційного оскарження ухвали суду, оскільки 21.06.2022 року на ухвалу суду від 17.06.2022 року була подана апеляційна скарга, яка була повернута судом апеляційної інстанції, також просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора та обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що клопотання прокурора не відповідає вимогам ч.3 ст.199 КПК України, оскільки не містить обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Зазначає, що події, які вказані в обвинувальному акті щодо ОСОБА_7 вже були предметом розгляду Краснолиманським міським судом Донецької області, яким було постановлено ухвалу від 20.10.2016 року.
Стверджує, що обвинувачений не переховувався від органів досудового розслідування, мав міцні соціальні зв'язки та постійне місце реєстрації.
Також обвинувачений не має наміру незаконно впливати на свідка, оскільки йому невідоме його місце перебування.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2022 року ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13 серпня 2022 року включно.
Суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення зазначив, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчинені особливо тяжких злочинів проти громадської безпеки України, а тому враховуючи суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності його вини, а також з урахуванням того, що обвинувачений не має реєстрації в м.Дніпро, оскільки зареєстрований в м.Лиман Донецької області, є підстави вважати, що існують ризики переховування від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень.
Окрім того, суд взяв до уваги вік, відсутність постійного джерела доходу та міцних соціальних зв'язків обвинуваченого, оскільки він офіційно не працевлаштований, не одружений та дітей не має, а також його характеристики, що обумовлюють наявність ризиків того, що перебуваючи на свободі, обвинувачений ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також перешкоджати провадженню іншим чином.
Від прокурорів - процесуальних керівників не надійшло клопотання про їх участь у розгляді провадження, у зв'язку з чим відповідно до ст.4221 КПК України розгляд апеляційної скарги проведено у відсутність прокурора, проти чого не заперечували обвинувачений та захисник.
Заслухавши суддю-доповідача, думку обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до п.1-1) ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, - протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Частиною 1 статті 117 КПК України визначено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає в себе, у тому числі, право доступу до правосуддя, право на захист особисто чи за участю захисника.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, ухвала Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.06.2022 року щодо ОСОБА_7 постановлена у судовому засіданні 17.06.2022 року в присутності всіх учасників провадження. Однак, відомостей про те, що усім присутнім в залі судового засідання було оголошено та роз'яснено порядок і строки оскарження ухвали, а також щодо отримання сторонами копії ухвали від 17.06.2022 року матеріали провадження не містять.
Захисником зазначено, що 21.06.2022 року ним було подано апеляційну скаргу на ухвалу суду від 17.06.2022 року через електронну пошту, яка була йому повернута, що не спростовано матеріалами провадження.
Надалі, захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.06.2022 року - 25.06.2022 року, що підтверджується конвертом, тобто з пропуском 5-денного строку з дня проголошення ухвали.
Однак, враховуючи викладені в апеляційній скарзі захисника підстави для поновлення строку, а також ст. 117 КПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, колегія суддів вважає, що зазначені обставини є підставою для поновлення строку апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції, а тому клопотання захисника ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
Частиною 3 статтею 315 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до матеріалів провадження, на розгляді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт № 22021050000000203 щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України.
З матеріалів провадження вбачається, що ухвалою суду від 20.03.2022 року до обвинуваченого ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому продовжувався.
Прокурором в судовому засіданні суду першої інстанції 17.06.2022 року було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 з підстав наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Розглядаючи вказане питання, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. ст. 199, 315 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.
Під час апеляційного розгляду ухвали суду встановлено, що зазначені вимоги закону при розгляді клопотання були дотримані в повному обсязі.
Колегія суддів вважає, що, вирішуючи клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою, судом правильно встановлена наявність ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, які ще не допитані судом, перешкоджати провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, при цьому враховано тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, а також особу обвинуваченого, який не має реєстрації в м. Дніпро, постійного джерела доходу та міцних соціальних зв'язків, оскільки офіційно не працевлаштований, не одружений та дітей не має, а тому судом обгрунтовано обвинуваченому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Також слід зазначити, що запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено у підготовчому судовому засіданні, що свідчить про те, що вказане кримінальне провадження тільки призначено до судового розгляду, а тому докази не досліджені, свідки не допитані.
Окрім того, до ризиків належить наявність введеного в Україні воєнного стану, оскільки вказана обставина суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Таким чином, зазначені ризики встановлені в ухвалі суду та підтверджуються наданими судом першої інстанції матеріалами, відповідно до яких, заявлені ризики об'єктивно існують і для їх запобігання необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підстав для застосування судом до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає, з огляду на вищевикладені обставини.
Також, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, а тому, відповідно до ч.6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Доводи захисника про те, що клопотання прокурора не відповідає вимогам ч.3 ст.199 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 відповідає вимогам ч.3 ст.199 КПК України, так як в ньому, в тому числі, зазначені обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, а також щодо неможливості застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.
Посилання захисника на те, що події, які вказані в обвинувальному акті щодо ОСОБА_7 вже були предметом розгляду Краснолиманським міським судом Донецької області, яким було постановлено ухвалу від 20.10.2016 року, є необгрунтованим, оскільки стороною захисту не надано доказів тому, що за вказаними в обвинувальному акті подіями щодо обвинуваченого ОСОБА_7 було ухвалено обвинувальний чи виправдувальний вироки, чи постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження на підставі ст.284 КПК України.
Твердження захисника про те, що обвинувачений мав міцні соціальні зв'язки та постійне місце реєстрації колегія суддів вважає таким, що не зменшує заявлені у кримінальному провадженні ризики.
Отже, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку тримання під вартою, повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу обвинуваченого, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Будь-яких порушень КПК України при постановленні ухвали, що оскаржується, судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому за наслідками апеляційного розгляду колегія суддів вважає необхідним ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Поновити захиснику ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 строк апеляційного оскарження ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2022 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2022 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2022 року щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ _________ __________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4