Провадження № 22-ц/803/3195/22 Справа № 209/4118/19 Суддя у 1-й інстанції - Погребняк Т. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.
03 серпня 2022 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого Лаченкової О.В.
суддів Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.
розглянула у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 листопада 2021 року
по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальінстю «Маркс.Капітал» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації, -
В грудні 2019 року до Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальінстю «Маркс.Капітал» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації.
В обґрунтування позовних вимог «Маркс.Капітал» зазначало, що 08.01.2018 року на перехресті вул.Миру та вул.Запорізька в м.Камянське Дніпропетровської області трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та Тойота Рав 4 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 внаслідок порушення ПДР України та ст.124 КУпАП ОСОБА_1 . На момент ДТП автомобіль Тойота Рав 4 д.н.з. НОМЕР_2 був застрахований в ПрАТ «СК «Саламандра-Україна» відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) «КАСКО» №03.0010338.0001 від 19.10.2017 року. До ПрАТ «СК «Саламандра-Україна» звернувся власник пошкодженого автомобіля із заявою про страховий випадок від 22.01.2018 року. На виконання умов Договору ПрАТ «СК «Саламандра-Україна» виплатило страхове відшкодування в розмірі 383551,37 грн. 09.02.2018 року на підставі Звіту №11-01-18В від 19.01.18 року ФОП ОСОБА_3 , Звіту №01/12/15 від 06.02.18 року ФОП ОСОБА_4 , Рахунку № АМ21532 від 25.01.18 року ТОВ Фірма «Алмаз Мотор ЛТД» для відновлювального ремонту транспортного засобу Страхувальника, що підтверджується платіжним дорученням №421 від 09.02.2018 року. Оскільки цивільна відповідальність водія транспортного засобу ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «СК «Євроінс Україна», то саме до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» звернулось з вимогою ПрАТ «СК «Саламандра-Україна» в порядку суброгації. 11.06.2018 року ПрАТ «Євроінс Україна» відповідно до умов Договору обов'язкового страхування АМ/0386448 сплатило на рахунок ПрАТ «СК «Саламандра-Україна» страхове відшкодування в розмірі 98 000,00 грн. (Франшиза 2000,00 грн. відповідно до умов Полісу №АМ/0386448). У зв'язку з тим, що страхової виплати не достатньо для повного відшкодування понесених збитків, ПрАТ «СК «Саламандра-Україна» звернулась до відповідача з вимогою про виплату страхового відшкодування (в порядку суброгації) в розмірі 285 551,37 грн. 18.07.2018 року ПрАТ «СК «Саламандра-Україна» направило відповідачу вимогу №1263 про виплату страхового відшкодування (в порядку суброгації). Однак вищевказана вимога залишилась без реагування з боку відповідача. 21.11.2019 року ТОВ «Маркс.Капітал» направило повідомлення-вимогу про зміну поточного кредитора. Станом на день подачі позовної заяви вимоги з боку відповідача не виконані. 25.01.2019 року між ПрАТ «СК «Саламандра - Україна» та ТОВ «Маркс.Капітал» укладений Договір про надання фінансових послуг факторингу №01-25.01.2019 від 25.01.2019 року щодо придбання права вимоги за грошовими зобов'язаннями, які виникли, згідно Додатку №158 до Договору №01-25.01.2019 від 25.01.2019 року у ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра - Україна» до ОСОБА_1 . Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» є зареєстрованою фінансовою установою, яка здійснює свою діяльність відповідно до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 07.07.2011 року. Одним із видів діяльності товариства є надання послуг факторингу. В порядку та на умовах, визначених п.1.2. Договору Факторингу: «Фактор займає місце Клієнта (як Кредитора) по всім Регресним вимогам Клієнта згідно Додатку № 1 до Договору, у тому числі права одержання від боржників сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі. Права за регресними вимогами переходять від Клієнта до Фактора з моменту набрання чинності даним Договором. Відповідно до п.6.1. Договору Факторингу: «Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором». Позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації, витрати, пов'язані з розглядом справи в суді: судовий збір в сумі 4290 грн. 00 коп., та витрати на правничу допомогу в сумі 6000 грн. 00 коп.
Рішенням Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 листопада 2021 року позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації - задоволена у повному обсязі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" матеріальну шкоду в розмірі 285551 грн. грн. 37 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" судовий збір в розмірі 4290 грн. грн. 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" судові витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн. грн. 00 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 на рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 листопада 2021 року ОСОБА_1 просить рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 листопада 2021 року по справі №209/4118/19 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
У відзиві ТОВ «Маркс.Капітал» на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 листопада 2021 року просить рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 листопада 2021 року по справі №209/4118/19 залишити без змін, а скаргу відповідача без задоволення.
Оскільки апеляційним судом у складі колегії суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому ч.5 ст.272 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 08.01.2018 року на перехресті вул.Миру та вул.Запорізька в м.Кам'янське Дніпропетровської області трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та Тойота Рав 4 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 ДТП трапилось внаслідок порушення ПДР України та ст.124 КУпАП ОСОБА_1 , що підтверджується Постановою Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області по справі №207/390/18 від 19.02.2018 року (арк.с.16).
На момент ДТП автомобіль Тойота Рав 4 д.н.з. НОМЕР_2 був застрахований в ПрАТ «СК «Саламандра-Україна» відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) «КАСКО» №03.0010338.0001 від 19.10.2017 року (арк.с. 17).
До ПрАТ «СК «Саламандра-Україна» звернувся власник пошкодженого автомобіля із заявою про страховий випадок від 22.01.2018 року (арк.с.19, 20-22).
На виконання умов Договору, ПрАТ «СК «Саламандра-Україна» виплатило страхове відшкодування в розмірі 383551,37 грн. 09.02.2018 року на підставі Звіту №11-01-18В від 19.01.18 року ФОП ОСОБА_3 (арк.с.30-32), Звіту №01/12/15 від 06.02.18 року ФОП ОСОБА_4 (арк.с.43-47), Рахунку № АМ21532 від 25.01.18 року (арк.с.49) ТОВ Фірма «Алмаз Мотор ЛТД» для відновлювального ремонту транспортного засобу Страхувальника, що підтверджується платіжним дорученням №421 від 09.02.2018 року (арк.с.26).
Оскільки цивільна відповідальність водія транспортного засобу ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «СК «Євроінс Україна», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ /0386448 (арк.с.28), то саме до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» звернулось з вимогою ПрАТ «СК «Саламандра-Україна» в порядку суброгації.
11.06.2018 року ПрАТ «Євроінс Україна» відповідно до умов Договору обов'язкового страхування АМ/0386448 сплатило на рахунок ПрАТ «СК «Саламандра-Україна» страхове відшкодування в розмірі 98 000,00 грн. (Франшиза 2000,00 грн. відповідно до умов Полісу №АМ/0386448).
У зв'язку з тим, що страхової виплати не достатньо для повного відшкодування понесених збитків, ПрАТ «СК «Саламандра-Україна» звернулась до відповідача з вимогою про виплату страхового відшкодування (в порядку суброгації) в розмірі 285 551,37 грн.
18.07.2018 року ПрАТ «СК «Саламандра-Україна» направило відповідачу вимогу №1263 (арк.с.50) про виплату страхового відшкодування (в порядку суброгації). Однак вищевказана вимога залишилась без реагування з боку відповідача.
21.11.2019 року ТОВ «Маркс.Капітіл» направило повідомлення-вимогу про зміну поточного кредитора (арк.с.51).
Станом на день подачі позовної заяви вимоги з боку відповідача не виконані.
Відповідно до постанови Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19.02.2018 р. ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Зазначена постанова не оскаржувалась та набрала законної сили 02.03.2018 року.
Як вбачається з розрахунку страхового відшкодування, вартість відновлювального ремонту застрахованого об'єкту складає 383551,37 гривень.
Страховиком ПрАТ СК «Саламандра-Україна» на підставі Страхового акту №0017391.01.18/1 від 06.02.2018 року здійснено виплату страхового відшкодування за збиток внаслідок ДТП у розмірі 383551,37 грн., що підтверджується платіжним дорученням №421 від 09.02.2018 року (а.с.26).
Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно із ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.988 ЦК України у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. При цьому, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст.990 ЦК України та ст.25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Згідно ст.ст.512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Також відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Тобто, згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора відповідно до приписів статті 512 Цивільного кодексу України: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому в деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування.
Такий перехід права вимоги є суброгацією. При суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає, а відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого, а тому в порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатить страхувальнику.
У п.27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття регрес та суброгація. У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.
Таким чином, відповідно до вказаних норм закону від дня страхового випадку внаслідок заміни кредитора у зобов'язанні з відшкодування шкоди до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки.
Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року № 6-112 цс 13.
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 05.06.2018 у справі N 910/7449/17, в такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов'язань винуватця та страховика за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов'язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов'язанні винуватця; зобов'язанні страховика за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів).
Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору страхування, позивач в силу приписів статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.
Пунктом 1 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно із п.1.6. Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 року, відновлювальний ремонт - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісних транспортних засобів чи його складника (-ів) та відновлення їхніх ресурсів, а вартість відновлювального ремонту дорожнього транспортного засобу, відповідно до п. 2.3. Методики, це грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісного транспортного засобу.
Відповідно до ст.1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що страховий акт №0017391.01.18/1 від 06.02.2018 року, а також платіжне доручення №421 від 09.02.2018 року є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП, оскільки визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Також у порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатив страхувальнику. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов'язанні, тому з урахуванням положення статті 515 ЦК України суброгація застосовується лише до майнового страхування.
ПрАТ СК «Саламандра-Україна» виконало свої зобов'язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування потерпілій особі завданих збитків у повному обсязі в сумі 383551,37 грн. У зв'язку з виплатою страхового відшкодування до позивача як до страховика потерпілої особи перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні в межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Тобто, відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв'язку із завданням шкоди відповідачем, у порядку суброгації. При цьому, у добровільному порядку відповідач не компенсував ПрАТ СК «Саламандра-Україна» витрати, пов'язані зі сплатою страхового відшкодування.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ТОВ “Маркс.Капітал” підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки до ТОВ “Маркс.Капітал”, яке виплатило страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальних, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Доводи апеляційної скарги, що у звітах №01/12/15 від 06.02.2018 та №44/01-18 від 27.01.2018 відсутня інформація про ознайомлення експертів про кримінальну відповідальність, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, зазначені звіти є письмовими доказами, а не висновками експерта у розумінні ст.106 ЦПК України. Саме тому, вимога ч.5 ст.106 ЦПК України не поширюється на звіти, які надані позивачем.
Доводи апелянта, що є незрозумілим хто здійснював оцінку транспортного засобу, так як звіт про вартість транспортного засобу №01/12/15 складений оцінювачем ОСОБА_5 , а підписаний ОСОБА_4 , колегія суддів вважає безпідставними, оскільки звіт про вартість транспортного засобу №01/12/15 складений ОСОБА_6 за результатами проведених торгів на базі інтернет-платформи «Carwert Auction», де учасники аукціону мали можливість самостійно запропонувати ціну на пошкоджений транспортний засіб. Підпис оцінювача міститься на першій та другій сторінці звіту(а.с.43-44).
Крім того, приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Саламандра-Україна» замовлено звіт, який пораховано відповідно до Методики. Саме цей звіт про розрахунок вартості пошкодженого колісного транспортного засобу №44/01-18 від 27.01.2018
і було підписано оцінювачем ОСОБА_4 .
Відповідно до страхового акту 0017391.01.18/1 при розрахунку розміру страхового відшкодування представником ПрАТ «СК «Саламандра-Україна» у графі «Вартість залишків» зазначена сума, порахована оцінювачем ОСОБА_4 у відповідності з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої
спільним наказом Фонду державного майна України, Міністерства юстиції України від 24.11.2003 №142/5/2092, оскільки цей розрахунок проведений компетентним спеціалістом, який володіє необхідними знаннями у відповідній галузі.
Доводи апелянта, що автомобіль оглядався двічі, що не передбачено жодним нормативно-правовим актом, зокрема Методикою, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до п.8.5.13 Методики, якщо виявити дефекти на прихованих частинах складників неможливо при візуальному методі обстеження КТЗ, визначення обсягів відновлювальних робіт пошкодженого КТЗ (наприклад, трансмісії чи силового агрегата, які знаходяться у зоні аварійного пошкодження, а також на малодоступних для огляду елементах кузова автомобіля), то всі припущення щодо прихованих пошкоджень фіксуються фахівцем у дослідженні. Роботи по усуненню цих пошкоджень не включаються до вартості відновлювального ремонту до підтвердження необхідності виконання ремонтних робіт.
У разі підозри щодо наявності прихованих дефектів складників, які містяться в зоні аварійного пошкодження КТЗ, до вартості відновлювального ремонту можуть бути включені
витрати на їх дефектування (демонтування, розбирання тощо).
Так, у протоколі огляду колісного транспортного засобу від 11.01.2018 на другій сторінці документу оцінювачем вказано «Возможные скрытые дефекты. Колесное транспортное средство требует разборки»(а.с.37). Тому, 17.01.2018 відбувся повторний огляд пошкодженого транспортного засобу, необхідність якого обумовлена наявністю прихованих пошкоджень, які можливо виявити лише в ході його розбирання. Таким чином, у протоколі огляду від 17.012018 наявні пошкодження, які не були зафіксовані у протоколі огляду від 11.01.2018.
З огляду на зазначене, колегія суддів, не вбачає підстав для виникнення сумнівів у їх достовірності.
Доводи апелянта, що відповідно до ремонтної калькуляції відбулась заміна дверей передніх та задніх правих хоча удар прийшовся у ліву сторону, колегія суддів не бере до уваги, оскільки відповідно до калькуляції порахована зміна лише однієї двері та відповідно ремонт другої двері, тобто подвоєння не відбулося і на розмір матеріального збитку не вплинуло.
Доводи апелянта, що відсутня фіксація пошкодження монітору у протоколах огляду КТЗ від 11.01.2018 та від 17.01.2018 року спростовуються протоколом огляду КТЗ від 11.01.2018 року, де в п.27 зазначено: “монитор панели приборов - разрушен».
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, якими з'ясовані обставини справи, доводи сторін перевірені, їм дана належна оцінка, а доводи скаржника зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та до переоцінки доказів, що не дає суду апеляційної інстанції підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 листопада 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий суддя О.В.Лаченкова
Судді В.С.Городнича
М.Ю.Петешенкова