Провадження № 33/803/800/22 Справа № 202/3019/22 Суддя у 1-й інстанції - Логвіненко Т. Г. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.
27 липня 2022 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2022 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців, стягнуто судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп., -
Згідно постанови суду першої інстанції, 10.06.2022 року о 18 годині 50 хвилин у м. Дніпро, Індустріальний район, вул. Донецьке шосе 124в, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Ford Fusion, державний номерний знак НОМЕР_1 , виконуючи поворот ліворуч, не надав дороги автомобілю, який рухався у зустрічному напрямку прямо, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Citroen C4, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальну шкоду за відсутності травмованих осіб.
Своїми вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 16.13 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить окаржувану постанову суду скасувати в частині накладення адміністративного стягнення, винести нову постанову, якою накласти на нього адміністративне стягнення, не пов'язане з позбавленням права керування транспортними засобами.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, не оскаржуючи фактичних обставин вчинення адміністративного правопорушення та своєї винуватості, зазначає, що судом першої інстанції в порушення ст. 33, 34 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення не було враховано належним чином особу правопорушника та всіх обставин події.
Зазначає, що він адміністративне правопорушення скоїв уперше та ненавмисно, автомобіль потерпілого отримав незначні пошкодження, при цьому вказує, що він щиро кається у вчиненому. Акцентує увагу на тому, що за характером своєї роботи він пересувається на власному автомобілі, крім того автомобілем доставляє продукти літнім членам своєї сім'ї, які мешкають у сільській місцевості та не мають власного транспорту, а позбавлення його права керування транспортними засобами може призвести до втрати роботи та засобів існування.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши думку апелянта, який просив задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, потерпілого, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків.
Так, висновки суду першої інстанції щодо встановлених фактичних обставин вчинення адміністративного правопорушення, доведеності вини ОСОБА_1 , правильності кваліфікації її дій за ч. 1 ст. 124 КУпАП в апеляційному порядку не оспорюються, у зв'язку із чим постанова суду у цій частині судом апеляційної інстанції не переглядається.
Разом із тим, доводи апелянта про призначення йому покарання, яке не відповідає вчиненому діянню та його особі внаслідок надмірної суворості, заслуговують на увагу.
Так, у відповідності до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Як вбачається з оскаржуваного рішення та наявних матеріалів провадження, при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності суддя прийшов до передчасного висновку про необхідність застосування до останнього найбільш суворого стягнення з числа передбачених санкцією ст. 124 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців, яке у даному випадку належить вважати надмірно суворим.
У межах апеляційного розгляду встановлено, що порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху було неумисним і не мало грубого та/або зухвалого характеру, внаслідок ДТП люди не постраждали, транспортним засобам не було спричинено значних пошкоджень, а отже вказана подія не потягла істотних негативних наслідків. Також приймається до уваги, що потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні суду апеляційної інстанції вказані обставини підтвердив, проти задоволення апеляційної скарги не заперечував. Крім того враховується, що ОСОБА_1 вину визнав, його доводи про те, що він раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, матеріалами справи не спростовуються.
З огляду на викладене вважаю за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а постанову суду першої інстанції змінити в частині призначеного адміністративного стягнення, пом'якшивши його.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2022 року щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - змінити.
Вважати накладеним на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
В решті постанову суду - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
Апеляційного суду А.А. Мазниця