Козятинський міськрайонний суд Вінницької бласті
Іменем України
справа №133/1174/21
20.07.22
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
в складі судді Пєтухової Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Гаврилюк О.Г.,
розглянувши справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни, приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича про визнання виконавчого напису таким, який не підлягає виконанню-
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 23202, вчинений 08.07.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною про стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості у розмірі 25994,12 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що 08.07.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. вчинено виконавчий напис № 23202 про стягнення з неї, як з боржника, на користь ТОВ «ФК «АЛАНД» заборгованості в розмірі 25 994,12 грн. Будь-яких вимог до неї про сплату кредиту відповідач не пред'являв та не направляв. Про існування виконавчого напису нотаріуса та виконавчого провадження вона дізналась від одного з банків, де мала відкрити рахунок.Більше того, вона ніколи не укладала жодних договорів з відповідачем. Однак, незважаючи на це, приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. відкрито виконавче провадження № 62772795 від 10.08.2020.Вважає, що виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки вчинений з порушенням законодавства.
Так, основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки. Вказувала, що оспорюваний виконавчий напис вчинений нотаріусом із порушенням обов'язкової умови, встановленої ст. 88 Закону України «Про нотаріат», а саме: безспірність вимоги. Вважає, що оскаржуваний виконавчий напис, вчинений нотаріусом на підставі вимоги, яка не є безспірною та лише з формалізованим підходом до визначеної законом процедури і перевірки поданих стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, а тому є підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню.
20.04.2021 ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області провадження у даній справі було відкрито, справу призначено за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про місце, дату та час слухання справи про що свідчить розписка про отримання судової повістки 22.04.2022, яка міститься в матеріалах справи. 20.07.2022 подала заяву, в якій просила розглядати справу без її участі, позов підтримала, просила задоволити..
Представник відповідача - ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать довідки про доставку електронних листів 19.04.2022, наявні в матеріалах справи.
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський О.В. в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать судові повістки та повідомлення, наявні в матеріалах справи. 05.05.2021 надіслав заяву про розгляд справи без його участі, при вирішенні справи покладається на розсуд суду. Також від нього надійшли матеріали, які були витребувані судом.
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. - в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове відправлення, яке повернулось на адресу суду з позовною заявою, ухвалою та судовою повісткою 19.04.2022 з відміткою на конверті про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно Наказу міністра Малюськи Д., свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльність, видане Міністерством юстиції України 17 січня 2008 року за № 6685 на ім'я ОСОБА_2 - анульовано. Судова кореспонденція, яка направлялась на адресу вказаного нотаріуса повернулась до суду не врученою адресату, оскільки останній відсутній за вказаною адресою.
Статею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. За таких обставин, у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 позбавлена права на зайняття нотаріальною діяльністю, а судова кореспонденція надсилається за її юридичною адресою, тому ОСОБА_3 неможливо повідомити про судове засідання, що, в свою чергу, призводить до затягування судового процесу та порушує права позивача на розгляд справи у розумний строк.
Дослідивши матеріали справи та долучені докази, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 24.07.2014 між ОСОБА_1 та ПАТ «Платинум Банк» (TM Platinum Bank) було укладено кредитний договір з можливістю перенесення платежу (рахунок) № 4221/484DCLRKPT (оптимальний з перенесенням платежу) про надання споживчого кредиту, відповідно до якого їй було надано кошти в сумі 27 380,36 грн., з датою повернення не пізніше 02.12.2018. Правонаступником кредитора за даним зобов'язанням є ТОВ «Фінансова компанія «Аланд».
08.07.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. було вчинено виконавчий напис № 23202 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості у розмірі 25994,12 грн.
10.08.2020 ТОВ "Фінансова компанія "Аланд" направила приватному виконавцю виконавчого округу Вінницької області Турському О.В. заяву про примусове виконання рішення.
10.08.2020 приватним виконавцем прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження №62772795 на підставі вказаного виконавчого напису.
За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржується до суду.
Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст.88 Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Таким же чином врегульовано дане питання і Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Відповідно до п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Згідно зі ст. 89 Закону, у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання.
Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Аналогічна інформація викладена і в підпунктах 2.1, 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до п. 1 даного Переліку, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.
При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в справі № 750/1627/18/ провадження № 61-43895 св 18/ від 06 червня 2019 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом при здійсненні своєї діяльності, нотаріус не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.
Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.
Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
При цьому, з точки зору ст.88 Закону України «Про нотаріат», безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Така правова позиція висловлена у численних постановах Верховного Суду, а саме: від 23 січня 2018 року по справі № 310/9293/15, № 369/6415/17 від 26 лютого 2020 року та інших, які мають враховуватися судом у порядку виконання судом вимог ч.4 ст.263 ЦПК України.
При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Суд при цьому має перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
В той же час законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості.
Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року по справі № 6-887цс17.
Постановою Верховного Суду від 14.08.2019 року по справі № 569/8884/17 визначено, що з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису. Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.03.2019 року при розгляді цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 10.10.2018 справа № 61-10285св18.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і неправильність вимог боржника.
Відповідачем не спростовані доводи позивача, і в матеріалах справи відсутні докази, що при вчиненні напису нотаріус отримував від стягувача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання, докази надіслання боржнику повідомлення - письмової вимоги про усунення порушень, а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком є безспірною.
В постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 310/9293/15ц зазначено, що: при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 05.07.2017 у справі № 6-887цс17.
З тексту оспорюваного виконавчого напису № 23202 від 08.07.2020 встановлено, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 за № 1172. Такий перелік передбачає можливість вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, який посвідчений нотаріально; однак 24.07.2014 між ОСОБА_1 та ПАТ «Платинум Банк» (TM Platinum Bank) було укладено кредитний договір з можливістю перенесення платежу (рахунок) № 4221/484DCLRKPT у простій письмовій формі, що не посвідчений нотаріально.
Отже, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара О.М. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису 08.07.2020 не врахувала, що вчинення виконавчих написів про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних договорів, не можливе по кредитним договорам, укладеним у простій письмовій формі.
Пункт 1 Переліку № 1172 стосується лише нотаріально посвідчених договорів, яким вказаний кредитний договір не є.
Зважаючи, що сам виконавчий напис містить вказівку на те, що його вчинено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", дає підстави стверджувати, що не посвідчений нотаріально договір не входить до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів та не може підтвердити безспірність заборгованості позивача перед відповідачем.
Вищевикладене свідчить про те, що заборгованість не була безспірною, тобто, були відсутні законні підстави для видачі виконавчого напису.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що при розгляді справи позовні вимоги ОСОБА_1 , про визнання виконавчого напису № 23202 від 08.07.2020 таким, що не підлягає виконанню, знайшли своє підтвердження, а отже підлягають задоволенню.
Також, при задоволенні позову у відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 908 грн. сплаченого при подачі позову судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 76-83, 89, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни, приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича про визнання виконавчого напису таким, який не підлягає виконанню повністю, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 08 липня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, який зареєстровано в реєстрі за № 23202, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» заборгованості у розмірі 25994 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) гривень 12 копійок.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Наталя ПЄТУХОВА
Дата документу 20.07.2022