Іменем України
справа №133/1383/21
08.07.22
в складі головуючого судді Н.О. Пєтухової,
за участі секретаря судових засідань О.Г.Гаврилюк,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Козятині цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - ОСОБА_1 на користь ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», як відшкодування шкоди, суму в розмірі 24746,00 грн., та сплачений судовий збір в розмірі 2270,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.11.2017 між ПІІ «ВІП-Рент» та ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-0199-2700/17-914, предметом якого є страхування транспортного засобу «Шкода», державний № НОМЕР_1 . 26 квітня 2018 року у м. Козятині відбулась ДТП за участі автомобіля «Шкода», державний № НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та транспортного засобу «Ніссан», державний № НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .
Згідно з постановою Козятинського міськрайонного суду від 08.08.2018 в описовій частині вказано, що вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм - ОСОБА_1 п.13.1 Правил дорожнього руху. 03.05.2018 до Позивача звернувся страхувальник ПІІ «ВІП-Рент» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору №28-0199-2700/17-914. 11.07.2018 Позивачем, на підставі Акту виконаних робіт №136 від 02.07.2018, було складено страховий акт №СТОКА-5924. На підставі вищевказаних документів позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 24 746 грн.
ПАТ «СК «Українська страхова група» на адресу відповідача було направлено претензію №70 АПС та № СТОКА-5924 - 04.03.2019 та 15.10.2019, однак станом на дату подання позовної заяви до суду відповідачем борг не сплачено, що стало причиною звернення із даним позовом до суду.
Ухвалою Козятинського міськрайонного суду від 28.05.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
06.04.2022 від представника відповідача - адвоката Пилипчука В.О. надійшов відзив на позов, в якому він просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі; при цьому посилається на ст. 1194 ЦК України, та зазначає, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Крім того, посилався на постанову Великої Палати Верховного суду від 27 березня 2019 у справі 752/16797/14-ц. Також зазначив, що непред'явлення вимоги до страховика, який має відшкодувати шкоду відповідно до ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є підставою для відмови у позові до особи, яка завдала шкоди. За загальним правилом, належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілого внаслідок ДТП особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована відповідно до Закону, є страховик у межах страхової суми, зазначеної у страховому полісі. У разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди як співвідповідач має залучатися до участі у справі страхувальник. Оскільки позов про стягнення завданої у результаті ДТП шкоди пред'явлений до ОСОБА_1 , то підстав для його задоволення не має. Вважає, що ПрАТ «СК «Українська страхова група» та ПАТ «НАСК «Оранта» мають насамперед вирішити спір між собою в межах установленого ліміту страхової відповідальності останнього для правильного врегулювання спору. Крім того, представник відповідача просив стягнути із позивача на користь ОСОБА_1 понесені останнім судові витрати, які згідно попереднього розрахунку понесених судових витрат складають 6000 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, однак в матеріалах справи наявне клопотання представника, у якому він просить суд розглядати справу без його участі за наявними в позовній заяві документами, свої вимоги підтримує в повному обсязі. Проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка, де датою вручення судової повістки зазначено 25.03.2022.
Суд вважає на можливе здійснити розгляд справи за наявними у ній доказами.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви та фактичні обставини, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 15.12.2016 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» та ПІІ «ВІП-РЕНТ» укладено генеральний договір №28-0199-2700\17-AVIS добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, водіїв і пасажирів від нещасного випадку, предметом якого є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованими транспортними засобами та додатковим обладнанням, встановленим на транспортних засобах, зазначених у додатку №1 до цього договору, що є невід'ємною складовою договору (список застрахованих ТЗ).
У Додатку №1 до Генерального договору добровільного страхування №28-0199-2700\17-AVIS від 15.12.2016, у списку застрахованих ТЗ міститься автомобіль Skoda Spaceback 2015 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 (порядковий номер у списку 614).
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником автомобіля марки Skoda Spaceback, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є підприємство з іноземними інвестиціями «Віп-рент».
Отже, позивачем доведено право на стягнення з відповідача ОСОБА_1 внаслідок завданих ушкоджень автомобілю Skoda Spaceback, д.н.з. НОМЕР_1 .
Відповідно до схеми місця ДТП, яка сталася 26.04.2018 о 17 год. 30 хв. у м. Козятин по вул. Довженка б. 2-Б, учасниками ДТП є ОСОБА_1 на автомобілі Ніссан, д.н. НОМЕР_2 , та ОСОБА_2 на автомобілі Skoda, д.н. НОМЕР_1 .
У ОСОБА_2 наявне посвідчення водія категорії В1, В серії НОМЕР_3 .
Згідно довідки №3018116771149642 про дорожньо-транспортну пригоду, виданої Козятинським відділенням поліції Калинівського відділу ГУНП у Вінницькій області, 26.04.2018 о 17:31 год. сталася ДТП, а саме: наїзд на транспортний засіб, що стоїть по ходу руху. Учасниками ДТП є автомобіль Nissan Primera, НОМЕР_2 , що отримав механічні пошкодження задньої правої частини, що належить ОСОБА_3 , водій - ОСОБА_1 , та автомобіль Skoda Spaceback, д.н. НОМЕР_1 , що отримав механічні пошкодження бокової лівої частини, водій - ОСОБА_2 Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 пункту 13.1. ПДР. За фактом правопорушень, які призвели до скоєння ДТП, складено адміністративний протокол БД262207 за ст. 124 КУпАП.Згідно цієї ж довідки обидва водії не перебувають в стані алкогольного сп'яніння.
ПАТ «СК «Українська страхова група» 03.05.2018 отримало заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування за договором страхування №28-0199-2700\17-914 від 01.11.2017, у якій ПАТ «СК «Українська страхова група» повідомлено, що 26 квітня 2018 о 00:00 за адресою м. Вінниця, біля магазину, внаслідок ДТП, сталося пошкодження транспортного засобу Skoda Spaceback, д.н. НОМЕР_1 , що належить ПІІ «Віп-рент». Дані про ТЗ 1-го учасника ДТП - Nissan Primera НОМЕР_2 .
Представником ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» Шаргало В.В. 27.04.2018 було складено акт огляду пошкодженого транспортного засобу Skoda Spaceback, д.н. НОМЕР_1 .
Згідно страхового акту №СТОКА-5924 від 11.07.2018, затверджено наступне: страхувальник ПІІ «Віп-рент» за договором страхування №28-0199-2700\17-914 від 01.11.2017, внаслідок ДТП (зіткнення автомобілів), що сталася 26.04.2018 (повідомлено про випадок 03.05.2018),отримало страхове відшкодування в розмірі 24746,00 грн.
Вказаний розмір відшкодування у сумі 24746,00 грн підтверджується розрахунком суми страхового відшкодування та ремонтною калькуляцією №СТОКА-5924 від 08.05.2018.
З акту №136 від 02.07.2018 про виконання робіт, надання послуг, місце складання: м. Вінниця, вул. Максимовича, 10а, від 02.07.2018 вбачається, що організація ФОП ОСОБА_4 виконала повністю роботи, надала послуги по наряд-замовленню №96 автомобіля Skoda Spaceback ,д.н. НОМЕР_1 , вартість яких разом з ПДВ становить - 24746,00 грн. Виконані роботи та їх вартість підтверджується договором наряду-замовленню на роботи №96.
За виконані роботи Підприємство з іноземними інвестиціями «Він-рент», згідно рахунку №98 від 07.05.2018, перерахувало ФОП ОСОБА_4 24746,00 грн.
Відповідно до платіжного доручення №14151 від 12.07.2018, ПАТ «СК'УСГ» перерахувало ПІІ «Віп-рент» 24746,00 грн. за страхове відшкодування за договором 28-0199-2700\17-914.
Позивачем ПАТ «СК «Українська страхова група» 04.03.2019 та 15.10.2019 було надіслано претензії ОСОБА_1 , у яких представник ПАТ «СК «УСГ», просив сплатити відповідача регресивне відшкодування у розмірі 24746,00 грн. на користь ПАТ «СК «Українська страхова група».
Понесені позивачем витрати на ремон автомобіля відповідачем не відшкодовано.
Згідно з п. 21.1. ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Суд встановив, що на виконання вимог Закону цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована, оскільки про це містяться відповідні дані у справі.
Твердження представника відповідача, яке міститься відзиві про те, що відповідач ОСОБА_1 має страховий поліс ПАТ «НАСК «Оранта» не знайшло свого підтвердження, оскільки будь-яких доказів на підтвердження цього суду надано не було. Натомість, в довідці № 30181167711149642 про дорожньо-транспортну пригоду відсутні відомості щодо наявного полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або страховий сертифікат «Зелена картка» у легкового автомобулю Nissan Primera, д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3 .
Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована, суд вважає, що позов пред'явлено до належного відповідача.
Відповідно до ст. 29 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно з п. 36.2. ст. 36 Закону, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Судом враховано, що відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Як вбачається із постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області у справі № 133/1733/18, провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. При цьому у вказаній постанові судом не вирішувалося питання про наявність або відсутність у діях ОСОБА_3 вини у вчиненні ДТП, яка мала місце 24.04.2018.
У той же час, судом враховано, що закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.
Крім того, суд зауважує, що незважаючи на отримання механічних пошкоджень також і його автомобілем, про що зазначено у довідці про дорожньо-транспортну пригоду, ОСОБА_3 не ставив вимог про виплату йому відшкодування.
З огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди (ч.2 ст.1166 ЦК України) особа звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини. Однак, відповідачем не було надано належних доказів щодо відсутності його вини у ДТП.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Судом також враховано, що цивільно-правова відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки відрізняється від загальних підстав відповідальності тим, що передбачає її настання незалежно від вини заподіювача шкоди.
Так, відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Керування автомобілем є діяльністю, пов'язаною з використанням джерела підвищеної небезпеки, а відповідач, як особа, яка здійснює керування, відповідає за шкоду, задану іншому транспортному засобу незалежно від наявності або відсутності його вини.
Згідно із ч.2. ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частина 5 ст.1187 ЦК України містить лише два виключення, які звільняють водія від відшкодування шкоди. Так, зокрема, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Як вбачається з матеріалів справи та наданих сторонами доказів, при вчиненні ДТП відповідач не знаходився під впливом непереборної сили, як і не встановлено умислу водія іншого автомобіля на завдання шкоди своєму транспортному засобу.
За таких обставин суд приходить до висновку, що невстановлення судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення у діях відповідача вини у вчиненні ДТП не звільняє його від цивільно-правової відповідальності, передбаченої ст.1187 ЦК України.
Судом також враховано, що ст.1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до пп.«а» п.41.1 ст.41, п.п.38.2.1 ст.38 Закону України №1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресата) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов'язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові.
Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, то відповідач, як особа, що винна у настанні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язана відшкодувати в порядку регресу завдану шкоду, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимогі про стягнення з відповідача на користь позивача 24746,00 грн. відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.
Судові витрати у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України слід покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1166, 1187, 1191 ЦК України, ст.ст.38, 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст.141, 247 ч.2, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Приватного акціонрного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», як відшкодування шкоди, суму в розмірі 24746 (двадцять чотири тисячі сімсот сорок шість) грн. 00 коп., а також витрати по оплаті судового збору в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його постановлення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Наталя ПЄТУХОВА
Дата документу 08.07.2022