Справа № 296/9430/21
2/296/1120/22
"26" липня 2022 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира у складі:
головуючої судді Петровської М.В.,
за участю:
секретаря судових засідань Кусік В.Р.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до суду із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить надати ОСОБА_3 додатковий строк протягом одного місяця для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_5 та відкрилась спадщина на належне йому майно, зокрема на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . Також вказує, що у вересні 2021 року він звернувся до нотаріуса щодо видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , однак у вчиненні нотаріальної дії було відмовлено через пропуск строку для прийняття спадщини. На думку позивача, строк для прийняття спадщини після смерті батька ним був пропущений з поважних причин, оскільки на день смерті батька йому було лише 18 років та він був юридично необізнаний щодо процедури прийняття спадщину, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 22 листопада 2021 року у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін, призначено судове засідання та витребувано матеріали спадкової справи №86/2019 заведеної до майна померлого ОСОБА_5 .
Представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Демчик Н.О. в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Поліщук Т.О. в судовому засіданні пояснила, що відповідно до узгодженої з ОСОБА_4 позиції, останній не заперечує проти задоволення позову.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 та його батьками записані: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_6 .
У відповідності до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Житомирським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_5 на праві власності належала 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі - продажу квартири від 12 грудня 2003 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №5122891 від 20 жовтня 2004.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.09.2021 № 776 та витягу № 275919782, ОСОБА_3 після смерті матері ОСОБА_6 належить успадкована ним на праві спільної часткової власності 1/4 частка квартири АДРЕСА_1 , на іншу1/4 частину даної квартири, яку успадкував чоловік померлої ОСОБА_5 , свідоцтво видано не було.
Постановою державного нотаріуса Житомирської державної нотаріальної контори Поліщука А.І. від 29 вересня 2021 року №1729/02-31, ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , у зв'язку з пропуском строку звернення для прийняття спадщини.
Відповідно до наданих Житомирською державною нотаріальною конторою на виконання ухвали суду 22.11.2021 матеріалів спадкової справи №86/2019, заведеної до майна померлого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця звернувся його троюрідний брат - ОСОБА_4 , відомості щодо наявності інших спадкоємців, в матеріалах спадкової справи відсутні.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частина перша статті 1269 Цивільного кодексу України передбачає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Частиною 1 статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно положень ч.3 ст.1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно з п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини.
На переконання суду, наведена позивачем причина пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його батька є поважною для надання судом додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки на час відкриття спадщини ОСОБА_3 тільки досяг повноліття і був юридично необізнаним, окрім того, відповідач не заперечив проти задоволення позову.
Виконуючи завдання цивільного судочинства, яким є також справедливе вирішення справи, суд зважає на те, що відмова у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини позбавить позивача можливості реалізації прав на майно після смерті його батька, а також те, що факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність визначення ОСОБА_3 додаткового строку для прийняття спадщини та задоволення позову.
Керуючись ст.ст.247, 258, 259, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.
Визначити ОСОБА_3 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , тривалістю один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 01 серпня 2022 року.
Головуючий суддя М. В. Петровська