Справа № 296/9538/17
2-а/296/18/22
19 липня 2022 рокум.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді Адамовича О.Й.,
за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,
представника позивача Гущиної В.С.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача - адвоката Бородіна Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за адміністративним позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «вул. Шевченка 105», про знесення самочинного будівництва,-
Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради звернулося до суду з вказаним позовом в якому просить зобов'язати ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за власний рахунок здійснити знесення самочинно збудованого об'єкта, а саме прибудову балкона до власної квартири АДРЕСА_2 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 28.03.2017 року по 03.04.2017 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_3 . За результатами проведеної перевірки було складено акт, яким встановлено, що ОСОБА_1 виконав будівельні роботи з будівництва прибудови балкону до кв. АДРЕСА_2 , без відповідних дозвільних документів на початок будівництва, чим порушив вимоги 9 Закону України «Про архітектурну діяльності» та ст.ст. 5, 25 Закону України «Про основи містобудування». На підставі акта перевірки 03.04.2017 року було винесено припис, яким було зобов'язано ОСОБА_1 усунути виявлені порушення до 11 жовтня 2017 року. Також 03.04.2017 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради був складений протокол про адміністративне правопорушення на підставі якого прийнято постанову про адміністративне правопорушення від 11.04.2017 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у сумі 170 грн. У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 вимог припису від 03 квітня 2017 року в установлений строк, з 18 по 25 жовтня 2017 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради було проведено позапланову перевірку, за результатами якої встановлено, що відповідач не усунув порушення вимог містобудівного законодавства. Враховуючи, що відповідач не виконав у встановлений строк вимоги припису органу державного архітектурно-будівельного контролю, вважає, що позовні вимоги про знесення об'єкта самочинного будівництва є підставними та обґрунтованими.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_2 від 13.12.2017 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2018 ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 13.12.2017 залишено без змін.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_2 від 21.06.2018 справу прийнято до розгляду та призначено судове засідання.
Відповідно до Розпорядження керівника апарату суду №421 від 20.09.2019 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано судді ОСОБА_3 для розгляду, у зв'язку зі звільненням 01.08.2019 року судді ОСОБА_2 у відставку.
Ухвалою від 03.10.2019 року справу прийнято до провадження та розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою від 04.03.2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «вул. Шевченка 105».
Також ухвалою від 04.03.2020 року зупинено провадження у адміністративній справі №296/9538/17 за адміністративним позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про знесення самочинного будівництва до набрання законної сили судовим рішенням у справі №296/11703/19 за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради про визнання права власності, що перебуває в провадженні судді Корольовського районного суду м. Житомира Шалоти К.В.
Ухвалою від 01.03.2021 року поновлено провадження у справі.
31.05.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засідання заявлені позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що реконструкція власної квартири АДРЕСА_2 за рахунок прибудови лоджії не є самовільним будівництвом, та позовні вимоги про знесення нібито самовільного будівництва порушують право власності на прибудову до квартири АДРЕСА_2 . Органами міської ради визнавалася можливість оформлення будівництва, крім того земельна ділянка перебуває в користуванні ОСББ «вул. Шевченка 105», яке не заперечує щодо розташування та легалізації прибудови.
Відповідач в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказав, що хворіє, переніс інсульт, прибудова нікому не заважає, лише сусідка, яка проживає на другому поверсі поскаржилася до позивача, однак такий конфлікт є надуманим та пов'язаний з особистими стосунками між відповідачем та сусідкою. Має намір оформити прибудову, оскільки є згода володільця земельної ділянки.
Голова ОСББ «вул. Шевченка 105» Маковський С.А. подав до суду письмову заяву в якій вказав, що не заперечує проти розміщення реконструкції квартири АДРЕСА_2 на землях ОСББ «вул. Шевченка 105» та просить відмовити у задоволенні позову (а.с.236).
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що в період з 28.03.2017 по 03.04.2017 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради на підставі наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради №9 від 21.11.2016 року та направлення на проведення перевірки №49/17 від 23.03.2017 року проведено позапланову перевірку щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт на об'єкті «Прибудова балкону до квартири АДРЕСА_2 ».
Результати перевірки оформлені актом від 03.04.2017 в якому зазначено, що під час проведення позапланової перевірки встановлено, що гр. ОСОБА_1 виконав будівельні роботи з будівництва прибудови балкону до квартири АДРЕСА_4 у житловому будинку до належної частини житлового будинку, а саме: прибудова (балкона) до кухні та кімнати без відповідних дозвільних документів про початок виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги 9 Закону України «Про архітектурну діяльності» та ст.ст. 5, 25 Закону України «Про основи містобудування» (а.с.9-10).
За результатами перевірки також складено протокол про адміністративне правопорушення від 03.04.2016, на підставі якого заступником начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №10-Ф від 11.04.2017 р., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с.12-13,14).
Також, 03.04.2017 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою усунути до 11.10.2017 порушення статті 9 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с.11).
В подальшому, у період з 19.10.2017 по 25.10.2011 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради на підставі направлення на проведення перевірки виконання припису №196/17 від 18.10.2017 року проведено позапланову перевірку на прибудову балкону до квартири АДРЕСА_2 (а.с. 17).
Під час перевірки встановлено, що балкон має розмір 2,7х6,3 метра, орієнтовано висотою стін від 4,5 метрів по фасаду. Огороджувальні конструкції вказаної прибудови являють собою: зовнішні стіни виготовлені із силікатної цегли, дах односкатний, матеріал покрівлі - металеві листи профнастилу, віконні прорізи заповнені. Влаштовано фундамент на висоту близько 1,6 метра від поверхні землі.
При цьому було зазначено, що перевірити виконання припису є неможливим так як власник відсутній. Під час перевірки проводилася фотофіксація об'єкту (а.с.18).
Саме не виконання припису і стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою про зобов'язання ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за власний рахунок здійснити знесення самочинно збудованого об'єкта, а саме прибудову балкона до власної квартири АДРЕСА_2 .
Визначаючись щодо спірних правовідносин, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон № 687-ХІV) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Згідно із частиною третьою статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:
1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Статтею 13 Закону №687-XIV визначено, що до уповноважених органів містобудування та архітектури належать, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року №294 (була чинною на момент звернення з позовом) затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, відповідно до пункту 1 якого ДАБІ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
За змістом статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Аналіз наведених вище положень частини першої статті 38 Закону № 3038-VI у взаємозв'язку з нормами частини першої статті 41 цього ж Закону дає підстави для висновку про те, що в разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. Цей припис є обов'язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі частини першої статті 38 цього Закону у зв'язку з його невиконанням.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю діє як суб'єкт владних повноважень послідовно, в чітко визначеному порядку. Зокрема, такий орган, наділений контролюючими функціями, видає припис, який є обов'язковим до виконання і може бути оскаржений до суду. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю набуває прав на звернення до суду з позовом суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням на підставі частини першої статті 38 Закону.
Відповідно до ст.34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
Згідно з частиною першою статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до ч.7 ст.376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що у разі встановлення порушення суб'єктом містобудівної діяльності здійснення самочинного будівництва об'єктів нерухомого майна без відповідного дозволу, відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями на звернення з позовом до суду щодо знесення самочинно збудованого об'єкта нерухомого майна, як крайній захід, і лише тоді, коли використані всі передбачені законодавством України заходи реагування за чотирьох умов, а саме:
- за умови складання припису щодо усунення порушень вимог містобудівного законодавства шляхом надання можливості відповідачеві для проведення відповідної перебудови;
- за умови, що вказане будівництво суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб;
- за умови відсутності можливості проведення перебудови самочинно збудованого нерухомого майна;
- за умови, якщо особа, яка здійснила самочинне будівництво відмовляється від проведення такої перебудови, при цьому, відмовою забудовника від перебудови слід вважати як його заяву про це, так і його дії чи бездіяльність щодо цього, вчинені до або після ухвалення рішення суду про зобов'язання здійснити перебудову.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові від 30.03.2012 №6 «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва» роз'яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм права, суд дійшов до висновку, що до повноважень Інспекції віднесено право приймати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил. Вказане може бути здійснено шляхом визначення особі, яка вчинила виявлене Інспекцією порушення, зокрема вимоги про проведення перебудови (в разі коли будівництво завершено, що і мало місце у даному випадку), здійснення заходів спрямованих на отримання чи внесення змін до відповідних дозволу та проекту, отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку чи вчинення інших дій які усунуть такі порушення.
І лише у тому випадку, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, а всі можливі варіанти вирішення цього питання вичерпані, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Аналогічної правової позиції дійшов Верховний Суд у постанові від 17.07.2018 у справі №820/3183/16.
Проте, у даній справі позивачем не надано доказів неможливості перебудови об'єкта або відмови особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.
Крім того, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов'язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Проте, рішення суду щодо проведення перебудови відсутнє.
Суд звертає увагу на те, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 06 березня 2019 року по справі №814/2645/15 (провадження №К/9901/12518/18), по справі №810/5680/15 (провадження №К/9901/14299/18).
Між тим, суд зазначає, що законодавцем запроваджено виключно судовий механізм застосування такого заходу як знесення самочинного будівництва, з метою недопущення зловживань у цій сфері з боку органів державної влади.
З'ясовуючи необхідність у знесенні самочинного будівництва та наявність підстав для застосування такої крайньої міри, суд не знайшов причин для знесення самочинно збудованого об'єкта.
Як вказувалося вище, підставою для звернення з позовом стало не виконання відповідачем припису №13/17 від 03.04.2017, яким у зв'язку з встановленим порушенням законодавства, а саме проведення будівельних робіт без оформлення дозвільних документів про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням статті 9 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 687-ХІV, було зобов'язано усунути таке порушення.
Так, згідно ст. 9 Закону № 687-ХІV (в редакції чинній на момент винесення припису) визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". Архітектор - автор проекту або уповноважена ним особа бере участь у прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта архітектури та підписує відповідний акт. Без підпису архітектора - автора проекту або уповноваженої ним особи такий акт є недійсним.
При цьому суд звертає увагу, що при здійсненні перевірки виконання припису уповноваженою особою позивача було складено службову записку від 25.10.2017р., в якій вказано, що перевірити виконання припису є неможливим так як власник відсутній (а.с. 18).
Тобто, на момент звернення з позовом відомості щодо не усунення виявлених порушень у позивача були відсутні. Під час розгляду справи в суді, позивачем також не надавалося додаткових доказів (матеріалів перевірок) щодо не виконання відповідачем припису.
Натомість відповідачем стверджується, що 25.02.2010 рішення виконкому Житомирської міської ради №125 ОСОБА_1 було надано дозвіл на реконструкцію власної квартири АДРЕСА_2 за рахунок прибудови лоджії в розмірах, які погоджені в ескізних передпроектних проробленнях.
За результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження встановлено, що реконструкція власної квартири АДРЕСА_2 за рахунок прибудови лоджії в розмірах, які погоджені в ескізних перед проектних проробленнях та загалом відповідає вимогам державно-будівельних норм та правил України, що стверджується висновком судового експерта Горкуші М.Д.
В подальшому, позивач звертався до відповідача із декларацією про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС 1), а саме реконструкції власної квартири АДРЕСА_2 за рахунок прибудови лоджії.
Вказана декларація повернута позивачу на доопрацювання для усунення виявлених недоліків у зв'язку з тим, що остання оформлена з порушенням установлених вимог, а саме відсутня повнота даних, вказаних в бланку декларації, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461, що стверджується листом від 02.07.2020
При цьому, на момент розгляду справи встановлено, що приміщення, яке позивач просить зобов'язати знести розташоване на земельній ділянці, яка є прибудинковою територією будинку АДРЕСА_3 , на базі якого створено ОСББ «вул. Шевченка 105», та яке не заперечує щодо розміщення реконструкції квартири АДРЕСА_2 на землях ОСББ «вул. Шевченка 105».
Отже під час судового розгляду справи судом встановлено, що відповідач намагається знайти інші, менш категоричні способи усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, зокрема вирішення питання щодо дозвільної документації.
Крім того, суд бере до уваги поведінку ОСОБА_1 , за якої ним було у повному обсязі сплачено накладений штраф за вчинення адміністративного правопорушення, що свідчить про відсутність протиправного наміру в його діях. Також слід зазначити про відсутність встановлених даних про порушення прав інших осіб проведеною забудовою (зафіксованого у встановленому порядку впливу прибудови на можливість користуватися майном іншими співвласниками будинку тощо).
Разом з цим, позивачем не надано до суду доказів та не наведено обставин, які б вказували на вчинення ним дій для врегулювання питання з метою уникнення необхідності знесення об'єкта будівництва.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У відповідності до ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі вищенаведені обставини, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про зобов'язання знести прибудову, оскільки позивачем не доведено того, що усунення порушень містобудівного законодавства можливо виключно шляхом знесення об'єктів самочинного будівництва або доказів неможливості реконструювати його відповідним чином, відтак вимоги про знесення є передчасними.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про знесення самочинного будівництва- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради, адреса: м, Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, буд.6, код ЄДРПОУ 40668809.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Третя особа: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «вул. Шевченка 105», адреса: м. Житомир, вул. Шевченка. 105.
Cуддя О. Й. Адамович
Дата складання повного тексту рішення: 29.07.2022.