28 липня 2022 року м. Чернігів Справа № 620/4008/22
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 09.06.2022 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської обласної державної адміністрації (далі - Чернігівська ОДА, відповідач), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення засідання Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оформлене витягом з протоколу від 29.12.2021 №13, в частині необґрунтованої видачі посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС категорії 3;
- зобов'язати відповідача переглянути його документи, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, де є посвідчення безстроково, та зобов'язати Комісію замінити йому посвідчення на посвідчення нового зразку згідно постанови КМУ від 11.07.2018 №551.
Позовні вимоги мотивовані тим, що наданими позивачем документами підтверджується факт виконання ним робіт в зоні відчуження, а тому він має право користуватись всіма пільгами, які передбачені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в тому числі і право на отримання посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Крім того, позивач звернув увагу, що у 1992 році йому було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1989 році (категорія 3) на законних підставах, а чинне законодавство України не містить положень про необхідність підтвердження статусу, у зв'язку із заміною старого зразка на новий. Заміна вже наявного посвідчення та видача посвідчення не є аналогічними за правовим змістом поняттями.
Ухвалою суду від 17.06.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, установлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.
Від відповідача у встановлений судом строк надійшов відзив на позовну заяву, у якому Чернігівська ОДА позовні вимоги не визнала, просила у їх задоволенні відмовити та зазначила, що до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3 відносяться особи, які у 1989 році працювали у зоні відчуження не менше 30 календарних днів. Разом з тим, відповідно до наданих позивачем документів, ОСОБА_1 брав участь в роботі з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 11 днів, що є недостатнім для встановлення йому відповідного статусу та видачі спірного посвідчення.
Враховуючи наведене, керуючись пунктом 11 Порядку від 11.07.2018 №551, Комісією прийнято рішення про вилучення у позивача посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1989 році (категорія 3), у зв'язку із встановленням факту його необґрунтованої видачі.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача пожав заперечення на відповідь на відзив, у яких свою правову позицію підтримав, просив у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Відповідно до матеріалів справи, 31.12.1992 позивачу у зв'язку із участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1989 році було видано відповідне посвідчення серії НОМЕР_1 (категорія 3), перереєстроване у встановленому порядку (а.с. 21).
Відповідно до витягу з протоколу засідання Тимчасової комісії при Чернігівській ОДА по перевірці правильності видачі посвідчень «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» від 25.06.1997 №4 ОСОБА_1 підтверджено правильність видачі посвідчення (а.с. 63).
Відповідно до Експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 09.09.2021 №89, захворювання позивача пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 20).
Висновком МСЕК позивачу з 12.10.2021 безтерміново встановлено другу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 23).
Враховуючи наведене, позивач звернувся до Ніжинської РДА із заявою про видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1989 році категорії 1, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551.
Листом від 26.11.2021 за №01-19/4351 Ніжинською РДА направлено до Департаменту соціального захисту населення Чернігівської області подання про видачу ОСОБА_1 посвідчення, із відповідним списком документів (а.с. 49).
Рішенням Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, оформленим протоколом від 29.12.2021 №13, на підставі представлених документів встановлено факт необґрунтованої видачі ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорія 3. Зазначено, що позивач виконував роботи в зоні відчуження у 1989 році менше 30-ти календарних днів. Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорія 3, серії НОМЕР_1 підлягає вилученню. У видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорії 1, відмовлено у зв'язку із встановленням факту необґрунтованості видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорія 3, серії НОМЕР_1 (а.с. 22).
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ).
Відповідно до статті 10 Закону №796-XII (у редакції, чинній на момент видачі позивачу посвідчення, категорії 3) учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців *, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 14 Закону №796-ХІІ для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів.
Відповідно до статті 15 Закону №796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - місцевими Радами народних депутатів на цих територіях.
Аналогічні положення містяться і у чинній редакції Закону №796-ХІІ.
Стаття 65 Закону №796-XII визначає порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, частиною першої якої передбачено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Дітям, які не досягли повноліття, посвідчення видаються на загальних підставах та вручаються батькам.
Згідно із частинами 3, 4 вказаної статті посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі - Порядок), а також нові зразки посвідчень, що видаються особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружині (чоловіку) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть якого (якої) пов'язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, опікунам дітей (на час опікунства) померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов'язана з Чорнобильською катастрофою, згідно з додатками 1-14.
Документами, що підтверджують статус постраждалих осіб та право користуватися пільгами і компенсаціями, встановленими Законом, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (стаття 65 Закону).
Відповідно до пункту 7 Постанови №551 (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року №1172) обласним, Київській міській державним адміністраціям (далі - уповноважені органи) надано повноваження утворити комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян (далі - регіональні комісії) та провести до 01 січня 2020 року заміну таких посвідчень; особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1); учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 та 3) з числа громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт; особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), з числа постраждалих від радіаційного опромінення за інших обставин не з власної вини.
Суд відмічає, що заміна таких посвідчень має проводитись на підставі матеріалів справи, які були підставою для визначення статусу.
Згідно із пунктом 11 Порядку № 551 посвідчення видаються уповноваженими органами за поданням райдержадміністрацій за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).
У зв'язку із встановленням позивачу безтерміново 2 групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, ОСОБА_1 звернувся до уповноваженого органу із заявою про видачу йому посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1.
Із Витягу з протоколу від 29.12.2021 №13 вбачається, що підставою відмови позивачу у заміні посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» став висновок про відсутність документів, які підтверджують факт виконання робіт у зоні відчуження.
Відповідно до матеріалів справи, 31.12.1992 позивачу видане посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1989 році серії НОМЕР_1 (категорія 3), яке є безстроковим.
Рішенням Тимчасової комісії при Чернігівській ОДА по перевірці правильності видачі посвідчень «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», оформленим протоколом від 25.06.1997 №4, ОСОБА_1 підтверджено правильність видачі посвідчення (а.с. 63).
Посвідчення серії НОМЕР_1 (категорія 3) видане позивачеві на підставі та за зразками, затвердженими чинною на той час постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.1991 №44 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до Експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 09.09.2021 №89, захворювання позивача (рак сечового міхура, ст. І, Т1N0M0G2, кл.гр.ІІІ) пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 55).
Відповідно до висновку МСЕК серії 12 ААВ №560237, позивачу з 12.10.2021 безтерміново встановлено 2 групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 56).
Згідно із довідкою від 16.11.2021 серії 12 ААА №039623 ОСОБА_1 має 70% втрати працездатності (а.с. 57).
Суд зазначає, що довідки та інші документи, які бралися до уваги при визначенні позивачу статусу та при його підтвердженні, є чинними та не є скасованими.
Також вказані докази є самостійною підставою для заміни (видачі) ОСОБА_1 посвідчення відповідно до пункту 11 Порядку №551 особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з Чорнобильською катастрофою, тобто стосуються безпосередньо позивача.
З аналізу зазначених норм вбачається, що достатньою та необхідною правовою підставою для видачі особі посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема категорії - 1, є одночасна сукупність таких умов: 1) встановлення цій особі інвалідності та 2) наявність довідки МСЕК про причинно-наслідковий зв'язок настання інвалідності особи із аварією на ЧАЕС.
Суд відмічає, що позивачу вже було встановлено, статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів щодо позбавлення позивача в судовому, чи в іншому порядку цього статусу.
Таким чином, наведені обставини свідчать про те, що позивач має всі юридичні підстави, передбачені діючим законодавством, на заміну посвідчення.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 16 Конституції України передбачено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Рішенням від 17.07.2018 №6-р/2018 Конституцій Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, підпункт 2, абзаци перший, другий підпункту 3, підпункт 4, абзаци перший, другий підпункту 5, абзаци перший - четвертий підпункту 6, підпункт 7 пункту 4 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII.
Конституційний Суд України звернув увагу на засадничий характер обов'язку держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та на необхідність виокремлення категорії громадян України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і потребують додаткових гарантій соціального захисту у зв'язку з надзвичайними масштабами вказаної катастрофи та її наслідків.
Встановлення у законах України пільг, компенсацій та гарантій громадянам України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обумовлено виконанням державою свого конституційного обов'язку, передбаченого статтею 16 Основного Закону України, щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та збереження генофонду Українського народу. Такі пільги, компенсації та гарантії є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов'язку.
Скасування пільг, компенсацій та гарантій не відповідає конституційному обов'язку держави, передбаченому у статті 16 Основного Закону України, щодо осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України (п. 4 мотивувальної частини).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення відповідача, оформлене протоколом 29.12.2021 №13, яким позивачу відмовлено у заміні посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», не ґрунтується на правильному застосуванні норм Порядку №551, прийняте без урахування всіх фактичних обставин, а тому є протиправним та має бути скасованим.
Згідно із частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-VI «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права.
Відповідно до положень частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до пункту 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Враховуючи наведене, з метою повного та всебічного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, що діє при Чернігівській обласній державній адміністрації, оформлене протоколом від 29.12.2021 №13, в частині визнання необґрунтовано виданим та таким, що підлягає вилученню посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3 серії НОМЕР_1 » та зобов'язання відповідача повторно розглянути документи позивача і прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, оформлене протоколом від 29.12.2021 №13, є обґрунтованим, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасування рішення Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, що діє при Чернігівській обласній державній адміністрації, оформлене протоколом від 29.12.2021 №13, в частині визнання необґрунтовано виданим та таким, що підлягає вилученню посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3 серії НОМЕР_1 ».
Зобов'язати Чернігівську обласну державну адміністрацію повторно розглянути документи ОСОБА_1 щодо видачі посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 серії А» згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 28 липня 2022 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Чернігівська обласна державна адміністрація (код ЄДРПОУ 00022674, вул. Шевченка, 7, м. Чернігів, 14000).
Суддя С.В. Бородавкіна