28 липня 2022 року Чернігів Справа № 620/598/22
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
визнати протиправними дії відповідача щодо штучного створення позивачу боргу у сумі 71280,54 грн за період з 13.12.2019 по 31.05.2021 (переплата пенсії за вислугу років внаслідок її перерахунку) та скасувати штучно створений борг у сумі 71280,54 грн;
визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати з 01.06.2021 у раніше встановленому розмірі (21083,40 грн) пенсії за вислугу років (після її перерахунку), та зобов'язати відповідача виплачувати пенсію за вислугу років у раніше встановленому розмірі, починаючи з 01.06.2021, з виплатою недоотриманої пенсії за вислугу років, разово, однією сумою.
Позов мотивовано тим, що заборгованість з пенсії в сумі 71280,54 грн за період з 13.12.2019 по 31.05.2021 є штучно створеною та те, що проведений відповідачем перерахунок пенсії призвів до зменшення розміру пенсії, що є неприпустимим. Жодним нормативним документом не передбачено право органів Пенсійного фонду переглядати процент розрахунку вже призначеної пенсії за вислугу років за Законом України «Про прокуратуру». Вважає, що при перерахунку пенсії відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч.2 ст.82 Закону України «Про прокуратуру», яка застосовується саме при призначенні пенсії. При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір заробітної плати (грошового забезпечення). Також вважає, що органи Пенсійного фонду не можуть застосувати обмеження максимальним розміром моєї пенсії ні за Законом України «Про прокуратуру», ні за Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд ухвалою від 24.05.2022 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому проваджені) та встановив відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.
Відповідач протягом встановленого судом строку надав відзив на позов, в якому проти позову заперечив та зазначив, що розмір пенсії позивача обраховано Головним управлінням на підставі та у спосіб, що передбачені законодавством, і для виплати у раніше встановленому розмірі, про який просить позивач, законні підстави відсутні. Кошти у розмірі, який оспорюється позивачем - 71280,54 грн., виплачені йому безпідставно, а тому твердження щодо “штучно створеного боргу” не відповідають дійсним обставинам справи, а позовні вимоги про скасування боргу - вимогам чинного законодавства. При цьому, правомірність здійснення перерахунку пенсії із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії підтверджена постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2021 у справі №620/9154/21. Зазначене спростовує доводи позовної заяви щодо незаконності обмеження пенсії позивача граничним розміром.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
ОСОБА_1 , з 29.12.2002 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена довічно на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру».
04.06.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної пенсії на підставі додатково поданої довідки Прокуратури Чернігівської області про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, від 28.02.2020 №18-52.
За наслідками розгляду заяви позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області було прийнято рішення, оформлене протоколом №185899 від 11.06.2020, про відмову в проведенні перерахунку пенсії з посиланням на те, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 № 7-р(ІІ) нормативно-правові акти про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам не приймались.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 у справі №620/2917/20 було частково задоволено позовні вимоги позивача та, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII на підставі довідки Прокуратури Чернігівської області від 28.02.2020 №18-52 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
В подальшому, на адресу позивача надіслано лист від 24.05.2021 №2500-0403-8/27243, яким було повідомлено, що в результаті перерахунку пенсії у позивача виникла переплата в сумі 71280,54 грн за період з 13.12.2019 по 31.05.2021 та запропоновано надати згоду на утримання виниклої заборгованості.
Також, листом від 25.05.2021 №2500-0305-8/27482 повідомлено, що Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 по справі №620/2917/20 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплатити позивачу пенсію за вислугою років відповідно до статті 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», на підставі довідки прокуратури Чернігівської області від 28.02.2020 №18-52 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. Також, листом від 25.05.2021 №2500-0305-8/27482 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило, що розмір пенсії позивача з 01.06.2021 становить 17690 грн.
З метою встановлення правових підстав щодо зменшення суми пенсії з 21083,40 грн до 17690,00 грн, виникнення заборгованості та отримання довідки розрахунку (перерахунку) пенсії, 11.06.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з відповідним запитом.
За результатами розгляду запиту Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, листом від 30.06.2021 №8604-9670/К-02/8- 2500/21, було повідомлено, що даний перерахунок пенсії здійснений на підставі Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 по справі №620/2917/20, яким було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплатити пенсію за вислугою років відповідно до статті 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», на підставі довідки Прокуратури Чернігівської області від 28.02.2020 №18-52 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. До даного листа додатком було долучено копію рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про перерахунок пенсії за вислугу років від 21.05.2021 №974230185899.
Не погоджуючись з даним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 у справі №620/9154/21 позов задоволено частково.
Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 21.05.2021 №974230185899 щодо зменшення мені основного розміру пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 90% до 60% від місячної заробітної плати шляхом обмеження пенсії максимальним розміром.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести позивачу перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-УІІ «Про прокуратуру» в первинній редакції, виходячи з розрахунку 90% від загальної суми складових місячного заробітку на підставі довідки Прокуратури Чернігівської області від 28.02.2020 №18-52, починаючи з 13.12.2019 без обмеження її максимального розміру.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області виплатити позивачу різницю між нарахованою та отриманою пенсією за період з 01.06.2021 по день, з якого почнеться виплата перерахованої пенсії за вислугу років.
Не погоджуючись з рішенням, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, Головне управління Пенсійного фонду України подало апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2021 (справа №620/9154/21) - задоволено частково.
Вищезазначеною постановою рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 у справі №620/9154/21 - змінено, а саме викладено абзаци другий та третій резолютивної частини рішення у наступній редакції:
«Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 21.05.2021 №974230185899 щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 90% до 60% від місячної заробітної плати.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» в первинній редакції, виходячи з розрахунку 90% від загальної суми складових місячного заробітку на підставі довідки Прокуратури Чернігівської області від 28.02.2020 №18-52, починаючи з 13.12.2019».
В іншій частині - рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 залишено без змін.
В зазначеній постанові Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що обмеження максимального розміру пенсії застосоване Головним управлінням правомірно. В мотивувальній частині постанови колегія суддів наголосила, що у Головного управління відсутні законні підстави для здійснення позивачу виплати нарахованої пенсії без обмеження граничного розміру, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.
Як вбачається з протоколу перерахунку пенсії (а.с.12) розмір пенсії з 13.12.2019 склав 16 380,00 грн. Основний розмір пенсії від середнього заробітку склав 27 417,60 грн (із розрахунку 60%).
В подальшому, на виконання вказаного рішення позивачеві проведено перерахунок пенсії починаючи з 13.12.2019 у розмірі 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати, із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії.
Таким чином, безвідносно до розрахунку основного розміру пенсії від середнього заробітку виходячи з 60% або 90%, з урахуванням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2021 у справі №620/9154/21, розмір пенсії позивача з 13.12.2019 не перевищує максимального розміру пенсії у розмірі 10 прожиткових мінімумів.
Суд зазначає, що ухвалюючи постанови від 15.05.2019 у справі №554/4191/17, від 21.11.2019 у справі №161/14321/16-а, від 02.05.2020 у справі №704/87/17, від 10.09.2021 у справі №580/5238/20 та від 03.06.2021 у справі №359/3736/17, Верховний Суду виходив із того, що при перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до Закону №1789-XII, пенсійним органом обґрунтовано застосовано обмеження максимального розміру пенсії.
Водночас у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №589/3997/16-а викладено висновок про те, що оскільки позивач є непрацюючим пенсіонером, і пенсія призначена йому до 01.01.2016, то до розміру пенсії позивача не застосовуються обмеження максимального розміру пенсії, визначені абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII.
При цьому, за змістом статті 2 Закону №3668-VI (який набрав чинності 1 жовтня 2011 року) максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Цим Законом було внесено зміни до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, положення частини п'ятнадцятої якої викладено в аналогічній редакції.
При цьому абзацом першим пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Абзацом другим цього пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом.
На думку суду, положення пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв'язку із застосуванням Закону №3668-VI стосовно осіб, у яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, а саме - надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту, коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень.
Закон №1789-ХІІ утратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) у зв'язку з набранням чинності Законом №1697-VII, за правилами абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Ураховуючи наведене, з моменту набрання чинності Законом №1697-VII питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема статтею 86, частиною п'ятнадцятою якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром.
З огляду на викладене, пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом №3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII.
Як вбачається з матеріалів справи, розмір пенсії позивача перевищує максимальний.
З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Також питання правомірності обмеження пенсії максимальним розміром було встановлено вищевказаним рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2021 у справі №620/9154/21.
Зазначене спростовує доводи позовної заяви щодо незаконності обмеження пенсії позивача граничним розміром. Таким чином, розмір пенсії позивача обраховано Головним управлінням на підставі та у спосіб, що передбачені законодавством, і для виплати у раніше встановленому розмірі, 21 083,40 про який просить позивач, законні підстави відсутні.
Таким чином, кошти у розмірі, який оспорюється позивачем - 71280,54 грн, виплачені йому безпідставно, а отже твердження щодо штучно створеного боргу не відповідають дійсним обставинам справи, а позовні вимоги про скасування боргу - вимогам чинного законодавства.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 139, 227, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У позові ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 21390940).
Повне рішення суду складено 28.07.2022.
Суддя Л.О. Житняк