Справа № 461/8256/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/602/22 Доповідач: ОСОБА_2
26 липня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 30 червня 2022 року про накладення арешту на майно,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
представників власника майна ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
вищезазначеною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021140400000020 від 10 червня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.
Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, прокурор ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 30 червня 2022 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_9 про накладення арешту на гусеничні стрічки БТС-4 (2 шт.), які виявлені та вилучені 8 жовтня 2021 року в ході обшуку на території ДП «Львівський бронетанковий завод».
В обгрунтування апеляційних вимог покликається на те, що накладення арешту на гусеничні стрічки БТС-4 (2 шт.) зумовлене необхідністю проведення повторної експертизи для вирішення питань, що не вирішені у первинній експертизі військового майна.
Вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою, невмотивованою та незаконною, оскільки 8 жовтня 2021 року на території ДП «Львівський бронетанковий завод» проведений санкціонований обшук на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова, під час якого виявлено, вилучено та визнано речовими доказами документи та гусеничні стрічки з БТС-4 (2 шт.); ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13 жовтня 2021 року на зазначене майно накладено арешт. 11 жовтня 2021 року слідчим винесено постанову про призначення експертизи військового майна, однак існує необхідність призначення повторної експертизи у цьому кримінальному провадженні. Оскільки під час проведення повторної експертизи досліджуються ті самі об'єкти та вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної експертизи, просить накласти арешт на зазначене у клопотанні майно.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 подану апеляційну скаргу підтримав з мотивів, викладених у ній, та просив таку задовольнити.
Представники власника майна ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заперечили проти апеляційних вимог, зазначивши, що такі не ґрунтуються на вимогах закону.
Заслухавши доповідь судді, позицію учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали судової справи та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає у зв'язку з таким.
Вимогами статей 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
При розгляді зазначеного кримінального провадження відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
При цьому, частина 2 зазначеної статті 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
В свою чергу, п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України встановлює, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя, розглядаючи клопотання про арешт майна, дотримався зазначених вимог закону в повному обсязі.
Так, згідно з клопотанням, слідче управління Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження №42021140400000020, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 червня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КПК України, за фактом допущення службовими особами ДП МОУ «Львівський бронетанковий завод» та Військового представництва 4762 МО України, за попередньою змовою групою осіб, розтрати ввіреного їм майна (а.с. 4).
На стадії досудового розслідування у межах цього кримінального провадження на території ДП «Львівський бронетанковий завод» проведений обшук на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова, під час якого виявлено, вилучено та визнано речовими доказами документи та гусеничні стрічки з БТС-4 (2 штуки). На зазначені документи та речі ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13 жовтня 2021 року накладено арешт.
11 жовтня 2021 року слідчим слідчого управління ГУНП у Львівській області призначено експертизу військового майна для встановлення технічного найменування та ринкової вартості об'єктів дослідження - гусеничних стрічок, які поставлені відповідно до договору №10336179 від 29 квітня 2021 року та вилучені 8 жовтня 2021 року в ході обшуку на території ДП «Львівський бронетанковий завод».
За результатами проведення зазначеної експертизи, експертом Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру 12 березня 2022 року надано висновок №СЕ-19/114-21/18226-ВМ.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 2 червня 2022 року скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді цього ж суду від 13 жовтня 2021 року на гусеничні стрічки з БТС-4 (2 штуки).
28 червня 2022 року старший слідчий СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Галицького районного суду м. Львова з клопотанням про накладення арешту на гусеничні стрічки з БТС-4 (2 штуки), які виявлені 8 жовтня 2021 року в ході обшуку на території ДП «Львівський бронетанковий завод», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 73.
Відмовляючи у задоволенні цього клопотання, слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що 13 жовтня 2021 року слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова від 13 жовтня 2021 року вже було накладено арешт на гусеничні стрічки з БТС-4 (2 штуки), вказаний арешт скасований ухвалою від 2 червня 2022 року, тобто слідчий звертається з клопотанням про накладення арешту повторно, що не передбачене чинним кримінальним процесуальним законом.
У своїй апеляційній скарзі прокурор необхідність накладення арешту на майно мотивує необхідністю призначення у цьому кримінальному провадженні повторної експертизи, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти та вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної експертизи.
Втім, як слідує з матеріалів судового провадження, первинний висновок експерта датований 12 березня 2022 року, тобто в органу досудового розслідування був достатній період часу для призначення, за необхідності, повторної експертизи гусеничних стрічок з БТС-4 (2 шт.), однак цього не було зроблено. Більше того, повторна експертиза, на необхідність призначення якої покликається прокурор, не призначена слідчим ні станом на момент звернення з повторним клопотанням про арешт майна, ні на день апеляційного перегляду ухвали слідчого судді від 30 червня 2022 року.
Окрім цього, як правильно зазначає слідчий суддя, одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який, серед іншого, передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (п. 61 рішення ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії».
Здійснюючи апеляційний перегляд, колегія суддів враховує також і те, що на розгляд клопотання директора Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» ОСОБА_10 про скасування арешту на гусеничні стрічки з БТС-4 (2 штуки), що здійснювався 2 червня 2022 року, слідчий не з'явився, письмових заперечень щодо суті даного клопотання не надав, доводів представника власника майна про необхідність скасування арешту не спростував, зазначене рішення слідчого судді набрало законної сили та не підлягає перегляду в апеляційному порядку.
На переконання колегії суддів, фактичне невжиття органом досудового розслідування протягом понад одного року передбачених законом заходів для належного проведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, зокрема, проведення необхідних, на думку слідчого, експертиз, не може бути компенсоване шляхом повторного накладення арешту на гусеничні стрічки з БТС-4 (2 штуки), які належать на праві власності ДП «Львівський бронетанковий завод».
З урахуванням встановлених апеляційним судом обставин, колегія суддів вважає, що ініціювання органом досудового розслідування питання про повторне накладення арешту на гусеничні стрічки з БТС-4 (2 штуки) не відповідає положенням Конституції України, Кримінального процесуального закону України та практиці Європейського суду з прав людини.
Підстав для скасування судового рішення через неповноту судового розгляду, а також через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, як зазначає апелянт, тобто на підставі ст.ст. 410, 411 КПК України, не встановлено.
Враховуючи наведене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, оскільки її обґрунтування не спростовує правильність висновків слідчого судді щодо відмови у задоволенні клопотання слідчого про накладання арешту.
Таким чином, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора та скасування судового рішення не встановлено.
Керуючись ст. ст. 404. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 30 червня 2022 року відмову у накладенні арешту на майно у кримінальному провадженні №42021140400000020 від 10 червня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, - залишити без змін, апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4