Справа № 943/647/22 Головуючий у 1 інстанції: Кос І.Б.
Провадження № 33/811/729/22 Доповідач: Урдюк Т.М.
20 липня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю захисника Туза Б.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Туза Богдана Миколайовича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 на постанову судді Буського районного суду Львівської області від 14 червня 2022 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85,00 гривень в дохід держави.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496,20 гривень в користь держави.
Згідно з постановою судді, 5 червня 2022 року близько 21:00 год. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 вчинив словесний конфлікт з ОСОБА_2 , під час якого вживав нецензурну лайку, шарпав, чим своїми діями вчинив дрібне хуліганство.
Не погоджуючись із рішенням судді місцевого суду, адвокат Туз Б.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Буського районного суду Львівської області від 14 червня 2022 року і закрити справу у зв'язку із відсутністю складу правопорушення.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт зазначає, що оскаржувана постанова судді є необґрунтованою та незаконною, оскільки у матеріалах справи відсутні відео- та фотоматеріали, на які покликається суддя суду першої інстанції у своїй постанові.
Захисник звертає увагу на те, що ОСОБА_1 вини у вчиненому не визнає. З пояснень свідка ОСОБА_3 слідує, що конфлікт розпочався із того, що у ОСОБА_2 під час слідування по вулиці, нібито випадково випало з рук відро під колеса велосипеда, на якому їхав ОСОБА_1 . В ході словесного конфлікту ОСОБА_2 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_1 .
Як зазначає апелянт, обов'язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян. ОСОБА_1 не вчиняв жодних дій, які б вказували на порушення ним громадського порядку.
У судовому засіданні адвокат Туз Б.М. подану апеляційну скаргу підтримав та просив таку задовольнити. Проти розгляду апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 не заперечив.
Заслухавши пояснення захисника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така підлягає до часткового задоволення.
За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
З аналізу наведеної вище норми вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.
Оскільки протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, такий та його невід'ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об'єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного проступку.
При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних і допустимих доказів.
З огляду на це, на суддю при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення ст. 278 КУпАП покладено обов'язок вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 10 червня 2022 року серії ВАБ №795937 (а.с. 7), 5 червня 2022 року близько 21:00 год. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 вчинив словесний конфлікт з ОСОБА_2 , під час якого вживав нецензурну лайку, шарпав, чим своїми діями вчинив дрібне хуліганство, за що передбачена відповідальність ст. 73 КУпАП.
За змістом ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення справи про адміністративне правопорушення.
Так, обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
Диспозицією ст. 173 КУпАП, яка ставиться у провину ОСОБА_4 , передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Тобто, адміністративна відповідальність за ст. 173 КУпАП настає тільки тоді, коли дії, перелічені у диспозиції статті, порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини саме у сфері громадського порядку, а для кваліфікації дій особи за цією статтею встановлення хуліганського мотиву є обов'язковим.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке отримало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22 вересня 2005 pоку № 2899-IV).
Відповідно до п. 20 «Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року №298, до громадських місць належать місця, що використовуються громадянами для спільної роботи, відпочинку, пересування, проведення масових заходів та інших потреб (вулиці, площі, вокзали, аеропорти, магазини, кафе, бари, ресторани, музеї, клуби, пляжі в період їх роботи, а також громадський транспорт під час перебування в ньому громадян, ділянки лісу, поля під час проведення на їх території організованих масових зібрань), приміщення вокзалів, пасажирські (приміські) потяги, літаки, катери, пароплави, перони, платформи, пристані та інші місця під час очікування посадки та висадки пасажирів.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Як вбачається зі складеного відносно ОСОБА_4 протоколу про адміністративне правопорушення від 10 червня 2022 року серії ВАБ №795937, у такому не розкрито об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, що позбавляє суд можливості розглядати протокол по суті, а відтак брати його як доказ вини ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Однак, суддя першої інстанції, розглядаючи справу щодо ОСОБА_4 та визнаючи його винним за обставин, викладених у постанові, яка оскаржується, не розкрив об'єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи, на доведеність вини у вчиненні ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, уповноваженою особою Золочівського РВП ГУНП у Львівській області було долучено лише заяву ОСОБА_2 , в якій останній просить притягнути ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а.с. 1), письмові пояснення ОСОБА_2 (а.с. 2), ОСОБА_4 (а.с. 3), ОСОБА_3 (а.с. 4), довідку щодо стану здоров'я ОСОБА_2 (а.с. 5).
З пояснень свідка ОСОБА_3 слідує, що конфлікт розпочався із того, що у ОСОБА_2 під час слідування по вулиці випало з рук відро під колеса велосипеда, на якому їхав ОСОБА_1 .
При цьому матеріали справи не містять письмових пояснень особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, - ОСОБА_1 .
Окрім того, в оскаржуваній постанові суддя суду першої інстанції як на доказ вини ОСОБА_1 покликається на відео- та фотоматеріали, однак матеріали справи вказаних доказів не містять.
Таким чином, з долучених до протоколу про адміністративне правопорушення матеріалів неможливо встановити місця вчинення правопорушення (у розумінні чи є таке громадським місцем) та обставини, які вказують на порушення ОСОБА_4 громадського порядку і спокою громадян, що не дає суду можливість встановити склад вчиненого правопорушення.
На переконання апеляційного суду, невідповідність матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення, відтак без усунення зазначених вище недоліків розгляд справи є неможливим.
За змістом ст. 278 КУпАП, при виявленні недоліків в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, або в інших матеріалах, що перешкоджають або унеможливлюють об'єктивний розгляд справи, особа, що провадить підготовку до розгляду справи, повертає матеріали справи відповідному правоохоронному органу, що порушив провадження в адміністративній справі, на дооформлення.
З огляду на вищенаведене, апеляційний суд приходить до переконання, що матеріали протоколу про адміністративне правопорушення від 10 червня 2022 року серії ВАБ №795937 підлягають поверненню органу, який його складав, відтак подана апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а оскаржувана постанова - до скасування.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
апеляційну скаргу адвоката Туза Богдана Миколайовича задовольнити частково.
Постанову судді Буського районного суду Львівської області від 14 червня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, скасувати.
Матеріали протоколу про адміністративне правопорушення від від 10 червня 2022 року серії ВАБ №795937 стосовно ОСОБА_1 направити до Золочівського РВПГУ НП у Львівській області для належного оформлення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Урдюк