ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
25 травня 2009 року 11:25 № 15/398
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., суддів Качура І.А., Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Бистрик О.С., за участю:
позивача -ОСОБА_1
представника відповідача -Лифар Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Державної податкової адміністрації України
провиплату надбавки за безперервну службу,
На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 25 травня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державної податкової адміністрації України про виплату надбавки за безперервну службу.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 подала уточнення до позовних вимог в яких просила: зобов'язати ДПА України провести перерахунок розміру вихідної допомоги з урахуванням надбавки за безперервну службу; зобов'язати відповідача скерувати копію Наказу про встановлення надбавки за безперервну службу, оновлений грошовий атестат при звільнені зі служби та довідку про додаткові види грошового утримання до органу Пенсійного фонду для перерахунку розміру довічної пенсії з моменту її призначення; зобов'язати орган Пенсійного фонду (Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві 04053, м. Київ, вул. Воровського, 16) провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2008 р. з врахуванням встановленої надбавки за безперервну службу з виплатою різниці недоотриманої суми пенсії за весь період.
На обґрунтування позовних вимог, позивачка посилається на те, що відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 29.12.2007 р. № 79-о/д її, підполковника податкової міліції -старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ Головного управління податкової міліції ДПА України було звільнено з податкової міліції за пунктом 65 підпунктом «б»(через хворобу) -згідно Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженим Постановою КМ УРСР від 29.07.1991 р. та згідно Постанови КМУ від 30.10.1998 р. «Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги». Разом з тим, в день звільнення її з органів податкової міліції, вона дізналась про порушення своїх законних прав та інтересів, а саме про те, що їй як працівнику податкової міліції повинні були встановити доплати відповідно до Указу Президента України від 24.04.2003 р. № 370/2003 «Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу», чинність якого поширювалась на осіб начальницького складу податкової міліції згідно Указу Президента України «Про поширення чинності Указу Президента України від 24.04.2003 р. № 370/2003 на осіб начальницького складу міліції»від 12.07.2003 р. № 595, яким передбачено встановлювати та виплачувати щомісячні надбавки за перервну службу у відсотках до грошового забезпечення особам, які мають високі результати у службовій діяльності залежно від стажу служби, а тому просила суд свої позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував та у судовому засіданні пояснив, що відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 24.04.2003 р. № 370/2003 «Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу»Головам відповідних міністерств (відомств) надано право встановлювати щомісячні надбавки за безперервну службу у відсотках грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби, а тому вважає, що зазначена надбавка не є обов'язковою та встановлюється за поданням безпосереднього керівника до Голови, в даному випадку ДПА України. Також зазначив, що після розгляду зазначеного подання Голова визначає доцільність встановлення чи не встановлення такої надбавки. У позивача зазначена надбавка не була встановлена, оскільки Голова ДПА України не погодив відповідне подання, в зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити. Крім того представник відповідача посилається на те, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Абзацом 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 1 Указу Президента «Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ України за перервну служби»від 24.04.2003 р. № 370/2003, чинного на час проходження служби позивачкою (Указ втратив чинність з 01.01.2008 р. згідно Указу від 18.12.2007 р. № 1234/2007) Голові Служби безпеки України та Міністрові внутрішніх справ України надано право встановлювати відповідно військовослужбовцям Служби безпеки України і працівникам органів внутрішніх справ України щомісячні надбавки за безперервну службу в органах безпеки і органах внутрішніх справ у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби. Умови даного Указу поширені на осіб начальницького складу податкової міліції Указом Президента України від 12.07.2003 р. № 595/2003 «Про поширення чинності Указу Президента України від 24.04.2003 р. № 370 на осіб начальницького складу податкової міліції».
Аналіз зазначених положень Указу свідчить про те, що керівникам податкових органів надано право, а не покладено на них обов'язок установлювати доплати у межах асигнувань, що виділяються на утримання органу податкової міліції. У даному випадку керівник податкового органу наділений дискреційним повноваженням, тобто приймаючи рішення щодо встановлення щомісячної надбавки він наділений повноваженнями, які він може здійснювати з певною свободою розсуду, враховуючи при цьому високі результати працівників у службовій діяльності та стаж роботи.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб встановлений законодавством.
Що ж стосується доводів відповідача щодо пропуску позивачкою строку звернення до суду, то вони є необґрунтованими, оскільки позивачка була звільнена у грудні 2007 року, а до суду за захистом свого права звернулась у жовтні 2008 року, тобто в межах встановленого Кодексом адміністративного судочинства України річного строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно із частиною 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексом адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено та підписано 1 червня 2009 року.
Головуючий суддя А.С. Мазур
Судді І.А. Качур
А.В. Літвінова