ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
10 лютого 2010 року 15:00 № 2а-10311/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. при секретарі Бистрик А.С., за участю: представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2; представників відповідача -Кириленка М.Є., Андрющенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_5
до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва
про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.08.2009 року № 0000522200/0/33634
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 10 лютого 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 24 лютого 2010 року.
ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва (далі -ДПІ у Дарницькому районі міста Києва) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.08.2009 року № 0000522200/0/33634, яким податковим органом до позивача застосовано штрафні санкції за порушення термінів розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем було порушено порядок виїзної позапланової перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства, у зв'язку з чим рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є незаконним.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та зазначив, що також ДПІ у Дарницькому районі міста Києва невірно було проведено розрахунок кількості днів прострочення розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.
Відповідач заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що виїзна позапланова перевірка була проведена правомірно, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесено з дотриманням норм чинного законодавства.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Фізична особа -підприємець ОСОБА_5 зареєстрована Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією 14.11.2007 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1. У 2009 році позивачка працювала на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку, серія НОМЕР_2.
Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-XII (далі -Закон № 509-XII) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності.
Статтею 111 Закону № 509-XII передбачено, що право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем було надіслано запрошення від 23.06.09 р. № 28031/К/22-106 прибути до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва з метою надання підтверджуючих документів для проведення перевірки з питання своєчасності розрахунків за експортно-імпортними операціями по контрактам № 1LR/MB від 02.09.2008 р., № 1S/MB від 10.11.2008 р., що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.
Неявка фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 та ненадання нею відповідних пояснень стало підставою для проведення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва позапланової виїзної перевірки щодо дотримання відповідачем вимог діючого валютного законодавства України за період з 10.11.08 р. по 23.07.09 р. у відповідності до Наказу від 21.07.2009 р. № 462-П «Щодо проведення позапланової виїзної перевірки»та Направлення № 620 від 21.07.2009 р., виданих відповідачем.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає безпідставними доводи представника позивача відносно того, що позапланова виїзна перевірка була проведена відповідачем з порушенням норм чинного законодавства.
За результатами перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було складено Акт від 23.07.09 р. № 3704/2200/НОМЕР_1, яким встановлено, що позивачем на стороні продавця були укладені наступні контракти:
- № 1S/MB від 10.11.2008 р. з компанією «Merkantex s.r.o.», Словаччина, на поставку товару -заготівки свіжопиляні із деревини дуба. На виконання зобов'язань по даному контракту позивачем було відправлено товар на експорт згідно з ВМД № 136826 від 27.11.2008 р. Граничний термін надходження валютної виручки по експорту (180 днів) -26.05.2009 р. Валютна виручка у сумі 599,88 Євро надійшла на валютний рахунок позивача пізніше 180 календарних днів з дати відправлення товару на експорт (термін прострочення складає 7 календарних днів);
- № 1LR/MB від 02.09.2008 р. з JSC «Rusteda», Литва, на поставку товару -заготівки свіжопиляні із деревини дуба. На виконання зобов'язань по даному контракту позивачем було відправлено товар на експорт згідно з ВМД № 136697 від 10.11.2008 р. Граничний термін надходження валютної виручки по експорту (180 днів) -09.05.2009 р. Перевіркою встановлено ненадходження валютної виручки у розмірі 6296,15 Євро станом на дату Ухвали порушення провадження у справі Господарським судом м. Києва (термін прострочення складає 23 календарні дні).
Статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР (в редакції, чинній на період, що перевірявся) (далі -Закон № 185/94)передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Відповідно до ст. 4 Закону № 185/94 (в редакції, чинній на період, що перевірявся) порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до умов контракту № 1LR/MB від 02.09.2008 р. спори, що виникають між сторонами, підлягають розгляду в господарських судах України за місцем знаходження Продавця. Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з JSC «Rusteda», Литва, заборгованості за контрактом № 1LR/MB від 02.09.2008 р., який був прийнятий судом до провадження відповідно до Ухвали від 01.06.2009 р. Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.12.2009р. у справі № 20/154 позов СПД-фізичної особи ОСОБА_5 було задоволено та стягнуто заборгованість з JSC «Rusteda», Литва.
Крім цього, Державна податкова адміністрація України в листі від 08.10.2003 р. № 15657/7/23-5317 «Щодо надання роз'яснення з окремих питань валютного законодавства»зазначила, що датою зупинення термінів, передбачених статтею 1 і 2 Закону, у разі подання підприємством позову про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом законодавчо встановлених термінів, до господарського суду - є винесення суддею ухвали про порушення провадження у справі.
З урахуванням вищезазначеного суд вважає доводи позивача відносно невірного визначення кількості днів прострочення розрахунків за контрактом № 1LR/MB від 02.09.2008 р. необґрунтованими.
За результатами перевірки встановлено порушення ст. 1 Закону № 185/94, а саме: порушення термінів розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.
На підставі зазначеного акта перевірки позивачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000522200/0/33634 від 03.08.09р., відповідно до якого на підставі ст. 4 Закону № 185/94 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4612,66 грн.
Під час судового розгляду даної справи позивачкою та її представником для розгляду до суду не було надано достатніх доказів щодо порушення відповідачем порядку проведення позапланової виїзної перевірки, що дало підстави для висновку про неправомірність рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд дійшов висновку, що відповідач по справі довів правомірність своїх дій, а отже виконав покладений на нього обов'язок.
Згідно із частиною 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000522200/0/33634 від 03.08.09 р. прийняте відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.С. Мазур