ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
03 березня 2010 року 12:20 № 2а-9271/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., при секретарі судового засідання Бистрик О.С., за участю представника позивача -Прищепи О.В., представника відповідача -Файнгольд І.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомУправління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва
ДоДержавного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ»
Простягнення заборгованості у розмірі 28602 грн. 74 коп.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 3 березня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 15 березня 2010 року.
Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва звернулося до суду з позовом до Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ»(далі -ДП «НДІБМВ») про стягнення заборгованості у розмірі 28602 грн. 74 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зобов'язаний сплачувати різницю фактичних витрат по відшкодуванню наукових пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність».
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що ДП «НДІБМВ»не відноситься до небюджетних підприємств, а тому органи Пенсійного фонду мали б визначати розмір витрат по кожному пенсіонеру, враховуючи у т.ч. джерела і відсоток фінансування установи, в якій такий пенсіонер працював.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.
ДП «НДІБМВ»є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV.
Абзацом 1 статті 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону № 1058-IV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 12 ст. 20 вищезазначеного Закону, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність»від 13 грудня 1991 року № 1977-XII (далі -Закон № 1977-XII) визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створює умови для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку.
Відповідно до ст. 24 зазначеного Закону держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів. Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 372 затверджено «Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (далі -Порядок № 372), та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи», який визначає механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії).
Відповідно до п. 2 Порядку № 372 за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.
Пункт 5 даного Порядку передбачає, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.
Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач має заборгованість по відшкодуванню різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених згідно Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність»і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, сума заборгованості відповідача станом на 01.07.2009 року становить 28602,74 грн., яка утворилась за період з 01.03.2009 р. по 01.07.2009 р.
Позивачем були надіслані та отримані відповідачем повідомлення про суму витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії, у яких зазначена частка різниці у розмірі пенсії, що фінансується за рахунок відповідача.
Представником позивача у судовому засіданні підтверджено, що усі пенсіонери, вказані у повідомленнях про суму витрат на фінансування різниці у розмірах пенсій, є непрацюючими та здобули стаж наукової роботи на підприємстві відповідача, що, у свою чергу, не було спростовано представником відповідача.
Обґрунтовуючи заперечення, відповідач посилався на те, що ДП «НДІБМВ»не відноситься до небюджетних установ, на доведення чого відповідачем були надані листи Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 05.02.2009 р. № 13/18-165, від 19.06.2009 р. № 13/11-165, у яких зазначені обсяги бюджетного фінансування проведення відповідачем науково-дослідних робіт у 2006 -2008 роках. А тому відповідач вважає, що органи Пенсійного фонду неправомірно віднесли ДП «НДІБМВ»до небюджетної установи і мали б визначати розмір витрат по кожному пенсіонеру, враховуючи відсоток бюджетного фінансування відповідача.
Суд не погоджується з такою позицією відповідача з огляду на наступне.
Згідно з п. 6 ст. 2 Бюджетного кодексу України від 21 червня 2001 року № 2542-III бюджетною установою є орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.
Відповідно до п.п. 4.2., 4.3. статуту відповідача, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 15.09.2008 р. № 411 та зареєстрованого 29.01.2009 р. підприємство самостійно організовує роботу з питань статутного спрямування, здійснює свою діяльність на засадах госпрозрахунку. Підприємство здійснює підприємницьку діяльність, формує програми діяльності, визначає постачальників та споживачів продукції, робіт та послуг, встановлює договірні ціни відповідно до законодавства України.
Отже, відповідач є госпрозрахунковою установою, яка здійснює підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку. Фінансування міністерством виконання науково-дослідних робіт є одним із джерел формування фінансових ресурсів відповідача, тобто доходом, одержаним в результаті його господарської діяльності, а міністерство в цьому випадку виступає в якості замовника робіт, а не органом, який утримує відповідача, оскільки міністерство отримує результати виконаних науково-дослідних робіт та сплачує їх вартість за рахунок бюджетних коштів.
З урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку, що відповідач являється небюджетною державною установою.
Відповідачем було додано до матеріалів справи розрахунок суми перерахувань на компенсацію різниці пенсій науковим працівникам ДП «НДІБМВ», відповідно до якого відповідач розраховував суму коштів, що підлягає перерахуванню на користь позивача у якості відшкодування фактичних витрат на виплату пенсій, призначених згідно з Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність»і пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, в залежності від розміру бюджетного фінансування відповідача. На підставі зазначеного розрахунку відповідачем було частково відшкодовано різницю фактичних витрат у розмірі пенсій на суму 21208,61 грн. Проте чинним законодавством України не передбачено повноважень відповідача як платника внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»щодо корегування проценту відшкодування різниці у розмірі пенсій за власним розсудом, у тому числі в залежності від джерел фінансування.
Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є такими, що ґрунтуються на нормах законодавства України, та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ»на користь Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва (р/р 256013012610 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській обл., МФО 322669, код ЄДРПОУ 26087978) заборгованість по відшкодуванню різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених згідно Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність»і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, у розмірі 28602 грн. 74 коп. (двадцять вісім тисяч шістсот дві гривні 74 копійки).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.С. Мазур