ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
14 січня 2010 року 12:10 № 2а-2556/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. при секретарі Шумейко О.І., за участю позивача -ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації (орган опіки та піклування)
про скасування розпорядження №377 від 20.03.2008 р.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 14 січня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 28 січня 2010 року.
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про скасування розпорядження Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації від 20.03.2008 р. №377 в частині умови щодо одночасного покладання коштів в сумі 175000 грн. на рахунок НОМЕР_1, який відкрито на ім'я неповнолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у Голосіївському відділені ВАТ «Ощадний банк України».
У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та зазначила, що оскаржуване рішення відповідача в частині зобов'язання покладення коштів на рахунок неповнолітньої доньки вважає необґрунтованим та прийнятим з перевищенням наданих повноважень, оскільки майнові права неповнолітньої, в тому числі зменшення чи обмеження, порушенні не були, разом з тим було порушено права позивачки, оскільки виручені від продажу своєї частки квартири АДРЕСА_1 175000 грн. вимушена була покласти на рахунок доньки, які по досягненню повноліття перейдуть їй у власність.
Заперечуючи проти позову, представник відповідача зазначив, що оскаржуване рішення приймалось на засіданні Опікунської ради під час слухання питання про надання дозволу ОСОБА_2 підписати в нотаріальній конторі м. Києва в присутності батьків договір купівлі-продажу належної їй на праві власності 1/3 частини двокімнатної квартири АДРЕСА_1 за умови, що на ім'я ОСОБА_2 буде подаровано Ѕ частину двокімнатної АДРЕСА_2, також на засіданні ради було запропоновано ОСОБА_1 покласти частину коштів отриманих від продажу вказаної квартири (175000 грн.) на рахунок відкритий у банку на ім'я неповнолітньої ОСОБА_2, оскільки із вказаною пропозицією мати неповнолітньої -ОСОБА_1 погодилась, Опікунська рада одноголосно прийняла відповідне рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що неповнолітня ОСОБА_2 звернулася до Голови Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації із заявою про надання дозволу на підписання в нотаріальній конторі договору купівлі-продажу належної їй частини квартири.
Як вбачається з витягу протоколу засідання Опікунської ради №4 від 27.02.2008 року за наслідком розгляду заяви ОСОБА_2 про надання дозволу підписати в нотаріальній конторі м. Києва, в присутності батьків, договір купівлі-продажу належної їй на праві власності 1/3 частини двокімнатної квартири, було з'ясовано, що родина планує за виручені від продажу квартири кошти придбати будинок в АР Крим.
Опікунською радою Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації у присутності мати неповнолітньої ОСОБА_2 було поставлено на обговорення питання порушені у зазначеній заяві та спосіб захисту житлових та майнових прав її доньки. За відсутністю заперечень з боку ОСОБА_1 Опікунською радою обговорені питання та пропозиції ради були поставлені на голосування та прийняті одноголосно.
З урахуванням рекомендацій Опікунської ради Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацію прийнято розпорядження №277 від 20.03.2008 року про надання ОСОБА_2 дозволу на вчинення заявленого правочину за умови одночасного дарування на її ім'я Ѕ частини двокімнатної АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1, та при умові одночасного покладання частини виручених від продажу квартири коштів (175000 грн.) на рахунок НОМЕР_1, який відкрито на ім'я неповнолітньої ОСОБА_2, 1992 р.н у Голосіївському відділенні ВАТ «Ощадний банк України».
Позивачка вважає прийняте відповідачем розпорядження в частині умови щодо одночасного покладання коштів на рахунок відкритий на ім'я своє неповнолітньої доньки таким, що прийнято з перевищенням наданих повноважень і порушує майнові права позивачки.
Частина друга статті 19 Конституції України встановлює обов'язок органів державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна.
У відповідності до частини 3 статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.
Пунктом 1.6 Правил опіки та піклування, (надалі - Правила) які затверджено наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 р. N 34/166/131/88, визначено, що опікунські ради, до складу яких входять депутати, представники місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування і громадськості, створюються при органах опіки та піклування для допомоги в їх роботі та мають дорадчі функції.
Відповідно до п. 2.1. Положення про Опікунську раду при Голосіївській районній у м. Києві державній адміністрації, затвердженою 08.01.2008 року Заступником голови -головою Опікунської ради Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, до питань, розгляд яких проводить на своїх засіданнях Опікунська рада, зокрема віднесено питання щодо захисту житлових та майнових прав дітей та недієздатних громадян.
Як вбачається з витягу протоколу засідання Опікунської ради №4 від 27.02.2008 року за наслідком розгляду заяви ОСОБА_2 про надання дозволу підписати в нотаріальній конторі м. Києва, в присутності батьків, договір купівлі-продажу належної їй на праві власності 1/3 частини двокімнатної квартири, було з'ясовано, що родина планує за виручені від продажу квартири кошти придбати будинок в АР Крим.
Також у протоколі зафіксовано, що ОСОБА_1, яка була присутня на засіданні Опікунської ради, пояснила, що будинок буде придбано найближчим часом на ім'я її неповнолітньої дочки - ОСОБА_2, крім того ОСОБА_1 погодилась із пропозицією надання вказаного дозволу при умові дарування Ѕ частини двокімнатної АДРЕСА_2 та покладення на рахунок, який буде відкрито на ім'я неповнолітньої, коштів в сумі 175000 грн., які буде дозволено зняти у разі надання документів на придбання будинку в АР Крим.
У ході судового розгляду справи позивачка зазначала, що відповідачем необґрунтовано застосовано подвійний спосіб захисту майнових та житлових прав неповнолітньої, та не взято до уваги те, що право її дочки на житло забезпечено без порушення її майнових прав, проте суд вважає таку думку позивачки помилковою, оскільки з наданих позивачкою копій договорів відчуження і дарування частки квартири неможливо дійти висновку про забезпечення неповнолітньої дочки позивачки рівноцінним майном. Так з вказаних договорів вбачається, що вартість Ѕ частини двокімнатної АДРЕСА_2 складає 4838 грн 84 коп., при цьому загальна вартість квартири АДРЕСА_1 складає 625000 грн., з урахуванням того, що ОСОБА_2 належала 1/3 частина цієї квартири. З огляду на вищевказане суд вважає, що Опікунська рада, виходячи з наданих їй повноважень, обґрунтовано дійшла висновку, щодо захисту житлових та майнових прав дитини, при цьому погодивши такий спосіб із позивачкою як найбільш ефективний.
Суд також бере до уваги пояснення надані позивачкою у судовому засіданні, що на її звернення від 24.03.2008 року відповідачем погоджено переведення зазначених коштів з гривневого рахунку на доларовий рахунок, при цьому, як зазначила остання, із заявою про отримання дозволу на зняття чи використання цих коштів до відповідача вона не зверталася.
Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд також бере до уваги, що згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.С. Мазур