Справа № 404/1186/22
Номер провадження 2/404/327/22
14 липня 2022 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Мохонько В.В.,
за участі секретаря - Добровольської Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, в порядку спрощеного провадження, справу за позовом ОСОБА_1 до Національного авіаційного університету, третя особа: Льотна Академія Національного Авіаційного Університету м. Кропивницький про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-
У лютому 2022 року позивач звернувся до Кіровського районного суду м. Кіровограда з позовом про визнання незаконним та скасування наказу від 24.12.2021 року за №1222/о про застосування дисциплінарного стягнення (звільнення за прогул), поновлення ОСОБА_1 на раніше займаній ним посаді завідуючого кафедри авіаційної техніки факультету льотної експлуатації та обслуговування повітряного руху та за сумісництвом доцента кафедри авіаційної техніки факультету льотної експлуатації та обслуговування повітряного руху з дня звільнення 24.12.2021 року, стягнення з Національного авіаційного університету на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня звільнення 24.12.2021 року до дня поновлення на роботі 24.04.2022 року - 94 194,07 грн. без врахування обов'язкових платежів та податків, стягнення з Національного авіаційного університету на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі -102 540,68 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 24.12.2021 року за № 1222/о відповідачем Національним авіаційним університетом в особі тимчасово виконуючого обов'язки начальника льотної академії видано наказ «Про застосування дисциплінарного стягнення (звільнення за прогул), згідно якого завідуючого кафедри авіаційної техніки факультету льотної експлуатації та обслуговування повітряного руху та за сумісництвом доцента кафедри авіаційної техніки факультету льотної експлуатації та обслуговування повітряного руху ОСОБА_1 24.12.2021 року за згодою профспілкового комітету, звільнено за п.4 ст.40 КЗпП України за прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого часу) без поважних причин та відповідно до п.5.2. Контракту № 113 від 22.10.2019 року.
Посилається на те, що ні Актом, ні іншим документом не зафіксовано відсутність позивача 05.11.2021 року на робочому місці три години без поважних причин. Оскільки робоче місце позивача визначено і є приміщення Академії з чітким визначенням кабінету, зал лекторії під час проведення занять, а під час дистанційного навчання, використовується конкретне робоче місце, кабінет завідуючого кафедри ( стіл, стілець, засоби зв'язку особисті).
Вказує, що позивач в цей день як і інші дні перебував на своєму робочому місці і здійснював свої обов'язки, надсилав завдання, спілкувався зі студентами в дистанційному режимі. Саме викладачі вирішують яким чином їм проводити навчальний процес відповідно до навчальних програм по відповідним дисциплінам, оскільки офіційно навчальним закладом не визначено обов'язок викладачів щодо використання лише конкретних платформ для проведень дистанційного навчання.
Своє звільнення ОСОБА_1 вважає незаконним та безпідставним, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Вказує, що розуміючи всі недоліки і неправомірність звільнення позивача, з 10.01.2022 року керівництвом відповідача запропоновано місце роботи доцента кафедри. 24.01.2022 року позивача прийнято на роботу відповідно до наказу.
Вважає, що неправомірними діями відповідача щодо незаконного звільнення позивача, необґрунтоване притягнення до дисциплінарної відповідальності без отримання чітких пояснень відносно питання прогулу 05.11.2021 року, призвело до негативних наслідків для нього у вигляді фізичного болю та моральних страждань, необхідності докладання додаткових заходів організації свого життя протягом тривалого часу. Моральну шкоду оцінює в розмірі 102 540,68 грн.
Подав клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом в частині вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі. Вказав, як поважну причину пропуску місячного строку звернення до суду невчасне отримання наказу, не ознайомлення з ним, невчасне отримання трудової книжки, емоційний та психологічний стан позивача. Крім того, вперше 26.01.2022 року звертався до суду з аналогічним позовом, який ухвалою Кіровського районного суду від 17.02.2022 року повернуто у зв'язку з відмовою суду в задоволенні клопотання про відстрочку сплати судового збору.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23.02.202 року прийнято до розгляду та відкрито провадження, призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.
18.05.2022 року від представника третьої особи до суду, 25.05.2022 року від представника відповідача надійшли письмові пояснення та відзив на позовну заяву, згідно яких у задоволенні позовних вимог просили відмовити повністю.
Вказують, що Льотною академією НАУ дотримані вимоги чинного законодавства. Позивач отримав копію наказу 31.12.2021 року під власний підпис, позовна заява датована 21.02.2022 року, тобто позивачем пропущений строк для звернення до суду.
Вважають, що вимоги позивача щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 94 194,07 грн необґрунтовані належними доказами та є безпідставними.
24.01.2022 року ОСОБА_1 згідно наказу № 36/о прийнятий на штатну посаду доцента кафедри авіаційної техніки факультету льотної експлуатації та обслуговування повітряного руху та надано сумісництво 0,5 ставки посади доцента кафедри авіаційної техніки факультету льотної експлуатації та обслуговування повітряного руху, де працює до цього часу.
Позивачем невірно здійснений розрахунок часу вимушеного прогулу.
Так, за грудень місяць ним пораховано 5 робочих днів, проте це невірно, оскільки 24 грудня (день звільнення) вважається повним робочим днем (згідно з п. 2. 27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженою спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 р).
За січень місяць 2022 року не 19 робочих днів, а 13 ( з 4 по 6, з 10 по 14, з 17 по 21), тобто не 24 робочих дні, як зазначено в позовній заяві, а 17 ( 13 + 4) робочих днів.
Оскільки, позивач працює в академії з 24.01.2022 року, отримує однакову заробітну плату, тому вважають час вимушеного прогулу, визначений невірно та невірно підрахована сума, що підтверджується як наказом № 36/0 від 20.01.2022 року, так і розрахунковими листками.
Як зазначено вище позивач, працює в академії на тій самій кафедрі, із такою ж самою заробітною платою. Істотні умови праці в позивача не змінилися.
Крім того, вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди у розмірі 102 540,68 грн вважають необґрунтованими, надуманими та безпідставними.
23.05.2022 року позивачем до суду подано відповідь на відзив, якою позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
В судовому засіданні позивач вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просив задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, у їх задоволенні просив відмовити у повному обсязі, посилаючись на заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву.
В судовому засіданні представник третьої особи проти заявлених позовних вимог заперечила, в задоволенні позову просила відмовити.
Суд, в межах наданих доказів, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, з наступних підстав.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що згідно наказу № 584/о від 09.09.2014 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду асистента кафедри авіаційної техніки ВСП Національного авіаційного університету Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету за сумісництвом на 0,5 окладу.
Наказом №606/о від 10.09.2015 року позивач переведений на посаду старшого викладача кафедри авіаційної техніки, а згідно наказу №55/о від 05.02.2016 року переведений на посаду доцента кафедри авіаційної техніки.
Відповідно до наказу №62 від 08.02.2018 року ВСП Національного авіаційного університету Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету перейменована в «Льотна академія Національного авіаційного університету».
Згідно наказу №288 від 02.07.2019 року ОСОБА_1 обрано за конкурсом на посаду доцента кафедри авіаційної техніки та за наказом №1252/о від 28.10.2019 року обрано за конкурсом на посаду завідувача кафедри авіаційної техніки.
22.10.2019 року між Льотною академією Національного авіаційного університету в особі начальника академії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено контракт №113 про роботу працівника на посаді завідувача кафедри авіаційної техніки. Термін дії контракту з 22.10.2019 року по 21.10.2024 року.
Згідно посадової інструкції завідуючий кафедри авіаційної техніки факультету льотної експлуатації та обслуговування повітряного руху Кіровоградської Льотної академії Національного авіаційного університету зобов'язаний: у повному обсязі виконувати положення статті 56 "Обов'язки педагогічних та науково-педагогічних працівників" Закону України "Про освіту" та статті 51 "Обов'язки педагогічних та науково-педагогічних працівників" Закону України "Про вищу освіту". 2.2. Завідувач кафедрою зобов'язаний: володіти державною мовою; забезпечувати встановлення, впровадження та підтримку процесів, необхідних для системи управління якістю в академії; знати і виконувати Правила внутрішнього трудового працівників академії; проводити засідання кафедри згідно з планом роботи; звітувати раз на семестр на засіданні кафедри про виконання завдань індивідуального робочого плану; здійснювати контроль за дотримуванням розкладу занять і виконанням індивідуальних робочих планів викладачів; здійснювати розподіл навчальної роботи між науково-педагогічними працівниками кафедри; контролювати дотримання усіма працівниками кафедри режиму роботи, виконання завдань, ведення звітних документів та табеля; інформувати усіх працівників кафедри про накази, розпорядження та вказівки начальника, заступників , декана, а також про рішення Вченої ради факультету та, у разі обрання до їх складу, інших колегіальних органів академії; організовувати навчання і впровадження передових технологій у навчально-виховний процес з дисциплін за фахом кафедри; забезпечувати підвищення кваліфікації та стажування науково-педагогічних працівників кафедри; інформувати декана факультету про проблеми в роботі кафедри, про стан навчальної, виховної, наукової, методичної роботи; брати участь у навчальній, науковій та виховній роботі; забезпечувати виконання кафедрою Закону України "Про мови"; проходити різні форми підвищення кваліфікації; здійснювати творчий зв'язок кафедри з іншими кафедрами транспортних вищих навчальних закладів України та інших країн; щорічно складати звіт про роботу кафедри; проводити прийом курсантів, їх батьків, громадян з питань навчальної та виховної роботи кафедри; здійснювати контроль відвідування занять та облік успішності курсантів в журналах; вносити пропозиції декану факультету щодо кадрового складу кафедри, модернізації матеріально-технічної бази, поліпшення викладання дисциплін за фахом кафедри; вживати заходи щодо участі кафедри у госпрозрахунковій діяльності академії; забезпечувати збереження обладнання кабінетів, аудиторій і приміщень кафедри; виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці; проходити навчання і перевірку знань з охорони праці 1 раз у 3 роки; дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт під час перебування в приміщеннях та на території академії; додержуватися законодавства України про працю, охорону праці та протипожежної безпеки академії; постійно контролювати та проводити інструктажі з працівниками кафедри з питань охорони праці, протипожежної безпеки, виробничої санітарії;подавати декану факультету клопотання щодо заохочення або накладання стягнення на працівників кафедри; представляти інтереси кафедри в складі Вченої ради факультету за посадою та, у разі обрання до їх складу, інших колегіальних органів академії; здійснювати безпосереднє керівництво та нести відповідальність за організацію і забезпечення здорових і безпечних умов праці та проведення навчальних занять на кафедрі відповідно до Закону України про охорону праці та інших нормативних актів; проводити навчальні заняття, науково-дослідницьку та інші роботи тільки при наявності відповідно обладнаних для цих цілей та прийнятих в експлуатацію приміщень і устаткування, безпечного стану робочих місць, відповідно до вимог техніки безпеки та виробничої санітарії; включати питання охорони праці в навчальні програми, методичні вказівки до самостійних робіт, курсові та дипломні роботи; готувати поради щодо покращення умов праці для включення в комплексний план покращення безпеки, гігієни праці та виробничої сфери; організовувати роботу щодо паспортизації санітарно-технічного стану умов праці в аудиторіях і приміщеннях кафедри; розробляти та періодично переглядати не рідше як раз на три роки інструкції з охорони праці при виконанні конкретних робіт та за узгодженням зі службою охорони праці подавати їх на затвердження начальника академії; забезпечувати всі види робіт, в тому числі і ті, що виконують курсанти, інструкціями, наочним матеріалом з охорони праці; направляти на навчання і перевірку знань нормативних документів з охорони праці працівників, допущених до керівництва або до виконання робіт і проведення навчальних занять, до яких ставлять високі вимоги безпеки праці, усувати від виконання цих робіт осіб, що не пройшли своєчасно навчання та перевірку знань і які не мають відповідного посвідчення; проводити з кожним працівником кафедри первинний інструктаж на робочому місті, повторний, позаплановий та цільовий інструктажі із записом в журналі реєстрації інструктажу на робочому місці та допуску до самостійної роботи. Організовувати проведення з курсантами інструктажу з техніки безпеки на робочому місці в аудиторіях; складати списки посад працівників на отримання додаткової відпустки, скорочення робочого дня, підвищення посадової ставки та представляти їх на затвердження; негайно доповідати декану факультету, профспілковому комітету та службі охорони праці про кожен нещасний випадок, що виник при проведенні навчальних занять, науково-дослідницьких та інших робіт; забезпечувати своєчасну явку працівників для періодичного медичного огляду до лікувально-профілактичного закладу; здійснювати контроль за станом охорони праці на кафедрі, проводити другу ступінь адміністративно-громадського контролю.
Наказом № 1222/о від 24.12.2021 року позивача було звільнено з посади завідуючого кафедри авіаційної техніки факультету льотної експлуатації та обслуговування повітряного руху та за сумісництвом доцента кафедри авіаційної техніки факультету льотної експлуатації та обслуговування повітряного руху 24.12.2021 року, за згодою профспілкового комітету, за п.4 ст.40 КЗпП України прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого часу) без поважних причин та відповідно до п.5.2. Контракту №113 від 22.10.2019 року.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінченні строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноважена ним органом, зокрема, у випадку прогулу, у тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснено, що при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст.40 КзпП України суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).
Відповідно до ч. 1 ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) працівника.
За правилами ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Тобто, до порядку застосування дисциплінарного стягнення встановлені такі обов'язкові вимоги: виявлення дисциплінарного проступку; отримання від порушника письмового пояснення; додержання строків накладення дисциплінарного стягнення - один місяць із дня виявлення дисциплінарного проступку і шість місяців із дня його вчинення працівником; видання власником наказу чи розпорядження про застосування дисциплінарного стягнення; доведення наказу (розпорядження) під розписку до відома працівника.
Відповідно до чинного законодавства підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення трудової дисципліни.
Таким чином, під порушенням трудової дисципліни мається на увазі невиконання чи неналежне виконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на працівника трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Насамперед, роботодавець має встановити, чи немає обставин, які виключають дисциплінарне провадження щодо працівника, до яких зазвичай відносяться: відсутність події або складу дисциплінарного проступку; вина або дії особи у стані крайньої необхідності; наслідки порушення; закінчення терміну, передбаченого для накладення дисциплінарного стягнення.
Закон не вимагає, щоб порушення обов'язково призводило до будь-яких шкідливих наслідків. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності досить, щоб був зафіксований сам факт порушення, а наявність чи відсутність шкідливих наслідків може бути врахована тільки при визначенні тяжкості проступку та виборі виду дисциплінарного стягнення.
Водночас вина як одна з ознак порушення трудової дисципліни є цілком необхідною для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, наявність якої має бути обов'язково доведена роботодавцем. Критерієм, за яким визначається наявність вини діях працівника, є належна турбота працівника про виконання трудових обов'язків.
Разом з тим, частина друга ст. 149 КзпП України надає право власникові вибирати вид стягнення, але зобов'язує його враховувати при цьому цілу низку факторів: 1) ступінь тяжкості вчиненого проступку, яка включає форму вини; 2) заподіяну порушенням шкоду; 3) обставини, за яких вчинено проступок; 4) попередню роботу працівника.
Однак слід також зазначити, що роботодавець має встановлювати наявність обставин, які б гарантували працівнику прийняття щодо нього законного, обґрунтованого і справедливого рішення щодо застосування певного дисциплінарного стягнення, що є правом керівника, власника чи уповноваженого ним органу, а не обов'язком.
Суд також враховує, що ст. 148 КзпП передбачає обчислення місячного строку для застосування стягнення з дня виявлення не факту (дії, бездіяльності), а саме проступку, що означає не тільки виявлення факту (дії), але і встановлення працівника, який порушив трудові обов'язки, характеру порушення, шкідливих наслідків правопорушення, причинного зв'язку між правопорушенням та шкідливими наслідками, вини працівника.
22.09.2021 року Льотною академією Національного авіаційного університету було видано наказ № 447 «Про запровадження дистанційного навчання в льотній академії».
Відповідно до ст. 60-2 КЗпП України дистанційна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Згідно п.1 Наказу № 447, з 23.09.2021 року організовано освітній процес в Льотній академії для денної та заочної форми навчання за дистанційними технологіями навчання до моменту встановлення «зеленого» рівня епідемічної небезпеки.
Відповідно до п.2 зазначеного Наказу, проведення освітнього процесу(лекційні, практичні, лабораторні заняття, захист курсових проектів, поточний контроль) здійснюється за допомогою платформ Google Classroom та Moodle, програм онлайн-зв'язку (Skype, Zoom, тощо) відповідно до розкладу занять.
Згідно п.6 Наказу, заступник начальника академії з ННМ та ВР М.Ю. Сорока забезпечує постійний моніторинг за якістю організації освітнього процесу та дотримання вимог забезпечення якості вищої освіти.
Відповідно до п.7 Наказу, начальник навчального відділу С.А. Лісевич забезпечує контроль дотримання графіків освітнього процесу та виконання навчального навантаження професорсько - викладацьким складом.
30.11.2021 року на Скриньку довіри Центру забезпечення якості вищої освіти Льотної академії Національного авіаційного університету надійшло анонімне звернення такого змісту: «Доводжу до Вашого відома, що на кафедрі авіаційної техніки викладачами систематично не проводяться заняття, курсантам не надаються методичні рекомендації для виконання лабораторних та курсових робіт, відсутній доступ до матеріалів багатьох дисциплін для проведення занять в дистанційному режимі. Прошу Вас здійснити перевірку та усунути зазначені недоліки».
30.11.2021 року т.в.о. начальника академії Сорокою М.Ю. було прийнято рішення про створення комісії про перевірку фактів, зазначених у зверненні та поширення інформації закладом освіти, було розроблено проект наказу «Про проведення службового розслідування».
01.12.2021 року на ім'я заступника начальника академії з ННМ та ВР т.в.о. начальника академії Сороки М.Ю. надійшов рапорт від начальника центру забезпечення якості освіти ОСОБА_3 про підтвердження факту надходження звернення на скриньку довіри.
01.12.2021 року було видано наказ № 188/аг «Про проведення службового розслідування» з метою перевірки фактів, зазначених в зверненні на скриньку довіри центру забезпечення якості Льотної академії НАУ та було створено комісію з вимогою здійснення перевірки інформації в зверненні та надання акту про результати перевірки з висновками і пропозиціями до 03.12.2021 року, який було зареєстровано в журналі наказів відділу документального забезпечення та контролю за виконанням.
На час проведення службового розслідування та відповідно до ст. 46 КЗпП України завідувача кафедри авіаційної техніки ОСОБА_1 було відсторонено від роботи.
02.12.2021 року було видано наказ № 189/аг «Доповнення до наказу № 188/аг від 01.12.2021 року «Про проведення службового розслідування», з метою якісного проведення службового розслідування по перевірці фактів, зазначених в зверненні на скриньку довіри центру забезпечення якості освіти Льотної академії НАУ, долучено до складу комісії ОСОБА_4 - начальника відділу кадрів та ОСОБА_5 - голову первинної профспілкової організації академії за згодою, який було зареєстровано в журналі наказів відділу документального забезпечення та контролю за виконанням.
Комісією було здійснено перевірку на кафедрі авіаційної техніки по факту проведення занять у формі дистанційного навчання відповідно до розкладу занять та зокрема завідувачем кафедри ОСОБА_1 та встановлено: 13 жовтня 2021 року заняття з групою 328 з дисципліни «Комп'ютерні системи забезпечення життєвого циклу ПС» на першій та другій парі не проводились; 05 листопада 2021 заняття з групами 271М, 871М, 971М з дисципліни «Управління життєвим циклом ОАТ» на другій парі не проводились; 05 листопада 2021 заняття з групою 171М з дисципліни «Управління життєвим циклом ОАТ» на третій парі не проводились; 05 листопада 2021 заняття з групою 329 з дисципліни «Гвинт» на четвертій та п'ятій парі не проводились.
Згідно Наказу № 415 від 03.09.2021 року Про провадження освітнього процесу в Льотній академії у 2021 - 2022 навчальному році навчальна "пара" тривалістю 1 година 20 хвилин (дві академічні години) включає здвоєні "напівпари", тривалістю 40 хвилин кожна (одна академічна година), з перервами між парами - 10 хвилин (перервою між 2 та 3 "парами" - 20 хвилин, між 4 та 5 "парами" - 30 хвилин), без перерв між "напівпарами".
Доводи сторони відповідача, що факт не проведення занять підтверджується відсутністю доказових матеріалів на платформах, які повинні використовуватись для дистанційного навчання здобувачами вищої освіти академії та підтверджені письмовими поясненнями здобувачів вищої освіти не заслуговують на увагу, оскільки не надали суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту не проведення занять, а згідно із частиною шостоюстатті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. До того ж, інформацію щодо наявності пояснювальних записок курсантів групи 329 з приводу не проведення занять на четвертій та п'ятій парі акт службового розслідування не містить.
За результатами роботи комісії окрім того виявлено порушення окремих пунктів (частина 2) Посадової інструкції завідувача кафедри ОСОБА_1 , а саме: невиконання Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників академії; засідання кафедри не проводяться згідно з затвердженим планом роботи; відсутність звітної документації щодо виконання завдань індивідуального робочого плану; не здій, деякі Плани не затверджені; не здійснюється контроль щодо дотримання усіма працівниками кафедри вимог щодо режиму роботи, виконання завдань, ведення звітних документів тощо; методичне забезпечення з деяких навчальних дисциплін складене російською мовою, що веде за собою невиконання Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; не виконуються окремі пункти Плану роботи кафедри щодо видання науково-методичної літератури.
Як вбачається із письмових пояснень ОСОБА_1 на ім'я голови комісії службового розслідування ОСОБА_6 , заняття проводились в дистанційному режимі з використанням «Viber», «Скайп». Матеріали та зворотній зв'язок був встановлений засобами мобільного зв'язку та імейл. Більшість курсантів займаються за індивідуальним планом, так як працюють на підприємствах. Забезпечення для проведення занять власні, не забезпечені організацією. На рахунок анонімного звернення, яке надійшло на скриньку довіри вважає,що дана інформація не правдива та направлена на знищення та приниження іміджу кафедри.
Згідно акту службового розслідування від 02.12.2021 року комісією було рекомендовано адміністрації Льотної академії Національного авіаційного університету за порушення трудової дисципліни звільнити ОСОБА_1 з займаної посади відповідно до п.4 ст. 40 КЗпП України «Звільнення за прогул без поважних причин».
Разом з цим, не може вважатись прогулом відсутність працівника не на підприємстві, а на робочому місці. Якщо працівник не залишив місця розташування підприємства, він не може бути звільнений за п.4 ст.40 КЗпП України.
За своїми посадовими обов'язками позивач як завідуючий кафедри авіаційної техніки факультету льотної експлуатації та обслуговування повітряного руху Льотної академії Національного авіаційного університету не проводить заняття із групами, а здійснює контроль дотримання усіма працівниками кафедри режиму роботи, відноситься до категорії керівників, для завідуючого кафедрою підлеглими є науково-педагогічні та інші працівники кафедри, завідуючий кафедрою організовує роботу кафедри, безпосередньо керує кафедрою і несе повну відповідальність за результати її роботи.
Як вбачається із табелів обліку робочого часу №10298 табелювання ОСОБА_1 за 05.11.2021 року, як доцента та зав. кафедри здійснено із розрахунку 3,6 та 7,2, як і в інші дні використання робочого часу, відмітки щодо простою чи інших видів неявок позивача відсутні.
Як вказує позивач його робоче місце визначено і це є приміщення навчального закладу, закріплено кабінет за завідувачем кафедри авіаційної техніки факультету льотної експлуатації та обслуговування повітряного руху Льотної академії Національного авіаційного університету.
Відповідачем не надано належних доказів про відсутність позивача в Льотній академії Національного авіаційного університету 05.11.2021 року більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, як завідуючого кафедри авіаційної техніки факультету льотної експлуатації та обслуговування повітряного руху.
З огляду на викладене немає підстав вважати, що позивач не перебував на робочому місці.
Відсутність працівника на роботі, зазвичай, виявляється переважно його безпосереднім керівником в день його відсутності. Керівник має з'ясувати причину цієї відсутності. Акт про відсутність позивача на роботі 05.11.2021 року не складався.
Відповідно до ст.43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 цього Кодексу може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.
02.12.2021 року за вих.№0108/2399 т.в.о. начальника академії Сорока М. на адресу голови первинної профспілкової організації Льотньої академії Національного авіаційного університету Михайліченко І. в порядку ч. 2 ст. 43 КзпП України направлено запит щодо згоди профспілкової організації на звільнення за п.4 ст.40 КЗпП України (прогул без поважних причин) завідуючого кафедри авіаційної техніки факультету льотної експлуатації та обслуговування повітряного руху ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу №16 засідання профспілкового комітету від 02.12.2021 року надано згоду на звільнення завідуючого кафедри авіаційної техніки ОСОБА_1 .
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що звільнення позивача із займаної посади завідуючого кафедри авіаційної техніки факультету льотної експлуатації та обслуговування повітряного руху та за сумісництвом доцента кафедри авіаційної техніки факультету льотної експлуатації та обслуговування повітряного руху 24.12.2021 року на підставі наказу № 1222/о від 24.12.2021 року на підставі п.4 ст.40 КЗпП України є незаконним, відповідачем не надано належних доказів про відсутність позивача 05.11.2021 року на підприємстві в період з 10:00 - 10:40, 10:40-11:20, 11:40 -12:20, 12:20 - 13:00, 13:10 -13:50, 13:50 -14:30, 15:00 - 15:40, 15:40 -16:20.
Крім того, встановлені за результатами роботи комісії порушення окремих пунктів (частина 2) Посадової інструкції завідувача кафедри ОСОБА_1 не відповідають п. 4 ст. 40 КЗпП України «Звільнення за прогул без поважних причин».
Таким чином, вищевикладене свідчить про неналежне виконання роботодавцем вимог чинного законодавства при звільненні працівника.
Проте, реалізація права на судовий захист невід'ємно пов'язана зі строками, в межах яких позивач може звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
Так, згідно до ст. ст. 233, 234 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний умісті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
Разом з тим, якщо строк звернення до суду, установлений ст. 233 КЗпП України, пропущено без поважних причин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском зазначеного строку.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Передбачений ст. 233 КзпП місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.
Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав. Оскільки при пропуску місячного і тримісячного строку у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з'ясовує не лише причини пропуску строку, а всі обставини справи права і обов'язки сторін.
Пункт 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Тобто він втілює «право на суд», яке, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розпочати провадження в суді за цивільним позовом та отримати його вирішення (наприклад, п. 25 рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», п. 50 рішення у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», п. 52 рішення у справі «Меньшакова проти України»).
Виходячи з аналізу прецедентної практики Європейського суду з прав людини щодо застосування пункту 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в аспекті «права на суд», тлумачення статті 233 КЗпП України, суд робить висновок, що початок перебігу строку звернення особи для захисту порушених законних прав та інтересів у сфері трудових правовідносин слід обчислювати від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про обставини порушення її прав.
Так, у статті 234 КЗпП України не передбачається переліку поважних причин для поновлення строку, оскільки їх поважність має визначається в кожному випадку, залежно від конкретних обставин. Вочевидь, що як поважні причини пропущення строку, встановленого в частині першій статті 233 КЗпП України, мають кваліфікуватися ті, які об'єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
У справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Вирішуючи питання про застосування строків, встановлених статтею 233 КЗпП України, судом встановлено, що у даному випадку початок перебігу місячного строку звернення до суду розпочався з 31.12.2021 року, тобто з дня отримання позивачем копії наказу про звільнення та трудової книжки, про що свідчить його підпис в наказі №1222/о від 24.12.2021 року та особовій картці № НОМЕР_1 /а.с. 92, 96/.
З позовом ОСОБА_1 звернувся до суду лише 21.02.2022 року, тобто з пропуском місячного строку, встановленого статтею 233 КЗпП України.
Посилання ОСОБА_1 в своїй позовній заяві на те, що позовну заяву до районного суду подав вчасно, а саме 26.01.2022 року, не заслуговують уваги. Так, як ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17.02.2022 року, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено, позовну заяву було визнано неподаною та повернуто позивачу. Отже, дана ухвала не перериває строку позовної давності.
Перебіг позовної давності шляхом пред'явлення позову може перериватися у разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або її повернув, то перебіг позов давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову недодержанням правил підсудності, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України 24.05.2017 року у справі №6-1763цс16, 29.07.2020 року у справі №524/1424/18.
Як встановлено судом, позивач не надав доказів того, що не мав реальної можливості звернутися з даним позовом у межах строку визначеного законом.
Таким чином, суд приходить до висновку, позивачем без поважних причин пропущено строк визначений ст. 233 КЗпП України, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, при відмові у задоволенні позовних вимог, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
У задоволенні вимог ОСОБА_1 до Національного авіаційного університету, третя особа: Льотна Академія Національного Авіаційного Університету м. Кропивницький про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - відмовити
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
відповідач: Національний авіаційний університет, місцезнаходження: пр. Космонавта Комарова, 1, м. Київ, код ЄДРПОУ 01132330.
третя особа: Льотна Академія Національного Авіаційного Університету м. Кропивницький, місцезнаходження вул. Добровольського, 1, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 37939527.
Повний текст судового рішення складено 26.07.2022 року.
Суддя
Кіровського районного суду
м. Кіровограда В.В.Мохонько