справа № 208/9525/21
провадження № 3/208/233/22
20 січня 2022 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Савранський Т.А. розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої: начальник відділу, проживаючої: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.188-16 КУпАП, -
Згідно протколу, 09.11.2021 року о 14.30 годині виявлено, що ОСОБА_2 будучи начальником Заводського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, не виконала законні вимоги посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань цивільного захисту, нагляду та контролю за станом захисту територій від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, а саме не виконала захід викладений у припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 644 від 29.10.2019 року.
В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що напередодні проведення перевірки щодо дотримання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, вона повідомляла структурній підрозділ, але відповіді не отримала. В телефонній розмові з керівником структурного підрозділу їй пообіцяли про проведення тендеру на закупівлю необхідного обладння.
Кадровими питаннями та розрахунками займається Південно-Східне міжрегіональне управління міністерства юстиції в м.Дніпро, що вона і зазначала при проведення вищезазначеної перевірки. Власного рахунку у них немає, та вони не мають змоги здійснювати закупівлі. Зі складеним протоколом вона не згодна.
Вивчивши наявні матеріали справи, судом встановлене наступне.
Відповідно до п.4,11 ч.1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту населення, до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб'єкта господарювання; проведення об'єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту.
Згідно із ч.1 ст.40 КЦЗ України, навчання працюючого населення діям у надзвичайних ситуаціях є обов'язковим і здійснюється в робочий час за рахунок коштів роботодавця за програмами підготовки населення діям у надзвичайних ситуаціях, а також під час проведення спеціальних об'єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту.
Відповідно до ч. 7 ст. 40 КЦЗ України, програми навчання з питань пожежної безпеки погоджуються з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки у разі:
а) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами;
б) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
Згідно із п.21 ч.1 ст.20 КЦЗ України, до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об'єктах суб'єкта господарювання належить забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.
Відповідно до ч.1 ст.188-16 КУпАП, адміністративна відповідальність настає в разі невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань цивільного захисту, нагляду та контролю за станом захисту територій від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, щодо розроблення та реалізації заходів у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Таким чином, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-16 КУпАП виражається у формі бездіяльності, яка полягає у невиконанні законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань цивільного захисту, нагляду та контролю за станом захисту територій від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, щодо розроблення та реалізації заходів у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Законом, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V, заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є: перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
Згідно із абз.1 ч.6 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий);форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V, посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Згідно із ч. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V, припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Таким чином, за результатами перевірки виконання суб'єктом господарювання припису має бути складений окремий документ - акт, який відповідає вимогам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V та за формою відрізняється від припису. Особа, яка складає протокол за ч. 1 ст. 188-16 КУпАП має долучити такий акт в якості доказу.
Посадовою особою вищезазначений акт до матеріалів справи не долучено.
Прийняття рішення про винність ОСОБА_2 тільки на підставі протоколу про адміністративне правопорушення складеного працівниками поліції, є порушенням принципів законності, презумпції невинуватості та змагальності сторін.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що належних та беззаперечних доказів на підтвердження наявності об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_2 правопорушення, посадовою особою не надано.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Враховуючи правову позицію ЄСПЛ, суддя не має права взяти на себе функції сторони обвинувачення, змінити обсяг інкримінованого правопорушення, усунути певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи, що становило б порушення ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу.
Згідно статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за наявністю по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення.
На підставі вищевикладеного, вважаючи що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст.188-16 КУпАП, підлягає закриттю, керуючись ст.ст.188-16, 247 п.8 КУпАП, -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч.1 ст.188-16 КУпАП закрити на підставі ст. 247 ч.1 п.8 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська.
Суддя Т.А. Савранський