21 липня 2022 року м. Ужгород№ 260/2039/22
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М. розглянувши в письмовому спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить: 1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо невиплати ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої заборгованості з пенсійних виплат в розмірі 80427,70 грн. 2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заборгованість з пенсійних виплат у розмірі 80427,70 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він звернувся з заявою до Головного управління ПФУ в Закарпатській області щодо здійснення йому виплати, нарахованої на підставі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 року та додаткового рішення від 27.10.2021 року в справі № 260/2899/21 - різниці в пенсії, яка за період з 05.03.2019 року по 31.01.2022 року склала 80427,70 грн. Однак, 10.05.2022 року відповідач листом повідомив, що органи Пенсійного фонду України фінансують вказані види пенсійних виплат за рахунок коштів Державного бюджету, та посилається на ст.73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 116 Бюджетного кодексу України, яким забороняється використання коштів ПФУ на цілі, не передбачені цим Законом. Відповідач у своєму листі не повідомляє з посиланням на норми Закону чіткі причини невиплати заборгованості та конкретні строки виплати заборгованості, допущеної з його вини. Відтак на думку позивача, внаслідок таких дій посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області порушені його конституційні права на соціальний захист і пенсійне забезпечення. Крім того в позові зазначив, що 15.12.2021 року відділом ПВР УЗПВР у Закарпатській області Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкриті виконавчі провадження № 67897400 та № 67897763 з примусового виконання виконавчих листів № 260/2899/21/2021 від 10 та 13 грудня 2021 року, виданих Закарпатським окружним адміністративним судом. Вищезазначений підрозділ ДВС листом за № 9-44/67897400 від 05.04.2022 року повідомив мене про те, що невиконання судового рішення відповідачем в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Тим самим, судове рішення, що набуло законної сили, - не виконується, а зазначена сума заборгованості не виплачена. Відтак позивач звернувся з позовом до суду щодо стягнення заборгованості в сумі 80427,70 грн. в судовому порядку.
23 червня 2022 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
12 липня 2022 року представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/2899/21 від 13.10.2021 року (з урахуванням додаткового рішення від 27.10.2021 року, яке набрало законної сили року), Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії з 05.03.2019 року у розмірі 79% сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Розмір перерахованої пенсії з 01.02.2022 р. становить 18009,83 грн. Різниця в пенсії за минулий час (з урахуванням виплачених сум) за період з 05.03.2019 року по року склала 80427,70 грн. У свою чергу, заборгованість за вказаний період в сумі 80427,70 грн. облікована органами Пенсійного фонду України та буде виплачена після надходження коштів з Державного бюджету України. Відтак, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Згідно з рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 року у справі за №260/2899/21, яке набуло законної сили 12.11.2021 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області було зобов'язане здійснити з 05 березня 2019 року перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб", на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 79% сум грошового забезпечення, з врахуванням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у справі № 260/626/19 та рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 260/3318/20, з урахуванням раніше виплачених сум.
Додатковим рішенням від 27.10.2021 року по зазначеній справі, яке набуло законної сили 26.11.2021 року, ГУ ПФ України в Закарпатській області було зобов'язане здійснити з 05 березня 2019 року перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб", на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 79% сум грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, з врахуванням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у справі № 260/626/19 та рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 260/3318/20, з урахуванням раніше виплачених сум.
20 грудня 2021 року позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 року та додаткового рішення від 27.10.2021 року в справі № 260/2899/21.
Згідно звіту ГУ ПФУ в Закарпатській області від 26.01.2022 року за № 0700-0901-7/3601 про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 року та додаткового рішення від 27.10.2021 року у справі №260/2899/21, Головним управлінням ПФУ в Закарпатській області 10.01.2022 року здійснено перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром. В результаті розрахунку, згідно звіту ГУ ПФУ - загальна сума боргу за минулий період склала 80427,70 грн.
Згідно листа відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 05 квітня 2022 року №9-44/67897400 - 15 грудня 2021 відкрито виконавчі провадження №67897400 та №67897763 з примусового виконання виконавчих листів №260/2899/21/2021 виданих 10 та 13 грудня 2021 року Закарпатським окружним адміністративним судом.
Крім того, з вищевказаного листа від 05 квітня 2022 року №9-44/67897400 вбачається, що на виконання постанов про відкриття від 15.12.2021 р. листом №0700-0404-5/51343 від 23.12.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повідомило, що стягувачу проведено перерахунок пенсії з 05.03.2019 р. виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 79% сум грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, з врахуванням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у справі №260/626/19 та рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі №260/3318/20.
Підставою закінчення виконавчого провадження слугувала відповідь ГУ ПФУ у Закарпатській області №0700-0404-5/51343 від 23 грудня 2021 року, у якій зазначено, що рішення суду органами ПФ виконано в повному обсязі, а саме: стягувачу проведено перерахунок пенсії з 05.03.2019 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 79% сум грошового забезпечення, з урахуванням рішення №260/626/21 та рішення №260/3318/20, що підтверджується доданим відповідним розрахунком ПФУ за пенсійною справою №N/А 2074.
09 квітня 2022 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління ПФУ в Закарпатській області щодо здійснення позивачу виплати нарахованої до виплати пенсії на підставі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/2899/21 - різницю пенсії, яка склала за період з 05.03.2019 року по 31.01.2022 року - 80427,70 грн.
Головне управління ПФУ в Закарпатській області листом від 10.05.2022 року №1326-1346/Г-02/8-0700/22 повідомило позивача, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/2899/21 від 13.10.2021 року, нарахована різниця в пенсії за минулий час (з урахуванням виплачених сум) за період з 05.03.2019 року по 30.06.2021 року в сумі 31039,75 грн., яка буде виплачена після виділення коштів із Державного бюджету України на такі цілі. Крім того, зазначивши, що черговість виконання рішень суду по виплаті пенсії на виконання рішень суду, визначається датою їх надходження до боржника.
Вказані обставини і слугували підставою для звернення до суду із цим позовом.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Крім цього, колегія суддів враховує, що відповідно до частини 2 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись із цим позовом до суду із вимогою про стягнення з відповідача заборгованості з пенсійних виплат у розмірі 80427,70 грн., фактично має за мету домогтись виконання Головним Управлінням ПФУ в Закарпатській області рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/2899/21 від 13.10.2021 року, відповідно до якого зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 05 березня 2019 року перерахунок та виплату позивачу відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб", на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 79% сум грошового забезпечення, з врахуванням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у справі №260/626/19 та рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі №260/3318/20, з урахуванням раніше виплачених сум, а також додаткового рішення у справі №260/2899/21, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 05 березня 2019 року перерахунок та виплату позивачу відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб", на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 79% сум грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, з врахуванням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у справі №260/626/19 та рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі №260/3318/20, з урахуванням раніше виплачених сум.
Тобто, предметом спору в цій адміністративній справі про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з пенсійних виплат у розмірі 80427,70 грн. є виконання відповідачем судового рішення та додаткового рішення в адміністративній справі №260/2899/21, і намагання позивача в такий спосіб зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Закарпатські області виконати це судове рішення в частині виплати нарахованих грошових сум.
За приписами статті 129-1 Конституції судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Також, відповідно до частини другої статті 14 КАС України, що кореспондує з приписами частини першої статті 370 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Першим абзацом частини першої статті 373 КАС України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Частиною п'ятою статті 372 КАС України визначено, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України "Про виконавче провадження", відповідно до частини першої статті 1 якого виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За вимогами частини першої статті 11 цього Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу цих норм видно, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому вказаним Законом, у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.
Також відповідно до приписів частин першої, шостої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Зазначені норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 , звертаючись до суду з цим позовом, фактично просить суд зобов'язати ГУ ПФУ в Закарпатській області виконати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/2899/21 від 13 жовтня 2021 року, яке набуло законної сили 12 листопада 2021 року, а також додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/2899/21 від 27 жовтня 2021 року, яке набуло законної сили 26 листопада 2021 року, відповідно до яких здійснено перерахунок пенсії позивача, а заборгованість за минулий час у сумі 80427,70 грн до цих пір йому не виплачена.
Тобто, предметом спору в цій справі є виконання відповідачем судового рішення та додаткового рішення в адміністративній справі №260/2899/21 шляхом стягнення заборгованості з пенсійних виплат на вказану суму.
Суд зазначає, що саме при виконанні рішення суду від 13.10.2021 року та додаткового рішення від 27.10.2021 року у справі №260/2899/21 було нараховано різницю в пенсії 80427,70 грн.
Однак, суд зауважує, що у випадку задоволення позову у даній справі, рішення суду дублювало б існуюче на цей час зобов'язання пенсійного органу, відповідно до рішення та додаткового рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/2899/21, виплатити позивачу певну суму грошових коштів та, відповідно, зумовило б виникнення подвійного стягнення останніх з ГУ ПФУ в Закарпатській області.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення в іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Подібна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 р. у справі № 816/2016/17 (К/9901/50946/18), від 16 січня 2019 р. у справі № 686/23317/13-а (№ 11-1193апп18) та постановах Верховного Суду від 27 листопада 2018 р. у справі № 520/11829/17, від 21 серпня 2019 р. у справі № 295/13613/16-а, від 11 лютого 2021 року у справі № 420/5234/19.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової (юридичної) визначеності. Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, принцип правової визначеності передбачає дотримання правила "res judicata", тобто принципу остаточності рішення, який полягає в тому, що позивач, який порушив справу проти відповідача і отримав за результатами її розгляду остаточне рішення, не може ініціювати повторне судове провадження стосовно того ж самого відповідача, якщо судовий позов ґрунтується на тих самих фактичних обставинах, або ж нова вимога могла бути складовою частиною попередньої у першому рішенні.
Тобто, за вказаним принципом, жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов'язкового до виконання рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового судового рішення. Res judicata є способом запобігання повторному розгляду справи та несправедливому відношенню до інших учасників судового процесу.
В такій ситуації відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача нараховану але не виплачену заборгованість з пенсійних виплат у розмірі 80427,70 грн.
Згідно з частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приписами частини другої статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу своїх дій на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України та зважаючи на доводи адміністративного позову, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та у задоволенні яких слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, у відповідності до статті 139 КАС України, не підлягають розподілу.
Керуючись статтями 9, 14, 242-246, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЯ. М. Калинич