Справа № 542/1739/19 Номер провадження 11-кп/814/343/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
18 липня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючої - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7 ,
потерпілого - ОСОБА_8 ,
захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
обвинуваченого - ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12019170270000217 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_10 на вирок Новосанжарського районного суду Полтавської області від 19 листопада 2021 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Супротивна Балка Новосанжарського району Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
засуджено за ч.2 ст.125 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт.
Цивільний позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 504,29 грн., моральну шкоду в розмірі 15000 грн., а також витрати на правничу допомогу в розмірі 3250 грн. та витрати на залучення експерта в розмірі 96 грн.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_10 визнано винуватим у вчиненні злочину за таких обставин.
27.04.2019 приблизно о 11.30 год ОСОБА_10 , знаходячись поблизу присадибної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно долонями рук наніс ОСОБА_8 декілька ударів в області голови, після чого схопив дерев'яну палицю, якою наніс потерпілій ОСОБА_8 два удари в область передпліччя рук, якими остання закривала голову. Таким чином, заподіяв потерпілій ОСОБА_8 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а саме: синець в завушній області зліва, синець в області верхньої третини лівого плеча по задній поверхні, синець в області верхньої третини лівого плеча по передній поверхні, гематому в області нижньої третини лівого плеча по задній поверхні, синець в області першої фаланги 3-го пальця лівої кисті по задній поверхні, синець в області нижньої третини правого передпліччя по передній поверхні, синець в області проекції правого колінного суглоба по передній поверхні, синець в області лівого колінного суглоба по передній поверхні.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 125 КК України. Відмовити у задоволенні цивільного позову.
Свої вимоги обгрунтував тим, що вирок суду грунтується на припущеннях, а наявні докази не підтверджують, що саме він вчинив кримінальне правопорушення.
Вказує що не бив потерпілу, а показання потерпілої та свідка ОСОБА_11 є неправдивими.
Інші учасники провадження вирок не оскаржували.
Захисник ОСОБА_9 під час апеляційного розгляду звернувся з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_10 на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням стоків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника, які підтримали подане клопотання, потерпілу та її представника, які заперечили проти його задоволення, прокурора, який вважає, що кримінальне провадження необхідно закрити, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків, відсутність обставин, що порушують їх перебіг.
Відповідно до ст.ст. 284-288 КПК України процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого, згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КПК України, у разі, якщо під час здійснення судового розгляду провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа), але до набрання вироком суду законної сили.
Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою обвинуваченого відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_10 вчинив, інкримінований йому злочин, 27 квітня 2019 року. Судом першої інстанції дії обвинуваченого кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України.
У відповідності до положень ст. 12 КК України зазначене кримінальне правопорушення відносяться до категорії нетяжких злочинів.
Санкція ч. 2 ст. 125 КК України не передбачає покарання у виді позбавлення волі, тому, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України обвинувачений звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення ним злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у з п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Оскільки із дня вчинення інкримінованого ОСОБА_10 кримінального правопорушення минуло понад 3 роки, обвинувачений протягом цього періоду не ухилявся від слідства або суду, не вчинив нового кримінального правопорушення, він може бути звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України.
Оскільки закон не пов'язує можливість застосування правил ч. 1 ст. 49 КК України із визнанням особою вини, обов'язковою передумовою для закриття кримінального провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.
У судовому засіданні колегією суддів було роз'яснено ОСОБА_10 наслідки звільнення від кримінальної відповідальності за нереабілітуючою підставою. Обвинувачений зазначив, що йому усе зрозуміло та просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження щодо нього закрити.
Під час розгляду справи потерпіла та її представник заперечували проти задоволення клопотання захисника про закриття кримінального провадження, проте така позиція потерпілої та її представника на думку колегії суддів не перешкоджає звільненню ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 49 КК України та закриттю кримінального провадження на цій підставі.
Відповідно до ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження.
На підставі вище викладеного, колегія суддів приходить до переконання про необхідність задоволення клопотання захисника ОСОБА_9 , скасування вироку Новосанжарського районного суду Полтавської області від 19 листопада 2021 року, звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження щодо нього за ч. 2 ст. 125 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 129 КПК України, вирішення цивільного позову по суті заявлених вимог можливо лише у разі ухвалення обвинувального вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності за п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, є нереабілітуючою підставою, а тому така особа не звільняється від обов'язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.
У разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до Постанови ВП ВС від 17 червня 2020 року, потерпілий від кримінального правопорушення має право клопотати перед судом про визначення грошового розміру процесуальних витрат, які повинні бути йому компенсовані. Таке право залишається у потерпілого незалежно від того, чи розгляд кримінального провадження завершено винесенням обвинувального вироку або ж ухвали про закриття кримінального провадження.
Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті. Звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд ухвалою має вирішити питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, розподіл процесуальних витрат тощо.
Керуючись ст. 417 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 задовольнити.
Вирок Новосанжарського районного суду Полтавської області від 19 листопада 2021 року щодо ОСОБА_10 скасувати.
Звільнити ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КК України.
Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_8 витрати на правову допомогу в сумі 3250 грн. та витрати на залучення експерта в сумі 96 грн.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 до ОСОБА_10 про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.
Речовий доказ мобільний телефон марки «Sigma» залишити власнику ОСОБА_12 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуюча ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4