Справа № 632/548/22 Номер провадження 11-кп/814/1728/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
20 липня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 2202220000000379 за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 29 червня 2022 року ,
встановила:
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання захисника, задоволено клопотання прокурора та
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Первомайський Харківської області, українцю, громадянину України, не одруженому, не маючому на утриманні дітей, із вищою освітою, не працюючому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , не судимому,
обвинуваченому за ч. 2 ст. 111 КК України,
обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 27 серпня 2022 року, без визначення розміру застави.
ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що він, перебуваючи за місцем свого фактичного проживання за адресою: кв. АДРЕСА_1 , 27 лютого 2022 року о 14 год. 18 хв. та 14 год. 20 хв. передав за допомогою месенджера «Telegram» гр. ОСОБА_8 , який є представником незаконних збройних формувань створеного, підпорядкованого, керованого та фінансованого Російською Федерацією квазіутворення «ДНР», відомості про дислокацію та найменування військової техніки та військовослужбовців ЗС України, які були задіяні у наданні відсічі збройної агресії РФ проти України та виконували завдання на території Харківської області.
Крім того, 26 лютого 2022 року в період з 06 год. 00 хв. до 06 год. 06 хв. за допомогою чат-боту « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який контролюється та адмініструється ГУ ШМ МО РФ, а також 19 березня 2022 року о 23 год. 08 хв. за допомогою чат-боту « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який контролюється та адмініструється ЦСР МО РФ, передав представникам вказаних іноземних організації країни - агресора РФ відомості про дислокацію та найменування військової техніки та військовослужбовців ЗС України, які були задіяні у наданні відсічі збройній агресії РФ проти України та виконували завдання на території Харківської області.
Проаналізувавши можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, суд першої інстанції мотивував своє рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наявністю обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на 15 років або довічне позбавлення волі, вчинене проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, під час збройної агресії Російської Федерації проти України, наявністю ризиків, передбачених ч.ч. 1, 4, 5 ст. 177 КПК України. Враховуючи суспільну небезпеку кримінального правопорушення, суд вважає, що за час тримання обвинуваченого під вартою зазначені ризики не зменшилися.
На ухвалу суду захисник подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою застосувати запобіжний захід щодо ОСОБА_7 у вигляді домашнього арешту.
Зазначає, що обвинувачений вважає підозру необгрунтованою, повідомленою без встановлення усіх фактичних обставин його причетності до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення. Крім того, прокурор не надав доказів на підтвердження зазначених у клопотанні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Просить взяти до уваги, що ОСОБА_7 має постійне місце реєстрації та проживання, не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, має міцні соціальні зв'язки.
Інші учасники провадження ухвалу не оскаржували.
Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого та захисника в підтримку апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Апеляційним судом встановлено, що на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження № 2202220000000379 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч. 2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.
За змістом ст. 199 КПК України, при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з'ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.
Суд першої інстанції, оцінивши в сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою, постановив ухвалу з дотриманням приписів статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України.
Ухвалюючи рішення, суд, проаналізувавши можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, врахував положення наведених вище норм процесуального закону та дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, обґрунтовано пославшись на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не перестали існувати.
Суд належним чином врахував, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання на 15 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі, обґрунтовано звернувши увагу на можливе покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим в інкримінованому правопорушенні, так як відповідно до висновків Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків.
Крім того, суд взяв до уваги, що інкриміновані обвинуваченому дії вчинені проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, під час збройної агресії Російської Федерації проти України, тому, враховуючи суспільну небезпеку кримінального правопорушення, вважає, що за час тримання обвинуваченого під вартою зазначені ризики не зменшилися.
Вказані вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Доводи захисника про наявність у ОСОБА_7 постійного місця реєстрації та проживання, за яким він характеризується позитивно, міцних соціальних зв'язків та відсутність судимості не зменшують ризиків, зазначених в ухвалі місцевого суду про продовження запобіжного заходу.
Твердження обвинуваченого про неправильну кваліфікацію інкримінованого йому злочину підлягає ретельній перевірці під час судового розгляду справи по суті.
Отже, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали є неспроможними, оскільки судом було належним чином перевірено наявні матеріали, а наведені захисником доводи, не можуть бути безумовними підставами для застосування іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні, а тому у задоволенні апеляційної скарги захисника необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 405, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 29 червня 2022 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4