Справа № 2-а-309
2010 рік
16 липня 2010 року смт.Рожнятів
Рожнятівський районний суд вано-Франківської області
в складі: головуючого судді Бейка А.М.
секретаря судового засідання Гіряк І.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Долинського ВДАІ в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора ДПС Долинського ВДАІ Квецка В.Д. про скасування винесеної останнім постанови серії АТ №084027 про адміністративне правопорушення від 27 січня 2010 року, поновленням строку звернення з позовом до суду та притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України з накладенням на нього штрафу в сумі 255 грн., а провадження в даній адміністративній справі просить закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В своєму позові позивач вказує на те, що 27 січня 2010 року щодо нього винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення вимог ст.122 ч.1 КпАП України в якій зазначено, що 27 січня 2010 року, в м.Долина по вул.Братіславській він керував транспортним засобом марки «Волга», реєстраційний номер НОМЕР_1 та не надав перевагу в русі пішоходам, які рухались по нерегульованому пішохідному переході, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст.122 КпАП України. Зазначеною постановою на нього накладено адміністративне стягнення за ст.122 ч.1 КпАП України у виді штрафу в розмірі 255 грн. Винесена інспектором Квецко В.Д. постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною, не може залишатися в силі та підлягає до скасування з таких підстав. У відповідності до ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Накладаючи на нього стягнення інспектор ДПС Квецко В.Д. в постанові не вказав, які саме матеріали про адміністративне правопорушення він розглянув, а посилається тільки протокол, згідно якого було винесена постанова. Крім того, в постанові не зазначено яким саме автомобілем він керував, а також який саме пункт правил дорожнього руху він порушив. Зазначає, що в його автомобілі їхали пасажири покази яких відібрано не було, що також є суттєвим порушенням, як і не відібрані пояснення у пішоходів яких він буцімто не пропустив. Згідно п.4.2 інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративне порушення у сфері безпеки дорожнього руху, до протоколу про адміністративне правопорушення повинні бути додані письмові пояснення свідків та потерпілих якщо вони є, що не було зроблено в даному випадку. Крім того, в оскаржуваній постанові не наведено доказів того, що він вчинив правопорушення, оскільки він автомобілем рухався з малою швидкістю, а значить повинен був замітити пішохода, який буцімто переходив по нерегульованому пішохідному переході. Оскільки нікого там не було він дальше почав здійснювати рух, що не є правопорушенням. В зв'язку з тим, що постанову по справі про адміністративне правопорушення він отримав 17 травня 2010 року, так як перебував в м. Ужгород, оскільки працює таксистом, і вважає, що ним не пропущено строк оскарження без поважної причини. Вищенаведені обставини змушують його звертатись за захистом своїх законних прав та інтересів до суду .
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак до суду подав заяву в якій позов підтримав, а справу просить розглянути в його відсутності в порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, однак представник управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Івано-Франківській області Кренців Р.В. подав суду заяву в якій зазначив, що посадова особа, яка склала постанову про накладення адміністративного стягнення на позивача в судове засідання не прибуде, в зв'язку з чим просить справу розглянути при наявних у справі доказах, інших доказів надати суду не може. Справу просить розглянути у його відсутності в порядку письмового провадження.
Сторони в судове засідання не зявилися, направили суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, а тому суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін у порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши представлені сторонами письмові докази в їх сукупності приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
З копії постанови Серія АТ №084027 складеної інспектором ДПС Квецко В.Д. в справі про адміністративне правопорушення видно, що 27 січня 2010 року, приблизно о 10 год. 20 хв. в м.Долина по вул.Міцкевича, ОСОБА_1, керував транспортним засобом та не надав перевагу в русі пішоходам, які рухалися по нерегульованому пішохідному переході, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст.122 КпАП України. Даною постановою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.
Стаття 122 ч.1 КпАП України передбачає відповідальність за порушення проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на пішохідних переходах.
Пункт 18.1 ПДР України передбачає обов'язок водія транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Згідно п. 1.10 ПДР України, пішохідний перехід - це ділянка проїзної частини або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу.
Отже, виходячи з положень вищезазначеної норми, для складу правопорушення, вказаного в постанові, пішохід повинен був знаходитися на проїзній частині дороги, а автомобіль - перед пішохідним переходом.
Позивач заперечував той факт, що на пішохідному переході знаходилися пішоходи, оскільки він рухався автомобілем з малою швидкістю, а отже повинен був замітити пішохода. Склад правопорушення, за який на ОСОБА_1 відповідачем накладено адміністративне стягнення, передбачає наявність особи (пішохода), якому не було надано переваги в русі на пішохідному переході. Таким чином, фактичними даними, які б могли підтвердити факт вчинення правопорушення, повинні були бути пояснення потерпілої особи (пішохода) або свідків, показань технічних приладів та засобів фото- і відеоспостереженння та інші документи. Проте, доказів вчинення позивачем правопорушення, зі сторони відповідача, суду не було надано. Як вбачається із постанови про притягнення позивача до відповідальності, в ній не зазначено якому саме пішоходові не надана перевага в русі, та в який спосіб це відбулось.
Оскільки відповідальність за ч.1 ст.122 КпАП України передбачена за ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а докази цього відсутні, суд вважає, що вина позивача у вчиненні ним зазначеного правопорушення не знаходить свого підтвердження, що не давало підстав для винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення, а тому позов слід задовольнити.
Всупереч ст.285 КпАП України оспорювана постанова була винесена у відсутність позивача, про що свідчить відсутність його підпису у відповідній графі постанови, копія вручена чи надіслана не була про що також свідчить відсутність відповідного запису у постанові, а також не враховано правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачені ч.2 ст. 33 КпАП України, зокрема характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність. Постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача.
Згідно частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте відповідачем в ході попереднього та судового розгляду не надано заперечень проти позову і не доведено правомірність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КпАП України ОСОБА_1
Таким чином в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.
Тому суд вважає адміністративний позов підставним та обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Зазначене являється підставою для скасування постанови від 27 січня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України та закриття провадження в справі відповідно до ст.247 п.1 КпАП України.
Суд вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду з поважних причин, оскільки дізнався про існування постанови в справі про адміністративне 17 травня 2010 року, коли отримав копію постанови у відділі ДВС Рожнятівського районного управління юстиції, а тому є підстави для його поновлення відповідно до вимог ст.ст. 100, 102 КАС України.
На підставі ст. 247 п.1 КпАП України та керуючись ст.ст. 100, 102, 122 п.3, 158,161, 162, 163, 186, 254 КАС України суд, -
Позов задовольнити.
Поновити строк звернення ОСОБА_1 з адміністративним позовом до суду.
Скасувати постанову серії АТ №084027 від 27 січня 2010 року інспектора ДПС Долинського ВДАІ Квецка В.Д. в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КпАП України.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КпАП України закрити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Суддя Рожнятівського
районного суду Бейко А.М.