Справа № 2-а-289
2010 рік
21 липня 2010 року смт. Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано - Франківської області в складі :
головуючого судді Пулика М. В. секретаря судового засідання Стадник О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Рожнятів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Івано-Франківській області в особі інспектора ДПС ВДАІ м.Івано-Франківськ молодшого сержанта міліції Куриляка Володимира Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Постановою серії АТ № 053203 по справі про адміністративне правопорушення від 25.04.2010 року, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Згідно оскаржуваної постанови, позивач 25.04. 2010 року, о 17 годині 30 хвилин керуючи автомобілем марки «Фольксваген Т4» реєстраційний номер НОМЕР_1, в м. Івано-Франківськ по вул. Привокзальній порушив вимогу дорожнього знака 3.34 «Зупинка заборонена», чим допустив порушення ПДР України.
Вважаючи дану постанову незаконною, ОСОБА_1, звернувся до суду із зазначеним позовом .
Як на підставу своїх позовних вимог, ОСОБА_1, посилається на те, що у відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком ) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян , на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Іншого закону, що визначав би поняття адміністративного правопорушення, в Україні, немає . Таким чином, вина являється основною та обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони будь - якого адміністративного правопорушення. Це психічне ставлення особи до вчиненого нею суспільно шкідливого діяння і його наслідків, яке виявляється у формі умислу або необережності. Інкримінованою йому у вину ч.1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил зупинки, проте він категорично стверджує, що ні умисно, ні з необережності не порушував ПДР України та вимог ст. 122 КУпАП .
За визначенням глави 33 ПДР України /Дорожні знаки/ при знаку 3.34 «Зупинку заборонено»- забороняється зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів.
Він, як водій автомобіля таксі у вказаний у протоколі день та час, автомобілем «Фольксваген Т4» реєстраційний номер НОМЕР_1, привіз на залізничний вокзал м. Івано-Франківськ пасажирів, де він зупинився, щоб здійснити їх висадку. Тому, вважає що не порушив, а діяв у чіткій відповідності до ПДР України.
Всупереч вимогам ст. 245 КУпАП, якою передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, інспектор ДПС ВДАІ м.Івано-Франківськ молодший сержант міліції Куриляк В.В. знехтував вказаними вимогами закону і, не зважаючи на його пояснення про те, що він має право на здійснення посадки висадки пасажирів у даному місці, здобуваючи неіснуючі показники в роботі, наклав на нього адміністративне стягнення за правопорушення , якого він ніколи не скоював .
У судове засідання позивач не прибув,подав заяву,з якої видно,що він позов підтримує з підстав,викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, направив до суду заяву, в які просить розгляд даної справи провести у його відсутності, при наявних у справі доказах. Інших доказів надати суду не може.
Враховуючи наведене , суд вважає , що справу слід розглянути у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, яких достатньо для вирішення справи по суті .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити виходячи з наступних підстав.
Згідно ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
За змістом ст.71 КУпАП в адміністративних справах про протиправність рішень,дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення,дії чи бездіяльності покладається на відповідача,якщо він заперечує проти адміністративного позову.Якщо особа,яка бере участь у справі,без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин,на які вона посилається,суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Відповідно до постанови серії АТ № 053203 по справі про адміністративне правопорушення від 25.04.2010 року (а.с.5) та протоколу про адміністративне правопорушення(а.с.11),позивач о 17 годині 30 хвилин керуючи автомобілем марки «Фольксваген Т4» реєстраційний номер НОМЕР_1, в м. Івано-Франківськ по вул. Привокзальній порушив вимогу дорожнього знака 3.34 «Зупинка заборонена», чим допустив порушення ПДР України.
Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності згідно даного правопорушення і накладено штраф в сумі 340 гривень .
Позивач стверджує,і це видно з позовної заяви,пояснень,які викладені в протоколі,що він дійсно 25.04.2010 року,о 17 год.30 хв.в м.Івано-Франківську по вул.Привокзальній керував транспортним засобом і зупинив автомобіль в зоні дії дорожнього знака 3.34,однак зупинився через те,що зупинка для таксі зайнята міськими автобусами,а він,позивач,як особа,яка в установленому законом порядку займається перевезенням пасажирів і вантажів,тобто здійснює діляність у виді таксі,мав право здійснити зупинку в зоні дії цього знака.
Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця підтверджено,що позивач зареєстрований як суб”єкт підприємницької діяльності (а.с.6),яка,згідно ліцензії № НОМЕР_2,полягає в наданні послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с.8).
Свідоцтвом про сплату єдиного податку (а.с.7)підтверджено,що позивач займається діяльністю таксі на території України.
Згідно глави 33 ПДР України /Дорожні знаки/,знак 3.34 «Зупинку заборонено»- забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів.
ст.245 КпАП України передбачає,що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є:своєчасне, всебічне,повне і об»єктивне з»ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адмінправопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При складанні протоколу та винесенні оскаржуваної постанови,посадовою особою відповідача не виконано вимоги цієї норми, не взято до уваги твердження позивача та вищезазначені докази,які підтверджують,що дія дорожнього знака 3.34 „Зупинку заборонено»-яка забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів,на позивача не поширюється ,оскільки він займається цим видом діяльності ,тобто діяльністю у виді таксі,і зупинив транспортний засіб саме у зв”язку із її здійсненням .
Крім цього,при винесенні оскаржуваної постанови,для об”єктивного розгляду адміністративної справи інспектором не взято пояснення в осіб,яких,як стверджує позивач,перевозив в якості пасажирів таксі.
Статтею 293 КпАП України передбачено,що орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За наведених вище обставин,аналізуючи надані сторонами в підтвердження та заперечення позову докази,суд приходить до переконання,що оскаржувану постанову слід скасувати,а провадження в адміністративній справі закрити.
На підставі ст. ст. 245, 287-289, 293 ч.1п.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення , керуючись ст. ст. 9, ч.1 п.2 ст. 18, 158, 159, 160, 162, 163, 167 КАС України , -
Позов задоволити.
Постанову серії АТ №053203 по справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором ДПС ВДАІ м.Івано-Франківськ Куриляком В.В. 25.04.2010 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП скасувати, а провадження в адміністративній справі закрити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського Апеляційного адміністративного суду через Рожнятівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги до Рожнятівського районного суду або в порядку, передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України .
Суддя:підпис З оригіналом вірно:
Суддя Рожнятівського районного суду Пулик М.В.