Справа № 1-217/2010 року
23 липня 2010 року Надвірнянський районний суд
Івано-Франківської області
в складі: головуючого-судді: Гураша М.В.
при секретарі : Типусяк Г.М.
з участю прокурора: Римарука В.В.
захисника: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Надвірна кримінальну справу в якій обвинувачується:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, уродженець с.Раків Долинського району Івано-Франківської області, мешканець АДРЕСА_1 одружений, на утриманні нікого немає, освіта - вища, підприємець, несудимий, громадянин України, у вчиненні злочину, передбаченого ст.172 ч.1 КК України, -
Встановив:
Підсудний ОСОБА_2 вчинив грубе порушення законодавства про працю.
Злочин ним вчинено при наступних обставинах:
В січні місяці 2010 року підсудний ОСОБА_2, будучи суб'єктом підприємницької діяльності, наділений правом прийому на роботу, звільнення з роботи, несучи відповідальність за додержання вимог трудового законодавства, без укладення трудового договору, прийняв на роботу ОСОБА_3 на посаду продавця у власний магазин «Нова філія», який розташований по АДРЕСА_2 З того ж часу ОСОБА_3 виконує трудові обов'язки продавця, підлягає внутрішньому трудовому розпорядку магазину, отримує заробітну плату за виконану роботу і перебуває у фактичних трудових відносинах з підсудним ОСОБА_2 та несе повний обсяг прав та обов'язків працівника, прийнятого на роботу згідно трудового договору. Проте, останній діючи умисно, в порушення вимог ст.ст. 21,22,24,24-1 Кодексу законів про працю України не уклав трудовий договір з ОСОБА_3, чим обмежив її трудові права, як працівника та грубо порушив законодавство про працю.
Своїми умисними діями, які виразились у грубому порушенні законодавства про працю підсудний ОСОБА_2, порушив трудові права працівника, а саме в результаті відсутності укладеного та належним чином оформленого трудового договору ОСОБА_3 втратила весь обсяг прав працівника, що надані та забезпечуються державою, тобто право на пенсійне забезпечення за стажем роботи, право на відпустки, право на відшкодування шкоди, заподіяної на виробництві, право на загальнообов'язкове соціальне страхування, гарантії та права, що надаються при праці жінок, тощо. Крім того, відсутність укладених та належним чином оформленого трудового договору потягло за собою непроведення ОСОБА_2 відповідних виплат та нарахувань до державного та місцевого бюджетів.
Допитаний в якості підсудного в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 повністю визнав себе винним в пред”явленому обвинуваченні і суду пояснив, що проживає в АДРЕСА_3 разом дружиною.
З 2009 року він являється суб'єктом підприємницької діяльності. Йому належить магазин «Нова філія», який знаходиться в АДРЕСА_2
В січні місяці 2010 року він без укладення трудового договору прийняв на роботу ОСОБА_3 на посаду продавця в даний магазин. З цього ж часу вона виконувала трудові обов'язки продавця, підлягала внутрішньому трудовому розпорядку, робочий день тривав з 09 години до 21 години. Крім того, через відсутність укладеного та належним чином оформленого трудового договору з ОСОБА_3, він не сплачував відповідних виплат та нарахувань до державного та місцевого бюджетів.
В даний час він усунув вказане порушення, з потерпілою ОСОБА_3 укладено трудовий договір та належним чином оформлено її на роботу, будь-яких претензій до нього вона немає.
У вчиненому розкаявся і запевнив суд, що подібного більше не повторить.
У відповідності до ст.299 КПК України суд прийшов до висновку визнати недоцільним дослідження доказів по справі стосовно фактичних обставин справи і обмежитись допитом підсудного ОСОБА_2, оскільки останній в своїй позиції не заперечує проти цього, а інші учасники судового розгляду дали на це згоду. При цьому суд з”ясував, що підсудний ОСОБА_2 і інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і роз”яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Дії підсудного ОСОБА_2 слід правильно кваліфікувати за ст. 172 ч.1 КК України, оскільки він вчинив грубе порушення законодавства про працю.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу та обставини, що пом”якшують покарання: щире каяття у вчиненому, активне сприяння в розкритті злочину.
По місцю проживання підсудний ОСОБА_2 характеризується з позитивної сторони.
Враховуючи наведене, беручи до уваги думку потерпілої, яка просить суворо не карати підсудного, суд прийшов до висновку, що виправлення підсудного ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства і йому слід призначити покарання у вигляді штрафу.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,суд, -
Засудив:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.172 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді 550 гривень штрафу.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про не виїзд.
На вирок може бути подана апеляція протягом 15 днів в Івано-Франківський апеляційний суд через Надвірнянський районний суд.
Суддя підпис Гураш М.В.
З оригіналом вірно
Суддя Гураш М.В.