Справа № 2-1395/10
20 липня 2010 року
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого Чопик В.В. при секретарі Кошілко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тересвянської селищної ради, Тячівської райдержнотконтори про визнання права власності на спадкове майно.
Позивач звернувся до суду з позовом до Тересвянської селищної ради, Тячівської райдержнотконтори про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що її мати ОСОБА_3 та батько ОСОБА_4, проживали за адресою АДРЕСА_1. Батько ОСОБА_4, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 а мати ОСОБА_3 померла, ІНФОРМАЦІЯ_1 Згідно заповіту від 24.10.1995 року мати заповіла все своє майно їй. ЇЇ батьки до дня їх смерті проживали разом з нею у вказаному будинку. Вона їх обох поховали. Після смерті матері вона звернулася в державну з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Однак, виявилось, що будинок, який належав покійним батькам не зареєстрований в органах БТІ, тобто був самовільно збудованим. Тому просить, суд визнати її власником спадкового майна, а саме житлового будинку з надвірними спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1
Позивачка в судове засідання не з'явилася, але надала суду заяву в якій просить суд справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, а тому суд на підставі ст. 169 ЦПК України справу розглянув у її відсутності.
Представник відповідача Тересвянської селищної ради в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву в якій просить суд справу розглянути у їх відсутності, проти позову не заперечують, а тому суд на підставі ст. 169 ЦПК України справу розглянув у його відсутності.
Представник третьої сторони Тячівської райдержнотконтори в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, а тому суд на підставі ст. 169 ЦПК України справу розглянув у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що батько позивачки ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 що стверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 02.05.1977 року, а мати ОСОБА_3 померла, ІНФОРМАЦІЯ_1 що стверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 23.11.2009.
Згідно заповіту від 24.10.1995 року мати позивачки заповіла все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день її смерті буде їй належати і на що вона за законом матиме право в цілій (І/І) частині ОСОБА_1.
За життя батьків та після їх смерті позивач проживала у збудованому ними будинку, таким чином, вступив в управління та володіння спадковим майном, а саме житловим будинком, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1
Згідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла , інших осіб.
Відповідно до ст. 1223 Цивільного кодексу України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачкою наведено достатньо доказів, які підтверджують її право на спадкове майно, а отже її слід визнати власником спадкового майна, а саме житлового будинку з надвірними спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1
Керуючись ст. 10, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1223 Цивільного кодексу України, суд-
Визнати ОСОБА_1 власником спадкового майна, а саме житлового будинку з надвірними спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з подальшим поданням апеляційної скарги протягом 20 днів.
Суддя: В.В. Чопик