Справа № 214/5324/21
Провадження № 2/216/1426/22
про залишення позовної заяви без розгляду
15 липня 2022 року місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючої судді Онопченко Ю.В.,
з участю секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.
11 листопада 2021 року ухвалою суду було відкрито провадження по справі та призначено розгляд у спрощеному провадженні з викликом сторін.
Розгляд справи було призначено на 18 січня 2022 року. В зв'язку з заявою відповідача розгляд справи було відкладень на 23 лютого 2022 року, про що повідомлено позивача телефонограмою. 23 лютого 2022 року сторони в судове засідання не з'явилися. В зв'язку з неявкою сторін розгляд справи було відкладено на 05 квітня 2022 року. 05 квітня 2022 року сторони повторно не з'явилися, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено до 26 травня 2022 року, про що сторони повідомлені належним чином. 26 травня 2022 року позивач не з'явилася в судове засідання, в зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 21 червня 2022 року, про що позивачу надіслано смс - повідомлення. 21 червня 2022 року позивач в чергове не з'явилася в судове засідання, в зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 15 липня 2022, про що повідомлено останню. 15 липня 2022 року позивач не з'явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи або розгляд справи у її відсутність суду не надсилала.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з нормами статті 17 Конвенції, жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України, особи, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з частиною п'ятою статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до вимог частини третьої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, виходячи з положень ст. 223, 257 ЦПК України позовна заява залишається судом без розгляду у разі сукупності певних умов, а саме належне повідомлення позивача про час та місце проведення судового розгляду; позивач повторно не з'явився у судове засідання; від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
При наявності сукупності зазначених умов, причини повторної неявки у судове засідання позивача, який належним чином був повідомлений про місце і час слухання справи, правового значення не мають.
Поважність причини неявки позивача (представника позивача) враховується при першій неявці.
Зважаючи на вказані норми закону та їх роз'яснення слід вважати, що суд при першій неявці позивача позбавлений можливості розгляду справи за відсутності позивача (його представника) у судовому засіданні у випадку належного повідомлення позивача про час та місце судового розгляду та за відсутності його заяви про розгляд справи у його відсутності, натомість взмозі відкласти розгляд справи. При повторній же неявці позивача (його представника) у випадку належного повідомлення про час та місце судового розгляду та за відсутності заяви про розгляд справи у відсутності позивача, суд позбавлений можливості розгляду справи, відкладення розгляду, незважаючи на причини неявки та зобов'язаний залишити позовну заяву без розгляду.
В постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у цивільній справі №310/12817/13 викладено правову позицію, згідно якої процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Тобто, позовна заява при повторній неявці в судове засідання належним чином повідомленого позивача (представника позивача) залишається без розгляду незалежно від причин його неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Слід відзначити, що позивач та його представник, які переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов'язків.
Вивчивши матеріали справи, суд визнає, що позивач повторно не з'явилася до суду, хоча була належним чином повідомлена про день та час розгляду справи заздалегідь. На підставі вищевикладеного суд вважає за необхідне залишити заяву без розгляду у зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого позивача.
Разом із цим, суд роз'яснює, що відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, заявник має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 43, 223, 257, 260-261, 353-354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.В. Онопченко