20 липня 2022 року
м. Черкаси
Справа № 707/2748/21
Провадження № 22-ц/821/883/22
Категорія: 304090000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Бородійчука В.Г., Василенко Л.І.
за участю секретаря: Захарченко А.Д.
учасники справи:
позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк»
відповідач: ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Універсал Банк» - Антіпової Оксани Андріївни на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 04 лютого 2022 року (ухваленого під головуванням судді Морозова В.В. в приміщенні Черкаського районного суду Черкаської області) у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до Черкаського районного суду Черкаської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що в жовтні 2017 року банк запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.
Особливістю проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення.
Позивач вказує, що 15 лютого 2018 року відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 15.02.2018 року.
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг.
Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови.
Усе листування щодо цього договору ОСОБА_1 просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
Відповідно до п. 5.18, 5.19 Умов і правил обслуговування фізичних осіб у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою.
Позивач зазначає, що свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Проте, відповідач не повертав своєчасно грошові кошти банку, у зв'язку з цим станом на 04 жовтня 2021 року у нього утворилась заборгованість у розмірі 11200,00 грн., яка складається із: 11200,00 грн. - загального залишку заборгованості за наданим кредитом; 0,00 грн. - загальний залишок заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - заборгованості за пенею, комісією та штрафами.
В зв'язку з вищевикладеним, позивач просив постановити судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 15.02.2018 року у розмірі 11200,00 грн. станом на 04.10.2021 року та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 04 лютого 2022 року позовні вимоги АТ «Універсал Банк» - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 15.02.2018 року в розмірі 243,12 грн.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку Банку не повернуті, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, а тому суд прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості за поточним тілом кредиту у сумі 243,05 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У червні 2022 року АТ «Універсал Банк» подав до Черкаського апеляційного суду скаргу, в якій просить скасувати рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 04 лютого 2022 року як таке, що постановлене із порушенням вимог матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для правильного вирішення спору по суті та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АТ «Універсал Банк» задовольнити в повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що викладені у рішенні суду висновки не повною мірою відповідають дійсним обставинам справи, крім того, судом не повною мірою правильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Банк зазначає, що суд першої інстанції необгрунтовано зазначив, що позивачем не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження факту укладення кредитного договору, а надані позивачем копії Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів не можуть підтверджувати факт існування боргу, оскільки в цих документах немає жодного посилання на відповідача, вони ним не підписані. У витязі із «Тарифів Банку» жодних належних доказів про те, що відповідач отримував кредит, немає.
Також, у рішенні суду зазначено, що банком не доведено, що між сторонами досягнуто згоди щодо розміру кредитного ліміту, відсотків за користування ним.
Проте, на думку особи, що подала апеляційну скаргу, суд не врахував, що особливістю проекту mоnobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом.
Умови, опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення, що включають тарифи, паспорт споживчого кредиту ОСОБА_1 , картки НОМЕР_1 .
Укладаючи Договір, Клієнт та Банк приймають на себе всі обов'язки та набувають всіх прав, передбачених усіма розділами, пунктами, підпунктами та складовими частинами Договору.
Наголошує, що положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови.
Вважає безпідставним висновок суду першої інстанції, що банком не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження факту укладення кредитного договору.
Крім того, з вказаного розрахунку заборгованості чітко вбачається періоди виникнення боргу та факт того, що відповідач ухиляється від сплати заборгованості. Відповідно до розрахунку, заборгованість за наданим кредитом виникла у ОСОБА_1 з 10.05.2021 року. Надати розрахунок в період з 15.02.2018 року до 10.05.2021 року, про який зазначено у рішенні суду першої інстанції не є можливим, оскільки вказаний період заборгованість за кредитом ОСОБА_1 була відсутня.
Вказаний розрахунок повністю узгоджується з виписками по особовому рахунку позичальника.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Згідно з п. 1.1 Статуту АТ «Універсал банк», згідно рішенням Загальних зборів акціонерів ПАТ «Універсал банк» від 31.10.2018 року було змінено тип банку з публічного на акціонерне товариство та змінено найменування банку на акціонерне товариство «Універсал банк». Акціонерне товариство «Універсал банк» став правонаступником всіх прав та зобов'язань публічного акціонерного товариства «Універсал банк».
Згідно анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 15.02.2018 року вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні. У п.2 вказаної анкети-заяви зазначено, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають між ним та банком кредитний договір. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови.
Позивачем не надано до суду будь-яких доказів надсилання чи отримання відповідачем у мобільному додатку Умов та правил обслуговування фізичних осіб в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток (monobank).
На підтвердження позовних вимог позивачем також надано копію паспорту позичальника та копію картки платника податків, Умови та правила обслуговування фізичних осіб в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (monobank).
Позивачем також надано суду розрахунок заборгованості за договором б/н від 15.02.2018 р., укладеного між позивачем та ОСОБА_1 , яка станом на 04.10.2021 року становить 11200,11 грн., та складається з наступного: із загального залишку заборгованості за наданим кредитом ( тілом кредиту) 11200,11 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів з розгляду цивільних справ дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги АТ «Універсал Банк», виходячи із наступного.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Підстав для застосування положень ч. 3 ст. 369 ЦПК України встановлено не було.
Враховуючи, характер спірних правовідносин між сторонами, предмет доказування та зважаючи на конкретні обставини у справі, які не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13-ц).
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду відповідає не в повній мірі.
Задовольняючи частково позовні вимоги Банку, суд першої інстанції виходив з того, що фактично отримані та використані позичальником ОСОБА_1 кошти за тілом кредиту в сумі 243,05 грн. в добровільному порядку АТ «Універсал банк» не повернуті, а тому прийшов до висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина шоста статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Встановлено, що у жовтні 2017 року АТ Універсал Банк запустив новий проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках монобанк за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.
Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
На підтвердження позовних вимог щодо стягнення заборгованості за договором, позивач надав суду копію Анкети-заяви ОСОБА_1 до договору про надання банківських послуг та розрахунок заборгованості.
В поданій заяві позивач зазначає, що Анкета-заява з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Апелянт в скарзі стверджує, що відповідач своїм підписом прийняв пропозицію банку та погодився з тим, що Анкета-заява разом з Умовами та Правил надання банківських послуг, Тарифів банку, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту, складають договір про надання банківських послуг та відповідачу через мобільний додаток смартфону було відкрито рахунок та видана платіжна картка з встановленим кредитним лімітом.
Згідно анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 15.02.2018 року вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні. У п.2 вказаної анкети-заяви зазначено, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають між ним та банком кредитний договір. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови.
Також на підтвердження заборгованості відповідача банком надано розрахунок заборгованості за договором № б/н від 15.02.2018 року станом на 04 жовтня 2021 року (а.с. 11).
З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що він виконаний у формі таблиці із зазначенням відповідних граф, зокрема залишок поточної заборгованості за тілом кредиту, залишок простроченої заборгованість за тілом кредиту, процентна ставка, ставка пені, нараховані відсотки та сума погашення, а в кінці розрахунку зазначені, як висновок, остаточні суми на кінець періоду за який вони виконані (а.с. 11). Крім того, в розрахунку зазначено, що поточне тіло кредиту дорівнює 11200,11 грн.
Апелянт, звертаючись зі скаргою до апеляційного суду, на підтвердження вимог надав виписки по рахункам ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання щодо дослідження виписки по кредитному договору від 15.02.2018 року як доказу, який не подавався до суду першої інстанції, апеляційний суд враховує виключне значення такого доказу для правильного вирішення справи.
Як вбачається із виписки/особовий рахунок з 15.02.2018 по 04.10.2021 (а.с. 85), рахунок НОМЕР_2 відкрито на ім'я ОСОБА_1 , банківські операції проводилися згідно договору 26203300220887 від 27.11.2019 року, та станом на 01.07.2021 року заборгованість відсутня (а.с. 169 на звороті).
Відповідно до виписки/особовий рахунок з 15.02.2018 по 04.10.2021 (а.с. 170), рахунок НОМЕР_3 відкрито на ім'я ОСОБА_1 , банківські операції проводилися згідно договору 26203300220887 від 27.11.2019 року, та станом на 17.04.2020 року заборгованість відсутня (а.с. 176).
Згідно виписки/особовий рахунок з 15.02.2018 по 04.10.2021 (а.с. 177), рахунок НОМЕР_4 відкрито на ім'я ОСОБА_1 , банківські операції проводилися згідно договору 26203300220887 від 27.11.2019 року, та станом на 04.10.2021 року заборгованість становить 11200,11 грн. (а.с. 177).
Крім того, в даній виписці зазначено, що станом на 10.09.2021 року заборгованість становить 10775,12 грн., а в розрахунку заборгованості за договором від 15.02.2018 року, заборгованість становить 11200,11 грн.
Колегія суддів дослідивши дані докази, приходить до висновку щодо неможливості встановлення, що Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг, Умовами та Правил надання банківських послуг, виписки про рух коштів, розрахунок заборгованості за договором № б/н від 15.02.2018 року є складовою одного кредитного договору.
При цьому, розрахунок заборгованості, як такий, без надання доказів про те, які умови кредитування досягнуто між сторонами на час укладення договору не є підтвердженням наявності заборгованості та її складових.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, про відсутність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості за тілом кредиту у розмірі 11200,11 грн.
Колегія суддів зазначає, що АТ «Універсал Банк» не надано належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 , має заборгованість за кредитним договором від 15.02.2018 року, за відкритим рахунком НОМЕР_2 , який зазначений в Анкеті-заяві до договору про надання банківських послуг, а тому приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.
Таким чином суд першої інстанції розглянув позовні вимоги та помилково стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 15.02.2018 року у розмірі 243,05 грн., оскільки дана заборгованість об'єктивно не підтверджується доказами по справі.
Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Колегія суддів зазначає, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Згідно ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача. За таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не позбавляє позивача його процесуальних обов'язків.
Отже, звертаючись до суду з позовом, Банк не довів факт заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 15.02.2018 року, також банк не довів право на стягнення боргу у розмірі 11200,11 грн., а тому колегія суддів, врахувавши та дослідивши всі надані банком докази дійшла висновку про відмову в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до посилань про доведеність пред'явлених позовних вимог та незаконність відмови у стягненні заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 15.02.2018 року.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно із частинами першою, четвертою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, рішення суду першої інстанції підлягає до скасування із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог АТ «Універсал банк» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості, в зв'язку з недоведеністю заявлених вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги АТ «Універсал Банк» на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 04 лютого 2022 року, судові витрати слід залишити за позивачем, оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Черкаський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу, подану представником Акціонерного товариства «Універсал Банк» - Антіповою Оксаною Андріївною - задовольнити частково.
Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 04 лютого 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - скасувати.
Постановити по справі нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити повністю.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді В.Г. Бородійчук
Л.І. Василенко