20 липня 2022 року
м. Черкаси
Справа № 698/275/22
Провадження № 22-ц/821/869/22
Категорія: 310020000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Бородійчука В.Г., Василенко Л.І.
секретаря: Захарченко А.Д.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 29 квітня 2022 року ( ухваленого під головуванням судді Баранова О.І. в приміщенні Катеринопільського районного суду Черкаської області) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину на час її навчання, -
Короткий зміст позовних вимог
05 квітня 2022 ОСОБА_1 звернулася до Катеринопільського районного суду Черкаської області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказувала, що відповідач ОСОБА_2 являється батьком її сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На даний час, як зазначає позивачка, син є студентом Черкаського політехнічного фахового коледжу Міністерства освіти і науки України та навчається на 2 курсі денного відділення спеціальності «Інженерія програмного забезпечення» освітня програма Розробка програмного забезпечення. Згідно з договором на підготовку фахових молодших бакалаврів вартість навчання складає 45 000,00 грн.
ОСОБА_1 зазначає, що у зв'язку з навчанням, син не має змоги забезпечувати себе самостійно, проживає разом із позивачкою та перебуває на її утриманні, проте, вона одна також не має можливості забезпечувати дитину під час навчання.
Враховуючи викладене вище, ОСОБА_1 звернулася до Катеринопільського районного суду Черкаської області із даним позовом та просила суд постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання сина на період його навчання у розмірі ј частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред'явлення нею позову до суду і до закінчення сином навчання, але не більше як до досягнення ним віку 23 років.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 29 квітня 2022 року позовні вимоги - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку відповідача, щомісячно, починаючи стягувати від дня пред'явлення позову до суду, тобто з 05.04.2022 року і до закінчення сином навчання, але не більш, як до досягнення ним 23 років.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 992,40 гривень від сплати якого позивача було звільнено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване тим, що відповідач ОСОБА_2 , як батько дитини, зобов'язаний утримувати повнолітню дитину на період її навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною віку 23 років, за умови можливості надання такої допомоги.
З урахуванням вимог діючого законодавства, наданих позивачкою та відповідачем письмових доказів, враховуючи, що відповідач має на утриманні іншу неповнолітню дитину - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за висновками суду першої інстанції визначений ним розмір аліментів - 1/5 частина всіх видів заробітку (доходу) відповідача, буде відповідати засадам розумності та справедливості і враховує інтереси повнолітньої дитини, яка навчається.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі, поданій 02 червня 2022 року ОСОБА_2 , вважаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції необґрунтованим, постановленим при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, при неправильному застосуванні норм матеріального права, просив скасувати рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 29 квітня 2022 року та постановити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, стягнувши із ОСОБА_2 на користь сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1000,00 грн., щомісячно, починаючи стягнення після досягнення дитиною повноліття, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час навчання, але не більш, як до досягнення сином віку 23 років.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга ОСОБА_2 , зокрема, мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді даної справи не було надано належної оцінки доказам, наданих ОСОБА_1 на підтвердження обставин, які б свідчили про реальну потребу в отриманні матеріальної допомоги у зв'язку із навчанням, а також не враховано, що відповідач не має постійного стабільного заробітку.
Крім того, судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_2 сплачує аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Катеринопільського районного суду від 13.10.2008 року по справі №2-446/2008, відповідно стягнення аліментів на період навчання сина, починаючи з 05 квітня 2022 року, на думку ОСОБА_2 , є подвійним стягненням.
Також, відповідач вказує, що на його утриманні перебуває інший неповнолітній син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 від другого шлюбу.
Таким чином, на думку особи, яка подала апеляційну скаргу, з урахуванням вищенаведеного, сплата аліментів на користь сина, який продовжує навчатись в розмірі 1000 гривень щомісячно, буде не таким тягарем для відповідача.
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив
Фактичні обставини справи
Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у шлюбі, від якого мають повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_1 , 26 вересня 2006 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано (а.с. 4).
Згідно довідки № 9 від 06 вересня 2021 року ОСОБА_3 є студентом денного відділення спеціальності «Інженерія програмного забезпечення освітня програма Розробка програмного забезпечення» в Черкаському політехнічному фаховому коледжі Міністерства освіти і науки України. Дата закінчення навчання 30 червня 2024 року (а. с. 6).
В матеріалах справи міститься свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 від 19 листопада 2014 року згідно якого, відповідач ОСОБА_2 перебуває у шлюбі із ОСОБА_6 (а.с. 22).
Як вбачається із свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 07 квітня 2015 року подружжя має спільну дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 21).
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Частиною першою статті 199 СК України передбачено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Спосіб стягнення коштів на утримання дитини визначається за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина.
Вказаного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18.
Згідно із частиною статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3.1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3.2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
За таких обставин, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (не залежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання, незалежно від форми навчання, і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати їм матеріальну допомогу.
Як вбачається із наявних матеріалів справи, повнолітня дитина сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчається на денній формі навчання в Черкаському політехнічному фаховому коледжі Міністерства освіти і науки України за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення освітня програма Розробка програмного забезпечення» у зв'язку із цим потребує надання матеріальної допомоги.
Так, у пункті 18 постанови Пленуму «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року Верховний Суд України роз'яснив, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.
Таким чином, доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі щодо доцільності стягнення аліментів на сина ОСОБА_3 , який продовжує навчання у твердій грошовій сумі 1000,00 грн. є безпідставними, оскільки суперечать вимогам ч. 3 ст. 181, ст. 184 СК України, згідно яких спосіб стягнення аліментів визначається саме одержувачем аліментів, а ОСОБА_1 при поданні позовної заяви визначила спосіб стягнення аліментів саме у частці від заробітку/ доходу / відповідача.
Також є безпідставними посилання ОСОБА_2 , що суд першої інстанції при вирішенні питання щодо розміру стягуваних аліментів не звернув уваги на те, що у ОСОБА_2 перебуває на утриманні син ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 від іншого шлюбу з ОСОБА_6 , виходячи з наступного.
Згідно висновку, викладеного в Постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №565/2071/19, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншими.
В цьому контексті посилання відповідача, що у нього є молодший син від іншого шлюбу, не є безумовною підставою для зміни розміру стягуваних аліментів.
З урахуванням наведених норм права та встановлених обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, саме у розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку /доходу/ відповідача.
Проте, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визначення початку стягнення із відповідача ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання з 05 квітня 2022 року, тобто з моменту подачі ОСОБА_1 позовної заяви, а також не погоджується із стягненням аліментів на користь позивачки ОСОБА_1 , яка є матір'ю повнолітньої дитини, оскільки такі висновки суду першої інстанції суперечать вимогам чинного сімейного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме свідоцтва про народження НОМЕР_4 від 06.05.2004 року, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Аналіз вищевикладених норм законодавства, дає підстави стверджувати, що аліменти на утримання дитини, яка продовжує навчатися, виникають з моменту досягнення нею повноліття. Оскільки ОСОБА_3 виповнилося 18 років ІНФОРМАЦІЯ_4 , то саме з цієї дати підлягають до стягнення на його користь аліменти, як на особу, яка продовжує навчання і потребує у зв'язку із цим матеріальної допомоги.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду із позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
За змістом зазначених вимог закону ОСОБА_1 має право звернутися із таким позовом. Однак, такий позов ОСОБА_1 міг бути поданий в інтересах повнолітнього сина ОСОБА_3 , який може бути позивачем у зазначеній справі, а з врахуванням того, що останній є повнолітньою, дієздатною особою, то аліменти мають бути стягнуті саме на його користь, а не на користь інших осіб (матері), в тому числі, коли такі особи наділені правом звернення до суду з позовом в інтересах інших осіб.
Однак, при вирішенні виниклого спору, дані положення закону судом першої інстанції не були в достатній мірі враховані, аліменти стягнуті на користь матері повнолітнього, в той час коли повинні бути стягнуті саме на користь повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки рішення суду першої інстанції постановлене із неправильним застосуванням норм матеріального та із порушенням норм процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи; воно не може залишатися в законній силі, підлягає до скасування із ухваленням нового рішення про часткове задоволення заявлених позовних вимог.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що подана ОСОБА_2 апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
В силу положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір за подачу позовної заяви (992,40 грн.) підлягає стягненню з відповідача, а за подання апеляційної скарги (1488,00 грн.) залишається за особою, що подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 141, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 29 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину на час її навчання- скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину на час навчання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) аліменти в розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 06 квітня 2022 року до закінчення дитиною навчання, але не довше ніж досягнення ОСОБА_3 віку 23 років.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН НОМЕР_5 ) на користь держави витрати по справі, що складаються із судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви у розмірі 992,40 грн.
Судові витрати, понесені у зв'язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції - залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді В.Г. Бородійчук
Л.І. Василенко