14.07.2022 року м.Дніпро
Справа № 908/1960/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.
секретар судового засідання: Радіновський Р.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Завод Південгідромаш" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.02.2022 (прийняту суддею Юлдашевим О.О., повне судове рішення складено 11.03.2022) у справі № 908/1960/21
про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Завод Південгідромаш"
1. Короткий зміст заявлених вимог.
В межах справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Завод Південгідромаш" до суду надійшла заява забезпеченого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбізнесфінанс" про звернення стягнення на предмет застави за Договором застави від 10.02.2012 в рахунок погашення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №06-В/12/85/ЮО/КL від 10.02.2012.
Поданою заявою заявник просить суд надати товариству з обмеженою відповідальністю "Промбізнесфінанс" дозвіл на звернення стягнення на рухоме майно, що належить боржнику - ПрАТ "Завод Південгідромаш", в рахунок погашення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №06-В/12/85/ЮО/КL від 10.02.2012 згідно Договору застави від 10.02.2012, посвідченого приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Чуєвою Т.Т. і зареєстрованим в реєстрі за №241, в порядку, передбаченому вказаним Договором застави та/або законодавством України.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.02.2022 у цій справі, клопотання розпорядника майна боржника Потупало Н.І. про відкладення судового засідання, залишено без задоволення; заяву забезпеченого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбізнесфінанс" про звернення стягнення на предмет застави за Договором застави від 10.02.2012 в рахунок погашення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №06-В/12/85/ЮО/КL від 10.02.2012, задоволено; надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Промбізнесфінанс" дозвіл на звернення стягнення на рухоме майно, що належить Боржнику - ПрАТ "Завод Південгідромаш", в рахунок погашення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №06-В/12/85/ЮО/КL від 10.02.2012 згідно Договору застави від 10.02.2012, посвідченого приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Чуєвою Т.Т. і зареєстрованим в реєстрі за №241, в порядку, передбаченому вказаним Договором застави та/або законодавством України.
Приймаючи вказане рішення місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі №918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).
Таким чином, положення Кодексу України з процедур банкрутства визначають правовий режим та відповідні обмеження з розпорядження майном боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство та застосовані відповідні процедури.
Наведені положення ст.ст. 39, 41 Кодексу України з процедур банкрутства даються підстави для висновку, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, процедура задоволення вимог забезпечених кредиторів щодо звернення стягнення на заставне майно може відбуватися виключно в межах справи про банкрутство згідно ухвали господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у тому числі і у разі встановлення факту спливу строку, передбаченого ч.8 ст. 41 цього Кодексу.
Оскільки процедуру розпорядження майном Боржника введено 27.07.2021 року, а станом на 02.02.2022 року (на день подачі заяви) сплинуло 170 днів і господарським судом у справі №908/1960/21 не винесено постанову про визнання Боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації Боржника, є всі підстави стверджувати, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.07.2021 року, автоматично припинилася на підставі ч.8 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства щодо задоволення забезпечених вимог кредитора - ТОВ "Промбізнесфінанс" за рахунок майна Боржника, яке є предметом застави за Договором застави від 10.02.2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Чуєвою Т.Т. і зареєстрованим в реєстрі за №241.
Тому, наразі мораторій на задоволення вимог кредиторів відносно майна, яке є предметом забезпечення за Договором застави від 10.02.2012 року, з огляду на положення ч.8 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, не діє (не поширюється).
З урахуванням зазначених правових висновків Верховного Суду, задоволення забезпечених вимог кредитора - ТОВ "Промбізнесфінанс" шляхом звернення стягнення на майно Боржника, що є предметом забезпечення за Договором застави від 10.02.2012 року, має здійснюватися за ухвалою суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, постановленою господарським судом за результатом розгляду заяви кредитора, вимоги якого є забезпеченими.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Завод Південгідромаш" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.02.2022 у справі № 908/1960/21, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви забезпеченого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбізнесфінанс" про звернення стягнення на предмет застави за Договором застави від 10.02.2012 в рахунок погашення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 06-В/12/85/ЮО/КL від 10.02.2012 - відмовити.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що під час судового засідання та при винесенні оскаржуваної ухвали Господарським судом Запорізької області не дотримано основні принципи судочинства, здійснено порушення норм процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.
Так, апелянт вказує, що ознайомившись із текстом ухвали Господарського суду Запорізької області від 03.02.2021 року у справі № 908/1960/21 через Єдиний державний реєстр судових рішень, було встановлено наявність в матеріалах справи № 908/1960/21 заяву забезпеченого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбізнесфінанс" про звернення стягнення на предмет застави за Договором застави від 10.02.2012, яка на адресу ПрАТ "Завод Південгідромаш" та розпорядника майна ПрАТ "Завод Південгідромаш" Потупало Н.І. та кредиторам у справі - не надходила.
З метою реалізації свого права, передбаченого ст. 42 ГПК України, для ознайомлення із заявою ТОВ "Промбізнесфінанс" та надання відповідних письмових пояснень, представник ПрАТ "Завод Південгідромаш" адвокат Комлик І.С. в судовому засіданні 15.02.2022 повідомив про необхідність відкладення судового засідання з розгляду заяви ТОВ “Промбізнесфінанс”.
Також розпорядник майна ПрАТ "Завод Південгідромаш" Потупало Н.І. до початку судового засідання у справі 908/1960/21 подала клопотання про відкладення судового засідання, призначеного 15.02.2022 у зв'язку із необхідністю ознайомитися із матеріалами справи №908/1960/21, в тому числі із заявою ТОВ "Промбізнесфінанс" про звернення стягнення на предмет застави за Договором застави від 10.02.2012.
Водночас в судовому засіданні Господарський суд Запорізької області залишив поза увагою необхідність у відкладенні судового засідання, не дивлячись на той факт, що було заявлено клопотання про відкладення судового засідання із поважною причиною, а саме: відсутність доказів направлення заяви ТОВ "Промбізнесфінанс" іншим учасникам справи, зокрема, розпоряднику майна ПрАТ "Завод Південгідромаш" і боржнику; необхідність у ознайомленні із заявою ТОВ "Промбізнесфінанс" з метою надання письмових пояснень.
Крім того, апелянт вказує, що під час дослідження доказів в судовому засіданні було встановлено в матеріалах справи №908/1960/21 також відсутній первинний документ-доказ - Договір про відкриття кредитної лінії №06-В/12/85/ЮО/КL від 10.02.2012, за яким звернено оскаржуваною ухвалою стягнення на предмет застави за Договором застави від 10.02.2012.
Скаржник вважає необхідним також вказати про те, що ТОВ "Промбізнесфінанс" не зазначено та не підтверджено розмір заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №06-В/12/85/ЮО/КL від 10.02.2012, за невиконання якого кредитор просить звернути стягнення.
Таким чином, розмір заборгованості, на погашення якої звернуто стягнення - не підтверджений належними доказами.
За доводами апелянта, під час судового засідання не встановлено, що саме виступає предметом застави за Договором застави від 10.02.2012 в рахунок погашення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №06-В/12/85/ЮО/КL від 10.02.2012, яке саме обладнання.
На думку скаржника, судом першої інстанції не надано можливості учасникам справи реалізувати свої права та ознайомитися із заявою для надання своїх пояснень та доказів. Також судом не встановлено чи наявна/відсутня заборгованість, у якому розмірі, що виступає предметом забезпечення, чи можливо заявити стягнення на предмет застави, які кредиторські вимоги у справі є забезпеченими та на підставі чого.
Крім того, апелянт звертає увагу, що з Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна було встановлено, що термін дії обтяження: 12.01.2022.
Скаржник вказує, що у справі № 908/1960/21 про банкрутство ПрАТ "Завод Південгідромаш" Господарським судом Запорізької області визнано грошові вимоги кредиторів, які не є забезпеченими. У справі № 908/1960/21 наявні лише конкурсні кредитори ПрАТ "Завод Південгідромаш".
Однак, не дивлячись на це, ТОВ "Промбізнесфінанс" просить суд звернути стягнення на предмет застави за Договором застави від 10.02.2012 в рахунок погашення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №06-В/12/85/ЮО/КL від 10.02.2012.
Щодо розміру заборгованості апелянт вказує, що 20.08.2020 між АТ "СБЕРБАНК" та ТОВ "ФК "ВЕРУМ КЕПІТАЛ" укладено Договір №192/БД06-2-1/20.
Пунктом 1.1. у розділі 1 Договору “Предмет договору” передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Сторона 2 набуває (приймає), а Сторона 1 відступає (передає) належні Стороні 1 в повному обсязі всі Права вимоги за Кредитним договором, а Сторона 2 перераховує на користь Сторони 1 грошову суму, зазначену в п. 3.1. цього Договору (надалі - "Ціна Договору"), про що Сторони в порядку та на умовах цього Договору підписують відповідний Акт приймання-передачі Прав вимоги.
В договорі №192/БД06-2-1/20 від 20 серпня 2020 року визначено, що:
"Кредитний договір" - Договір про відкриття кредитної лінії №06-В/12/85/ЮО/КL від 10.02.2012 (з усіма додатками і доповненнями до нього), який укладений між Стороною 1 та Боржником.
"Боржник" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Південний завод гідравлічних машин".
В пункті 1.2. Договору зазначено, що загальна заборгованість за Кредитним договором, станом на дату укладання цього Договору, становить 77 581,67 грн.
За своєю заявою ТОВ “Промбізнесфінанс” в судовому засіданні просив звернути стягнення на предмет застави за основним зобов'язанням у розмірі 735 400, 00 грн.
20.08.2020 між ТОВ "ФК "ВЕРУМ КЕПІТАЛ" (Первісний кредитор, код ЄДРПОУ 40371774) та ТОВ "ПІВДЕНГІДРОМАШ ФІНАНС" (Новий кредитор, код ЄДРПОУ 42395996) укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги грошових зобов'язань №20.08/2020_ВК (далі - Договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги).
Пунктом 2.1. Договору про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги) визначено предмет даного договору, а. саме:
"Відповідно до умов та в порядку цього Договору, Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору своє Право вимоги до Боржника, а Новий кредитор набуває Право вимоги Первісного кредитора за Договір про відкриття кредитної лінії №06-В/12/85/ЮО/КL від 10.02.2012, укладеного між Боржником і Банком, у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому".
Згідно п. 2.4. Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги загальний розмір (обсяг) Права вимоги, що відступається по Заборгованості Боржника, станом на дату укладання цього Договору, визначений у Додатку №2 до цього Договору.
Так, 20.08.2020 року підписано Акт приймання-передачі Права вимоги до Договору про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги грошових зобов'язань №20.08/2020_ВК від 20.08.2020 (Додаток №2 до цього Договору).
Згідно Акту приймання-передачі Права вимоги до Договору про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги грошових зобов'язань №20.08/2020_ВК від 20.08.2020:
Первісний кредитор: ТОВ "ФК "ВЕРУМ КЕПІТАЛ" передає (відступає) Право вимоги Новому кредитору: ТОВ "ПІВДЕНГІДРОМАШ ФІНАНС", а Новий кредитор приймає Право вимоги за Договором про відкриття кредитної лінії №06-В/12/85/ЮО/КL від 10.02.2012.
В цьому ж Акті приймання-передачі Права вимоги до Договору про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги грошових зобов'язань №20.08.2020_ВК від 20.08.2020 зазначено, що розмір Права вимоги відповідає загальному розміру заборгованості Боржника перед Первісним кредитором, який станом на дату укладання складає: 77 581, 67 грн,
У зв'язку із зазначеним, право вимоги за Договором про відкриття кредитної лінії №06-В/12/85/ЮО/КL від 10.02.2012 у розмірі 77 581,67 грн належить ТОВ "ПІВДЕНГІДРОМАШ ФІНАНС".
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промбізнесфінанс" згідно поданого відзиву просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В обґрунтування відзиву зазначає, що в апеляційній скарзі, боржник жодним чином не обґрунтовує яким чином порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, адже посилання боржника на неправильне застосування норм матеріального права не знаходить свого підтвердження про що свідчать наступні заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбізнесфінанс".
Товариство вважає, що твердження боржника про порушення норм матеріального права спростовується тим фактом, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Промбізнесфінанс" не має незабезпечених вимог до боржника ПрАТ "Завод Південгідромаш", так само Товариство з обмеженою відповідальністю "Промбізнесфінанс" не має бажання повністю або частково відмовитися від забезпечення а отже в розумінні ч. 2 ст. 45 КУзПБ не набуло обов'язку звернення до суду з відповідною заявою.
За доводами товариства, ПрАТ "Завод Південгідромаш" факт наявності заборгованості не заперечує, хоч і визнає її розмір лише в сумі 77581,67 грн., тому залишається не зрозумілим яка саме інша підстава на думку ПрАТ "Завод Південгідромаш" свідчить про припинення застави.
Натомість умови п. 5.2. Договору застави від 10.02.2012 року визначають, що навіть у разі часткового виконання Боржником та/або Заставодавцем зобов'язань, що забезпечені заставою, застава зберігається в початковому розмірі.
Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (№ витягу 79330256 від 11.07.2022 не містить записи про припинення обтяження, що спростовує доводи ПрАТ "Завод Південгідромаш", що звернення стягнення відбувається за межами строку дії обтяження.
6. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.03.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Завод Південгідромаш" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.02.2022 у справі № 908/1960/21.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.06.2022 розгляд справи №908/1960/21 призначено на 30.06.2022 о 15:30 год.
В судовому засіданні 13.01.2022 колегія суддів, порадившись на місці, оголосила перерву в судове засідання на 14.07.2022 о 16:30 год.
У судовому засіданні 14.07.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
7. Встановлені судом обставини справи.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.07.2021 відкрито провадження у справі №908/1960/21 про банкрутство ПрАТ "Завод Південгідромаш"; визнано грошові вимоги ТОВ "Південгідромаш Фінанс" до боржника у розмірі 12 212 092,44 грн основного боргу; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Потупало Наталію Ігорівну.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.10.2021 віднесено кредиторські вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Південгідромаш Фінанс" у розмірі 12 212 092,44 грн основного боргу до четвертої черги задоволення. Визнано кредиторські вимоги до боржника: 1. Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" у розмірі 10 309,55 грн основного боргу з четвертою чергою задоволення та 4 540,00 грн судового збору з першою чергою задоволення; 2. Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у розмірі 710 722,00 грн основного боргу з другою чергою задоволення та 4 540,00 грн судового збору з першою чергою задоволення; 3. Головного управління ДПС у Запорізькій області у розмірі 340,00 грн - штрафні санкції, з шостою чергою задоволення, та 4 540,00 грн судового збору з першою чергою задоволення; грошові вимоги ОСОБА_1 у розмірі 49 000,00 грн відхилено.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.10.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІПРОМЛАЙТ" задоволено; здійснено процесуальну заміну кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю "Південгідромаш Фінанс" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "СІТІПРОМЛАЙТ". Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРША АЗОВСЬКА ПИВОВАРНЯ" залишено без задоволення. Продовжено строк процедури розпорядження майном до 31.12.2021; відкладено підсумкове засідання на 21.12.2021 о 10-30.
В межах справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Завод Південгідромаш" до суду надійшла заява забезпеченого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбізнесфінанс" про звернення стягнення на предмет застави за Договором застави від 10.02.2012 в рахунок погашення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №06-В/12/85/ЮО/КL від 10.02.2012.
Поданою заявою заявник просить суд надати товариству з обмеженою відповідальністю "Промбізнесфінанс" дозвіл на звернення стягнення на рухоме майно, що належить боржнику - ПрАТ "Завод Південгідромаш", в рахунок погашення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №06-В/12/85/ЮО/КL від 10.02.2012 згідно Договору застави від 10.02.2012, посвідченого приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Чуєвою Т.Т. і зареєстрованим в реєстрі за №241, в порядку, передбаченому вказаним Договором застави та/або законодавством України.
На підставі Договору про відступлення права вимоги №26-11-2021/ВПВ від 26.11.2021, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кононенко С.А. і зареєстрованого в реєстрі за №1816, укладеного між ТОВ "Південгідромаш Фінанс" (Цедент) та ТОВ "Промбізнесфінанс" (Цесіонарій), з урахуванням Договору про внесення змін до нього від 14.12.2021, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кононенко С.А. і зареєстрованого в реєстрі за №1959, ТОВ "Промбізнесфінанс", з моменту підписання даного договору, набуло право вимагати від Боржника - ПрАТ "Завод Південгідромаш" належного виконання грошового зобов'язання в сумі 735 400,00 грн, яке виникло на підставі Договору про відкриття кредитної лінії №06-В/12/85/ЮО/КL від 10.02.2012, укладеного між Боржником - ПрАТ "Завод Південгідромаш" та Кредитором - АТ "Сбербанк".
У пункті 5 Договору про відступлення права вимоги №26-11-2021/ВПВ від 26.11.2021 року сторони погодили, що до Цесіонарія переходять також і права, які нерозривно пов'язані із основним зобов'язанням, а саме за похідним Договором застави від 10.02.2012, укладеним між Боржником - ПрАТ "Завод Південгідромаш" та заставодержателем - АТ "Сбербанк".
На підставі Договору про відступлення права вимоги за Договором застави від 26.11.2021, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кононенко С.А. 06.12.2021 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесені зміни щодо особи обтяжувача за Договором застави від 10.02.2012, посвідченим приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Чуєвою Т.Т. і зареєстрованим в реєстрі за №241, а саме: замінено ТОВ "Південгідромаш Фінанс" на ТОВ "Промбізнесфінанс", що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) №76705217 від 06.12.2021.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
За приписами ч.1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Як зазначено у ч.1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У відповідності до ч.6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Отже, Кодекс України з процедур банкрутства містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. Водночас, провадження у справах про банкрутство регулюється і Господарським процесуальним кодексом України у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу або процесуальної дії, з урахуванням встановлених Кодексом України з процедур банкрутства особливостей.
Водночас, згідно ч.14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі пред'явлення забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі.
Більш того, за змістом ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
- забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах;
- забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;
- не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;
- зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;
- не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, крім випадків, передбачених статтею 94 цього Кодексу.
Під час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.
Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.
Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.
Щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, дія мораторію припиняється автоматично після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації.
Отже, з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі №918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).
Таким чином, положення Кодексу України з процедур банкрутства визначають правовий режим та відповідні обмеження з розпорядження майном боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство та застосовані відповідні процедури.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 року у справі №905/1923/15 викладений наступний висновок щодо застосування норм права:
“Відповідно до частини восьмої статті 41 КУзПБ дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство; щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, дія мораторію припиняється автоматично після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації.
В частині шостій статті 41 КУзПБ закріплено, що задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, після спливу 170 днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації, задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, має здійснюватися за ухвалою суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, постановленою господарським судом за результатом розгляду заяви кредитора, вимоги якого є забезпеченими”.
Наведені положення ст.ст. 39, 41 Кодексу України з процедур банкрутства даються підстави для висновку, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, процедура задоволення вимог забезпечених кредиторів щодо звернення стягнення на заставне майно може відбуватися виключно в межах справи про банкрутство згідно ухвали господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у тому числі і у разі встановлення факту спливу строку, передбаченого ч.8 ст. 41 цього Кодексу.
В постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2021 року у справі №909/82/16 містяться такі правові висновки:
“ 39. Аналізуючи викладене вище, а також правові позиції Верховного Суду у складі палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанова від 22.09.2021 у справі №905/1923/15), слід дійти таких висновку, що сплив строку дії мораторію щодо задоволення вимог забезпечених кредиторів не змінює порядку звернення стягнення на таке майно, що прямо випливає зі змісту частини 14 статті 39 КУзПБ, відповідно до положень якої з моменту відкриття провадження у справі пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі (тотожне за змістом положення у частині 15 статті 16 Закону про банкрутство) у сукупності з частиною 3 статті 41 КУзПБ, якою передбачено, що звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника та частиною 6 цієї ж статті, за якою задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом задоволення, здійснюється в межах провадження у справі про банкрутство; реалізація майнових активів боржника, які є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства, та виключає можливість реалізації поза цим провадженням, як і виконання (погашення) забезпечених вимог.
40. Водночас, вирішення питання щодо можливості задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, законодавець ставить у пряму залежність від винесення судом постанови про визнання боржника банкрутом або ухвали про введення процедури санації”.
Таким чином, задоволення забезпечених вимог кредитора - ТОВ “Промбізнесфінанс” шляхом звернення стягнення на майно Боржника, що є предметом забезпечення за Договором застави від 10.02.2012, має здійснюватися за ухвалою суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, постановленою господарським судом за результатом розгляду заяви кредитора, вимоги якого є забезпеченими.
Враховуючи те, що процедуру розпорядження майном Боржника введено 27.07.2021, а станом на 02.02.2022 (на день подачі заяви) сплинуло 170 днів і господарським судом у справі №908/1960/21 не винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації боржника, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що є всі підстави стверджувати, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.07.2021, припинилася на підставі ч.8 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства щодо задоволення забезпечених вимог кредитора - ТОВ “Промбізнесфінанс” за рахунок майна боржника, яке є предметом застави за Договором застави від 10.02.2012, посвідченим приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Чуєвою Т.Т. і зареєстрованим в реєстрі за №241.
Так, 26.11.2021 між ПрАТ “Завод Південгідромаш” та ТОВ “Промбізнесфінанс” укладено Договір про відступлення права вимоги №26-11-2021/ВПВ, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кононенко С.А. і зареєстрований в реєстрі за №1816, відповідно до умов якого, з урахуванням Договору про внесення змін до нього від 14.12.2021, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кононенко С.А. і зареєстрованого в реєстрі за №1959, ТОВ “Промбізнесфінанс”, з моменту підписання даного договору, набуло право вимагати від Боржника - ПрАТ “Завод Південгідромаш” належного виконання грошового зобов'язання в сумі 735 400,00 грн, яке виникло на підставі Договору про відкриття кредитної лінії №06-В/12/85/ЮО/КL від 10.02.2012, укладеного між Боржником - ПрАТ “Завод Південгідромаш” та Кредитором - АТ "Сбербанк" (т. 5 а.с. 42-45).
Пунктом 5 Договору про відступлення права вимоги №26-11-2021/ВПВ від 26.11.2021 сторони погодили, що до Цесіонарія переходять також і права, які нерозривно пов'язані із основним зобов'язанням дебіторів, а саме за похідним Договором застави від 10.02.2012, укладеним між Боржником - ПрАТ “Завод Південгідромаш” та заставодержателем - АТ "Сбербанк".
Разом з тим, на підставі Договору про відступлення права вимоги за Договором застави від 26.11.2021, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кононенко С.А. і зареєстрованого в реєстрі за №1818, укладеного між ТОВ “Південгідромаш Фінанс” (Первісний заставодержатель) та ТОВ “Промбізнесфінанс” (Новий заставодержатель), з урахуванням Договору про внесення змін до нього від 14.12.2021, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кононенко С.А. і зареєстрованого в реєстрі за №1958, ТОВ “Промбізнесфінанс”, з моменту підписання даного договору, набуло усі належні Первісному заставодержателю права за Договором застави від 10.02.2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Чуєвою Т.Т. і зареєстрованим в реєстрі за №241, що був укладений в забезпечення виконання зобов'язань за Договором про відкриття кредитної лінії №06-В/12/85/ЮО/КL, що укладений 10.02.2012 року між Боржником - ТОВ “Південний завод гідравлічних машин” та Банком - АТ "Сбербанк", включаючи, але не обмежуючись, право звернути стягнення на Предмети застави за Договором застави, і за рахунок Предметів застави задовольнити свої вимоги за Кредитним договором у повному розмірі, у разі невиконання Боржником, зобов'язань за Кредитним договором (т. 5 а.с. 37-39).
Пунктом 1.2. Договору про відступлення права вимоги за Договором застави від 26.11.2021 сторони визначили, що за цим договором Новий заставодержатель набуває право замість Первісного заставодержателя одержати, переважно перед іншими кредиторами Боржника, у порядку, визначеному Договором застави, Законом України “Про заставу” та Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, задоволення всіх своїх вимог (повернення суми основної заборгованості, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (штраф, пеня), відшкодування збитків тощо), які випливають з умов Кредитного договору та/або Договору застави.
Пунктом 1.3. Договору про відступлення права вимоги за Договором застави від 26.11.2021 сторони погодили, що до Нового заставодержателя переходять усі права Первісного заставодержателя за Договором застави, у тому числі право на звернення стягнення (у тому числі дострокове) на Предмети застави у випадках, передбачених Договором застави; право на задоволення своїх вимог за рахунок Предметів застави в порядку та обсязі, передбачених законодавством України, Договором застави та Кредитним договором, а також будь-які інші права Первісного заставодержателя, передбачені законодавством України, Договором застави та Кредитним договором.
На підставі Договору про відступлення права вимоги за Договором застави від 26.11.2021, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кононенко С.А. 06.12.2021 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесені зміни щодо особи обтяжувача за Договором застави від 10.02.2012, посвідченим приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Чуєвою Т.Т. і зареєстрованим в реєстрі за №241, а саме: замінено ТОВ “Південгідромаш Фінанс” на ТОВ “Промбізнесфінанс”, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) №76705217 від 06.12.2021 (т. 5 а.с. 10 на звороті).
Згідно абз. 11 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.
Отже, ТОВ “Промбізнесфінанс” є забезпеченим кредитором Боржника в розумінні ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 1 Закону України “Про заставу”, застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (ст. 572 Цивільного кодексу України, ч.2 ст. 1 Закону України “Про заставу”).
У п.4.2. ст. 4 Договору застави від 10.02.2012 року, сторони погодили, що Заставодержатель, між іншим, має право:
- за рахунок Предмету застави задовольнити всі свої вимоги у відповідності з цим договором, в тому числі шляхом прийняття Предмета застави у власність після одержання Предмета застави у своє володіння у випадках та порядку, передбачених цим договором та/або чинним законодавством України (пп.4.2.3);
- за рахунок коштів, отриманих від реалізації Предмету застави, відповідно до чинного законодавства України погасити повну заборгованість за Основним договором, а також витрати на здійснення вимог, забезпечених Предметом застави (пп.4.2.7);
- для реалізації своїх прав, зазначених в ст. 6 цього договору, організувати продаж всього або частини Предмету застави будь-яким способом, не забороненим чинним законодавством України, в т.ч. шляхом продажу безпосередньо або через торги, на умовах, визначених Заставодержателем на власний розсуд (пп.4.2.11).
У відповідності до ч.2 ст. 589 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 20 Закону України “Про заставу”, ч.2 ст. 22 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ч.1 ст. 589, ч.2 ст. 590 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 20 Закону України “Про заставу”, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічні по суті положення містяться і в ч.1 ст. 23 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.
Звернення стягнення на предмет обтяження - вжиття обтяжувачем передбачених законом заходів щодо предмета обтяження для задоволення своїх прав чи вимог, які випливають із змісту обтяження (абз.9 ст. 2 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”).
При цьому, частинами другою та третьою статті 23 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” встановлено, що у разі відступлення обтяжувачем забезпеченою обтяженням права вимоги іншій особі до неї також переходять усі права обтяжувача щодо предмета обтяження. Обтяжувач набуває права вимагати виконання забезпеченої обтяженням вимоги незалежно від настання строку виконання в разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Оскільки Боржник не виконав своїх грошових зобов'язань за Договором про відкриття кредитної лінії №06-В/12/85/ЮО/КL від 10.02.2012, а саме не погасив борг в розмірі 735 400,00 грн., який повинен був погасити до 09.04.2020, а також ураховуючи факт відкриття ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.07.2021 року провадження у справі №908/1960/21 про банкрутство боржника, ТОВ “Промбізнесфінанс” направило ПрАТ “Завод Південгідромаш” вимогу про усунення порушень умов основного зобов'язання та попередження про звернення стягнення на предмет застави від 14.01.2022, посвідчену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кононенко С.А. і зареєстровану в реєстрі за №34, в якій вимагало терміново погасити заборгованість, повернути суму боргу в розмірі 735 400, 00 грн та усунути порушення не пізніше тридцятиденного строку, а також на підставі Закону України “Про заставу” попередило, що у випадку невиконання цієї вимоги у вказаний строк буде розпочато звернення стягнення на Предмети застави.
За загальним правилом, встановленим ч.1 ст. 590 Цивільного кодексу України, ч.7 ст. 20 Закону України “Про заставу”, ч.1 ст. 24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.
Отже, законодавство України визначає такі способи звернення стягнення на предмет застави: судовий (звернення стягнення на предмет застави на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет застави на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог заставодержателя).
Згідно ст. 6 Договору застави від 10.02.2012 за рахунок Предмета застави Заставодержатель має право задовольнити свої вимоги, що забезпечені заставою згідно зі ст. 2 цього договору, у повному обсязі, що визначається на момент фактичного відшкодування.
Заставодержатель набуває право звернення стягнення на Предмет застави у разі якщо в момент настання терміну виконання Боржником будь-якого із зобов'язань, зазначених в ст. 2 цього договору, воно/и не буде/уть виконане/і або не буде/уть виконане/і належним чином.
Заставодержатель набуває права вимагати дострокового виконання зобов'язань, зазначених в ст. 2 цього договору, якщо його вимога не буде задоволена Заставодавцем протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту поштового відправлення.
Заставодержателем Заставодавцю вказаної вимоги, - звернути стягнення на Предмет застави, зокрема, у разі:
- порушення провадження у справі про банкрутство Боржника та/або Заставодавця або визнання його/їх банкрутом або при його/їх ліквідації;
- невиконання або неналежного виконання Боржником будь-якого із зобов'язань, передбачених Основним договором;
- з інших підстав, передбачених Законами України “Про заставу”, “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, іншими актами законодавства України, Основним договором та цим договором.
У разі настання випадків, передбачених в п.6.2.-6.3. цього договору, звернення стягнення на Предмет застави здійснюється або на підставі рішення суду в порядку, встановленому чинним законодавством України, або на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Також у разі настання випадків, передбачених в п.6.2.-6.3. цього договору, Заставодержатель може у порядку та на умовах, визначених у законодавстві та у цьому договорі, звернути стягнення шляхом:
- прийняття Предмету застави у власність, про що він повідомляє Заставодавця в письмовій формі у вигляді листа-повідомлення про звернення стягнення на Предмет застави шляхом прийняття його у власність. У разі обрання Заставодержателем такого способу звернення стягнення як прийняття Предмету застави у власність, до Заставодержателя переходить право власності на Предмет застави, на 31 календарний день з дати реєстрації у Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на Предмет застави за умови, що протягом цього періоду Заставодавець передасть Заставодержателю у володіння Предмет застави та, що від Заставодавця та інших заставодержателів не надійшли заперечення щодо переходу права власності на Предмет застави до Заставодержателя;
- продажу Предмета застави третій особі (будь-якій особі покупцю або на публічних торгах за вибором Заставодавця) з укладанням договору купівлі-продажу Предмета застави від імені Заставодавця, про що Заставодержатель повідомляє Заставодавця в письмовій формі у вигляді листа-повідомлення про звернення стягнення на Предмет застави шляхом його продажу третій особі, із зазначенням місця та часу проведення процедури продажу. Ціна продажу Предмета застави, умови та порядок такого продажу визначається Заставодежателем на власний розсуд.
Враховуючи встановлене вище, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно задоволення заяви забезпеченого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю “Промбізнесфінанс” про звернення стягнення на предмет застави за Договором застави від 10.02.2012 в рахунок погашення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №06-В/12/85/ЮО/КL від 10.02.2012.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги стосовно порушення судом норм матеріального права, у зв'язку ненаданням можливості учасникам справи реалізувати свої права, оскільки порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що апелянт був обізнаний про судове засідання, призначене для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Промбізнесфінанс” про звернення стягнення на предмет застави та 04.02.2022 звернувся до суду із клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, відповідно, мав змогу ознайомитись із поданою заявою та надати суду відзив на подану заяву із доказами на підтвердження своїх заперечень.
Також колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо неподання до суду Товариством з обмеженою відповідальністю “Промбізнесфінанс” заяви про визнання кредиторських вимог, оскільки у відповідності до ч. 2 ст. 45 КУзПБ забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення; забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
При цьому, розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром (ч. 8 ст. 45 КУзПБ).
Таким чином, враховуючи, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Промбізнесфінанс” є повністю забезпеченими майном боржника, підприємство не повинно було звертатись до суду із заявою про визнання таких вимог.
Крім того, колегія суддів відхиляє доводи скаржника стосовно того, що термін дії обтяження на момент подачі заяви закінчився, оскільки апелянт хибно ототожнює строк дії обтяження, зазначений у реєстрі обтяжень рухомого майна, із моментом припинення застави.
Так, у відповідності до п. 5.3. Договору застави від 10.02.2012 встановлена цим договором застава припиняється у разі належного виконання боржником та/або заставодавцем усіх забезпечених нею зобов'язань та з інших підстав, передбачених Законом України “Про заставу та інших нормативних актів законодавства”.
При цьому, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відсутні записи щодо припинення обтяження на вказане майно, що підтверджується Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 79330256 від 11.07.2022.
Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на відсутність у матеріалах справи Договору про відкриття кредитної лінії №06-В/12/85/ЮО/КL від 10.02.2012, оскільки у суду достатньо наявних доказів для розгляду заяви ТОВ “Промбізнесфінанс”.
Вищенаведеним спростовується решта доводів апелянта, наведених в обґрунтування апеляційної скарги.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За встановлених обставин справи, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Завод Південгідромаш" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.02.2022 у справі № 908/1960/21 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.02.2022 у справі № 908/1960/21 залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Приватне акціонерне товариство "Завод Південгідромаш".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Повне судове рішення складено 19.07.2022.
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя А.Є. Чередко