19.07.2022 року м.Дніпро Справа № 908/3560/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Березкіна О.В.(доповідача),
судді: Іванов О.Г., Орєшкіна Е.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Віді - страхування”
на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.02.2022 (суддя Корсун В.Л.) у справі № 908/3560/21
за позовом товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Віді - страхування”, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка
до товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо”, м.Запоріжжя
про стягнення 56 779, 36 грн.
Позивач - Товариство з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “ВІДІ-СТРАХУВАННЯ” звернувся до товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” із позовом про стягнення 56 779,36 грн. страхового відшкодування.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.02.2022 року у справі №908/3560/21 в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач - товариство з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Віді - страхування” звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Запорізької області від 11.02.2022 року скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення на його користь 56 779,36 грн. в якості страхового відшкодування.
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що судом неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, порушено норми матеріального права.
Зокрема, апелянт вважає, що транспортний засіб «ВАЗ 111840», реєстраційний номер НОМЕР_1 , забезпечений відповідно до Поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АР № 000990188 та транспортний засіб «ВАЗ 111840» реєстраційний номер НОМЕР_2 зазначений у Довідці № 3021148469982171 про дорожньо- транспортну пригоду виданої Батальйоном Патрульної поліції в с. Чайки УПП Київської області та Постанові Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.06.2021 р. по справі № 369/7593/21 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності - фактично є одним і тим же транспортним засобом з одним й тим самим VIN - кодом (номер кузова, рами, шасі) НОМЕР_3 .
З огляду на зазначене, згідно з п. п. 201.1. ст. 201 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі зміни власника забезпеченого транспортного засобу договір страхування зберігає чинність до закінчення строку його дії. Та, відповідно до п. п. 201.2.. ст. 20і Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі відчуження забезпеченого транспортного засобу права та обов'язки страхувальника переходять до особи, яка прийняла такий транспортний засіб у свою власність.
Розглядаючи справу № 908/3560/21, Господарський суд Запорізької області взагалі не застосував норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які безпосередньо регулюють спірні правовідносини, що на думку апелянта, є підставою для скасування рішення суду та задоволення позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.
Частиною 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Частиною 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, а тому підлягає розгляду без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.2022 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Віді - страхування” на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.02.2022 (суддя Корсун В.Л.) у справі №908/3560/21 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.08.20 між товариством з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “ВІДІ-СТРАХУВАННЯ” (страховик) та приватним підприємством “Санта-Україна” (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту CLAU-18503 (далі - договір добровільного страхування), предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, і пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом Subaru д.н.з. НОМЕР_4 (№ кузова (шасі) НОМЕР_5 ), 2016 р.в. (далі застрахований автомобіль), на випадок страхових ризиків, у т.ч. ДТП.
27.05.21 о 13 год. 45 хв. в Київській області, с. Софіївська Борщагівка по вул. Соборна, 124 відбулось ДТП за участю застрахованого транспортного засобу Subaru Outback д.н.з. НОМЕР_4 (№ кузова (шасі) НОМЕР_5 ), 2016 р.в., яким керував ОСОБА_2 , а також транспортного засобу марки ВАЗ 111840 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.06.21 у справі № 369/7593/21 (провадження № 3/369/5034/21), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів, що становить 850,00 грн. в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454,00 грн.
Внаслідок цієї ДТП застрахований транспортний засіб Subaru Outback д.н.з. НОМЕР_4 (№ кузова (шасі) НОМЕР_5 ), 2016 р.в. зазнав механічних пошкоджень.
Згідно із звітом про оцінку КТЗ від 08.06.21 № 01-08/05 фізичної особи-підприємця Куліш Олександра Васильовича, ремонтної калькуляції від 08.06.21 № 2212, вартість відновлювального ремонту КТЗ Subaru Outback, реєстраційний номер НОМЕР_4 , з урахуванням ПДВ, становить 77 055, 38 грн. Ринкова (дійсна) вартість КТЗ Subaru Outback, реєстраційний номер НОМЕР_4 , без обліку аварійних пошкоджень, становить 473 015,40 грн.
У відповідності до рахунку ТОВ “ВІДІ-СТАР” від 09.06.21 № СРфС-0004867 та до акту виконаних робіт від 22.06.21 № СРфСА-003952, загальна вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу Subaru Outback д.н.з. НОМЕР_4 (№ кузова (шасі) НОМЕР_5 ), 2016 р.в. склала 56 779,36 грн.
Позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту CLAU-18503 від 12.08.20, заяви про виплату страхового відшкодування від 25.06.21 № 15/04/9/1/2254-21 та страхового акту від 06.07.21 № 9850 здійснено виплату страхового відшкодування на суму 56 779,36 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 07.07.21 № 3323.
У порядку досудового врегулювання спору ТДВ “СК “ВІДІ-СТРАХУВАННЯ” було направлено на адресу відповідача заяву про страхове відшкодування за вих. від 13.07.21 № 15/04/8/2/1615-21 на суму компенсації витрат передбачену законодавством з проханням здійснити відшкодування в порядку регресу суму страхового відшкодування в розмірі 56 779,36 грн. протягом 15 днів з моменту отримання вказаної заяви.
Вказана заява ТДВ “СК “ВІДІ-СТРАХУВАННЯ” від 13.07.21 № 15/04/8/2/1615-21 про виплату страхового відшкодування отримана представником ТДВ “СК “Кредо” - 16.07.21, що підтверджується рекомендованим повідомленням, однак відповіді чи погашення вказаної заборгованості здійснено не було.
Звертаючись до товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” із позовом про стягнення 56 779,36 грн. страхового відшкодування, позивач - товариство з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Віді - страхування” посилався на те, що до нього перейшло право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Оскільки цивільно-правова відповідальність винної у ДТП особи - ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована ТДВ «СК «Кредо» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то відповідач повинен сплатити позивачу сплачену останнім суму страхового відшкодування.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що саме транспортний засіб ВАЗ 111840 з державним номерним знаком НОМЕР_2 застраховано в ТДВ “СК “КРЕДО”, оскільки Договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АР № 000990188 (на який посилається позивач), укладено між сторонами на зовсім інший об'єкт, а саме - на транспортний засіб марки “ВАЗ 111840”, номерний знак НОМЕР_1 .
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Положеннями ч. 1 ст. 16 Закону України “Про страхування” визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
У відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України “Про страхування”, страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Статтею 979 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або ін. особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Змістом ст. 980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).
Згідно із ст. 9 Закону України “Про страхування”, страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Як вбачається з матеріалів справи, наявними у матеріалах цієї господарської справи доказами підтверджується виплата позивачем страхового відшкодування у сумі 56 779,36 грн. згідно страхового акту від 06.07.21 № 9850 та платіжного доручення від 07.07.21 № 3323 на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту CLAU-18503 від 12.08.20, заяви про виплату страхового відшкодування від 25.06.21 № 15/04/9/1/2254-21 та страхового акту від 06.07.21 № 9850.
Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди і т.і.) володіє транспортним засобом, механізмом, ін. об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).
Відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до полісу серії АР № 000990188 (який надано позивачем до матеріалів справи, як доказ страхування автомобіля ВАЗ 111840, д.н.з. НОМЕР_2 ), застрахований транспортний засіб ВАЗ 111840, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_3 , тип ТЗ - В1, назва типу ТЗ - легковий автомобіль до 1600 куб.см.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи, дорожньо-транспорта пригода 27.05.21 о 13 год. 45 хв. в Київській області, с. Софіївська Борщагівка по вул. Соборна, 124, відбулась за участю автомобіля ВАЗ 111840 д.н.з. НОМЕР_2 , а тому господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що саме транспортний засіб ВАЗ 111840 з державним номерним знаком НОМЕР_2 застраховано в ТДВ “СК “КРЕДО”.
При цьому, доводи апелянта про те, що суд не надав належної оцінки співпадінню VIN - кода (номер кузова, рами, шасі) НОМЕР_3 застрахованого автомобіля ВАЗ 111840 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , та автомобіля, за участю якого сталась дорожньо-траспортна пригода - ВАЗ 111840 з державним номерним знаком НОМЕР_2 , є неспроможними з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Проте, у порушення положень ст. 74 ГПК Ураїн, позивач не надав доказів того, що автомобіль, який брав участь у ДТП та автомобіль, цивільна відповідальність якого була застрахована у відповідача, є одним і тим автомобілем незважаючи на співпадіння номеру кузова, рами чи шасі (номеру VIN - коду) - НОМЕР_3 .
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не врахував положення п. п. 201.1. ст. 201 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно яких у разі зміни власника забезпеченого транспортного засобу договір страхування зберігає чинність до закінчення строку його дії, є безпідставними, осільки позивач не надав жодного доказу того, що після укладання договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності, змінився власник траспортного засобу, або що відбулась заміна державного номерного знаку.
З огляду на те, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що саме транспортний засіб ВАЗ 111840 з державним номерним знаком НОМЕР_2 застраховано в ТДВ “СК “КРЕДО”, суд першої істанції дійшов обгрунтованого висновку про недоведеність позовних вимог і обгрунтовано відмовив у позові.
Таким чином, господарський суд Запорізької області всебічно, повно, об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 275-287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Віді - страхування” - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 11.02.2022 у справі №908/3560/21 -залишити без змін.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Віді - страхування”.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В.Березкіна
Суддя Е.В.Орєшкіна
Суддя О.Г.Іванов