Справа №:755/13068/21
Провадження №: 2/755/2105/22
"22" червня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Гончарука В.П.,
за участю секретаря: Гриценко О.І.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, суд,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_5 про усунення перешкод у спілкуванні з донькою ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити способи участі батька у вихованні доньки встановивши час їх спілкування , а саме:
-Систематичні побачення кожної першої та третьої п'ятниці з 17 год. 30 хв. до понеділка 7 год. 30 хв. з ночівлею за місцем проживання батька: АДРЕСА_1 з правом забирати та відводити доньку ОСОБА_6 із дошкільних та шкільних закладів без присутності матері;
-Систематичні побачення кожної другої та четвертої середи з 17 год. 30 хв. до понеділка 7 год. 30 хв. з ночівлею за місцем проживання батька: АДРЕСА_1 з правом забирати та відводити доньку ОСОБА_6 із дошкільних та шкільних закладів без присутності матері;
-Спільний відпочинок дочки та батька у день народження дитини та святкові дні( Новий рік, Різдво, Пасха, День Конституції, День Незалежності України, Покрова) з 13 год. до 18 год. за місцем проживання батька: АДРЕСА_1 без присутності матері;
-Спільний відпочинок дочки з батьком - половину осінніх канікул, зимових та весняних канікулярних днів, а також половину одного літнього канікулярного місяця.
Свої вимоги мотивував тим, що з січня 2017 року позивач та відповідач перебували у фактичних шлюбних стосунках
Під час шлюбних стосунків у сторін народилася донька ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час спільного проживання сторони проживали за адресами: АДРЕСА_1 та . АДРЕСА_2 /5
З січня 2020 р. у позивача ОСОБА_1 з відповідачем ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ) були припинені шлюбно - сімейні стосунки та останні почали проживати окремо.
Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 9.02.2021 р. з позивача на користь відповідача стягнуто аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 3 тис. грн. на утримання малолітньої доньки ОСОБА_6 .
Після припинення шлюбно - сімейних стосунків між позивачем та відповідачем склалися напружені стосунки, відповідач почала перешкоджати позивачу у побаченні та спілкуванні зі своєю донькою, не дозволяла їх відвідувати, чим порушувала права позивача як батька.
Підтвердженням цього стали звернення позивача до Органу опіки та піклування Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації.
11 квітня 2021 р. у позивача виник конфлікт з новим співмешканцем відповідача ОСОБА_5 , що стало причиною виклику поліції та фактично з цього часу позивач позбавлений можливості у спілкуванні та побаченні зі своєю донькою ОСОБА_6 .
Свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на СК України, Конституції України, Закон України «Про охорону дитинства».
Та саме задоволення позову відновить права позивача як батька та останній зможе приймати участь у вихованні, спілкуванні та утриманні своїх дітей.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити. Додатково надали пояснення, які випливають зі змісту позовної заяви та додатків до неї. Разом з тим пояснили, що позивачу чиняться перешкоди зі сторони відповідача та її співмешканця у спілкуванні з своєю донькою, що порушує його права як батька. У зв'язку з чим просять усунути перешкоди у спілкуванні зі свої ми дітьми та визначити певний порядок побачень у формі спілкування та підтвердженням цього є багаторазові звернення позивача до правоохоронних органів.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, просили відмовити в задоволені позову в повному обсязі. Додатково пояснила, що відсутній предмет позову, так -як дане спірне питання вже вирішено Розпорядженням Дніпровської РДА в м. Києві за №100 від 17.02.2021 р. яким визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 разом з матір'ю ОСОБА_4 та Розпорядженням Дніпровської РДА в м. Києві за №94 від 17.02.2021 р. визначено спосіб участі у вихованні малолітньої ОСОБА_6 її батьком ОСОБА_1 та визначені дні та години побачень, при цьому підтвердила в судовому засіданні, що між позивачем та відповідачем склалися неприязні стосунки, а також те, що н а даний час Розпорядження Дніпровської РДА в м.Києві за №94, що вказане вище, фактично не виконується та позивач не бачиться та не спілкується зі своєю донькою.
Представник третьої особи Служби у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації у судове засідання не з'явився, надав письмову заяву з прохання слухати справу за його відсутності, та винести рішення виходячи з найкращих інтересів дітей, підтримавши висновок Органу опіки та піклування Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації від 14.01.2022 р. за №103/313/41/3.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що сторони перебували у фактичних шлюбних стосунках з січня 2017 року .
Під час шлюбних стосунків у сторін народилася донька ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Шлюбно - сімейні стосунки між сторонами були припинені з січня 2020 р. та з даного періоду позивач та відповідач стали проживати окремо.
Малолітня ОСОБА_6 стала проживати зі своєю матір'ю ОСОБА_5 .
Як було встановлено в судовому засіданні, що між позивачем та відповідачем виникли складні напружені стосунки, також виникли непорозуміння щодо участі позивача у вихованні та побачені зі своєю донькою ОСОБА_6 .
Як було встановлено в судовому засіданні, що відповідач змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 » підстава свідоцтво про шлюб від 15 жовтня 2021 р.
Відповідно до Висновку органу опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації щодо участі батька у вихованні малолітніх дітей від 14.01.2022 року № 103/313/41/3, орган опіки та піклування вважає за можливе визначити участь батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі спілкування з малолітніми донькою щонеділі з 10 - 30 год. до 20 - 30 год. в інші дня за домовленістю з матір'ю дитини ОСОБА_4 .
Як було встановлено в судовому засіданні, а також з пояснень сторін вбачається, що у позивача виникають труднощі у побачені та спілкуванні зі своїми синами.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України дитина має бети забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, у томі числі і спілкуватися зі своїм батьком, бабусею та дідусем.
Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ст. 151 Сімейного кодексу України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
Відповідно до вимог ст. 153 Сімейного кодексу України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до ст. 157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов'язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.
Відповідно до ч.1 ст.158 Сімейного кодексу України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
Згідно норм ст. 159 Сімейного кодексу України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо),місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст. 3, 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Статтею 27 Конвенції передбачено, що дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У п. 54 рішення ЕСПЛ « Хант проти України» ( від 07.12.2006 року), суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі Olsson v. Sweden, від 27 листопада 1992 року) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78.)
Практика ЕСПЛ встановлює акценти, відповідно до яких при розгляді сімейного спору пріоритет мають інтереси дитини над інтересами батьків; діти, народжені у шлюбі, і діти, народжені поза шлюбом, є рівними у своїх правах; будь-яке обмеження, накладене на особисте спілкування у відносинах між батьками та дітьми, повинне ґрунтуватися на належних до справи та обґрунтованих причинах, висунутих для захисту інтересів дитини і для подальшого об'єднання сім'ї. (Справа «Савіни проти України» від 18 грудня 2008р., «МакМайкл проти Сполученого Королівства» від 24 лютого 1995 року).
Визначаючи конкретний порядок участі позивача у вихованні дитини, суд враховує те, що форми й методи виховання дитини не повинні суперечити Конституції України (стаття 52), Конвенції про права дитини від 2 листопада 1989 року ( статті 8,12, 16, 19, 28, 31, 32, 34, 36, 37), Декларації прав дитини, ЗУ України «Про охорону дитинства» та приймає до уваги те, що позивач бажає брати участь у вихованні рідної дочки, і таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Представник відповідача, заперечуючи проти позову, посилається на те, що спір між сторонами вже вирішено відповідно до Розпорядження Дніпровської РДА в м. Києві за №94 від 17.02.2021 р. та визначено спосіб участі у вихованні малолітньої ОСОБА_6 її батьком ОСОБА_1 та визначені дні та години побачень, але при цьому не було спростовано тих фактів, що між позивачем та відповідачем існує конфлікт ( перешкоди ) у спілкуванні позивача за своєю донькою, що також підтверджується численними зверненнями позивача до правоохоронних органів та звернення відповідача до суду у відповідності до вимог ст. 350-1 ЦПК України.
Наведене дає підстави вважати, що спілкування батька з дітьми не лише не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини, а і буде сприяти цьому, оскільки участь батька у вихованні дітей є надзвичайно важливою.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином, виходячи з наявних матеріалів справи та досліджених судом письмових доказів, а також того, що позивач має можливість та бажання приймати активну участь у вихованні дітей, а також враховуючи інтереси дітей, те, що виховання дітей, участь у піклуванні про здоров'я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток є не лише правом, але і обов'язком позивача, із врахуванням Висновку органу опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, щодо участі батька у вихованні малолітніх дітей суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову, а саме побачень батька ОСОБА_1 з малолітньою донькою ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 без присутності матері ОСОБА_5 : кожної другої та четвертої середи місяця з 17 - 30 год. до 20 - 00 год.; кожної першої та третьої п'ятниці місяця з 17- 30 год. до 20 - 00 год. суботи .
Щорічно влітку на оздоровлення 30 днів поспіль та половину осінніх, зимових та весняних канікул щорічно без присутності матері ОСОБА_5 .
Щорічно в день народження ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 з 13 год. до 20 год. в присутності матері ОСОБА_5 .
В інші дні за спільною домовленістю між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_5 .
Суд вважає, що саме такий спосіб участі у вихованні та спілкуванні дитини з батьком буде відповідати насамперед інтересам малолітньої дитини.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Конвенцією про права дитини, Декларацією прав дитини, Законом України «Про охорону дитинства», статями 19, 141, 150, 151, 153, 157-159 Сімейного Кодексу України, статтями 7, 10, 76, 81, 133, 244-245, 259, 263-265, ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні задовольнити частково.
Встановити наступний порядок побачень батька ОСОБА_1 з малолітньою ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 без присутності матері ОСОБА_5 :
Кожної другої та четвертої середи місяця з 17 - 30 год. до 20 - 00 год.;
Кожної першої та третьої п'ятниці місяця з 17- 30 год. до 20 - 00 год. суботи ;
Щорічно влітку на оздоровлення 30 днів поспіль та половину осінніх, зимових та весняних канікул щорічно без присутності матері ОСОБА_5 .
Щорічно в день народження ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 з 13 год. до 20 год. в присутності матері ОСОБА_5 .
В інші дні за спільною домовленістю між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 908 грн. . витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 01.07.2022 р.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ;
Відповідач - ОСОБА_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_2 ,
Третя особа : Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, місцезнаходження: м.Київ, вул. Харківське шосе , буд.4-а
Суддя: