Справа № 755/11764/19
"14" липня 2022 р. колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарях ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019100040004258 від 27.05.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 04.01.2005 року за ч. 2 ст. 307 КК України до 3 років позбавлення волі, вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 23.11.2012 року за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 27.06.2017 року по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
потерпілого ОСОБА_16 ,
захисників ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,
обвинуваченого ОСОБА_12
Формулювання обвинувачення, яке визнано судом доведеним
27 травня 2019 року, приблизно о 03 годині 00 хвилин, потерпілий ОСОБА_16 разом із товаришем ОСОБА_19 , перебували по АДРЕСА_3 , де у смітнику біля будинку шукали вторинну сировину, ОСОБА_16 скручував пластикові пляшки, тим самим створював шум, який заважав мешканцям прилеглих будинків відпочивати. В цей час, на третьому поверсі будинку АДРЕСА_4 , з вікна квартири за ними спостерігав та курив ОСОБА_12 , який почав вживати нецензурну лексику в бік ОСОБА_16 , оскільки той йому заважав створюючи шум, у ході якої, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, у ОСОБА_12 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння смерті ОСОБА_16 . Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння смерті ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вийшов з квартири АДРЕСА_5 , взявши із собою ніж, попрямував у напрямку АДРЕСА_6 до першого під'їзду будинку, де знаходиться службове приміщення двірника, поруч з яким знаходились смітники. Тримаючи в правій руці ніж, ОСОБА_12 , підійшов позаду до ОСОБА_16 , який в цей час його не помітив, та наніс потерпілому три ножові поранення живота та грудної клітини. Не розуміючи, що відбувається, ОСОБА_16 вибіг на проїжджу частину ближче до першого під'їзду житлового будинку АДРЕСА_6 , в цей час, ОСОБА_12 , тримаючи ніж в правій руці почав його наздоганяти. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на умисне позбавлення життя потерпілого, вважаючи, що нанесених ударів не достатньо для настання смерті потерпілого ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , усвідомлюючи, що потерпілий стікає кров'ю, наніс ще один удар ножем на отмаш в область обличчя потерпілого ОСОБА_16 , проте, ОСОБА_16 вдалося ухилитись від нанесення удару, при цьому він впав на асфальт.
В цей час, знайомий ОСОБА_16 , ОСОБА_19 почав кричати у бік ОСОБА_12 , щоб той припинив свої протиправні дії, на що останній відповів «ще ти хочеш?», після чого, ОСОБА_19 взяв в обидві руки дві скляні пляшки, та розбивши їх об паркан, сказав ОСОБА_12 «підходь!», після чого, ОСОБА_12 злякався та втік з місця скоєння злочину в бік будинку АДРЕСА_4 .
У результаті нанесених тілесних ушкоджень, потерпілому ОСОБА_16 було встановлено діагноз: проникаюче торако-абдомінальне поранення, колото-різане поранення зліва з пошкодженням діафрагми, селезінки.; гемопневмоторакс зліва, проникаюче колото-різане поранення передньої черевної стінки з евентрацією великого сальника, наскрізне поранення лівої частки печінки, гемоперитоніум, різані поранення обличчя (2).
Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_12 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, як закінчений замах на умисне вбивство, тобто протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Позиція обвинуваченого ОСОБА_12 .
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 свою вину в пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України не визнав і дав показання, що 27 травня 2019 року, близько 03 години ночі, він прийшов додому до матері, яка мешкає неподалік його будинку, після чого вони разом пішли у парк, який знаходиться приблизно в кілометрі від будинку матері, де в подальшому сиділи та випивали вино, коли почало світати, вони розійшлися по домівках. Підійшовши до свого під'їзду, він побачив двох незнайомих чоловіків, які перебували біля сміттєвого баку та голосно спілкувалися, він зробив їм зауваження та пішов додому. Коли зайшов до квартири, знову почув на вулиці шум, відкрив вікно та побачив цих же незнайомих чоловіків, які голосно щось викрикували, він знову зробив їм зауваження та попросив вести себе тихіше, на що один із них, висловився на його адресу нецензурною лексикою, після чого він закрив вікно та пішов попити чай, потім розбудив свою співмешканку Настю, приблизно через 10 хвилин йому зателефонувала матір, та повідомила, що погано себе почуває, що в неї підвищився тиск, після чого він із співмешканкою Настею вийшли з квартири з метою провідати матір, коли виходили з під'їзду, їх зупинили працівники поліції. Зокрема, зазначив, що жодних ударів потерпілому на вулиці не наносив та немає жодного відношення до цього.
Оцінка суду
Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальному провадженні можуть тільки фактичні дані, отримані відповідно до вимог законодавства. Перевірка доказів на їх недопустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
Незважаючи на процесуальну позицію обвинувачення щодо не визнання своєї провини у скоєні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, його вина підтверджується дослідженими в судовому засіданні в їх сукупності доказами, а також показаннями свідків, які попереджались про кримінальну відповідальність.
Зокрема, допитаний у судовому засіданні, у порядку ст. 353 КПК України, потерпілий ОСОБА_16 суду показав, що 27 травня 2019 року, приблизно о 03 годині ночі, він разом зі своїм товаришем ОСОБА_20 перебували по вул. Стальського в м. Києві. На той час він працював вантажником на ринку «Троєщина», близько 01 години ночі звільнився з роботи, після чого зустрівся зі знайомим ОСОБА_20 , з яким вночі збирали пляшки на смітниках та вживали алкогольні напої. Зокрема, коли він повертався з роботи, по дорозі випивав, потім зі знайомим ОСОБА_20 вони випили ще пляшку горілки ємкістю 0,7 л. Коли вони перебували біля будинку по вул. Стальського в м. Києві, та біля смітника збирали пляшки, хтось з вікна зробив їм зауваження, щоб вони не шуміли та почав ображати нецензурною лайкою, на що вони також нецензурно висловилися, та відійшли до іншого смітника, в момент коли вони шукали пляшки в смітнику він відчув, що по його спині тече щось гаряче, коли розвернувся, побачив чоловіка з ножем, який в цей момент наніс йому два удари ножем в область тулубу та шиї, після чого він впав на землю, до нього підбіг ОСОБА_20 , який викликав швидку медичну допомогу та відтягнув його в напрямку бульвару Перова. Зокрема, зазначив, що запам'ятав момент приїзду працівників патрульної поліції, натомість приїзд швидкої медичної допомоги не пам'ятає. Крім того, коли він перебував у кареті швидкої медичної допомоги, до нього підводили незнайомого чоловіка, але кого точно, не пам'ятає, оскільки він перебував у шоковому стані, та він розповідає тільки те, що пам'ятає. В подальшому його було госпіталізовано до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, за перебування та лікування у якій сплачував кошти знайомий ОСОБА_20 , в подальшому його було відправлено на лікування до реабілітаційного центру в м. Вінницю, де його лікували безкоштовно.
Зокрема, зазначив, що зможе впізнати чоловіка, який наніс йому удари ножем, проте, це був не ОСОБА_12 , оскільки чоловік, який вдарив його ножем був одягнений у шорти та футболку, зростом приблизно 1,80 м, східної зовнішності.
Зокрема, після надання показань, потерпілий ОСОБА_16 на запитання прокурора повідомив про те, що обвинувачений ОСОБА_12 не наносив йому ударів ножем, свої свідчення він надавав під тиском, в протоколі впізнання особи стоять його підписи, крім того, зазначив, що покази, які він надавав при проведенні слідчого експерименту 07.06.2019 року є правдивими, проте, після перегляду у судовому засіданні слідчого експерименту від 07.06.2019 року за участю потерпілого ОСОБА_16 останній зазначив, що не пам'ятає цих подій. Крім того пояснював, що співмешканка ОСОБА_12 - ОСОБА_21 іноді телефонує йому, зокрема, він дізнався від неї про те, що 02.06.2020 року відбудеться судове засідання.
У судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про призначення судово - психологічної експертизи із застосуванням спеціального-технічного засобу - комп'ютерного поліграфа за участю потерпілого ОСОБА_16 , з метою перевірки достовірності показів останнього, оскільки покази потерпілого, які надані на досудовому розслідуванні та в судовому засіданні різняться. Потерпілий ОСОБА_16 не заперечував проти проведення експертизи.
Ухвалою колегії суддів Дніпровського районного суду м. Києва від 02 червня 2020 року призначено судово-психологічну експертизу потерпілому ОСОБА_16 із застосуванням спеціального технічного засобу-поліграф, проведення якої було доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Згідно листа Київського науково - дослідного інституту експертиз Міністерства юстиції України за № 20685/20686/20-61 від 09 квітня 2021 року ухвалу колегії Дніпровського районного суду м. Києва про призначення судової-психологічної експертизи було повернуто без виконання у зв'язку з відсутністю у КНДІСЕ фахівців у галузі психологічних досліджень із використанням поліграфу.
- допитаний у судовому засіданні, у порядку ст. 352 КПК України, свідок ОСОБА_22 , який є працівником поліції, показав, що 27.05.2019 року він заступив на добове чергування та приблизно о 03 годині ночі, до них надійшов виклик про вчинення злочину, через 10 хвилин після повідомлення його екіпаж був на місці злочину, на пересіченні вул. Стальського та бул. Перова, де було виявлено людину з явними тілесними ушкодженнями. Очевидець події, який викликав наряд поліції повідомив, що потерпілий та він є безхатьками, та коли вони збирали пляшки біля смітника, між ними та раніше незнайомим чоловіком, який кричав з вікна будинку виник словесний конфлікт, який переріс у сварку, в подальшому невідомий чоловік вибіг з будинку з ножем у руках, схожим на кухонний та вдарив декілька разів ножем ОСОБА_16 , в подальшому він викликав працівників поліції. Зокрема, свідок показав, що вони відразу по прикметам почали розшукувати підозрюваного, який був східної зовнішності та одягнений у шорти та футболку, в подальшому ними був затриманий обвинувачений ОСОБА_12 , який вів себе підозріло, хоча він і не зовсім підпадав під описану зовнішність, після чого його попросили прослідувати до потерпілого, який знаходився в кареті швидкої медичної допомоги з метою впізнання, коли підійшли до швидкої, на запитання чи схожий обвинувачений ОСОБА_12 на нападаючого, потерпілий відповів, що обвинувачений схожий на людину, яка завдала йому ножових поранень.
Крім того, допитана у судовому засіданні, у порядку ст. 352 КПК України, свідок ОСОБА_23 , яка є працівником швидкої медичної допомоги, показала, що 27 травня 2019 року надійшов виклик про нанесення чоловіку ножових поранень, карета швидкої медичної допомоги виїхала на місце пригоди, по приїзду вона надала першу необхідну медичну допомогу потерпілому ОСОБА_16 , який був при свідомості, при огляді у якого запаморочення не спостерігалось, він чітко відповідав на поставлені питання працівників поліції. Коли вона надавала потерпілому першу медичну допомогу, до карети швидкої підійшли працівники поліції та підвели чоловіка, зовнішність якого вона точно не запам'ятала, оскільки не звернула на це уваги, так як надавала першу медичну допомоги потерпілому, проте, пам'ятає, що потерпілий декілька разів на питання працівників поліції відповів, що саме ця людина нанесла йому декілька ударів ножем. Зокрема, у судовому засідання у присутності свідка ОСОБА_23 було переглянуто відеозаписи з портативних відеореєстраторів працівників управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, що 27.05.2019 року, здійснювали виїзд за адресою: АДРЕСА_6 , після перегляду якого свідок ОСОБА_23 повністю підтвердила ситуацію, яка склалася при виїзді карети швидкої медичної допомоги на місце скоєння злочину.
- допитаний у судовому засіданні, у порядку ст. 352 КПК України, свідок ОСОБА_24 , який є працівником поліції, показав, що 27 травня 2019 року він разом з напарниками ОСОБА_22 та ОСОБА_25 заступили на добове чергування, приблизно о 04 годині ранку, до них надійшов виклик про нанесення чоловіку тілесних ушкоджень в районі бульвару Перова, приблизно через 5 хвилин вони прибули за місцем виклику, оскільки їх наряд перебував недалеко від місця події. Прибувши на місце виклику, вони побачили потерпілого ОСОБА_16 , який був у крові, поряд з ним знаходився його знайомий, який розповів, що між ними та незнайомим чоловіком із сусіднього будинку виник словесний конфлікт, в ході якого незнайомий чоловік вийшов з будинку та почав наносити ОСОБА_16 ножові поранення, після чого він взяв у руки скляну пляшку, розбив її та пригрозив останньому, щоб він не чіпав його знайомого. Зокрема, свідок ОСОБА_24 зазначив, що в цей час вони з напарником побачили, що відчинилися двері під'їзду, з якого вийшов обвинувачений ОСОБА_12 , за ним вийшла дівчина, вони спитали у останніх де вони проживають, на що ті відповіли, що вони не знайомі, після чого він та його напарник запросили їх пройти в двір будинку, для впізнання потерпілим, на що останні погодилися, після впізнання потерпілим обвинуваченого ОСОБА_12 його було затримано та доставлено до районного відділку поліції. Крім того, показав, що на скільки він пам'ятає, обвинувачений ОСОБА_12 при затриманні був одягнений у джинси та темно-синю куртку.
Колегія суддів, оцінює показання свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 як належними та достовірними, у розумінні ст. ст. 94-96 КПК України, тому не має підстав ставити їх під сумнів або ж не брати як доказ до уваги, оскільки вони узгоджуються з іншими дослідженими доказами в їх сукупності.
Так, зокрема, вина обвинуваченого ОСОБА_12 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України доводиться процесуальними джерелами доказів, а саме:
- актом про застосування службового собаки від 24.05.2019 року (том 1 а.п.82);
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 27.05.2019 року, складеним у приміщенні слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП у місті Києві, в кабінеті № 303, о 16-30 годині 27.05.2019 року, відповідно до якого ОСОБА_12 фактично було затримано 27.05.2019 року о 05-00 годині (том 1 а.п. 83-85);
- протоколом огляду місця події від 27.05.2019 року , з якого вбачається, що об'єктом огляду є асфальтована ділянка місцевості розмірами приблизно 3х3 метра, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 на відстані приблизно 5 метрів від першого парадного, виявлено плями червоно-бурого кольору схожі на кров, а також було виявлено 2 рукавички чорного кольору на лівій між великим та вказівним пальцем слід РБК (том 1 а.п. 86-87);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 27.05.2019 року, за участю свідка ОСОБА_19 , з якого вбачається, що останній, під час слідчого експерименту розповів та відобразив подію, яка мала місце 27.05.2019 року, близько 04 години 20 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Стальського, 7 розповів, того дня перебував з товаришем ОСОБА_26 біля будинку за адресою: АДРЕСА_4 збираючи пластикові пляшки, побачив, як з правого вікна третього поверху із синім пластиком у вікні, раніше невідома особа перебуваючи у вікні висловлювався нецензурною лексикою по відношенню до його товариша ОСОБА_26 , після чого він та його товариш ОСОБА_26 пішли в бік будинку, що за адресою: АДРЕСА_6 . ОСОБА_26 стояв лицем до смітника шукаючи там пляшки, а він в цей час направився до під'їзду на відстані 10 метрів, озирнувшись, побачив, що позаду ОСОБА_26 стояв невідомий чоловік з ножем в правій руці, ОСОБА_26 почав тікати від нього, проте, по дорозі, біля автомобіля, який стояв неподалік, невідомий чоловік наздогнав ОСОБА_26 , та наніс йому один удар на отмаш по обличчю, після чого ОСОБА_26 впав на спину, обличчя його було в крові та розсічене. Чоловік не реагуючи на його вимогу припинити протиправні дії, не припиняючи їх із жорсткістю намагався вплинути на нього промовивши: «Ще не хочеш отрмати?», після чого він підійшов до смітника, взяв дві скляні пляшки зробивши «розочку», захищаючись уникнення ситуації, а невідомий чоловік, якого впізнав ОСОБА_26 та свідок, який вживав нецензурну лексику по відношенню до ОСОБА_26 пішов у бік будинку АДРЕСА_4 . В подальшому ОСОБА_19 викликав швидку медичну допомогу ОСОБА_26 , так як він був у важкому стані. На запитання слідчого , чи одна й та сама особа нанесла тілесні ушкодження з якою на передодні сварились із вікна, відповідь свідка «так», по приїзду швидкої, підвівши особу нападника, якого впізнали свідок ОСОБА_19 та потерпілий ОСОБА_27 (том.1 а.п 90-92).
- протоколом обшуку від 27.05.2019 року, з якого вбачається, що за адресою, де проживає обвинувачений ОСОБА_12 , а саме: АДРЕСА_2 було виявлено 5 накладних на ім'я ОСОБА_28 із ломбарду «Скарбниця» № 871-15016044 від 15.05.2019 року, № 871-19015216 від 12.05.2019 року, № 871-15016220 від 21.05.2019 року, ломбарду «Найкращий» № 0051152417 від 15.05.2019 року, № 0051167707 від 21.05.2019 року, які було вилучено та поміщено до сейф пакету «Національна поліція Україна» № 7055628 з підписами понятих, сім карти операторів Київстар», «Лайфселл», «Водафон» в загальній кількості 53 одиниці, які запаковано до сейф пакету «Національна поліція» № 7055629, гумові тапці чорного кольору, які належать ОСОБА_12 , які вилучено та поміщено до паперового конверту скріпленою печаткою «Для пакетів» із підписами понятих, 4 предмети схожі на ножі, які поміщені до сейф пакету «Національна поліція Україна» № ЕХР 0239209 з підписами понятих (т. 1 а. п. 95-99);
- постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 27.05.2019 року, з якого вбачається, що 27.05.2019 року в період часу з 14 години 05 хвилин по 14 годину 16 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , слідчим у присутності понятих, а також із застосуванням безперервної відео фіксації, було проведено невідкладний обшук даної квартири, в якій проживає підозрюваний ОСОБА_12 , де власник квартири ОСОБА_29 надав добровільну згоду на проведення даного обшуку, в ході якого виявлено 5 закладних із ломбарду «Скарбниця» № 871-15016044 від 15.05.2019 року, № 871-19015216 від 12.05.2019 року, № 871-15016220 від 21.05.2019 року, ломбарду «Найкращий» № 0051152417 від 15.05.2019 року, № 0051167707 від 21.05.2019 року на ім'я ОСОБА_21 , які було вилучено та поміщено до сейф пакету « Національна поліція Україна» № 7055628 з підписами понятих, сім карти операторів «Київстар», «Лайфселл», «Водафон» в загальній кількості 53 одиниці, які запаковано до сейф пакету « Національна поліція» № 7055629, гумові тапці чорного кольору, які належать ОСОБА_12 які вилучено та поміщено до паперового конверту скріпленою печаткою « Для пакетів» із підписами понятих, 4 предмети схожі на ножі, які поміщені до сейф пакету «Національна поліція Україна» № ЕХР 0239209 з підписами понятих, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12019100040004258 від 27.05.2019 року та передано на зберігання до камери схову Дніпровського УП ГУНП у м. Києві (том 1 а. п.104);
- журналом допиту у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_19 під час досудового розслідування (том 1 а.п.109-111);
- висновком судово-психіатричного експерта № 360 від 27.06.2019 року, з якого вбачається, що ОСОБА_12 на час кримінального правопорушення в якому він підозрюється, у період часу до якого він відноситься виявляв ознаки «Синдром залежності, внаслідок поєднаного вживання психоактивних речовин, стан нестійкої ремісії» ( F19/20 відповідно до МКХ-10), за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За даними медичної документації наявний у підекспертного розлад зафіксований у 2003 році. У період часу, до якого відноситься діяння, ОСОБА_12 за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу до якого відноситься діяння, ОСОБА_12 за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. (Питання осудності, як юридичне, виходить за межі компетентності судово-психіатричних експертів). У теперішній час ОСОБА_12 виявляє ознаки «Синдрому залежності, внаслідок поєднаного вживання психоактивних речовин, стан нестійкої ремісії», за своїм психічним станом застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. У теперішній час ОСОБА_12 виявляє ознаки «Синдрому залежності, внаслідок поєднаного вживання психоактивних речовин, стан нестійкої ремісії», за своїм психічним станом застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує, протинаркоманічного лікування, на даний час також не потребує. У теперішній час ОСОБА_12 виявляє ознаки «Синдрому залежності, внаслідок поєднаного вживання психоактивних речовин, стан нестійкої ремісії», за своїм психічним станом застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. У період правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_12 не знаходився у стані афекту. ОСОБА_12 виявляє достатній рівень функціонування інтелектуально-мнестичної сфери; в особистісній сфері: активність, екстравертованість, достатня комунікабельність, вразливе самолюбство, претензії на лідерство, певна емоційна лабільність з реакціями опозиції та дратівливості, вольова нестійкість, достатній самоконтроль, здатність дотримуватися власних інтересів, наполегливість у проведенні потрібної позиції, схильність до зовнішньо-звинувачувальних суджень та оцінок, невисокий морально-етичний рівень розвитку особистості. Наявні у ОСОБА_12 особистісні риси емоційно-лабільного кола знаходять свій прояв у його поточній поведінці, загострюються в проблемних ситуаціях, могли проявитися в ситуації правопорушення, але не знижують здатності оцінювати перспективи діяльності та регулювати свої дії у відповідності до оточуючих обставин (т. 1 а. п. 113-117);
-постановою про визнання носія знятої інформації доказом і приєднаний його до кримінального провадження від 18.07.2019 року, (т. 1 а. п. 120);
-випискою № 10493 від 27.05.2020 року, із медичної карти амбулаторного, (стаціонарного) хворого ОСОБА_16 з якої вбачається, що ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні політравми КМКЛШМД з 27.05.2019 року по 03.06.2019 року з діагнозом: «Проникаюче торакоабдомінальне колото-різане поранення зліва з пошкодженням лівого купола діафрагми, селезінки. Гемопневмоторакс зліва. Проникаюче колото-різане поранення передньої черевної стінки з пошкодженням лівої долі печінки, евентерацією великого чепця. Гемоперитонеум.», Різані рани обличчя зліва. Етиловий спирт у крові ).80 % ( т. 1 а. п. 112, 163);
-висновком експерта № 042-1180-2019 від 24.06.2019 року, з якого вбачається, що під час первинно відомого звернення 27.05.2019 року о 04 годині 43 хвилини (під час огляду лікарями швидкої медичної допомоги), з урахуванням даних, що віддзеркалюють його стаціонарне лікування (у тому числі, проведених інструментальних досліджень та оперативних втручань), у ОСОБА_16 були виявлені такі тілесні ушкодження: рана (визначена клінічними лікарями як різана) у лівій виличній ділянці (слідом загоєння якої є рубець, виявлений під час проведення судово-медичного огляду); проникаюче колото-різане поранення живота: рана (визначена клінічними лікарями як колото-різана) на переднє-черевній стінці (на 11(см) вище пупця на 2 (см) вліво від серединної лінії), від якої спрямований рановий канал, який проходить у напрямку ззовні у середину, з переду до заду, з пошаровим ушкодженням шкіри, підшкірно-жирової клітковини, м'язів черевної стінки, очеревини (наскрізне ушкодження), сальника (наскрізне ушкодження), печінки (наскрізне поранення лівої частки печінки в 3-му сегменті), де сліпо закінчується; проникаюче колото-різане поранення грудної клітки та живота: рана (визначена клінічними лікарями як колото-різана) на заднє-бічній поверхні грудної клітки зліва в проекції 9-го міжребер'я між середнє-та заднє-пахвовою лініями, від якої спрямований рановий канал, який проходить у напрямку ззовні у середину, ззаду наперед, з пошаровим ушкодженням шкіри, підшкірно-жирової клітковини, м'язів грудної клітки, пристінкової плеври (наскрізне ушкодження), проникає к плевральну порожнину, з ушкодженням лівого куполу діафрагми (наскрізне ушкодження 0,8х0,3 (см)), діафрагмальної поверхні селезінки (0,8х0,3)), де сліпо закінчується: яке супроводжувалося внутрішньо плевральною та внутрішньо-чеервною кровотечею (мінімально відомим об'ємом щонайменш 500 (мл) крові;
Відновлення порушеної анатомічної цілісності та порушеної функції тканини по місцю утворення ран будь-якої етології у звичайному клінічному перебігу спостерігається у строк понад 6 але менш ніж 21 добу. Вказані строки віддзеркалюють тривалість розладу здоров'я, як загально визначеного судово-медичного критерію визначення ступеню тяжкості, а тому, виявлене тілесне ушкодження, вказане у п. а) даних Підсумків, відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, відповідно до п.п. 1.5.2, 2.3.3. та 4.6 «Правил».
Критеріями судово-медичної оцінки кожного з тілесних ушкоджень, вказаних у п.п. б), в) даних Підсумків, є критерії небезпеки для життя, а тому, кожне із зазначених тілесних ушкоджень, відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, відповідно до п.п. 2.1.2. та 2.1.3/й/к/ «Правил».
Враховуючи відомі часові дані, обставини події, характер виявлених тілесних ушкоджень та окремі морфологічні складові, є підстави вважати, що виявлені тілесні ушкодження утворилися внаслідок трикратної ударної дії предмету/предметів, якому/яким притаманні колюче-ріжучі властивості (на кшталт ножа).
Всі виявлені тілесні ушкодження могли утворитися у строк, вказаний у описовій частині ухвали, тобто 27.05.2019 року.
Під час проведення судово-медичного огляду ОСОБА_16 у приміщенні експертної установи були виявлені, також рубці «на передній поверхні черевної стінки від медовичного відростку розповсюджуючись донизу, огинаючи пупок з лівої сторони, розмірами 20х0,2 (см); в правій здухвинній ділянці в проекції верхньої ості (2х0,4(см), в проекції гребеня здухвинної кістки зліва (1.5х0,4 (см), на бічній поверхні грудної клітки зліва по заднє-пахвовій лінії в проекції 11-го межребер'я (1,2х0,3(см). Вищевказані рубці є наслідками загоєння післяопераційних ран (оперативні втручання проведені 27.05.2019 року о 05 годині 00 хвилин проведені оперативні втручання (протоколи оперативних втручань № 446, 447, 448, 449, 450, 451), а тому, окремій судово-медичній оцінці не підлягають (у розумінні визначеного ступеню тяжкості).
Діагноз із записів лікарів швидкої медичної допомоги, який був встановлений ОСОБА_16 під час огляду лікарями швидкої медичної допомоги 27.05.2019 року, та частково відображений клінічними лікарями за час його послідуючого стаціонарного лікування - «колото-різані рани у ділянці верхньої повіки біля носа з кровотечею до 5 мл. об'єктивними судово-медичними даними не підтверджений (під час проведення судово-медичного огляду ОСОБА_16 не було виявлено наявності ознак загоєння рани, тобто наявності рубця), а тому є підстави вважати встановлений діагноз необґрунтованим, що зобов'язує утриматися від його судово-медичної оцінки ( т.1 а. п. 124-131);
- протоколом перегляду цифрового відеозапису від 18.07.2019 року, за участю свідка ОСОБА_30 , з якого вбачається, що під час перегляду записів з нагрудних боді камер поліцейських патрульної поліції, які прибули на виклик на персональному комп'ютері, у приміщенні Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві, де в особі № 2 свідок впізнає потерпілого (т. 1 а п. 132-133);
- протоколом перегляду відеозапису від 18.07.2019 року, за участю свідка ОСОБА_23 , з якого вбачається, що під час перегляду записів з нагрудних боді камер поліцейських патрульної поліції, які прибули на виклик на персональному комп'ютері, у приміщенні Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві, де в особі № 2 свідок впізнає потерпілого. (т. 1 а. п. 137-137а);
- тестуванням ОСОБА_12 на алкоголь за допомогою приладу Драгер, результат тесту 1.37%;
- довідкою Київської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги № 110 від 27.05.2019 року (т. 1 а.п.164);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 07.06.2019 року, за участю потерпілого ОСОБА_16 , з якого вбачається, що останній, під час слідчого експерименту розповів та відобразив подію, яка мала місце 27.05.2019 року, близько 04 години 20 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Стальського, 4 та бульвару Перова, 32. Так, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Стальського, 4 із знайомим ОСОБА_20 , збираючи вторинну сировину, та складаючи пляшки, щоб економити місце створював звуки, в цей час з вікна третього поверху будинку АДРЕСА_4 , невідомий чоловік почав вживати нецензурну лексику по відношенню до них, в подальшому вони перейшли до іншого смітника за адресою: АДРЕСА_6 . В цей час стоячи спиною до будинку АДРЕСА_4 , ОСОБА_20 перебував біля першого під'їзду буд. АДРЕСА_6 , відчув біль у спині та розвернувшись лицем до невідомого чоловіка, отримав два удари ножем у живіт на відстані 60 см. Після цього, нападник намагався завдати удари з-під низу тримаючи ніж у правій руці, при цьому потерпілий зреагувавши лівою рукою відбив удар та намагався втекти, вибігши на проїзду частину ближче до першого під'їзду відчув слабкість та зупинився, в цей момент нападник завдав йому ще один удар ножем лезо якого було близько 15 см. від обличчя, але потерпілий відхилився назад та уникнув удару, проте, не встояв на ногах та впав на спину. В подальшому він знаходячись в шоковому стані лежав на спині та чув як ОСОБА_20 розбив дві пляшки, після чого нападник пішов в бік будинку АДРЕСА_4 , коли співробітники поліції підійшли до швидкої медичної допомоги із чоловіком, на якого вказували потерпілий та свідок, який підходив по опису на нападника. (том.1 а. п 165-167);
- протоколом перегляду цифрового відеозапису від 18.07.2019 року, за участю потерпілого ОСОБА_16 , з якого вбачається, що під час перегляду записів з нагрудних боді камер поліцейських патрульної поліції, які прибули на виклик на персональному комп'ютері, у приміщенні Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві, де в особі № 2 потерпілий впізнає себе, розповідає, що після того як йому нанесли тілесні ушкодження, тіло ослабло та він почув слабкість (т. 1 а. п. 169-170);
Крім того, у судовому засіданні досліджені документи, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_12 (том 1 а.п. 138-162).
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Зокрема, згідно зі ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Так, підстав для визнання доказів недопустимими не установлено, так як не було з'ясовано факту істотних фундаментальних порушень прав і свобод учасників провадження регламентованих ст. 87 КПК України.
При формуванні такого підходу Суд ураховує те, що постановою від 15 лютого 2018 року в справі № 357/14462/14-к Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду указав, що не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону ситуація, при якій підставою для визнання доказів недопустимими виступає якість змісту документів.
Та те, що у постанові від 8 жовтня 2019 року у справі № 639/8329/14-к Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду вирішуючи питання про застосування правил статті 87 КПК до наданих сторонами доказів, указав, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті.
Суд, вирішуючи питання щодо допустимості доказу з точки зору статті 87 КПК України, має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб зумовити визнання доказу недопустимим, але ці обставини у даній справі судом не установлені.
Так, порушень вимог ст. 237 КПК України під час проведення слідчих дій, які б, як указав ВС, були фундаментальними, не установлено.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Наведені вище докази, в їх сукупності, суд визнає належними та допустимими у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.
Зокрема, при наданні оцінки позиції потерпілого ОСОБА_16 в ході судового розгляду, варто відокремити перш за все його показання, які йдуть в розріз, як із власними показаннями, так із дослідженими матеріалами в ході судового розгляду та показаннями свідків допитаних у даному кримінальному провадженні. Ключовою особливістю показань наданих потерпілим ОСОБА_16 у судовому засіданні є здатність пам'ятати особливості обставин вчинення відносно нього кримінального провадження та надання показів в частині опису ознак зовнішності особи, яка нанесла йому тілесні ушкодження відмінних від ознак зовнішності обвинуваченого ОСОБА_12 у зв'язку із тим, що останній перебував у важкому стані. Зокрема, в своїх показаннях потерпілий ОСОБА_16 зазначає, що особа, яка завдала йому ножових поранень - це особа східної зовнішності, зростом 1, 80 м., одягнена у шорти та футболку, також варто зазначити, що певних ознак зовнішності особи даної національності окрім смуглості шкіри останній фактично не виділяє (в свою чергу свідок ОСОБА_19 в жодному разі не зазначає про те, що особа, яка вчинила напад, по прикметам схожа на особу східної зовнішності).
Крім того, як вбачається з протоколу слідчого експерименту від 27.05.2019 року за участю свідка ОСОБА_19 , останній зазначив про те, що після того як приїхала швидка медична допомога, яку він викликав оскільки потерпілий ОСОБА_16 перебував у важкому стані, коли працівники поліції підвели особу, яка здійснила напад на потерпілого, в якому він та потерпілий впізнали особу, яка висловлювалася нецензурною лайкою на адресу потерпілого з вікна третього поверху будинку. Також свідок ОСОБА_19 повідомив, що особа, яка нанесла тілесні ушкодження потерпілому і особа з якою виник конфлікт з вікна будинку це одна і та ж сама особа.
Протокол слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_19 повністю відтворює обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_12 відносно потерпілого ОСОБА_16 .
Крім того, відповідно до протоколу перегляду цифрового відеозапису від 18.07.2019 року за участю свідка ОСОБА_31 , потерпілий ОСОБА_16 вказує, що у особи яку він впізнав, а саме ОСОБА_12 був ніж, а також прямо вказує, що ОСОБА_12 це та особа, яка була в шортах, також з протоколу перегляду відеозапису за участю свідка ОСОБА_23 вбачається, що потерпілий вказує на те, що у особи яку він впізнав, а саме ОСОБА_12 був ніж, а також чітко вказує, що ОСОБА_12 це та особа яка була в шортах.
Крім того, допитаний в порядку ст. 225 КПК України свідок ОСОБА_19 повідомив обставини вчинення кримінального правопорушення, а також зазначив, що впізнає ОСОБА_12 як особу що нанесла тілесні ушкодження за родом ознак, а також зазначив, що особа, що нанесла тілесні ушкодження вийшла з будинку та повернулася до будинку, де відбувся конфлікт між свідком та потерпілим, та в якому проживає обвинувачений. Зокрема, свідки ОСОБА_22 та ОСОБА_24 надали аналогічні показання.
Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 07.06.2019 року за участю потерпілого ОСОБА_16 , останній зазначає, що після того, як невідомий чоловік завдав йому ножові поранення, він впав на землю та перебував у шоковому стані, коли приїхала швидка медична допомоги, в цей час співробітники поліції підвели до нього чоловіка на якого він та ОСОБА_19 вказували, який підходив по опису зовнішності нападника.
Зокрема, як вбачається з протоколу огляду місця події від 27.05.2019, де зафіксована обстановка місця вчинення злочину, яка також знайшла своє відображення як під час проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_19 , так і на відеозаписах з боді-камер працівників патрульної поліції.
Крім того, з протоколу обшуку проведеному у квартирі АДРЕСА_5 від 27.05.2019 року вбачається, що саме на цю квартиру вказують потерпілий ОСОБА_16 та свідок ОСОБА_19 та у вікні вказаної квартири знаходився чоловік з яким у останніх виник словесний конфлікт. Також варто звернути увагу на предмети, що знаходяться на підвіконні, так як в подальшому під час проведення слідчого експерименту свідок ОСОБА_19 вказує саме на дане вікно.
Крім того, у судовому засіданні було переглянуто цифровий відеозапис з нагрудної боді камери патрульного поліцейського в присутності свідка ОСОБА_23 на якому видно особу № 1, яка одягнена у кепку, джинси, футболку, поверх рубашку та макасіни, яка стоїть біля співробітників патрульної поліції та особу № 2 на ім'я ОСОБА_26 , особа № 2 одягнута у світлі штани,туфлі, кепку та кофту, в особі № 2 свідок впізнає потерпілого. Далі ведеться відеозапис передачі патрульним інформації щодо особи яка нанесла тілесні ушкодження, а саме «коренастий, темне волосся, проживає не третьому поверсі, був одягнений у шорти у клітинку, з'являється службовий транспорт медичної допомоги, співробітники патрульної поліції рухаються до будинку де почався словесний конфлікт із невідомою особою, яка проживає на третьому поверсі, свідок вказує, що він схожий на наркомана. Біля будинку з'являється особа № 3 одягнута у світлий реглан із темними рукавами, кросівки та спортивні штани, через 11 секунд з'являється особа № 4, яка по орієнтуванню схожа на нападника, який наніс тілесні ушкодження, одягнута у поло із полосами та джинси, які повідомили, що проживають на третьому поверсі будинку, з якого невідомий сварився із потерпілим та свідком, в подальшому даному чоловіку запропоновано пройти до карети швидкої допомоги для пред'явлення потерпілому. В подальшому працівником поліції потерпілому, який перебуває у кареті швидкої медичної допомоги було поставлено запитання: «цей молодий чоловік?», на що потерпілий відповідає «так!», запитання: «точно він?», відповідь «точно він!», в цей час свідок ОСОБА_31 , яка перебуває поряд з потерпілим в кареті швидкої медичної допомоги повторює зі слів останнього його відповідь «так, це він!». Свідок ОСОБА_23 , яка переглядає цифровий відеозапис також підтверджує той факт, що потерпілий впізнав в особі, яку підвели до нього для впізнання, особу нападника, яка завдала йому тілесних ушкоджень. Зокрема, свідок ОСОБА_23 , яка є медичним працівником з понад 15-річним стажем, зазначила в своїх показаннях, що потерпілий ОСОБА_16 перебував у тяжкому стані, при цьому чітко відповідав на запитання, стан був тяжкий, але стабільний, підтримував комунікацію і в її присутності свідомість не втрачав.
З урахуванням викладеного, колегія суддів критично ставиться до показів потерпілого ОСОБА_16 , оскільки в матеріалах кримінального провадження, а також судом у ході судового розгляду було встановлено механізм спричинення тілесних ушкоджень та всі активні дії обвинуваченого вказують на те, що він діяв умисно. Також варто зазначити, що ймовірна втрата пам'яті через важкий стан потерпілого спростовується самим потерпілим, який пам'ятає всі обставини, крім тих, що вказують на причетність до кримінального правопорушення обвинуваченого ОСОБА_12 , а також під час перегляду цифрового відеозапису за участі з ним.
Зокрема, колегія суддів не бере до уваги показання свідка ОСОБА_21 , яка була допитана в судовому засіданні, у порядку ст. 352 КПК України, та показала, що вона є співмешканкою обвинуваченого ОСОБА_12 , менше ніж рік вони орендували кімнату по АДРЕСА_4 , номер квартири не пам'ятає, поверх 3. У ніч затримання співмешканця ОСОБА_12 , останній перебував у своєї матері, зранку повернувся додому, о котрій годині не пам'ятає, також не пам'ятає дату, рік та час коли це відбувалося, оскільки перебувала у шоковому стані. Зокрема, зазначила, що при затриманні ОСОБА_12 , вона була присутньою, коли його підвели до потерпілого для впізнання, він вказав на ОСОБА_12 , проте не знає чому так сталося, оскільки ніякого конфлікту між потерпілим та ОСОБА_12 не було.
Однак, колегія суддів критично ставиться до таких показів свідка ОСОБА_21 , яка є співмешканкою обвинуваченого ОСОБА_12 , розцінює їх як такі, що дані з метою уникнення обвинуваченим ОСОБА_12 відповідальності, оскільки, з протоколу допиту свідка ОСОБА_21 від 27 травня 2019 року, який був досліджений в судовому засіданні й зауважень до нього не надходило, вбачається, що у кабінеті Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві (слідчого відділу) по суті поставлених запитань дала показання про те, що за адресою: АДРЕСА_2 винаймає кімнату, в якій мешкає разом з ОСОБА_12 , з яким на даний час зустрічається. 27 травня 2019 року, приблизно о 03 годині 30 хвилин вони разом із ОСОБА_12 відпочивали в своїй кімнаті, в іншій кімнаті знаходився хазяїн квартири. В цей час під вікнами їх квартири вони почули голосну розмову незнайомих чоловіків, які дуже гучно пакували пластикові пляшки, що заважало їм відпочивати, після чого ОСОБА_12 визирнув у вікно та сказав, що в смітнику риються двоє безхатьків та зминають пластикові пляшки, після чого крикнув їм у вікно, щоб вони поводилися тихіше, на що ті відповіли, що не будуть шуміти, проте, приблизно через 10 хвилин знову почали зминати пляшки та голосно поводити себе, в цей час ОСОБА_12 знову визирнув у вікно та між ним та незнайомими чоловіками виник словесний конфлікт. Зокрема, зазначила, що в цей час вона вийшла з кімнати, а коли повернулася, ОСОБА_12 закрив вікно та вже сидів на ліжку, після чого сказав їй, що його мати знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, тому потрібно піти та заспокоїти її, вони одяглися та вийшли з під'їзду, в цей час до них підійшли працівники поліції та в подальшому відвезли ОСОБА_32 до Дніпровського управління поліції. Зокрема, зазначила, що між конфліктом ОСОБА_12 з безхатьками та їх виходом з під'їзду пройшло близько 20 хвилин.
На запитання прокурора, чому різняться її показання у судовому засіданні з показаннями, які вона надавала на досудовому розслідування чітко пояснити не змогла.
Доводи сторони захисту щодо того, що допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_16 перебуваючи у кареті швидкої медичної допомоги при впізнанні нападника вказував саме на ОСОБА_12 не відповідає дійсності, адже він не пам'ятає цього, оскільки перебував у шоковому стані спростовуються показаннями свідка ОСОБА_23 , яка підтвердила той факт, що потерпілий впізнав в особі, яку підвели до нього працівники поліції для впізнання, особу нападника, який завдав йому ножових поранень. Крім того, у судовому засіданні свідок ОСОБА_23 показала, що потерпілий ОСОБА_16 перебував у свідомому стані, запаморочення не спостерігались, при цьому чітко відповідав на запитання, стан був тяжкий, але стабільний, підтримував комунікацію і в її присутності свідомість не втрачав, зокрема, зазначила, що при ножовому пораненні людина не завжди може перебувати у шоковому стані.
Крім того, доводи сторони захисту щодо критичного ставлення до показань свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_24 в частині впізнання потерпілим в обвинуваченому ОСОБА_12 особи, яка завдала йому ножових поранень, колегія суддів вважає, що такі висновки захисту є суб'єктивними та не узгоджуються з тими доказами, що наявні в матеріалах кримінального провадження, зокрема, у судовому засіданні з цього приводу свідки надали чіткі та логічні показання.
Проаналізувавши всі докази, колегія суддів приходить до висновку, що надані стороною обвинувачення докази в їх сукупності, повністю підтверджують дані про місце, час, спосіб, мотив та обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_12 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів приходить до обґрунтованого висновку про доведеність стороною обвинувачення винуватості ОСОБА_12 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, сукупністю доказів, які колегія суддів визнає належними, допустимими та достовірними, бере їх до уваги та кладе в основу обвинувального вироку відносно обвинуваченого, який повинен нести кримінальну відповідальність за вчинений ним злочин.
Відповідно до ч. ч. 1, 6 статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України та ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд при розгляді даного кримінального провадження враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, викладену в рішеннях ЄСПЛ по справах «Кобець проти України», «Коробов проти України» та «Ушаков проти України» щодо концепції доведення вини «поза розумним сумнівом» та вважає, що стороною обвинувачення в повній мірі доведено винуватість обвинуваченого ОСОБА_33 у вчиненні ним кримінального правопорушення, належними, допустимими, достовірними, а в їх сукупності достатніми доказами у кримінальному провадженні «поза розумним сумнівом», що також узгоджується із положеннями ст. 94 КПК України, які в повній мірі дають змогу суду зробити переконливий висновок щодо притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Згідно з ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд, зокрема, повинен вирішити такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини, ст. 62 Конституції України і норм КПК України, кожна людина має право на справедливий розгляд справи, ніхто не може бути підданий кримінальному покаранню поки не буде визнаний винним в законному порядку; обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах чи припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановлюється лише за умови, якщо під час судового розгляду вина підсудного у скоєнні конкретного злочину повністю доведена.
Тому, колегія суддів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності, взаємозв'язку, вважає, що у провадженні існує сукупність допустимих та належних доказів, на підставі яких можна зробити переконливий висновок щодо доведеності вини обвинуваченого в інкримінованому йому діянні, а позиція обвинуваченого ОСОБА_12 обумовлена його бажанням уникнути кримінальної відповідальності за особливо тяжкий злочин.
Вина ОСОБА_12 у тому, що він своїми умисними діями вчинив закінчений замах на умисне вбивство, тобто протиправне заподіяння смерті іншій людині, є доведеною і тому, колегія суддів знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Призначення покарання
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.
Згідно з вимогами КК України та постанови Пленуму Верховного Суду № 8 від 12.06.2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
При обранні виду та міри покарання колегія суддів, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.
Так, колегія суддів, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_12 виду та міри покарання, бере до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким, конкретні обставини кримінального провадження, дані про його особу, зокрема: на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом перебуває з 11.01.2003 року, діагноз: Розлади психіки і поведінки внаслідок вживання наркотичних та інших психоактивних речовин Синдром залежності, раніше судимий.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_12 згідно зі ст. 66 КК України, не встановлено.
Відповідно до ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_12 колегія суддів визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Так, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_12 кримінального правопорушення, відсутністю обставин, які б пом'якшували покарання, конкретних обставин кримінального провадження, зухвалість та тяжкість вчиненого, ставлення обвинуваченого до скоєного (вину не визнав, у скоєному не розкаявся), колегія суддів вважає, що його перевиховання й виправлення неможливо без ізоляції від суспільства і не знаходить підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України та призначення покарання, наближеного до мінімальної санкції ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Позбавлення волі на певний строк є найсуворішим покаранням, що може бути призначене особам. Це покарання має застосовуватися до таких осіб тільки тоді, коли у суду є переконання, що застосування більш м'якого покарання не сприятиме виправленню засудженого.
Саме таке покарання буде доцільне для профілактики вчинення обвинуваченими нових злочинів, буде найбільш відповідати принципам та меті його призначення, зазначене випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року. Також такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).
Інші рішення, щодо питань, які вирішуються при ухваленні вироку
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені, вирішено відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.
Речові докази у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, колегія суддів,-
ОСОБА_12 визнати винуватим за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_12 у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київського слідчого ізолятора» Міністерства юстиції України залишити без змін та вважати його продовженим до набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання ОСОБА_12 рахувати з 27 травня 2019 року.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Стягнути з ОСОБА_12 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 2 248 гривень 50 копійок за проведення судово-медичної експертизи № 042-1180-2019 від 17.07.2019 року.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: 5 закладних із ломбарду «Скарбниця» № 871-15016044 від 15.05.2019 року, № 871-19015216 від 12.05.2019 року, № 871-15016220 від 21.05.2019 року, ломбарду «Найкращий» № 0051152417 від 15.05.2019 року, № 0051167707 від 21.05.2019 року на ім'я ОСОБА_21 , які було вилучено та поміщено до сейф пакету «Національна поліція Україна» № 7055628 з підписами понятих, сім карти операторів «Київстар», «Лайфселл», «Водафон» в загальній кількості 53 одиниці, які запаковано до сейф пакету «Національна поліція» № 7055629, гумові тапці чорного кольору, які належать ОСОБА_12 які вилучено та поміщено до паперового конверту скріпленою печаткою «Для пакетів» із підписами понятих, 4 предмети схожі на ножі, які поміщені до сейф пакету «Національна поліція Україна» № ЕХР 0239209 з підписами понятих, які передані на зберігання до камери схову Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві - знищити; DVD-R диск, що приєднаний до матеріалів кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Головуючий суддя:
Суддя:
Суддя: