Справа № 120/18627/21-а
Головуючий у І інстанції: Мультян М.Б.
Суддя-доповідач: Курко О. П.
14 липня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування постанови,
постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку залишено без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2022 року - без змін.
12 липня 2022 року на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" надійшла заява про ухвалення судового рішення.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року розгляд вказаної заяви призначено в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача судових витрат, колегія суддів вважає, що вказана заява підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Приписи ч. 3 ст. 134 КАС України визначають для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому в силу положень ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати у тому числі розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Аналогічна позиція підтримується Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 року у справі № 569/17904/17.
Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що обов'язковою умовою для врахування судом таких доказів є їх подання до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що представником позивача Бєлкіним Л.М. протягом встановленого процесуальним законом строку було надано документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, серед яких:
- копія договору про надання правової допомоги від 24.06.2022 року;
- копія акту приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від 11.07.2022 року.
Колегія суддів, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 19.09.2019 року у справі № 810/2760/17, вважає за необхідне звернути увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що приписи КАС України покладають обов'язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 20.01.2021 року у справі № 120/3929/19-а.
Матеріали справи свідчать, що відповідач - Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку до суду апеляційної інстанції подала заперечення проти ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат, обґрунтовуючи їх тим, що у позивача не було поважних причин для неподання доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат ще до судових дебатів, а додані до заяви докази не підтверджують розмір відповідних витрат. Крім того, відповідач наполягає на необґрунтованості розміру таких витрат та зазначає про необхідність виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (їх дійсності та необхідності).
Перевіряючи обґрунтованість заявлених до відшкодування витрат у розрізі їх видів наданих послуг, з урахуванням викладених у клопотанні про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу мотивів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
По-перше, суд звертає увагу відповідача, що у відзиві на апеляційну скаргу представником позивача було заявлено клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу та повідомлено суд апеляційної інстанції, що детальний розрахунок останній надасть після розгляду апеляційної скарги.
По-друге, заява про ухвалення додаткового судового рішення була підписана електронним цифровим підписом, що підтверджується відповідним протоколом.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави (п. 1); складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру (п. 2); представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами (п. 6).
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Згідно з наданим представником позивача актом приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від 11.07.2022 року, послуги включають: підготовка відзиву на апеляційну скаргу 20 000,00 грн., участь у судовому засіданні 4 000,00 грн.
Всього 5,5 годин* 4 000,00 грн., тому до сплати по даному акту належить 22 000,00 грн.
У контексті викладеного вище, колегія суддів наголошує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Водночас, колегія суддів не вбачає доцільності стягнення з відповідача судових витрат всієї сумі, зокрема, 20 000 грн. за підготовку відзиву на апеляційну скаргу, оскільки подання відзиву є правом учасників справи, а відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (стаття 304 КАС України).
Разом з тим, зміст відзиву відповідає змісту позовної заяви, а також містить цитування правових позицій Верховного Суду.
Надаючи оцінку обґрунтованості витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає, що останні не можуть вважатися обґрунтованими щодо розміру заявленої на їх надання кількості часу та відповідного розміру оплати.
Відтак, оскільки процесуальний закон наділяє суд повноваженнями з урахуванням клопотання іншої сторони зменшити належну до стягнення суду правничої допомоги, судова колегія приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають зменшенню.
Таким чином, виходячи з критеріїв співмірності, обґрунтованості і пропорційності, а також зв'язку витрат із конкретною справою, присудженню за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн., розмір яких зменшується судом апеляційної інстанції з огляду на викладені вище мотиви.
Керуючись ст.ст. 243, 252, 310, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Ухвалити додаткову постанову, якою вирішити питання про розподіл судових витрат.
Стягнути з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Говерла" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Курко О. П.
Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.