Рішення від 23.06.2022 по справі 911/2433/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2022 р. м. Київ Справа № 911/2433/21

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В. за участю секретаря судового засідання Абраменко М.К., дослідивши матеріали справи

За позовом Приватного акціонерного товариства «Бориспільське підприємство «Сортнасіннєовоч»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-Агро»

про стягнення 161 316,81 грн.

Учасники судового процесу:

від позивача: Бобовська Л. А.;

від відповідача: Юрченко К. І.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Бориспільське підприємство «Сортнасіннєовоч» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-Агро» про стягнення 161 316,81 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором оренди № 06/18 від 01.09.2018 в частині здійснення орендних платежів, а також повернення орендованого майна. Враховуючи наявну заборгованість відповідача, позивачем подано зазначену позовну заяву про стягнення з останнього 45 066,18 грн. основного боргу, 2 857,58 грн. штрафних санкцій та 113 393,05 грн. збитків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.08.2021 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Бориспільське підприємство «Сортнасіннєовоч» залишено без руху.

07.09.2021 від заявника надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 17.08.2021.

Враховуючи те, що суддя Сокуренко Л.В., починаючи з 30.08.2021 по 10.09.2021 знаходилася у відпустці, то розгляд зазначеної позовної заяви був здійснений після виходу судді на роботу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.09.2021 у справі № 911/2433/21 розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 13.10.2021 о 14:30.

13.10.2021 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

13.10.2021 у судове засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення по справі. Ухвалою суду від 13.10.2021, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 10.11.2021 о 14:40.

28.10.2021до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

09.11.2021 до канцелярії суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив.

10.11.2021 у судове засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення по справі. У судовому засіданні 10.11.2021 представником відповідача подано клопотання про огляд оригіналів електронних доказів за місцем знаходження та клопотання про витребування доказів. Ухвалою суду від 10.11.2021, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 09.12.2021 о 15:10.

08.12.2021 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про залучення доказів.

09.12.2021 до канцелярії суду від позивача надійшло пояснення на заперечення відповідача.

09.12.2021 до канцелярії суду від позивача надійшло заперечення проти клопотання відповідача про долучення доказів.

09.12.2021 у судове засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення по справі. У судовому засіданні 09.12.2021 суд протокольно відмовив у задоволенні клопотання про залучення доказів, а також пояснення позивача на заперечення відповідача не прийняті судом до розгляду; суд протокольно відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів.

У судовому засіданні 09.12.2021 суд протокольно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про огляд електронних оглядів за місцем знаходження, однак суд повідомив сторін, що при розгляді справи по суті буде досліджено усі докази, які було долучено відповідачем до відзиву. Ухвалою суду від 09.12.2021, яка занесена до протоколу судового засідання, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу № 911/2433/21 до судового розгляду по суті на 26.01.2022 о 15:30.

26.01.2022 до канцелярії суду від відповідача надійшли додаткові пояснення.

26.01.2022 у судове засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення по суті спору; суд повідомив сторін, що додаткові пояснення відповідача не приймаються до розгляду. Ухвалою суду від 26.01.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні до 10.02.2022 о 14:50.

10.02.2022 у судове засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення по суті спору.

У судовому засіданні 10.02.2022 представник позивача усно клопотав про відкладення судового засідання у зв'язку із мирним врегулюванням спору. Ухвалою суду від 10.02.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, суд оголосив перерву у судовому засіданні на 03.03.2022 о 16:00.

03.03.2022 судове засідання не відбулося у зв'язку із тим, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 24.02.2022 року строком на 30 діб, а також запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Поряд з тим, у зв'язку із загрозою життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, керуючись ст. 3 Конституції України, ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», рішенням Ради суддів України № 9 від 24.02.2022, враховуючи положення Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», розпоряджень Київської обласної військової адміністрації, прийнятих відповідно до ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», наказом голови Господарського суду Київської області № 3 від 03.03.2022 «Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Київської області в умовах воєнного стану», зокрема, зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України та запроваджено з 04.03.2022 роботу у Господарському суді Київської області в віддаленому режимі.

Наказом голови Господарського суду Київської області № 4 від 01.04.2022 «Про припинення здійснення суддями Господарського суду Київської області своїх повноважень дистанційно», керуючись ст. 3 Конституції України, ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, припинено здійснення суддями Господарського суду Київської області своїх повноважень дистанційно.

Враховуючи те, що суддя Сокуренко Л.В., починаючи з 03.03.2022 по 15.04.2022 перебувала у відпустці, то розгляд зазначеної позовної заяви був здійснений після виходу судді на роботу.

Господарський суд Київської області ухвалою від 18.04.2022, зокрема, повідомив учасників справи про те, що судовий розгляд справи 911/2433/21 по суті у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження 03.03.2022 не відбувся.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.04.2022 було призначено судове засідання у справі № 911/2433/21 на 19.05.2022.

28.04.2022 від позивача надійшов на електронну адресу суду лист б/н від 27.04.2022 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 16.05.2022 у справі № 911/2433/21 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

19.05.2022 у судове засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення по суті спору; представник позивача усно клопотав про відкладення судового засідання. Ухвалою суду від 19.05.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання на 09.06.2022.

09.06.2022 у судове засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення по суті спору. Ухвалою суду від 09.06.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання на 23.06.2022.

23.06.2022 у судове засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення по суті спору.

23.06.2022 у судовому засіданні судом оглянуті електронні докази на електронному носію (DVD-диск); електронний доказ протокольно долучений судом до матеріалів справи, однак не прийнятий судом до дослідження, у зв'язку із неможливістю ідентифікувати місце зйомки.

23.06.2022 у судовому засіданні судом з'ясовано наявність заяв або клопотань з приводу розподілу судових витрат за наслідками розгляду спору. Жодних заяв або клопотань учасниками судового процесу до суду не надано, усних заяв про подачу доказів понесення судових витрат за наслідками розгляду справи сторонами також не здійснено.

23.06.2022 у судовому засіданні позивач надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на наступне.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що орендар листом № 27/11/2020 від 27.11.2020 звернувся до позивача із пропозицією розірвати договір оренди № 06/18 від 01.09.2018. Позивач, як орендодавець, погодився на розірвання договору надіславши відповідачу 03.03.2021 Додаткову угоду про розірвання договору оренди та Акт приймання-передачі для підписання. Однак, як зазначає позивач, відповідач ухиляється від підписання угоди про розірвання договору оренди, не повертає приміщення згідно Акта приймання-передачі, припинив сплату орендної плати з січня місяця 2021 р.

Таким чином, позивач не отримує орендну плату за договором оренди № 06/18 від 01.09.2018, що має сплачувати відповідач, та не може передати приміщення в користування третім особам, що спричинює збитки для позивача. У зв'язку із цим, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 45 066,18 грн. основного боргу, що складається з суми орендних платежів за період з січня 2021 по лютий 2021 р., 2 857,58 грн. пені за несвоєчасну оплату орендних платежів, а також збитки у вигляді упущеної вигоди за період з 01.03.2021 по 31.07.2021 в сумі 113 393,05 грн.

У свою чергу, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Як зазначає відповідач, 27.11.2020 відповідач звернувся до позивача з листом № 27/11-2020 від 27.11.2020, яким повідомив про звільнення приміщень, що знаходились у його користуванні, відповідно до договору оренди, та запропонував розірвати договір та підписати Акт здачі-приймання орендованих приміщень від 30.12.2020, у зв'язку із аварійним станом орендованих приміщень, невідповідністю їх технічного стану вимогам законодавства України у сфері цивільного захисту населення та правилам пожежної безпеки та неможливістю використання їх за цільовим призначенням, вказаним в договорі оренди № 06/18 від 01.09.2018.

На думку відповідача, направивши лист № 27/11-2020 від 27.11.2020 на адресу позивача більш ніж за місяць до запланованої дати розірвання договору та здійснивши при цьому всі остаточні розрахунки за користування приміщенням до визначеної відповідачем дати розірвання договору - 30.12.2020, виконав умови припинення (розірвання) договору, передбачені п. 8.3 договору. На думку відповідача, договір оренди № 06/18 від 01.09.2018 припинив свою дію 30.12.2020, про що відповідач завчасно повідомив позивача. Таким чином, позивач не мав права вимагати від відповідача сплати орендної плати згідно договору, оскільки договірні зобов'язання між сторонами були припинені, а відповідач звільнив орендовані приміщення та передав ключі працівнику позивача.

Як зазначає відповідач, позивач на лист № 27/11-2020 від 27.11.2020 відповів лише 05.02.2021 листом № 5, яким запропонував відповідачу розірвати договір тільки з 01.03.2021 та запропонувавши відповідачу з'явитися 01.03.2021 для обстеження орендованих приміщень та підписання Акту приймання-передачі, але представник позивача у визначену дату для огляду приміщень не з'явився. Відповідач стверджує, що він неодноразово намагався домовитися з позивачем про зустріч для огляду приміщень та підписання Акту приймання-передачі приміщень, однак така зустріч не відбулася.

Таким чином, на думку відповідача, позивач умисно ухиляється від підписання Акту приймання-передачі приміщення з метою безпідставного отримання від відповідача коштів у вигляді орендних платежів за період, коли відповідачем фактично були звільнені орендовані приміщення. Відповідач правомірно скористався своїм правом на розірвання (припинення) договору оренди, як того передбачають положення договору, проте позивач всіляко вчиняє дії з метою ухилення від виконання обов'язку прийняти орендовані приміщення.

Враховуючи все вищенаведене, на думку відповідача, ним було належним чином, у повному обсязі та вчасно виконано свої зобов'язання перед позивачем, передбачені договором і законом. Відповідачем неодноразово вчинялися дії з метою підписання Акту приймання-передачі приміщень; направлялися листи, здійснювалися телефонні дзвінки, а також були здійснені виїзди з метою підписання Акту приймання-передачі приміщень тощо. Натомість, позивач ухилявся від підписання вказаного Акту та приймання приміщень. Таким чином відсутня вина відповідача у невиконанні зобов'язань, про які зазначає позивач. Відповідач у законному порядку, передбаченому договором та законом розірвав договір із позивачем та звільнив орендовані приміщення 30.12.2020.

Враховуючи все вищенаведене у сукупності, відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а тому просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

У судовому засіданні 23.06.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Частина 6 ст. 233 ГПК України встановлює, що у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2018 між Приватним акціонерним товариством «Бориспільське підприємство «Сортнасіннєовоч» (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гермес-Агро» (далі - орендар, відповідач) укладено договір оренди № 06/18 (далі - договір) та додатки до нього.

Пунктом 1.1 укладеного правочину передбачено, що на підставі взаємної згоди сторін орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування наступні приміщення: 1) приміщення загальною площею 31,8 кв. м (№ 15, згідно Додатку № 1 до цього Договору); 2) приміщення загальною площею 21,5 кв. м (№ 16, згідно Додатку № 1 до цього Договору); 3) приміщення загальною площею 30,4 кв. м (№ 17, згідно Додатку № 1 до цього Договору); 4) приміщення загальною площею 8,4 кв. м (№ 18, згідно Додатку № 1 до цього Договору); 5) приміщення загальною площею 5,8 кв. м (№ 19 , згідно Додатку № 1 до цього Договору); 6) приміщення загальною площею 2,6 кв. м (№ 20, згідно Додатку № 1 до цього Договору); 7) приміщення загальною площею 5,6 кв. м (№ 21, згідно Додатку № 1 до цього Договору); 8) приміщення загальною площею 2,6 кв. м (№ 22, згідно Додатку № 1 до цього Договору); 9) приміщення загальною площею 9,7 кв. м (№ 23, згідно Додатку № 1 до цього Договору); 10) приміщення загальною площею 4,9 кв. м (№ 24, згідно Додатку № 1 до цього Договору); 11) приміщення загальною площею 82,3 кв. м (№ 44, згідно Додатку № 2 до цього Договору); 12) приміщення загальною площею 46,1 кв. м (№ 55, згідно Додатку № 2 до цього Договору); 13) приміщення загальною площею 25,1 кв. м (№ 27, № 36, згідно Додатку № 2 до цього Договору) - далі по тексту - «Приміщення».

Відповідно до п. п 1.2 та 2.1 договору, приміщення, загальною площею, 276,8 кв. м, знаходяться за адресою: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Завокзальна, будинок 5, та належать орендодавцеві на праві власності, що підтверджуються відповідним свідоцтвом про право власності на нерухоме майно.

Орендодавець надає орендареві право використовувати приміщення для організації виробничо-складської діяльності зі складування матеріалів та товару відповідно до норм чинного законодавства (п. 2.1).

Згідно із п. п. 1.6 та 6.1 договору, передача приміщень орендодавцем в строкове платне користування орендарю здійснюється на підставі Акта приймання-передачі (далі - Акт) приміщень, в якому зазначається технічний стан та основні характеристики приміщень. Акт складається сторонами та є невід'ємною частиною договору.

Приміщення є фактично переданим орендодавцем в строкове платне користування орендарю з моменту підписання уповноваженими особами сторін Акту приймання-передачі приміщення, з визначенням у ньому технічного стану приміщень на момент такої передачі. В момент підписання Акта приймання-передачі орендар передає орендодавцю ключі від приміщень, де є відповідні замки (запірні механізми).

Судом встановлено, що 01.09.2018 позивач, на підставі Акту прийому-передачі приміщення від 01.09.2018, передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування (оренду) приміщення загальною площею 276,8 кв. м., що не мають опалення: 1) приміщення загальною площею 31,8 кв. м (№ 15, згідно Додатку № 1 до цього Договору); 2) приміщення загальною площею 21,5 кв. м (№ 16, згідно Додатку № 1 до цього Договору); 3) приміщення загальною площею 30,4 кв. м (№ 17, згідно Додатку № 1 до цього Договору); 4) приміщення загальною площею 8,4 кв. м (№ 18, згідно Додатку № 1 до цього Договору); 5) приміщення загальною площею 5,8 кв. м (№ 19 , згідно Додатку № 1 до цього Договору); 6) приміщення загальною площею 2,6 кв. м (№ 20, згідно Додатку № 1 до цього Договору); 7) приміщення загальною площею 5,6 кв. м (№ 21, згідно Додатку № 1 до цього Договору); 8) приміщення загальною площею 2,6 кв. м (№ 22, згідно Додатку № 1 до цього Договору); 9) приміщення загальною площею 9,7 кв. м (№ 23, згідно Додатку № 1 до цього Договору); 10) приміщення загальною площею 4,9 кв. м (№ 24, згідно Додатку № 1 до цього Договору); 11) приміщення загальною площею 82,3 кв. м (№ 44, згідно Додатку № 2 до цього Договору); 12) приміщення загальною площею 46,1 кв. м (№ 55, згідно Додатку № 2 до цього Договору); 13) приміщення загальною площею 25,1 кв. м (№ 27, № 36, згідно Додатку № 2 до цього Договору) - далі по тексту - «Приміщення», що знаходяться за адресою: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Завокзальна, будинок 5, та належать орендодавцю на праві власності, що підтверджується відповідним свідоцтвом про право власності на нерухоме майно.

В Акті прийому-передачі приміщення від 01.09.2018 сторонами підтверджено, що стан приміщень на момент прийняття (передання) в оренду знаходяться у справному та придатному для використання стані. Двері та замки цілі, стіни без конструктивних пошкоджень та змін, приміщення чисті без будь-якого рухомого майна (залишків сміття тощо), без шкідливих та явно виражених запахів, інших якісних застережень (особливостей) сторонами не виявлено. Зазначений Акт підписаний сторонами без будь-яких зауважень та заперечень та скріплений печатками підприємств (копія наявна в матеріалах справи).

01.10.2018 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до договору оренди № 06/18 від 01.09.2018 р. п. 1 якої сторони прийняли рішення про збільшення з 01.10.2018 р. площі орендованих орендарем у орендодавця приміщень, які передаються у тимчасове платне користування орендаря загальною площею 36,0 кв. м., (№ 2 згідно Додатку № 1 до цієї угоди) та Додаток до неї. Відповідно до п. 1.2 Додаткової угоди № 1, загальна площа приміщень, що орендуються орендарем у орендодавця з 01.10.2018 р. становитиме 312,8 кв. м. Також, 01.10.2018 між сторонами укладено Акт приймання-передачі приміщення до Додаткової угоди № 1, за яким позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування (оренду) приміщення загальною площею 36,0 кв. м.

Зазначені Додаткова угода № 1 та Акт підписані сторонами без будь-яких зауважень та заперечень, скріплені печатками та долучені до матеріалів справи.

01.02.2019 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 до договору оренди № 06/18 від 01.09.2018 р. п. 1 якої сторони прийняли рішення викласти п 1.3 додаткової угоди № 1 до договору оренди № 06/18 від 01.09.2018 в новій редакції, а саме: змінена орендна плата за місяць оренди за приміщення площею 36,0 кв. м. (копія наявна в матеріалах справи).

01.09.2019 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 3 до договору оренди № 06/18 від 01.09.2018 р. п. 1 якої сторони прийняли рішення про збільшення з 01.09.2019 р. площі орендованих орендарем у орендодавця приміщень, які передаються у тимчасове платне користування орендаря загальною площею 89,4 кв. м., а саме: приміщення загальною площею 9,0 кв. м. (№ 9 згідно Додатку № 1 до цієї угоди); приміщення загальною площею 3,6 кв. м. (№ 10 згідно Додатку № 1 до цієї угоди); приміщення загальною площею 12,3 кв. м. (№ 13 згідно Додатку № 1 до цієї угоди); приміщення загальною площею 17,1 кв. м. (№ 14 згідно Додатку № 1 до цієї угоди), приміщення магазину «Каштан» загальною площею 45,3 кв. м. (№ 25 згідно Додатку № 1 до цієї угоди); приміщення загальною площею 2,1 кв. м. (№ 26 згідно Додатку № 1 до цієї угоди) та Додаток до неї. Відповідно до п. 1.2 Додаткової угоди № 1, загальна площа приміщень, що орендуються орендарем у орендодавця з 01.09.2019 р. становитиме 402,2 кв. м. Одночасно, 01.09.2019 між сторонами укладено Акт приймання-передачі приміщення до Додаткової угоди № 2, за яким позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування (оренду) приміщення загальною площею 89,4 кв. м.

Зазначені Додаткова угода № 2 та Акт підписані сторонами без будь-яких зауважень та заперечень, скріплені печатками та долучені до матеріалів справи.

31.08.2020 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 4 до договору оренди № 06/18 від 01.09.2018 р. п. 1 якої сторони прийняли рішення про зменшення площі орендованих орендарем у орендодавця приміщень на загальну площу 36,0 кв. м. (№ 2, згідно додатку № 1 до Додаткової угоди № 1 від 01.10.2018). Відповідно до п. 1.1 Додаткової угоди № 4, загальна площа приміщень, що орендуються орендарем у орендодавця з 01.09.2020 р. становитиме 366,2 кв. м. Одночасно, 31.08.2020 між сторонами укладено Акт приймання-передачі (повернення) приміщення до Додаткової угоди № 4, за яким орендар передав, а орендодавець прийняв приміщення загальною площею 36,0 кв. м. (№ 2, згідно додатку № 1 до Додаткової угоди № 1 від 01.10.2018), що знаходиться за адресою: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Завокзальна, будинок 5. Одночасно з переданням (поверненням) приміщення орендарем, орендодавцю передаються ключі від приміщень де є замки.

Зазначені Додаткова угода № 4 та Акт підписані сторонами без будь-яких зауважень та заперечень, скріплені печатками та долучені до матеріалів справи.

30.11.2020 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 5 до договору оренди № 06/18 від 01.09.2018 р. п. 1 якої сторони прийняли рішення про зменшення площі орендованих орендарем у орендодавця приміщень на загальну площу 46,1 кв. м. (№ 55, згідно додатку № 1 до Додаткової угоди № 2). Відповідно до п. 1.1 Додаткової угоди № 5, загальна площа приміщень, що орендуються орендарем у орендодавця з 01.12.2020 р. становитиме 360,1 кв. м. Одночасно, 30.11.2020 між сторонами укладено Акт приймання-передачі (повернення) приміщення до Додаткової угоди № 5, за яким орендар передав, а орендодавець прийняв приміщення загальною площею 46,1 кв. м. (№ 55, згідно додатку № 1 до Додаткової угоди № 2), що знаходиться за адресою: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Завокзальна, будинок 5. Одночасно з переданням (поверненням) приміщення орендарем, орендодавцю передаються ключі від приміщень де є замки.

Зазначені Додаткова угода № 5 та Акт підписані сторонами без будь-яких зауважень та заперечень, скріплені печатками та долучені до матеріалів справи.

Отже, позивачем належним чином виконані взяті на себе зобов'язання за договором оренди в частині надання приміщень у строкове платне користування відповідачу.

Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що орендна плата (далі - «ОП») за місяць оренди складає 13 794 (тринадцять тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн. 15 коп., крім того ПДВ 2 758 (дві тисячі сімсот п'ятдесят вісім) грн. 83 коп. Всього разом з ПДВ 16 552 (шістнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 98 коп. Орендна плата коригується на офіційно встановлений індекс інфляції, а саме: розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції. В розрахунку ОП індекс інфляції застосовується у випадку, якщо він більше або дорівнює 100,0 %, в інших випадках застосовується індекс інфляції, що дорівнює 100,0 %.

Відповідно до п. п. 5.3.-5.4, 5.8 договору, орендар зобов'язується сплачувати орендодавцю щомісячну орендну плату в тому числі з ПДВ у гривнях, в розмірі, що розраховується згідно п. 5.1 цього договору. Орендна плата сплачується орендарем в безготівковій формі, в гривнях на поточний розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 5 (п'ятого) числа поточного місяця за попередній місяць на підставі виставлених орендарю, в порядку передбаченому цим договором, рахунків фактур.

Належне виставлення рахунків-фактур здійснюється шляхом надання таких рахунків-фактур орендарю поштою та/або передання особисто під підпис орендарю із здійсненням відповідної позначки про отримання на копії такого (таких) рахунків-фактур. Посилання орендаря на неотримання рахунків фактур надісланих (наданих) шляхом вказаним в цьому пункті договору, у зв'язку із зміною адреси, номерів телефонів, інших реквізитів, і не повідомлення орендодавця про такі зміни в порядку передбаченому договором, не є належним посиланням на факт не отримання та порушення орендодавцем умов договору, і є ризиком орендаря з повною відповідальністю за можливі наслідки щодо останнього (п. 5.8 договору).

Згідно з п. п. 4.2.5 та 4.2.13 договору, орендар зобов'язується, зокрема, своєчасно та в повному обсязі, одним платежем сплачувати встановлені цим договором платежі, зокрема орендну плату та інші обумовлені платежі за цим договором (оплата компенсації витрат по активній енергії, компенсації витрат по оплаті за перетікання реактивної енергії, компенсації за технічне обслуговування та ремонт електрообладнання та електромереж, водопостачання, водовідведення, опалення, інші платежі) та іншими домовленостями, дотримуватись беззаперечно умов п. 5 цього договору.

Приймати повідомлення передбачені цим договором, сплачувати орендну плату та інші платежі передбачені цим договором, приймати участь у дослідженні обставин передбачених цим договором, приймати участь та складати передбачені цим договором комісійні акти, повідомляти орендодавця про зміну реквізитів в строк передбачений цим договором та виконувати всі обов'язки передбачені цим договором (п. 4.2.13 договору).

Пунктами 8.2 та 8.3 договору сторони погодили, що орендар може достроково розірвати, припинити цей договір, якщо орендодавець неналежним чином виконує взяті на себе відповідно до цього договору зобов'язання. У випадку технологічної та господарської доцільності орендар має право достроково припинити дію договору, письмово попередивши орендодавця про це за 1 (один) місяць до запланованої ним дати припинення, здійснивши при цьому остаточні розрахунки за користування приміщенням до дати такого розірвання та повернення по акту приміщення.

Пунктом 8.4 договору встановлено, що цей договір може бути розірваний, а його дія припинена в будь-яких момент за письмовою згодою сторін.

Відповідно до п. 6.2 договору, після закінчення строку оренди за цим договором або у разі розірвання та/або припинення цього договору, орендар зобов'язується передати (здійснити дії по належному оформленню акту приймання-передачі приміщення) орендодавцю приміщення в день закінчення та/або припинення дії договору в день його розірвання, згідно складеного сторонами акта приймання-передачі, а у випадку ухилення орендаря від передання приміщення та/або підписання акту приймання-передачі, в порядку передбаченому п 1.6.1 договору, ризик випадкового знищення або пошкодження майна несе орендар.

Згідно п. 1.6.1 договору, повернення приміщень орендарем орендодавцю, при розірванні та (або) припиненні та/або закінченні дії договору, також здійснюється на підставі складення сторонами акта приймання-передачі приміщень, окрім випадку, коли орендар зникне та (або) систематично уникатиме зв'язку та контактів з орендодавцем при цьому не сплачуючи за користування приміщенням більше 1 (одного) місяця, інших порушень договору, що обумовлені в ньому та не здійснюючи передачу приміщення по акті: у цьому випадку орендодавець може організувати повернення приміщень у власне володіння, користування та розпорядження з дотриманням безпечного зберігання майна орендаря складаючи при цьому відповідні комісійні (колегіальні) документи. Датою передачі приміщень в оренду та датою їх повернення є дата складання відповідних актів сторонами та (або) відповідними комісійними (колегіальними) утвореннями у випадках, передбачених цим договором. Комісійні (колегіальні) документи складаються двома представниками від орендодавця (або його працівниками) та орендаря.

Згідно з п. 4.2.7 договору, орендар зобов'язується звільнити приміщення в строк (дату) розірвання, припинення договору та передати його орендодавцю в стані не гіршому, ніж при передачі в оренду з урахуванням нормального зносу. Не заперечувати проти передання орендодавцю (отримання орендодавцем) приміщення, в тому числі після складення відповідного акта приймання-передачі, а також у випадку, коли орендар зникне та (або) систематично уникатиме зв'язку та контактів з орендодавцем, несплати за користування приміщенням більше 1 (одного) місяця при цьому не здійснюючи передачу приміщення по акту; у цьому випадку орендодавець може самостійно організовувати повернення приміщення у власне володіння та користування з дотриманням безпечного зберігання майна орендаря, складаючи при цьому відповідні комісійні (колегіальні) документи в порядку передбаченому договором.

Усі повідомлення та ті, факт яких неможливо підтвердити (телефонні розмови, факсові повідомлення, вивішені об'яви) у випадку можливості їх заперечення, обов'язково мають бути продубльовані одним із способів вказаних в п. 13.11 договору.

Згідно п. п. 12.1 та 13.1 договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріпленням його печатками сторін і діє до 31.07.2021 р. з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі приміщень. Усі зміни та доповнення, додаткові угоди та протоколи, погодження тощо до цього договору повинні складатись у письмовій формі і вступають в силу з дати їх підписання уповноваженими представниками сторін.

Судом встановлено, що листом № 27/11-2020 від 27.11.2020 відповідач звернувся до позивача із пропозицією розірвати договір оренди № 06/18 від 01.09.2018 р. зі змісту якого вбачається, що у зв'язку із аварійним станом приміщення, яке орендується, невідповідністю нормам і правилам пожежної безпеки, державним санітарно-епідеміологічним правилам ТОВ «Гермес-Агро» звільнило орендовані площі 30.12.2020. Також зі змісту листа вбачається, що відповідач звертає увагу позивача, що лист-повідомлення з приводу розірвання договору і звільнення орендованих приміщень з 30.12.2020 р. був направлений позивачу 27.11.2020. проте, оскільки відповідач не отримав жодної інформації з приводу одержання листа позивачем, відповідно надсилає його повторно. Листом № 27/11-2020 від 27.11.2020 відповідач також пропонує розірвати договір оренди № 06/18 від 01.09.2018 р. та просив протягом 5 календарних днів з моменту отримання підтвердити отримання даного листа та терміново надіслати акти про приймання-передачі орендованих приміщень від позивача (копія листа наявна в матеріалах справи).

Лист № 27/11-2020 від 27.11.2020 направлений відповідачем на адресу позивача - 28.01.2021 та отриманий позивачем 29.01.2021, що підтверджується витягом з офіційного веб-порталу «УКРПОШТА» щодо поштового відправлення за № 0830400234496 (копія наявна в матеріалах справи). Доказів щодо направлення листа № 27/11-2020 від 27.11.2020 раніше, а саме з 27.11.2020 р., до суду не надано.

05.02.2021 позивач, листом № 5 від 05.02.2021 у відповідь на лист відповідача № 27/11-2020 від 27.11.2020 р. щодо розірвання договору оренди № 06/18 від 01.09.2018 р., повідомив відповідача про те, що позивач погоджується розірвати договір оренди № 06/18 від 01.09.2018 р. Також, листом позивач просив відповідача підготувати орендовані приміщення до здачі позивачу у стані не гіршому, ніж на момент підписання договору оренди № 06/18 від 01.09.2018 р.. Листом позивач повідомив відповідача, що запланована дата припинення договору оренди № 06/18 від 01.09.2018 р. - 28.02.2021 р. та просив здійснити остаточні розрахунки за користування приміщеннями до дати такого припинення, розірвання та повернення по Акту приймання-передачі приміщення. Листом позивач також просив відповідача з'явитися 01.03.2021 р. о 11-00 годині для обстеження стану орендованих приміщень та підписання Акту приймання-передачі. Разом з листом відповідачу був надісланий рахунок-фактура та акт виконаних робіт за січень 2021 та повідомлено, що рахунок-фактура та акт виконаних робіт за лютий 2021 р. буде надіслано відповідачу додатково, після оприлюднення офіційно встановленого індексу інфляції за попередній місяць, згідно до договору. Додатками до листа є рахунок-фактура № СФ-0000009 від 25.01.2021 р на суму 22 387,57 грн. та Акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000009 на суму 22 387,57 грн., підписаний з боку позивача (копія листа, рахунку-фактури та акту здачі-приймання робіт наявні в матеріалах справи). Лист № 9 від 26.02.2021 від 26.02.2021 відповідач отримав 09.02.2021, що підтверджується витягом з офіційного веб-порталу «УКРПОШТА» щодо поштового відправлення за № 0407139088410 (копія наявна в матеріалах справи).

26.02.2021 позивач листом № 9 від 26.02.2021 повідомив відповідача, що у зв'язку із захворюванням Голови правління позивача на коронавірус, просив перенести строк обстеження стану орендованих приміщень, що було призначено на 01.03.2021 о 11:00, на іншу дату, коли Голова Правління приступить до виконання своїх обов'язків по закінченню лікування та після відновлення роботи позивача, про що додатково буде повідомлено відповідача. Листом позивач також просив відповідача здійснити остаточні розрахунки за користування приміщеннями за лютий 2021. Разом з листом позивач направив відповідачу рахунок-фактура № СФ-0000018 від 15.02.2021 р на суму 22 687,61 грн. та Акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000018 на суму 22 687,61 грн., підписаний з боку позивача (копія листа, рахунку-фактури та акту здачі-приймання робіт наявні в матеріалах справи).

Відповідач не заперечує щодо отримання листів № 5 та № 9 разом з додатками.

Проте, відповіді на вищенаведені листи, будь-яких зауважень та заперечень щодо строку розірвання договору, виставлених актів здачі-прийняття робіт за січень та лютий 2021 року, відповіді позивачу не направив, доказів направлення будь-якої відпвіді матеріали справи не містять. Протилежного суду не доведено.

03.03.2021 позивач листом № 11 від 03.03.2021 направив відповідачу Додаткову угоду № 6 від 28.02.2021 «Про розірвання та припинення дії договору оренди № 06/18 від 01.09.2018 р.» та Акт приймання-передачі (повернення) приміщень до договору оренди № 06/18 від 01.09.2018 р.. Крім того, листом позивач просив відповідача здійснити остаточні розрахунки за користування приміщенням за січень та лютий 2021 року (копія листа наявна в матеріалах справи). На підтвердження направлення зазначеного листа, позивачем долучено до позовної заяви опис вкладення у цінний лист за № 0408031747960 від 11.01.2021.

Станом на дату подання зазначеної позовної заяви в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем орендних платежів за січень та лютий 2021 в загальній сумі 45 066,18 грн. В матеріалах справи також відсутні докази підписання відповідачем Додаткової угоди № 6 від 28.02.2021 «Про розірвання та припинення дії договору оренди № 06/18 від 01.09.2018 р.» та Акту приймання-передачі (повернення) приміщень до договору оренди № 06/18 від 01.09.2018 р. Протилежного суду не доведено, доказів сплати орендних платежів за період січень-лютий 2021 та підписання Додаткової угоди № 6 від 28.02.2021 та Акту приймання-передачі (повернення) приміщень до суду не надано.

У зв'язку із тим, що відповідач остаточних розрахунків за користування приміщенням за січень та лютий 2021 року не здійснив, Додаткову угоду № 6 від 28.02.2021 «Про розірвання та припинення дії договору оренди № 06/18 від 01.09.2018 р.» та Акт приймання-передачі (повернення) приміщень до договору оренди № 06/18 від 01.09.2018 р. не підписав, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача орендних платежів за період січень-лютий 2021 в сумі 45 066,18 грн. та 2 857,58 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання. Крім того, у зв'язку з ухиленням відповідачем від укладання Угоди про розірвання договору та не повернення орендованих приміщень, позивач також просить суд стягнути з відповідача збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 113 393,05 грн.

У свою чергу, відповідач вважає, що направивши лист № 27/11-2020 від 27.11.2020 на адресу позивача більш ніж за місяць до запланованої дати розірвання договору та здійснивши, на його думку, при цьому всі остаточні розрахунки за користування приміщенням до визначеної відповідачем дати розірвання договору - 30.12.2020, відповідач виконав умови припинення (розірвання) договору, передбачені п. 8.3 договору. Таким чином, на думку відповідача, договір оренди № 06/18 від 01.09.2018 припинив свою дію 30.12.2020, про що відповідач завчасно повідомив позивача. Таким чином, позивач не мав права вимагати від відповідача сплати орендної плати згідно договору, оскільки договірні зобов'язання між сторонами були припинені, а відповідач звільнив орендовані приміщення та передав ключі працівнику позивача - Титарчук В.О..

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір оренди № 06/18 від 01.09.2018 р. та Додаткові угоди № 1-5 до нього, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як вже було встановлено судом раніше, в пунктах 1.6 та 6.1 договору закріплено, що передача приміщень орендодавцем в строкове платне користування орендарю здійснюється на підставі Акта приймання-передачі приміщень, в якому зазначається технічний стан та основні характеристики приміщень. Акт складається сторонами та є невід'ємною частиною договору. Приміщення є фактично переданим орендодавцем в строкове платне користування орендарю з моменту підписання уповноваженими особами сторін Акту приймання-передачі приміщення, з визначенням у ньому технічного стану приміщень на момент такої передачі. В момент підписання Акта приймання-передачі орендар передає орендодавцю ключі від приміщень, де є відповідні замки (запірні механізми) (п. 6.1 договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання за договором оренди належним чином, передавши 01.09.2018 відповідачу на підставі Акту прийому-передачі приміщення від 01.09.2018 приміщення загальною площею 276,8 кв. м., що не мають опалення та знаходяться за адресою: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Завокзальна, будинок 5, та належать орендодавцю на праві власності, що підтверджується відповідним свідоцтвом про право власності на нерухоме майно.

Як вже було зазначено судом раніше, у період з 01.10.2018 по 30.11.2020 сторонами укладалися Додаткові угоди № 1-5 та Акти приймання-передачі приміщень, якими, зокрема, змінювалася площа орендованих приміщень та орендна плата за користування такими приміщеннями (копії додаткових угод та актів приймання-передачі приміщень наявні в матеріалах справи).

Отже, позивачем були виконані свої зобов'язання за договором належним чином.

Як передбачено ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 651 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з приписами статті 653 ЦК у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Відповідно до приписів статті 785 ЦК у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 2 статті 795 ЦК передбачено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Як було встановлено судом та передбачено сторонами в п. 8.4 договору встановлено, що цей договір може бути розірваний, а його дія припинена в будь-яких момент за письмовою згодою сторін.

Так, в п. п 8.2 та 8.3 договору сторони передбачили, що орендар може достроково розірвати договір, припинити цей договір, якщо орендодавець неналежним чином виконує взяті на себе відповідно до цього договору зобов'язання. У випадку технологічної та господарської доцільності орендар має право достроково припинити дію договору, письмово попередивши орендодавця про це за 1 (один) місяць до запланованої ним дати припинення, здійснивши при цьому остаточні розрахунки за користування приміщенням до дати такого розірвання та повернення по акту приміщення.

Пунктами 13.11 та 13.12 договору передбачено, що всі повідомлення за цим договором в т.ч. рахунки фактури, об'яви, можуть здійснюватись одним з наступних способів на вказані сторонами реквізити: поштою (цінним листом з описом вкладення), на адресу електронної пошти вказану в договорі сторонами, наручно з відміткою про отримання, факсимільним зв'язком, об'явою на приміщенні та на території орендаря, телефоном або смс-повідомленнями. Усі повідомлення та ті, факт яких неможливо підтвердити (телефонні розмови, факсові повідомлення, вивішені об'яви) у випадку можливості їх заперечення, обов'язково мають бути продубльовані одним із способів вказаних в п. 13.11 договору.

Як було встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, листом № 27/11-2020 від 27.11.2020 відповідач звернувся до позивача із пропозицією розірвати договір оренди № 06/18 від 01.09.2018 р. зі змісту якого вбачається, що у зв'язку із аварійним станом приміщення, яке орендується, невідповідністю нормам і правилам пожежної безпеки, державним санітарно-епідеміологічним правилам ТОВ «Гермес-Агро» звільнило орендовані площі 30.12.2020. Листом № 27/11-2020 від 27.11.2020 відповідач також пропонує розірвати договір оренди № 06/18 від 01.09.2018 р. та просив протягом 5 календарних днів з моменту отримання підтвердити отримання даного листа та терміново надіслати акти про приймання-передачі орендованих приміщень від позивача (копія листа наявна в матеріалах справи).

Зі змісту листа № 27/11-2020 від 27.11.2020, що наявний в матеріалах справи, вбачається, що відповідач, за його ствердженням, повторно надіслав його позивачу. Проте, в матеріалах справи відсутні докази надсилання листа № 27/11-2020 від 27.11.2020 саме 27.11.2020, як стверджує відповідач. Протилежного суду не доведено.

З матеріалів справи вбачається, що вищезазначений лист № 27/11-2020 від 27.11.2020 був зданий до відділення поштового зв'язку 28.01.2021 та отриманий позивачем 29.01.2021, що підтверджується витягом з офіційного веб-порталу «УКРПОШТА» щодо поштового відправлення за № 0830400234496.

05.02.2021 позивач, листом № 5 від 05.02.2021, у відповідь на лист відповідача № 27/11-2020 від 27.11.2020 р., повідомив відповідача про те, що позивач погоджується розірвати договір оренди № 06/18 від 01.09.2018 р. Листом позивач просив відповідача підготувати орендовані приміщення до здачі позивачу у стані не гіршому, ніж на момент підписання договору оренди № 06/18 від 01.09.2018 р.. Позивач повідомив відповідача, що запланована дата припинення договору оренди № 06/18 від 01.09.2018 р. - 28.02.2021 р. та просив здійснити остаточні розрахунки за користування приміщеннями до дати такого припинення, розірвання та повернення по Акту приймання-передачі приміщення. Листом позивач також просив відповідача з'явитися 01.03.2021 р. для обстеження стану орендованих приміщень та підписання Акту приймання-передачі. Разом з листом відповідачу також був надісланий рахунок-фактура та акт виконаних робіт за січень 2021 та повідомлено, що рахунок-фактура та акт виконаних робіт за лютий 2021 р. буде надіслано відповідачу додатково, після оприлюднення офіційно встановленого індексу інфляції за попередній місяць. Додатками до листа є рахунок-фактура № СФ-0000009 від 25.01.2021 р на суму 22 387,57 грн. та Акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000009 на суму 22 387,57 грн., підписаний з боку позивача (копії документів наявні в матеріалах справи).

Відповідачем до суду не надано доказів заперечень щодо дати розірвання та припинення дії договору.

Оскільки умовами п. 8.3 договору чітко передбачено, що у разі дострокового розірвання, припинення договору орендар повинен письмово попередити орендодавця про це за 1 (один) місяць до запланованої ним дати припинення, а також враховуючи, що лист відповідача № 27/11-2020 від 27.11.2020 про розірвання договору позивачем отриманий 29.01.2021, та враховуючи відсутність доказів попередження позивача про розірвання договору за місяць до запланованої відповідачем дати припинення договору - 30.12.2020, позивачем правомірно визначено дату припинення договору оренди № 06/18 від 01.09.2018 р. - 28.02.2021 р.

Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів заперечень відповідачем запропонованої дати припинення договору - 28.02.2021, враховуючи погодження позивачем як орендодавцем на дострокове розірвання з боку відповідача договору та припинення його дії, суд дійшов висновку, що погоджена сторонами дата припинення дії договору оренди № 06/18 від 01.09.2018 р - 28.02.2021 р. Протилежного суду не доведено. Доказів погодження іншої дати припинення договору оренди № 06/18 від 01.09.2018 р. до суду не надано.

26.02.2021 позивач листом № 9 від 26.02.2021 повідомив відповідача, що у зв'язку із захворюванням Голови правління позивача на коронавірус, просив перенести строк обстеження стану орендованих приміщень, що було призначено на 01.03.2021, на іншу дату, коли Голова Правління приступить до виконання своїх обов'язків по закінченню лікування та після відновлення роботи позивача, про що додатково буде повідомлено відповідача. Листом позивач також просив відповідача здійснити остаточні розрахунки за користування приміщеннями за лютий 2021. Разом з листом позивач направив відповідачу рахунок-фактура № СФ-0000018 від 15.02.2021 р на суму 22 687,61 грн. та Акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000018 на суму 22 687,61 грн., підписаний з боку позивача (копія листа, рахунку-фактури та акту здачі-приймання робіт наявні в матеріалах справи).

Відповідачем не заперечується отримання листів № 5 та № 9 разом з додатками (рахунками-фактурами та актами здачі-приймання робіт), однак відповіді на вищенаведені листи, будь-яких зауважень та заперечень щодо дати припинення договору, виставлених актів здачі-прийняття робіт за січень та лютий 2021 року матеріали справи не містять. Протилежного суду не доведено.

03.03.2021 позивач листом № 11 від 03.03.2021 направив відповідачу Додаткову угоду № 6 від 28.02.2021 «Про розірвання та припинення дії договору оренди № 06/18 від 01.09.2018 р.» та Акт приймання-передачі (повернення) приміщень до договору оренди № 06/18 від 01.09.2018 р.. Крім того, позивач просив відповідача здійснити остаточні розрахунки за користування приміщенням за січень та лютий 2021 року (копія листа наявна в матеріалах справи). На підтвердження направлення зазначеного листа позивачем долучено до позовної заяви опис вкладення у цінний лист за № 0408031747960 від 11.01.2021.

Станом на дату подання даної позовної заяви, в матеріалах справи відсутні докази підписання відповідачем Додаткової угоди № 6 від 28.02.2021 р. та Акт приймання-передачі (повернення) приміщень до договору оренди № 06/18 від 01.09.2018 р. Протилежного суду не доведено.

23.06.2022 у судовому засіданні позивач стверджував, посилаючись на п. 13.1 договору, що оскільки Додаткова угода № 6 від 28.02.2021 «Про розірвання та припинення дії договору оренди № 06/18 від 01.09.2018 р.» та Акт приймання-передачі (повернення) приміщень до договору оренди № 06/18 від 01.09.2018 р. відповідачем не підписані, то договір не припинив свою дію 28.02.2021.

Суд критично оцінує такі посилання позивача та не може з ними погодитися, виходячи з наступного: умовами договору не передбачено, що договір оренди № 06/18 від 01.09.2018 р. припиняється саме в момент підписання Додаткової угоди про розірвання та припинення дії договору.

Пунктами 8.2, 8.3 договору встановлено, що орендар може достроково розірвати, припинити цей договір, якщо орендодавець неналежним чином виконує взяті на себе відповідно до цього договору зобов'язання. У випадку технологічної та господарської доцільності орендар має право достроково припинити дію договору, письмово попередивши орендодавця про це за 1 (один) місяць до запланованої ним дати припинення, здійснивши при цьому остаточні розрахунки за користування приміщенням до дати такого розірвання та повернення по акту приміщення.

При цьому, п. 13.1 договору передбачається, що усі зміни та доповнення, додаткові угоди та протоколи, погодження тощо до цього договору повинні складатись у письмовій формі і вступають в силу з дати їх підписання уповноваженими представниками сторін.

Враховуючи все вищенаведене у сукупності, суд дійшов висновку, що договір оренди № 06/18 від 01.09.2018 р припинив свою дію - 28.02.2021 р., що погоджено письмово позивачем у листі № 5 від 05.02.2021 р.

Судом також досліджені заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, відповідно до яких 27.11.2020 відповідач звернувся до позивача з листом № 27/11-2020 від 27.11.2020, яким повідомив про звільнення приміщень, що знаходились у його користуванні, відповідно до договору оренди, та запропонував розірвати договір та підписати Акт здачі-приймання орендованих приміщень від 30.12.2020, у зв'язку із аварійним станом орендованих приміщень, невідповідністю їх технічного стану вимогам законодавства України у сфері цивільного захисту населення та правилам пожежної безпеки та неможливістю використання їх за цільовим призначенням, вказаним в договорі оренди № 06/18 від 01.09.2018.

На думку відповідача, направивши лист № 27/11-2020 від 27.11.2020 на адресу позивача більш ніж за місяць до запланованої дати розірвання договору та здійснивши при цьому всі остаточні розрахунки за користування приміщенням до визначеної відповідачем дати розірвання договору - 30.12.2020, виконав умови припинення (розірвання) договору, передбачені п. 8.3 договору. Таким чином, на думку відповідача, договір оренди № 06/18 від 01.09.2018 припинив свою дію 30.12.2020, про що відповідач завчасно повідомив позивача. Таким чином, позивач не мав права вимагати від відповідача сплати орендної плати згідно договору, оскільки договірні зобов'язання між сторонами були припинені, а відповідач звільнив орендовані приміщення та передав ключі працівнику позивача - Титарчук В.О..

Відповідач зазначає, що позивач на лист № 27/11-2020 від 27.11.2020 відповів лише 05.02.2021 листом № 5, яким запропонував відповідачу розірвати договір тільки з 01.03.2021 та запропонував відповідачу з'явитися 01.03.2021 для обстеження орендованих приміщень та підписання Акту приймання-передачі, але представник позивача у визначену дату для огляду приміщень не з'явився. Відповідач стверджує, що він неодноразово намагався домовитися з позивачем про зустріч для огляду приміщень та підписання Акту приймання-передачі приміщень, однак така зустріч не відбулася.

Таким чином, на думку відповідача, позивач умисно ухиляється від підписання Акту приймання-передачі приміщення з метою безпідставного отримання від відповідача коштів у вигляді орендних платежів за період січень-лютий 2021 р., коли відповідачем фактично були звільнені орендовані приміщення 30.12.2020. Відповідач правомірно скористався своїм правом на розірвання (припинення) договору оренди, як того передбачаються положення договору, проте позивач всіляко вчиняє дії з метою ухилення від виконання обов'язку прийняти орендовані приміщення. На думку відповідача, договір оренди № 06/18 від 01.09.2018 р. припинив свою дію саме з 30.12.2020 року.

Також відповідач стверджує, що позивачем у січні-лютому 2021 р. було передано в оренду третім особам приміщення, що до 30.12.2020 були орендовані відповідачем, що свідчить, на думку відповідача, про факт невикористання останнім зазначених приміщень. На підтвердження вказаних фактів відповідачем до відзиву додані копії відеозаписів, що були зроблені під час виїзду відповідача та його представника до місця розташування вказаних приміщень 18.02.2021 за адресою м. Бориспіль, вул. Завокзальна, 5.

З приводу заперечень відповідача, суд зазначає наступне.

Враховуючи умови п. п. 8.2 та 8.3 договору, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази попередження позивача за 1 місяць до запланованої відповідачем дати припинення договору, як то передбачено договором оренди, та звільнення приміщень саме - 30.12.2020. Протилежного суду не доведено, доказів завчасного повідомлення позивача до суду не надано.

З аналізу вищенаведених норм договору випливає, що у разі дострокового розірвання, припинення договору, повернення приміщення здійснюється на підставі складеного сторонами Акту приймання-передачі приміщень.

Наразі, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази складання сторонами 30.12.2020 Акта здачі-приймання (повернення) орендованих приміщень.

Твердження відповідача, що ним 30.12.2020 було передано ключі від орендованих приміщень працівнику позивача - Титарчук В.О., що також свідчить про звільнення відповідачем орендованих приміщень саме з 30.12.2020, не підтверджено жодними належними та допустимими доказами (актами приймання-передачі ключів, розпискою тощо).

Крім того, відповідачем не надано до суду доказів того, що Титарчук В.О. була уповноважена на отримання ключів від орендованих приміщень та приймання-передачу орендованих приміщень від відповідача та є працівником позивача.

Щодо твердження відповідача, що позивачем у січні-лютому 2021 р. було передано в оренду третім особам приміщення, які до 30.12.2020 були орендовані відповідачем, що свідчить про факт невикористання останнім зазначених приміщень.

На підтвердження вказаних фактів відповідач до відзиву на позовну заяву додає копії відеозаписів (DVD-диск), що були зроблені під час виїзду відповідача та його представника до місця розташування вказаних приміщень 18.02.2021 за адресою м. Бориспіль, вул. Завокзальна, 5.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо). Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Згідно з ч. 3 ст. 210 ГПК України письмові, речові і електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред'являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам.

23.06.2022 у судовому засіданні судом оглянуті електронні докази (DVD диск), що були подані відповідачем на підтвердження орендування третіми особами приміщення, що до 30.12.2020 були орендовані відповідачем.

23.06.2022 у судовому засіданні суд долучив до матеріалів справи електронний носій (DVD диск), однак не прийняв його в якості належного доказу на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, з огляду на неможливість ідентифікувати місце зйомки.

Таким чином, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, в розумінні вищенаведених норм, що позивачем у січні-лютому 2021 р. було передано в оренду третім особам приміщення, що до 30.12.2020 були орендовані відповідачем.

Враховуючи все вищенаведене у сукупності, а також враховуючи відсутність підписаного сторонами Акту приймання-передачі приміщення від 30.12.2020, відсутність доказів належного повідомлення позивача про розірвання договору оренди № 06/18 від 01.09.2018 р. за 1 (один) місяць до запланованої відповідачем дати розірвання договору - 30.12.2020, враховуючи відсутність доказів передавання ключів від орендованих приміщень 30.12.2020 уповноваженій особі представника позивача, а також недоведеність передачі орендованих приміщень (що були орендовані відповідачем) третім особам у період січень-лютий 2021 року, господарський суд приходить до висновку, що договір оренди № 06/18 від 01.09.2018 р. не був розірваний та не припинив свою дію 30.12.2020.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що датою припинення договору є 28.02.2021 р.

Згідно з частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

За умовами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до п. п. 8.2 та 8.3 договору сторони погодили, що орендар може достроково розірвати, припинити цей договір, якщо орендодавець неналежним чином виконує взяті на себе відповідно до цього договору зобов'язання. У випадку технологічної та господарської доцільності орендар має право достроково припинити дію договору, письмово попередивши орендодавця про це за 1 (один) місяць до запланованої ним дати припинення, здійснивши при цьому остаточні розрахунки за користування приміщенням до дати такого розірвання та повернення по акту приміщення.

Оскільки судом визначено, що договір розірваний та припинив свою дію - 28.02.2021 з ініціативи орендаря на підставі п. 8.3 договору, у орендаря (відповідача) виник обов'язок перед орендодавцем (позивачем) здійснити остаточні розрахунки за користування приміщенням до дати такого розірвання.

Як було встановлено судом раніше, листом № 27/11-2020 від 27.11.2020 відповідач звернувся до позивача із пропозицією розірвати договір оренди № 06/18 від 01.09.2018 р.

05.02.2021 позивач, листом № 5 від 05.02.2021 у відповідь на лист відповідача № 27/11-2020 від 27.11.2020 р. погодився розірвати договір оренди № 06/18 від 01.09.2018 р., а запланована дата такого розірвання - 28.02.2021. Просив здійснити остаточні розрахунки за користування приміщеннями до дати такого припинення та надіслав рахунок-фактура № СФ-0000009 від 25.01.2021 р на суму 22 387,57 грн. та Акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000009 на суму 22 387,57 грн.

26.02.2021 позивач листом № 9 від 26.02.2021 позивач просив відповідача здійснити остаточні розрахунки за користування приміщеннями за лютий 2021. Разом з листом позивач направив відповідачу рахунок-фактура № СФ-0000018 від 15.02.2021 р на суму 22 687,61 грн. та Акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000018 на суму 22 687,61 грн.

Відповідачем не заперечується отримання листів № 5 та № 9 разом з додатками (рахунками-фактурами та актами здачі-приймання робіт), однак відповіді на вищенаведені листи, будь-яких зауважень та заперечень щодо виставлених актів здачі-прийняття робіт за січень та лютий 2021 року матеріали справи не містять. Протилежного суду не доведено.

Згідно з п. 4.2.5 договору, орендар зобов'язується, зокрема, своєчасно та в повному обсязі, одним платежем сплачувати встановлені цим договором платежі, зокрема орендну плату та інші обумовлені платежі за цим договором (оплата компенсації витрат по активній енергії, компенсації витрат по оплаті за перетікання реактивної енергії, компенсації за технічне обслуговування та ремонт електрообладнання та електромереж, водопостачання, водовідведення, опалення, інші платежі) та іншими домовленостями, дотримуватись беззаперечно умов п. 5 цього договору.

Враховуючи встановлені вище судом обставини, визначений строк оплати, а також, встановлення судом, що договір оренди № 06/18 від 01.09.2018 р. не припинив свою дію 30.12.2020 р., господарський суд зазначає, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо сплати орендної плати за період січень 2021 - лютий 2021 є таким, що настав.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на дату звернення позивача до господарського суду із даною позовною заявою в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем орендних платежів за січень та лютий 2021 в загальній сумі 45 066,18 грн., а саме: за січень 2021 р. в розмірі 22 387,57 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000009 від 25.01.2021 р. на суму 22 387,57 грн. та актом здачі-прийняття робіт № ОУ-0000009 на суму 22 387,57 грн.; за лютий 2021 р. в розмірі 22 687,61 грн., що підтверджуються рахунком-фактурою № СФ-0000018 від 15.02.2021 р на суму 22 687,61 грн. та актом здачі-прийняття робіт № ОУ-0000018 на суму 22 687,61 грн. (копії наявні в матеріалах справи). Протилежного суду не доведено, доказів здійснення відповідачем орендних платежів за період січень-лютий 2021 до суду не надано.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у вигляді орендних платежів за період січень-лютий 2021 р. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 45 066,18 грн.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.2.9 договору передбачено, що орендар зобов'язується, зокрема, сплачувати неустойку (штраф, пеню) в повному обсязі, передбаченому договором, одним платежем, самостійно, відповідно до обумовлених та погоджених порушень договору.

Відповідно до п. 9.1 договору випадку несвоєчасної сплати орендарем коштів за користування приміщенням, орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день такого прострочення.

Позивач, керуючись п. 9.1 договору, заявив вимогу щодо стягнення з відповідача нарахованої на заборгованість пені у сумі 2 857,58 грн.

Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, порядку розрахунків погодженого сторонами, в межах розрахунку позивача, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги щодо нарахованої пені нормативно обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню повністю.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми збитків у вигляді упущеної вигоди, господарський суд зазначає наступне.

На думку позивача, оскільки відповідач ухиляється від укладання угоди про розірвання договору та не повертає орендовані приміщення, відповідач завдає позивачу збитків. На думку позивача, відповідач своїми діями завдає позивачу збитків на суму орендної плати за кожен місяць користування приміщення. Враховуючи вищенаведене, позивач, керуючись ст. 22 Цивільного кодексу України, нарахував суму збитків за період з 01.03.2021 по 31.07.2021 у вигляді упущеної вигоди в загальній сумі 113 393,05 грн.

Отже, позивач вважає, що з огляду на нормативно-правові акти та положення умов договору оренди, відповідач порушив вимоги Цивільного Кодексу України, Господарського Кодексу України та умови договору оренди, а тому позивач має справедливе та законне право на звернення до суду з метою захисту своїх порушених прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Аналогічне положення міститься у частині 2 ст. 20 Господарського кодексу України.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до ч. 1 ст. 224 ГК учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 2 ст. 224, ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду, яка відрізняється від реальних збитків тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу правил статті 22 ЦК України, адже частиною першою цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Оскільки відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, застосування цієї відповідальності можливе лише за наявності чотирьох умов складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, вини боржника. Окрім того, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (частина четверта статті 623 Цивільного кодексу України).

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності)). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Згідно ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

При зверненні з позовом про відшкодування заподіяних збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача збитків, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, що виражається в тому, що збитки мають виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача збитків.

В свою чергу боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні збитків, оскільки чинним законодавством закріплена презумпція вини особи, яка порушила зобов'язання. Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання (ст. 614 ЦК України).

За змістом п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України, ч. 2 ст. 224 ГК України, ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків у вигляді упущеної вигоди входять: 1) неотриманні стороною доходи, які вона могла б реально отримати за звичайних обставин якби її право не було порушено; 2) доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною; 3) неодержаний прибуток, на який сторона, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Таким чином, упущеною вигодою є неодержаний (не отриманий) дохід, який кредитор міг реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено, а боржник додержувався правил здійснення господарської діяльності.

За приписами ст. 22 ЦК у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов'язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.

Позивач (кредитор) має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. (Подібні за змістом висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц, постановах Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18).

Тобто вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача. (Подібний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 127/16524/16-ц).

Крім того, позивач (кредитор) повинен довести: факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню. (Подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 908/2486/18, від 15.10.2020 у справі № 922/3669/19, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18).

Таким чином, пред'явлення позову про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, визначених статтею 22 ЦК України, статтями 224, 225 ГК України, покладає на кредитора (позивача), обов'язок довести: 1) протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача збитків (боржника), 2) наявність збитків, їх розмір, в числі рахунку реальну можливість отримання ним таких збитків, 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, а також 4) вжитті ним заходи для отримання заявлених збитків, тоді як відповідач - має довести відсутність своєї вини у заподіянні заявлених до стягнення з нього збитків. (Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20).

Як зазначає позивач, у зв'язку із тим, що відповідач остаточних розрахунків за користування приміщенням за січень та лютий 2021 року не здійснив, Додаткову угоду № 6 від 28.02.2021 «Про розірвання та припинення дії договору оренди № 06/18 від 01.09.2018 р.» та Акт приймання-передачі (повернення) приміщень до договору оренди № 06/18 від 01.09.2018 р. не підписав, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача орендних платежів за період січень-лютий 2021 в сумі 45 066,18 грн. та 2 857,58 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання. Крім того, у зв'язку з ухиленням відповідачем від укладання Угоди про розірвання договору та не повернення орендованих приміщень, позивач також просить суд стягнути з відповідача суму збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 113 393,05 грн.

Як було встановлено судом раніше, листом № 27/11-2020 від 27.11.2020 відповідач звернувся до позивача із пропозицією розірвати договір оренди № 06/18 від 01.09.2018 р..

05.02.2021 позивач, листом № 5 від 05.02.2021 у відповідь на лист відповідача № 27/11-2020 від 27.11.2020 р. погодився розірвати договір оренди № 06/18 від 01.09.2018 р., запланована дата розірвання та припинення договору - 28.02.2021 р. та просив здійснити остаточні розрахунки за користування приміщеннями до дати такого припинення, розірвання та повернення по акту приймання-передачі приміщення (копія листа, рахунку-фактури та акту здачі-приймання робіт наявні в матеріалах справи).

26.02.2021 позивач листом № 9 від 26.02.2021 повідомив відповідача, що у зв'язку із захворюванням Голови правління позивача на коронавірус, просило перенести строк обстеження стану орендованих приміщень, що було призначено на 01.03.2021 о 11:00, на іншу дату, коли Голова Правління приступить до виконання своїх обов'язків по закінченню лікування та після відновлення роботи позивача, про що додатково буде повідомлено відповідача. Листом позивач також просив відповідача здійснити остаточні розрахунки за користування приміщеннями за лютий 2021. Разом з листом позивач направив відповідачу рахунок-фактура № СФ-0000018 від 15.02.2021 р на суму 22 687,61 грн. та Акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000018 на суму 22 687,61 грн., підписаний з боку позивача (копія листа, рахунку-фактури та акту здачі-приймання робіт наявні в матеріалах справи).

Судом встановлено та не заперечено позивачем, що станом на дату подання даної позовної заяви та станом на день розгляду справи по суті, в матеріалах справи відсутні будь-які докази повідомлення відповідача про іншу дату для проведення обстеження стану орендованих приміщень, підписання Акту здачі-приймання (повернення) та повернення приміщень

Натомість, 03.03.2021 позивач листом № 11 від 03.03.2021 направив відповідачу Додаткову угоду № 6 від 28.02.2021 «Про розірвання та припинення дії договору оренди № 06/18 від 01.09.2018 р.» та Акт приймання-передачі (повернення) приміщень до договору оренди № 06/18 від 01.09.2018 р..

Також, судом встановлено, що умовами, зокрема п. п. 6.2, 1.6.1, 4.2.7 договору сторони передбачили, що у випадку ухилення орендаря від передання приміщення та/або підписання акту, орендодавець може самостійно повернути орендовані приміщення.

Так, відповідно до п. 6.2 договору, після закінчення строку оренди за цим договором або у разі розірвання та/або припинення цього договору, орендар зобов'язується передати (здійснити дії по належному оформленню акту приймання-передачі приміщення) орендодавцю приміщення в день закінчення та/або припинення дії договору в день його розірвання, згідно складеного сторонами акта приймання-передачі, а у випадку ухилення орендаря від передання приміщення та/або підписання акту приймання-передачі, в порядку передбаченому п 1.6.1 договору, ризик випадкового знищення або пошкодження майна несе орендар.

Таким чином твердження позивача, що відповідач завдає збитків позивачу, оскільки не повертає орендовані приміщення та не підписує Акт приймання-передачі від 28.02.2021 р. оцінюються судом критично та відхиляються як доказ щодо стягнення збитків, оскільки з аналізу умов договору вбачається, що позивач мав право самостійно повернути орендовані приміщення шляхом складання відповідних комісійних (колегіальних) документів/актів комісійними (колегіальними) утвореннями в порядку, передбаченому договором. Докази вчинення позивачем відповідних дій з метою самостійного повернення орендованих приміщень в матеріалах справи відсутні.

При цьому позивачем заявлено до стягнення з відповідача 113 393,05 грн. збитків, з розрахунку 22 687,61 грн. за один місяць оренди нежитлового приміщення за період з 01.03.2021 р. по 31.07.2021 р., яке позивач за договором оренди № 06/18 від 01.09.2018 передав відповідачу у строкове платне користування.

Враховуючи норми ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України на кредитора покладений обов'язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов'язання.

Крім того, кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але і підтвердити їх документально. При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано боржником належним чином.

Як зазначає позивач, розрахунок збитків в сумі 113 393,05 грн. за період з 01.03.2021 по 31.07.2021 здійснений виходячи з суми орендної плати за кожен місяць користування приміщенням, що дорівнює розміру орендної плати за останній місяць користування приміщенням, а саме - 22 678,61 грн.

При цьому, суд звертає увагу сторін на п. 5.1 договору, яким передбачено, що орендна плата за місяць оренди складає 13 794 (тринадцять тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн. 15 коп., крім того ПДВ 2 758 (дві тисячі сімсот п'ятдесят вісім) грн. 83 коп. Всього разом з ПДВ 16 552 (шістнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 98 коп. Орендна плата коригується на офіційно встановлений індекс інфляції, а саме: розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції. В розрахунку ОП індекс інфляції застосовується у випадку, якщо він більше або дорівнює 100,0 %, в інших випадках застосовується індекс інфляції, що дорівнює 100,0 %.

Отже, суд не погоджується з розрахунком збитків, що здійснений виходячи з суми орендної плати за кожен місяць користування приміщенням, що дорівнює розміру орендної плати за останній місяць користування приміщенням, а саме - 22 678,61 грн., оскільки договором чітко передбачено визначення суми орендної плати за кожен наступний місяць, що корегується на офіційно встановлений індекс інфляції.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували розмір заявлених до стягнення сум збитків саме у розмірі 113 393,05 грн. (виставлені акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг), рахунки-фактури тощо).

Таким чином, позивачем не доведено, що збитки в сумі 113 393,05 грн. не є абстрактними, а дійсно були б отримані позивачем в разі належного виконання відповідачем своїх обов'язків. Позивачем також не доведено наявність реальних осіб, які б мали намір взяти майно в оренду, що було орендоване відповідачем, та неможливість передати в строкове платне користування третім особам такі приміщення через протиправну поведінку відповідача.

Враховуючи все вищенаведене у сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено усіх елементів складу правопорушення, зокрема: позивачем не доведено протиправної поведінки віповідача, що виявилась у неповерненні відповідачем орендованих приміщень, оскільки позивач міг самостійно повернути орендовані приміщення шляхом утворення комісійного органу складаючи при цьому відповідні акти; позивачем не доведено причинний звязок між протиправною поведінкою відповідача та понесеними позивачем збитками в сумі 113 393,05 грн.; позивачем не доведено належними та допустими доказами понесення збитків за період з 01.03.2021 по 31.07.2021 в сумі 113 393,05 грн.; також позивачем не доведено наявність реаільних третіх осіб, яким позивач міг би у період з 01.03.2021 по 31.07.2021 передати приміщення в оренду.

Таким чином, позивачем не доведено суду наявності усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення та понесення збитків (упущеної вигоди) на суму 113 393,05 грн., а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача збитків в сумі 113 393,05 грн.

Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 718,86 грн.

З приводу розподілу судових витрат за наслідками розгляду спору суд зазначає наступне.

Судом установлено, що позивачем в прохальній частині позовної заяви викладено вимогу про покладення на відповідача витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв'язку із розглядом справи в розмірі 10 419,75 грн.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем витрат у зв'язку із розглядом справи в розмірі 10 419,75 грн. Крім того, у судовому засіданні 23.06.2022 усних заяв або клопотань щодо подачі доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу позивачем здійснено не було.

Доказів понесення позивачем судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, у встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України строк, позивачем до суду не надано.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача про покладення на відповідача суми судових витрат, які позивач поніс у зв'язку з розглядом справи в сумі 10 419,75 грн. задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-Агро» (місцезнаходження 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Завокзальна, буд. 2-В; код ЄДРПОУ 32782270) на користь Приватного акціонерного товариства «Бориспільське підприємство «Сортнасіннєовоч» (місцезнаходження 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Завокзальна, 5; код ЄДРПОУ 04685271) 45 066,18 грн. основного боргу, 2 857,58 грн. пені та 718,86 грн. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 2 ст. 256 та п. п. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його підписання.

Повний текст рішення складено та підписано 14.07.2022.

Суддя Л.В. Сокуренко

Попередній документ

105233327

Наступний документ

105233329

Інформація про рішення:

№ рішення:	105233328
№ справи:	911/2433/21
Дата рішення:	23.06.2022
Дата публікації:	15.07.2022
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Київської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренди

Розклад засідань:

Минулі засідання (14)

19.05.2026 10:05	Господарський суд Київської області
19.05.2026 10:05	Господарський суд Київської області
19.05.2026 10:05	Господарський суд Київської області
19.05.2026 10:05	Господарський суд Київської області
19.05.2026 10:05	Господарський суд Київської області
19.05.2026 10:05	Господарський суд Київської області
19.05.2026 10:05	Господарський суд Київської області
19.05.2026 10:05	Господарський суд Київської області
19.05.2026 10:05	Господарський суд Київської області
13.10.2021 14:30	Господарський суд Київської області
10.11.2021 14:40	Господарський суд Київської області
09.12.2021 15:10	Господарський суд Київської області
26.01.2022 15:30	Господарський суд Київської області
03.03.2022 16:00	Господарський суд Київської області

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

СОКУРЕНКО Л В

відповідач (боржник):

ТОВ "ГЕРМЕС-АГРО"

позивач (заявник):

ПрАТ "Бориспільське підприємство "Сортнасіннєовоч"