Справа № 420/3595/22
11 липня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 30 вересня 2021 року о/р № НОМЕР_1 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до заяви про перерахунок від 28 вересня 2021 року, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №5-3356/21 від 10 вересня 2021 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві забезпечити здійснення ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку 72 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №5-3356/21 від 10 вересня 2021 року, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 28 вересня 2021 року.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки ТУ ДСА України в Одеській області. Проте, відповідач рішенням №154950000261 від 30.09.2021 року відмовив в перерахунку, оскільки, на думку відповідача, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з якого встановлюється базовий розмір посадового окладу судді у порівнянні з минулим роком не змінився.
Позивач вважає, що рішення відповідача про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є незаконними, порушують його конституційні права і охоронювані законом інтереси, в зв'язку з чим звернувся з позовом до суду.
Ухвалою суду від 21.02.2022 року позовну заяву прийнято до провадження та відкрито спрощене провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Копія ухвали суду від 21.02.2022 року та адміністративний позов з додатками направлено на адресу відповідача засобом електронного зв'язку.
Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на адміністративний позов.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 4 ст.159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Ухвалою суду від 10.05.2022 року витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві належним чином засвідчені матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), а також матеріалів на підставі яких прийнято оскаржуване рішення. Зупинено провадження у справі до отримання витребуваних доказів.
На виконання ухвали суду від 10.05.2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надало до суду лист від 23.05.2022 року №2600-0304-7/54748, в якому повідомлено, що надати належним чином засвідчені копії документів гр. ОСОБА_1 немає можливості, оскільки до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою щодо призначення пенсії не звертався.
Даний громадянин із зазначеною заявою звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області де і мають зберігатися його документи.
Також повідомлено, що з 30 березня 2021 року призначення та перерахунок пенсії здійснюється централізовано в межах України, тобто документи громадянина ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві надійшли на розгляд в електронному вигляді, винесене рішення про відмову направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для повідомлення громадянина за місцем його проживання.
Ухвалою суду від 31.05.2022 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 31.05.2022 року витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), а також матеріалів на підстав яких прийнято оскаржуване рішення.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 24.06.2022 року надано до суду копії матеріалів пенсійної справи позивача.
Ухвалою суду від 11.07.2022 року поновлено провадження у справі.
Станом на 11.07.2022 року сторони не скористались своїм правом подання інших заяв по суті.
Ухвалою суд від 01.04.2020 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що рішенням Вищої ради правосуддя від 27.09.2018 року за №3008/0/15-18, ОСОБА_1 звільнено з посади судді Красноокнянського районного суду Одеської області, у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до протоколу від 20.11.2018 року ОСОБА_1 призначено довічне грошове утримання у розмірі 80% від заробітку.
Відповідно до протоколу перерахунку пенсії від 11.02.2020 року ОСОБА_1 здійснено перерахунок довічного грошового утримання у розмірі 90% від заробітку, а саме від 56754,00 грн.
Позивач 28.09.2021 року звернувся до Подільського об'єднаного управління ПФУ із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді. До заяви позивач додав довідку ТУ ДСА в Одеській області від 10.09.2021 року №5-3356/21 вих про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до якої станом на 01.01.2021 року суддівська винагорода ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні /перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 113508,00 грн.
Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.20 № 25-1 "Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України", зареєстрованого в Мін'юсті 16.03.2021 за № 359/35961, з 01.04.2021 органами Пенсійного фонду застосовується принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення (перерахунки) пенсій.
Нова технологія передбачає опрацювання заяв про призначення (перерахунки) пенсій бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.
Заяву позивача про призначення пенсії від 04.01.2022, засобами програмного забезпечення була розподілена за принципом екстериторіальності, та визначено структурний пiдроздiл органу, що призначає пенсію, яким виявилось Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішенням Головного управління ПФУ в м. Києві №154950000261 від 30.09.2021 року «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » відмовлено у задоволенні заяви від 28.09.2021 року щодо перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 10.09.2021 року №5-3356/21вх.
В оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено, що відповідно до статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відпій посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Відповідно до статті 135 Закону, базовий розмір посадового окладу судді встановлюється з врахуванням прожиткового мінімуму, для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, з якого встановлюється базовий розмір посадового окладу судді у порівнянні з минулим роком не змінився.
Враховуючи вищевикладене, гр. ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку місячного довічного грошового утримання судді.
Про прийняте відповідачем рішення позивачу повідомлено листом Головного управління ПФУ в Одеській області від 17.01.2022 року №998-26484/К-02/8-1500/22 на звернення позивача до Урядового контактного центру.
Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, а тому звернувся до суду з вказаним позовом.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
В свою чергу в п.6 ч.1 ст.92 Конституції України зазначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до ст.130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Згідно з ч.1 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон №1402-VIII.
Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон №2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Згідно із частиною 1 статті 142Закону №1402-VI суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(частина 2 статті 142Закону №1402-VI).
Відповідно до частини 3 статті 142Закону №1402-VIщомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частиною 4 та 5 цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини 3статті 135 Закону №1402-VIIIбазовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України №2453-VI.
До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону №2453-VI (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII).
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16.10.2019 №193-IX, який набрав чинності 07.11.2019, виключено зазначені вище пункти 22, 23Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону №2453-VI.
Пунктом 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визначено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Відповідно до пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIIIвстановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Разом з тим рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами.
У вказаному рішенні (пункти 15-17) зазначено, що згідно з положеннями пункту 25 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт4 частини шостої статті 126 Конституції України).
Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 №10-рп/2013).
Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесяти п'ятирічного віку, з об'єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов'язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом №1402-VIII.
Конституційний Суд України зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини 1статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.
У зв'язку з викладеним, Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 у справі №2-р/2020пункт 25 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнав неконституційним.
Згідно з частиною 1статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 №2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Отже, саме з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, у позивача виникло право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Судом встановлено, що позивачу довічне грошове утримання у 2020 році нараховувалося та виплачувалося відповідно до довідки від 27.01.2020 №5-244/20 станом на 01.01.2020 року сума суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку належного позивачу щомісячного довічного грошового утримання, складає 56754,00 грн., у тому числі: - посадовий оклад 315300,00 грн; - доплата за вислугу років 25224,00 грн.; - доплата за перебування на адміністративній посаді в суді - 0,00 грн; - доплата за науковий ступінь - 0,00 грн; - доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - 0,00 грн; - щомісячна доплата відповідно до частини шостої статті 135 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII - 0,00 грн.
Тобто перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не проводився після рішення Конституційного суду, довідка видана ТУ ДСА України в Одеській області станом на 01.01.2021. З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги щодо перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за №5-3356/21 від 10.09.2021 року, виданої ТУ ДСА України в Одеській області станом на 01.01.2021 є правомірними та такими що підлягають задоволенню.
Стосовно зобов'язання відповідача, здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці перерахунок в розмірі 72% грошового утримання судді.
Оскільки, під час прийняття рішення про відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, відповідачем не вирішувалось питання визначення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача, відповідно це свідчить про передчасність даної позовної вимоги з огляду на обставини не проведення відповідачем перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача, як судді у відставці.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “РуїсТоріха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Частиною 1 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази, які наявні у справі щодо їх належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням того, що адміністративний позов рішення прийнято на користь позивача, з Головного управління ПФУ в м. Києві слід стягнути сплачений, відповідно до квитанції №0.0.2449752250.1 від 09.02.2022 року, позивачем судовий збір у розмірі 992,40 грн, на користь ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 30 вересня 2021 року о/р № НОМЕР_1 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до заяви про перерахунок від 28 вересня 2021 року, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №5-3356/21 від 10 вересня 2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві прийняти рішення про перерахунок та виплату ОСОБА_1 , як судді у відставці, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №5-3356/21 від 10 вересня 2021 року, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 28 вересня 2021 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. №16, м. Київ, 04053)
Суддя П.П. Марин