Справа № 11- 480 Головуючий у 1 інстанції Білий В.М.
Категорія ст. 187 ч. З КК Доповідач Акуленко С.О.
20 липня 2006 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі :
головуючого Навозенко Л. С.
суддів Акуленко С.О., Щербакові О.С.
з участю прокурора Надточій О.А.
засуджених ОСОБА_1., ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1. та ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3в інтересах засудженого ОСОБА_2на вирок Менського районного суду від 18 травня 2006 року,
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця АДРЕСА_1Щорського району Чернігівської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого, проживаючого в АДРЕСА_2Щорського району Чернігівської області, засуджено за ст. 187 ч. З КК України до 7 років позбавлення волі.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_2Щорського району Чернігівської області, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, судимого 02.02.2004 року Щорським райсудом за ст.ст. 309 ч. З, 69. 75 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням строком на 2 роки,
засуджено за ст. 187 ч. З КК України до 7 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України частково приєднана невідбуте покарання
за вироком Щорського райсуду від 02.02.2004 р. і призначено ОСОБА_2
остаточно 7 років 1 місяць позбавлення волі.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1та ОСОБА_2на користь потерпілого ОСОБА_4, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 660.7 грн., в рахунок моральної шкоди 5000 грн., а всього 5660. 7 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1та ОСОБА_2на користь медичної частини А-3120 1008,7 грн.
Доля речових доказів вирішена у відповідності до ст. 81 КПК України.
За вироком суду, 13.11.2005 року, близько 19 години ОСОБА_1., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння , за попередньою змовою з ОСОБА_2., який також перебував в стані алкогольного сп'яніння, умисно, з метою заволодіння чужим майном прибули до господарства потерпілого ОСОБА_4., жителя АДРЕСА_3, де стали стукати у вхідні двері з вимогою, щоб господар відчинив їх. Після того як ОСОБА_4, відмовився відчиняти двері підсудні, з метою проникнення в чуже житло почали стукати в вікна будинку та розбили віконне скло, таким чином викликавши у потерпілого реальні побоювання за своє життя та здоров'я змусили відкрити вхідні двері. Після чого підсудні умисно, з метою заволодіння чужим майном здійснили напад та стали наносити побої потерпілому руками в обличчя, потім проникнувши в середину будинку продовжуючи наносити удари та вимагаючи матеріальні цінності, заволоділи грошима в сумі 100 грн. та покинули будинок.
В апеляціях :
· адвокат ОСОБА_3вважає, що вина його підзахисного ОСОБА_2у вчинені злочину доведена не була, вирок ґрунтується лише на показах потерпшого. Визнавальні покази були отримані із застосуванням недозволених методів ведення слідства. ОСОБА_2було побито під час затримання і він знаходився на стаціонарному лікуванні з 14 по 24 листопада 2005 р. з діагнозом ЗЧМТ, струс головного мозку, параорбітальні гематоми, спадини обличчя. Крім цього слідчим було порушено право на захист. 27.11.2005 р. ОСОБА_2 заявив клопотання про виклик адвоката з Щорської юрконсультації, але його заява залишена без задоволення. Очна ставка між ОСОБА_2 та потерпілим проводилась 27.11.2005 р. без участі захисника. Суд однобічно розглянув справу не прийнявши до уваги покази засудженого, щодо непричетності до даного злочину. Тому апелянт просить вирок скасувати, а справу закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2складу злочину;
засуджений ОСОБА_2 зазначає, що судом не прийнято до уваги, що між ним та ОСОБА_1 ніякої попередньої змови не було, їх ціллю було придбати макову соломку. На це вказує свідок ОСОБА_5., який купував у ОСОБА_4 макову солому. Вважає, що на свідка ОСОБА_6 був вчинений моральний тиск зі сторони сина потерпілого, оскільки вона давала неправдиві свідчення. Зі слів потерпілого вони силоміць увірвалися в будинок і вчинили там погром, але це не відповідає дійсності. Двері
потерпілий сам відчинив, впізнавши ОСОБА_1, який купував у нього соломку. А з огляду місця події видно, що ніякого погрому в будинку не було. В оселю до потерпілого ніхто не заходив, Він особисто знаходився на вулиці. Коли почув сварку між ОСОБА_1 та потерпілим і зайшов у двір, то побачив, що вони один одного держать за грудки. Тоді він їх почав розтягувати, після чого вони покинули подвір'я. Під час затримання його жорстоко побили і він перебував на стаціонарному лікуванні і не маючи судового рішення незаконно тримали під вартою прикутого до ліжка. Тому апелянт просить переглянути кримінальну справу.
- засуджений ОСОБА_1. зазначає, що вирок суду грунтується лише на показах потерпілого та свідків, які є родичами потерпілого і вказують на вчинення ним злочину. Але він ніякого злочину не вчиняв. Тому просить переглянути дану справу.
Заслухавши доповідача, пояснення засуджених, які підтримали апеляції і просили скасувати вирок суду, а справу направити для провадження додаткового розслідування, оскільки вони не причетні до вчиненого злочину, думку прокурора, який вважав, що вирок суду ґрунтується на доказах здобутих під час розслідування справи, порушень закону по справі допущено не було, а покарання призначено з урахуванням осіб винних та всім обставинам справи, підстав для скасування вироку немає, перевіривши матеріали кримінальної справи колегія суддів приходить до наступного висновку.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. З КК України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, і є обґрунтованим.
Як вбачається з показів засудженого ОСОБА_1 , він разом з ОСОБА_2 13.11.2005 року у вечірній час їздив на велосипедах в АДРЕСА_4Менського району з метою придбання наркотичних засобів. ОСОБА_2 ходив до одного з господарств, господар якого продавав макову солому. Однак йому ніхто не відкрив двері. Потім вони вживали спиртні напої, у одному з господарств села де залишив ліхтарик та шкіряні рукавиці. ОСОБА_1 залишив ОСОБА_2в АДРЕСА_4, а сам пішов додому, оскільки знаходячись в стані алкогольного сп'яніння загубив свій велосипед. Через деякий час додому повернувся ОСОБА_2.
Засуджений ОСОБА_2, показував, що 13.11.2005 року разом з ОСОБА_1 на велосипедах їздив в АДРЕСА_4Менського району для придбання наркотичних засобів. Велосипед взяв у сусіда. Приїхавши в АДРЕСА_4, ОСОБА_1 почав стукати у двері одного з господарств, господар якого продавав макову солому. ОСОБА_4. відчинив двері. Між господарем та ОСОБА_1 виникла сварка. Коли зайшов на подвір'я, то побачив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 тримають один одного за одяг. Він відтягнув ОСОБА_1 в бік і вони покинули подвір'я. ОСОБА_2 приліг на лавочці, оскільки дуже захмілів. Проснувшись пішов додому в АДРЕСА_2, зламаний велосипед залишив в АДРЕСА_4. По
дорозі додому знайшов велосипед ОСОБА_1 та приїхав додому. Там вже знаходився ОСОБА_1.
Не дивлячись на те, що засуджені свою вину у вчиненні злочинів в пред'явленому обвинуваченні не визнали, їх вина доводиться дослідженими судом першої інстанції доказами.
Потерпілий ОСОБА_4, показував, що проживає в АДРЕСА_4 Менського району один. 13.11.2005 року він почув, що в зачинені двері хтось стукає, і вимагає відкрити двері, але він відмовився це зробити. Тоді невідомі почали стукати в вікна будинку та вибили скло. Тоді він відкрив вхідні двері. До нього підійшли двоє незнайомих чоловіків та стали наносити удари руками в область голови, при цьому вимагали гроші та спиртні напої. Від ударів він упав на підлогу, однак невідомі продовжували його бити. Він намагався зателефонувати в міліцію, однак нападники наздогнали його в кімнату, розбили телефон та продовжували наносити побої. Він втратив свідомість і прийшов до тями, коли нападники виходили з будинку. Коли оглянув будинок, виявив зникнення 100 грн., які зберігалися на столі під скатертиною. Про напад він повідомив свого сина. Останній зі своїми товаришами наступного дня поїхав в АДРЕСА_2та привіз двох хлопців, в яких він впізнав осіб, які його побили та забрали гроші.
Дані свідчення об'єктивно узгоджуються з іншими матеріалами справи, а саме : допитані по справі в якості свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8. та ОСОБА_9. показували, що на прохання ОСОБА_7 вони автомобілем останнього поїхали в АДРЕСА_4, оскільки було побито ОСОБА_4. Приїхавши вони побачили плями крові в коридорі будинку, розбитий телефонний апарат, зламаний паркан та розбите скло в одному з вікон. На обличчі потерпілого були тілесні ушкодження. ОСОБА_4, повідомив, що минулого вечора на нього напали два невідомих чоловіка, побили та забрали гроші в сумі 100 грн. Біля будинку стояв велосипед «України. Підозрюючи, що злочин вчинили мешканці АДРЕСА_2Щорського району, вони разом поїхати туди і знайшли господарство ОСОБА_2. В будинку були ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Вони запропонували їм поїхати в АДРЕСА_4. По приїзду потерпілий впізнав ОСОБА_2та ОСОБА_1 як осіб , що вчинили на нього напад. Після цього останні були доставлені до Менського РВ..
Допитаний в якості свідка ОСОБА_10показав, що по сусідству з ним проживає ОСОБА_2, який часто брав у нього велосипед. 13.11.2005 р. близько 17 год. до нього звернувся ОСОБА_2 з прохання надати йому на декілька годин велосипед. Велосипед не був повернутий, тому він зранку пішов до ОСОБА_2. У дворі він побачив спортивний велосипед та невідомого чоловіка, який повідомив, що схожий велосипед знаходиться в ОСОБА_4 у дворі його батька. Коли він приїхав в АДРЕСА_4, то знайшов у дворі свій велосипед, на якому була відсутня педаль.
Згідно протоколу огляду місця події (а.с. 5-13), господарства ОСОБА_4., видно, що в ході огляду виявлений зламаний паркан, на порозі та в приміщенні виявлені плями бурого кольору, розбитий телефонний апарат, вилучені електричний ліхтарик та шкіряна рукавичка.
З висновку імунологічної експертизи (а.с. 63-70) слідує, що виявлені в будинку плями бурого кольору, та плями виявлені на ліхтарику та рукавичці вилучених з будинку ОСОБА_4, є кров'ю і могли походити від потерпілого, також не виключено їх походження від ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Згідно висновку судово-медичної експертизи (а.с. 144-145) у потерпілого ОСОБА_4, маються тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, численних синців та саден обличчя, пара орбітальних гематом з обох сторін, забою м'яких тканин в нижніх відділах грудної клітки зліва, забою м'яких тканин передньої черевної стінки зліва, які по своєму характеру відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Давши оцінку зазначеним доказам, суд обгрунтовано визнав показання потерпілого та свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8., ОСОБА_9. та ОСОБА_10 достовірними. При цьому суд правильно зазначив, що доводи засуджених про те, що вони даного злочину не вчиняли, а потерпілий та свідки їх оговорюють, не є переконливими, суперечать зібраним доказам спростовуються даними висновків судово-медичної експертизи про наявність у потерпілого легких тілесних ушкоджень.
Посилання засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2у апеляціях на неправдивість показань потерпілого ОСОБА_4, є безпідставними. Ці показання послідовні, підтверджуються іншими доказами, і даних про те, що ОСОБА_4. міг обмовити засуджених немає.
Необгрунтованим є й наведене в апеляції адвоката ОСОБА_3твердження про неповному та однобічність судового слідства. Як видно з протоколу судового засідання було досліджено всі обставини, що могли мати значення для справи.
Перевіркою матеріалів справи не виявлено даних які б могли свідчити про штучне, як зазначено у апеляції, створення слідчими органами доказів винності ОСОБА_1 та ОСОБА_2у злочині або про можливу фальсифікацію доказів у справі. Не встановлено й інших порушень вимог кримінально-процесуального закону, які згідно із законом тягнуть скасування вироку. ОСОБА_2 заявив клопотання про виклик адвоката з м. Щорс під час допиту його в якості підозрюваного. Під час проведення очної ставки між потерпілим та ОСОБА_2, останній такого клопотання не заявляв.
Всупереч твердження адвоката та засудженого ОСОБА_2, які вказані у апеляції, його доводи про застосування недозволених методів не заслуговують на увагу. ОСОБА_2, за його показами, був побитий сином потерпілого ОСОБА_7 та тривалий час перебував на лікуванні, будучи прикутим до ліжка і під вартою. За фактом спричинення тілесних ушкоджень військовим прокурором Чернігівського гарнізону 13 січня 2006 року була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_7 Щодо знаходження під вартою під час лікування, то судом першої інстанції за даним фактом винесена окрема постанова на адресу прокурора.
Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що засуджені ОСОБА_1. та ОСОБА_2 вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднані з насильством небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаними з проникненням у приміщення і їх дії правильно кваліфіковані за ст. 187 ч. З КК України.
Покарання, яке призначено засудженим відповідає характеру і ступеню суспільної небезпечності вчиненого ними, даним, що характеризують їх особи та всім обставинам справи і є справедливим.
За викладених обставин доводи наведені у апеляціях на обгрунтування того, що засуджені ніякого злочину не вчиняли, є безпідставними, а тому апеляції задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів -
Апеляції засуджених ОСОБА_1. та ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3в інтересах засудженого ОСОБА_2залишити без задоволення, а вирок Менського районного суду від 18 травня 2006 року, щодо засудження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без змін.
Судді:
С.О. Акуленко Л.С. Навозенко О.С. Щербаков