Справа № 11-486/2006 р. Головуючий у І інстанції Наполов М.І.
Категорія ч.2 ст. 186 КК Доповідач Щербаков О.С.
20 липня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого Навозенко Л.С.
суддів Щербакова О.С, Акуленко С.О.
з участю прокурора Надточий О.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1на вирок Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 5 травня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, українець, громадянин України, уродженець та мешканець м. Новгорода-Сіверського Чернігівської області, з середньою освітою, не працює, засуджений:
7.07.1999 року Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області за ч.З ст. 140, 44 КК України (1960р.) до 1 року позбавлення волі;
17.11.2000 року Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області за ч.2 ст. 140 КК України (1960р.) до 1 року позбавлення волі;
19.07.2005 року Семенівським районним судом Чернігівської області за ч.2 ст. 185 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 27.10.2005 року за постановою Н.-Сіверського районного суду Чернігівської області на підставі ч.1 ст.5, ч.2 ст. 72 КК України, п.1 ст.6 КПК України в зв"язку з декриміналізацією,-
засуджений:
за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі;
за ч.1 ст. 162 КК України до 1 року обмеження волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1покарання у виді 4 років позбавлення волі.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, українець, громадянин України, уродженець і житель м. Н.-Сіверського Чернігівської області, з неповною середньою освітою, не працює, засуджений 17.02.2005 року Семенівським районним судом Чернігівської області за ч.З ст. 185, 75 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,-
засуджений за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, суд до покарання за даним вироком частково приєднав покарання за вироком Семенівського районного суду Чернігівської області від 17 лютого 2005 року і остаточно призначив покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі.
Як встановив суд, 12 січня 2006 року близько 10 години 30 хвилин, ОСОБА_1та ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, за попередньою змовою групою осіб, повторно, з метою крадіжки чужого майна, шляхом вільного доступу, крізь незамкнуту хвіртку воріт з боку провулку Червоноармійського в м. Н.- Сіверському Чернігівської області зайшли на територію господарства ОСОБА_3 звідки намагалися вчинити крадіжку водопровідних оцинкованих металевих труб, однак були помічені громадянкою ОСОБА_4
Ігноруючи вимогу ОСОБА_4 припинити злочинні дії, засуджені продовжили своє діяння та відкрито заволоділи водопровідною оцинкованою металевою трубою діаметром 27 мм, довжиною 4,3 м вартістю 27 грн. 41 коп. та такою ж трубою діаметром 18 мм, довжиною 5,5 м вартістю 25 грн. 98 коп., чим спричинили потерпілому ОСОБА_3матеріальну шкоду на загальну суму 53 грн. 39 коп.
2 березня 2006 року близько 18 год. ОСОБА_1з метою крадіжки чужого майна через незамкнуті двері незаконно проник до приміщення літньої кухні в буд. АДРЕСА_1в м. Н.-Сіверському Чернігівської області, що належить ОСОБА_5., звідки вчинив крадіжку чавунної плити вартістю 100 грн.
В апеляції засуджений ОСОБА_1просить вирок суду «отменить", «вменить" йому ст. 69 КК України та знизити строк призначеного покарання мотивуючи тим, що він вчинив злочин передбачений ст. 185 КК України, на шлях вчинення злочинів став для того, щоб забезпечити своє існування, оскільки він ніде не працював, своїми діями він не завдав шкоди.
Засуджений ОСОБА_2. вирок суду в апеляційному порядку не оскаржив.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав залишити вирок без зміни, перевіривши кримінальну справу, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції засудженого.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, висновки суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_1за ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 162 КК України відповідають фактичним обставинам злочинів, які встановлені з врахуванням як об"єктивних, так і суб"єктивних факторів, що мали бути взяті до уваги при з"ясуванні дійсних обставин події та ґрунтуються на
зібраних у справі доказах і, зокрема, показаннях як самих засуджених ОСОБА_1та ОСОБА_2., так і потерпілого ОСОБА_3 та свідкаОСОБА_6 про обставини викрадення металевих труб з господарства ОСОБА_3, а також даними заяви потерпілої ОСОБА_5про вчинення крадіжки пічної плити з приміщення літньої кухні.
Суд 1-ої та апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи ОСОБА_1про нібито необґрунтованість пред"явленого йому обвинувачення і обгрунтовано визнав їх безпідставними, такими, що не відповідають матеріалам справи.
Процесуальних порушень при дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів висновки суду про доведеність винності засуджених ОСОБА_1і ОСОБА_2. та правильність кваліфікації їх дій судом не допущено.
При призначенні покарання ОСОБА_1суд врахував характер і суспільну небезпечність вчиненого злочину, дані, що характеризують особу, конкретні обставини справи.
Підстав для зміни вироку Н.-Сіверького районного суду Чернігівської області від 5 травня 2006 року, як про це йдеться у апеляції засудженого ОСОБА_1., колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1залишити без задоволення, а вирок Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 5 травня 2006 року стосовно ОСОБА_1та ОСОБА_2- без зміни.
ЩЕРБАКОВ О.С. НАВОЗЕНКО Л.С. АКУЛЕНКО С.О.