1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 27 червня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 травня 2021 року,
за участі: прокурора представника власника майна ОСОБА_7 ОСОБА_8 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_7 та накладено арешт на транспортний засіб марки «TOYOTA HIGHLANDER», шасі № НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_10 та передано останньому вказаний транспортний засіб під відповідальне зберігання до вирішення всіх обставин кримінального провадження.
Заборонено відчуження, розпорядження та користування вищевказаним майном до скасування арешту у встановленому законом порядку.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив про наявність підстав для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Не погоджуючись з таким рішенням, представник ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 травня 2021 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Щодо строку апеляційного оскарження, то автор апеляційної скарги зазначає, що клопотання про арешт майна розглянуто слідчим суддею за відсутності власника майна чи його представника, а копію постановленого рішення останній отримав 23 листопада 2021 року.
Представник вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, з огляду на наступне.
Зокрема, вважає, що слідчим і прокурором не доведено відповідність вищезгаданого майна критеріям ст. 98 КПК України. Стверджує, що постанова про визнання майна речовими доказами є формальною, оскільки не містить належного обґрунтування підстав визнання транспортного засобу речовим доказом.
На переконання представника згаданий автомобіль не може бути об'єктом кримінально протиправних дій, оскільки кримінальне провадження у рамках якого накладено арешт на майно було відкрите за фактом підроблення договору позики, отже об'єктом є безпосередньо ймовірно підроблений договір.
Крім того, звертає увагу на те, що 24 березня 2021 року у Системі електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ) відбулися торги з продажу транспортний засіб марки «TOYOTA HIGHLANDER», шасі № НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 . Переможцем торгів став ОСОБА_6 , що підтверджується протоколом електронних торгів, актом про проведенні торги, актом видачі майна переможцю електронних торгів. Проте, зареєструвати за собою право власності у встановленому законом порядку ОСОБА_6 не має можливості, оскільки ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 15 березня 2021 року накладено арешт на даний автомобіль. 01 квітня 2021 року приватним виконавцем ОСОБА_11 складено та надіслано відповідний акт про проведенні електронні торги у ВП № б3631381, яким засвідчено право власності ОСОБА_12 на вищевказаний автомобіль. За таких обставин, представник наголошує, що станом на день постановлення оскаржуваного рішення власником арештованого майна вже був ОСОБА_6 , і відповідно у слідчого судді були відсутні підстави для накладення арешту на раніше зазначений транспортний засіб та його передачі на відповідальне зберігання ОСОБА_10 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав доводи викладенні в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З матеріалів справи видно, що клопотання про арешт майна розглянуто слідчим суддею за відсутності ОСОБА_6 чи його представника, копію постановленого рішення останній отримав 23 листопада 2021 року, і наступного дня направив апеляційну скаргу, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що у даному випадку строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді представником не пропущений.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Відділом поліції № 1 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 26 лютого 2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12021116150000024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється на підставі заяви ОСОБА_10 про те, що ОСОБА_13 використала завідомо підроблений документ, а саме договір позики та за фактом закінченого замаху на заволодіння майном ОСОБА_10 шляхом обману (шахрайство) вчинене в особливо великих розмірах.
06 травня 2021 року старший слідчий СВ відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області з клопотанням про накладення арешту на транспортний засіб марки «TOYOTA HIGHLANDER», шасі № НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_10 , передачу останньому вказаного транспортного засобу під відповідальне зберігання до вирішення всіх обставин кримінального провадження, з забороною відчуження, розпоряджання та користування вищевказаним майном.
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 травня 2021 року клопотання слідчого задоволено частково.
З таким рішенням слідчого судді колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.
З матеріалів судового провадження вбачається, що 24 березня 2021 року у Системі електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ) відбулися торги з продажу транспортного засобу TOYOTA HIGHLANDER, рік виробництва: 2016, шасі № НОМЕР_1 , днз: НОМЕР_2 . Згідно з протоколом електронних торгів, актом про проведені електронні торги та актом видачі майна переможцю електронних торгів переможцем торгів став ОСОБА_6 . Проте, зареєструвати за собою право власності у встановленому законом порядку ОСОБА_6 не має можливості через арешт, який було накладено ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 15 березня 2021 року у справі №760/5339/21.
01 квітня 2021 року приватним виконавцем ОСОБА_11 складено відповідний акт про проведені електронні торги у ВП № 63631381, яким засвідчено право власності ОСОБА_6 на транспортний засіб марки «TOYOTAHIGHLANDER», шасі № НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен був діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен був врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 642 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права і обов'язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна, які виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення у кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Як убачається з матеріалів судового провадження, підозру у кримінальному провадженні № 12021116150000024 не оголошено нікому.
За таких обставин, власник майна, на яке слідчим суддею накладено арешт на даному етапі досудового розслідування у згаданому кримінальному провадженні бере участь у статусі третьої особи.
Разом з тим, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді звернувся старший слідчий СВ відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_9 , що суперечить вимогам ч. 2 ст. 642 КПК України, в якій чітко зазначено, що з даним клопотанням має право звертатися лише прокурор.
Зважаючи на те, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що клопотання про арешт майна подано неналежною особою, інші доводи апеляційної скарги колегія суддів, у даному конкретному випадку, вважає за можливе не аналізувати.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню, як незаконна та необґрунтована, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна, як такого, що внесене до суду із порушенням вимог КПК України.
На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 травня 2021 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_7 та накладено арешт на транспортний засіб марки «TOYOTA HIGHLANDER», шасі № НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_10 та передано останньому вказаний транспортний засіб під відповідальне зберігання, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні вищевказаного клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна, - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 369/6031/21 Справа №11-сс/824/535/2022 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_14 Доповідач: ОСОБА_1